Ухвала

від 26.08.2024 по справі 908/2214/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.08.2024 Справа № 908/2214/24

м. Запоріжжя

Cуддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л. розглянувши без виклику представників сторін (учасників) заяву заступника керівника Запорізької обласної прокуратури (сформована в системі «Електронний суд» 23.08.24) про забезпечення позову у справі

за позовною заявою: заступника керівника Запорізької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ/Умовний код: 02909973 Дмитра Апухтіна, 29а) в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - позивача: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Західна теплоенергетична група» (43023, Волинська область, м. Луцьк, вул. Карбишева, 2)

про стягнення безпідставно збережених коштів

ВСТАНОВИВ:

21.08.24 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (сформована в системі «Електронний суд» 21.08.24) заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - позивача - Запорізької міської ради (далі Запорізька МР) з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю «Західна теплоенергетична група» (далі ТОВ «Західна теплоенергетична група», відповідач) про стягнення 8 965 726,84 грн безпідставно збережених коштів за період із 29.05.19 по 01.03.22.

Крім того, 23.08.24 до вказаного суду надійшла заява (сформована в системі «Електронний суд» 23.08.24) заступника керівника Запорізької обласної прокуратури про забезпечення позову у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.24 вказану позовну заяву у справі № 908/2214/24 визначено для розгляду судді Корсуну В.Л.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.08.24 заяву заступника керівника Запорізької обласної прокуратури про забезпечення позову у цій справі передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Як свідчить зміст прохальної частини заяви про забезпечення позову, заявник просить суд накласти арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності ТОВ «Західна теплоенергетична група» (код ЄДРПОУ 34148204), а саме:

1) - камеру управління № 1 з резервуаром на 5000 куб.м. Z-1 загальною площею 12,3 м2, яка розташована по вул. Карбишева, 2 у м. Луцьк (реєстраційний номер майна 14881262);

2) - камеру управління № 2 з резервуаром на 5000 куб.м. Ю-1 загальною площею 14,2 м2, яка розташована по вул. Карбишева, 2 у м. Луцьк (реєстраційний номер майна 14881332);

3) - приймальну ємність з насосною И-1 загальною площею 145,3 м2, яка розташована по вул. Карбишева, 2 у м. Луцьк (реєстраційний номер майна 14881431);

4) - каналізаційно-насосну станцію Б-1 загальною площею 102,6 м2, яка розташована по вул. Героїв УПА, 83А у м. Луцьк (реєстраційний номер майна 92150221);

5) - будівлю мазутонасосної з естакадою Я-2 загальною площею 439,2 м2, яка розташована по вул. Карбишева, 2 у м. Луцьк (реєстраційний номер майна 14880699);

6) - автостоянку № 26, яка розташована на земельній ділянці площею 27206 м2 по пр. Маяковського, 15 у м. Запоріжжі (реєстраційний номер майна 7368744).

В обґрунтування своєї заяви про забезпечення позову заступником керівника Запорізької обласної прокуратури зазначено наступне.

«…Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному ст. ст. 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У ч. 1 ст. 137 ГПК України вказано, що позов забезпечується, зокрема шляхом накладання арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17). Тобто, законодавець дозволяє суду забезпечити існуючий або майбутній позов не тільки з мотивів неможливості чи ускладнення виконання рішення суду, але й у зв`язку з мотивів неможливості чи ускладненням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду. У постановах від 11.12.2023 у справах № 922/3528/23 та № 904/1934/23, Верховний Суд зробив наступні висновки. У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін…

За таких обставин, у разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи не співмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22. Окрім цього, Верховний Суд у п.п. 41, 42 постанови від 11.12.2023 у справі № 922/3528/23 зазначає наступне: «п. 41. Верховний Суд у постанові від 26.07.2022 у справі № 918/812/21 (на яку посилається скаржник) відхилив посилання скаржника на те, що арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору та вказав, що можливість накладення арешту на майно у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог; у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. п. 42. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 не погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що накладення арешту на майно має стосуватися саме майна, яке належить до предмета спору та вказав, що Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, ст. 137 ГПК про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду. п. 43. У випадку подання позову про стягнення грошових коштів, можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. п. 44. У разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи не співмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (постанови Верховного Суду від 09.06.2023 у справі № 37з-23, від 06.10.2022 у справі № 905/446/22, на які посилається скаржник)». Окремо слід зупинитись на постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.2022 по справі № 908/2382/21, у якій суд дійшов висновку що можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Зокрема у вказаній постанові (справа за аналогічним позовом органів прокуратури Запорізької області) зазначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Документ сформований в системі «Електронний суд» 23.08.2024 6 Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Отже, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору є стягнення до місцевого бюджету більше ніж 8,9 млн грн., від сплати яких відповідач упродовж тривалого часу безпідставно ухиляється. Ураховуючи вказане, Запорізька міська рада позбавлена можливості використати фактично належні їй грошові кошти на користь мешканців міста, тим більш в умовах воєнного стану. Таким чином, у даному випадку позовні вимоги спрямовані, перш за все, на задоволення потреб територіальної громади міста Запоріжжя. У даній позовній заяві необхідно застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу та знаходиться у нього, без обмеження/позбавлення права користування ним. Невжиття вказаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовних вимог поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Запорізької міської ради та вплинути на виконання цього рішення. Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.11.2020 № 490/6312/19 та від 21.12.2020 № 487/5726/19.

… Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТОВ «Західна теплоенергетична група» зареєстровано 15.03.2006, має зареєстрований статутний капітал на рівні 4 046 274,45 грн, що у двічі менше ніж сума заявлених до відповідача позовних вимог. Відповідно до даних відкритого та загальнодоступного веб-ресурсу «Опендатабот» … ТОВ «Західна теплоенергетична група» за 2022- 2023 роки доходів не отримувало, чистий прибуток має від`ємне значення «-107 900 Документ сформований в системі «Електронний суд» 23.08.2024 7 грн» у 2023 році та «-1 049 100 грн» у 2022 році, вартість активів станом на 2023 рік складає 6 613 400 грн. Відповідно до інформації розміщеної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ТОВ «Західна теплоенергетична група» зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості автостоянку № 26, яка розташована на земельній ділянці площею 27206 кв.м. по просп. Маяковського, 15 у м. Запоріжжя, вартістю 1 563 291 грн. Окрім зазначеного майна, відповідачу належать на праві власності ще 13 об`єктів нерухомості, що розміщені у м. Луцьк, а саме: - каналізаційно-насосна станція Б-1, загальною площею 102,6 кв.м., що розташована по вул. Героїв УПА, 83А; - насосна станція 2-го підйому А-2, загальною площею 2801,5 кв.м., що розташована по вул. Героїв УПА, 83А; - водоприйомний колодязь В-1, загальною площею 34,4 кв.м., що розташований по вул. Героїв УПА, 83А; - станція водопідготовки Н-3, загальною площею 3617,2 кв.м., що розташована по вул. Карбишева, 2 у м. Луцьк; - комірки мокрого зберігання солі П-1, загальною площею 383,4 кв.м., що розташовані по вул. Карбишева, 2 у м. Луцьк; - установка для випробування флотоконденсату М-3, загальною площею 1962,7 кв.м., що розташована по вул. Карбишева, 2 у м. Луцьк; - блок попередньої очистки Ф-2, загальною площею 3880,5 кв.м., що розташований по вул. Карбишева, 2 у м. Луцьк; - будівля мазутонасосної з естакадою Я-2, загальною площею 439,2 кв.м., що розташована по вул. Карбишева, 2 у м. Луцьк; - камера управління № 1 з резервуаром на 5000 куб.м. Z-1, загальною площею 12, 3 кв.м., що розташована по вул. Карбишева, 2 ум. Луцьк; - камера управління № 2 з резервуаром на 5000 куб.м. Ю-1, загальною площею 14,2 к в.м., що розташована по вул. Карбишева, 2 у м. Луцьк; - будівля котельні з димовою трубою Є-3, загальною площею 9542,4 кв.м., що розташована по вул. Карбишева, 2 у м. Луцьк; - приймальна ємність з насосною И-1, загальною площею 145, 3 кв.м., що розташована по вул. Карбишева, 2 у м. Луцьк; - газорозподільний пункт Й-1, загальною площею 49,7 кв.м., що розташований по вул. Карбишева, 2 у м. Луцьк. Вартістю указаних об`єктів нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно не зазначено. З урахуванням вищезазначеного та з метою дотримання принципу співмірності прокурором для визначення приблизної вартості нерухомого майна, яке перебуває у власності ТОВ «Західна теплоенергетична група», використано Єдину базу даних звітів про оцінку … Так, відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 12.08.2024 № 201-20240812-0008231801, сформованої за допомогою Єдиної бази даних звітів про оцінку, оціночна вартість камери управління № 1 з резервуаром на 5000 куб.м. Z-1, яка розташована по вул. Карбишева, 2 у м. Луцьк, складає 150 330,80 грн. Відповідно до довідки про оціночну вартістю об`єкта нерухомості від 12.08.2024 № 201-20240812-0008231764, сформованої за допомогою Єдиної бази даних звітів про оцінку, оціночна вартість камера управління № 2 з резервуаром на 5000 куб.м. Ю-1, яка розташована по вул. Карбишева, 2 у м. Луцьк, складає 173 552,63 грн. Відповідно до довідки про оціночну вартістю об`єкта нерухомості від 12.08.2024 № 201-20240812-0008231726, сформованої за допомогою Єдиної бази даних звітів про оцінку, оціночна вартість приймальна ємність з насосною И-1, яка розташована по вул. Карбишева, 2 у м. Луцьк, складає 1 775 858,96 грн. Відповідно до довідки про оціночну вартістю об`єкта нерухомості від 12.08.2024 № 201-20240812-0008229742, сформованої за допомогою Єдиної бази даних звітів про оцінку, оціночна вартість каналізаційно-насосна станція Б-1, яка розташована по вул. Героїв УПА, 83А у м. Луцьк, складає 1 253 978,87 грн. Відповідно до довідки про оціночну вартістю об`єкта нерухомості від 12.08.2024 № 201-20240812-0008231652, сформованої за допомогою Єдиної бази даних звітів про оцінку, оціночна вартість будівля мазутонасосної з естакадою Я-2, яка розташована по вул. Карбишева, 2 у м. Луцьк, складає 5 367 909,53 грн. Відповідно до довідки про оціночну вартістю об`єкта нерухомості від 12.08.2024 № 201-20240812-0008229115, сформованої за допомогою Єдиної бази даних звітів про оцінку, оціночна вартість автостоянки № 26, яка розташована по просп. Маяковського, 15 у м. Запоріжжя, складає 53 335,73 грн. Загальна вартість вищенаведених об`єктів нерухомості, які належать відповідачу, складає 8 774 966,52 грн, що загалом відповідає розміру позовних вимог. Інші об`єкти нерухомості, які перебувають у власності відповідача, такі наприклад як насосна станція 2-го підйому А-2, мають вартість, яка значно перевищує розмір позовних вимог (згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 12.08.2024 № 201-20240812-0008231704 вартість насосної станції становить 34 239 978,51 грн), у зв`язку з цим вжиття заходів забезпечення щодо них прокурором не ініціюється, через дотримання принципу співмірності. Не накладення арешту на нерухоме майно відповідача може призвести до передачі його в іпотеку пов`язаним юридичним особам, або взагалі його відчуження, що у подальшому унеможливить виконання судового рішення, і у свою чергу, призведе до порушення принципу обов`язковості судових рішень, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України.

Таким чином, накладення арешту на частину належного відповідачу нерухомого майна (камера управління № 1 з резервуаром на 5000 куб.м. Z-1, камера управління № 2 з резервуаром на 5000 куб.м. Ю-1, приймальна ємність з насосною И-1, каналізаційно-насосна станція Б-1, будівля мазутонасосної з естакадою Я-2, автостоянка № 26), загальна вартість якого відповідає розміру позовних вимог, буде співмірним заходом забезпечення позову про стягнення з нього коштів. З урахуванням вищевикладеного, матеріалами справи підтверджено існування реальної загрози ефективному захисту порушених інтересів держави у випадку не застосування заходів забезпечення позову. Такі заходи є достатніми та співмірними у співвідношенні до заявлених позовних вимог. Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Водночас, накладення арешту на грошові кошти відповідача, за їх наявності, у такому розмірі здатне суттєво погіршити майновий стан останнього, у той час як накладення арешту на частину об`єктів нерухомого майна мінімально впливатиме на повсякденну роботу відповідача, не ускладнюючи його господарську діяльність. Отже, обраний вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами. Зазначений захід забезпечення позову не буде мати наслідком припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачу майна чи зниження його вартості. Отже, вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначеного заходу забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів. Забезпечення позову направлено на охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача. На виконання п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України зазначаю, що застосування заходів забезпечення позову, у вигляді накладення арешту на частину об`єктів нерухомості належних на праві власності відповідачеві, не завдасть шкоди останньому, а тому відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення.

... Таким чином, відповідно до вимог ст. ст. 136, 137 ГПК України з урахуванням актуальної судової практики та обставин справи наявні всі підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача».

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову з наданими до неї документами судом враховано наступне.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України).

Відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Згідно із ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову (ч. 1). Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Судом враховано, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, у т.ч. задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним ін. осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Вбачається, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

На підтвердження виникнення у заявника (прокурора) підстав для того, щоб просити суд забезпечити позов, до матеріалів заяви про забезпечення позову надано: платіжну інструкцію № 2008 від 15.08.24 щодо сплати судового збору за заявою про забезпечення позову; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 372957179 станом на 05.04.04 10:15:30) на 9 арк.; довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості (дата формування довідки 12.08.24) камери управління № 1 з резервуаром на 5000 куб. м. Z-1 (оціночна вартість об`єкту оцінки/поліпшень/ - 150 330,80 грн); довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості (дата формування довідки 12.08.24) камери управління № 2 з резервуаром на 5000 куб. м. Ю-1 (оціночна вартість об`єкту оцінки/поліпшень/ - 173 552,63 грн); довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості (дата формування довідки 12.08.24) приймальна ємність з насосною И-1 (оціночна вартість об`єкту оцінки/поліпшень/ - 1 775 858,96 грн); довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості (дата формування довідки 12.08.24) каналізаційно-насосна станція Б-1 (оціночна вартість об`єкту оцінки/поліпшень/ - 1 253 978,87 грн); довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості (дата формування довідки 12.08.24) будівля мазутонасосної станції з естакадою Я-2 (оціночна вартість об`єкту оцінки/поліпшень/ - 5 367 909,53 грн); довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості (дата формування довідки 12.08.24) автостоянка 26 по пр. Маяковського, 15 в м. Запоріжжі (оціночна вартість об`єкту оцінки/поліпшень/ - 53 335,73 грн); довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості (дата формування довідки 12.08.24) насосну станцію 2-го підйому А-2 в м. Луцьк, вул. Героїів УПА, 83 (оціночна вартість об`єкту оцінки/поліпшень/ - 34 239 978,51 грн); інформацію з веб-порталу Опендатабот.

Статтею 13 ГПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав і обов`язків передбачених цим кодексом (ч. 2). Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом (ч. 3). Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

З наведеного вище вбачається, що питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Саме лише посилання в заяві на утруднення або неможливість виконання рішення без наведення відповідного обґрунтування та надання належних доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити … предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову (п. 3); захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності (п. 4).

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше 2 днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).

Частинами 5 та 6 ст. 140 ГПК України визначено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Вбачається, що за своєю суттю арешт це тимчасовий захід, який має наслідком накладення заборони на право розпоряджатись майном з метою його збереження.

При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном та не позбавляється його (майна).

Отже, накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків, тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати своє майно третім особам.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано із обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження, або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпорядження ним.

Можливість накладення на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів, є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для нього розмірах, без застосування звернення стягнення на майно боржника.

Вказане відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.22 у справі № 908/2382/21.

З огляду на викладене вище в тексті цієї ухвали, а також приймаючи до уваги те, що:

- предметом позову у цій справі є вимога прокурора про стягнення з відповідача 8 965 726,84 грн безпідставно збережених коштів до місцевого бюджету (від сплати якого, як стверджує прокурор, відповідач упродовж тривалого часу ухиляється), а Запорізька МР позбавлена можливості використати належні їх грошові кошти на користь мешканців територіальної громади м. Запоріжжя в умовах воєнного стану;

- обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову;

- підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є її обґрунтованість, а забезпечення позову повинне бути співмірним із заявленими позивачем вимогами;

- приймаючи до уваги обґрунтованість вимог заявника щодо забезпечення позову, наявність зв`язку між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги у цій справі;

- метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення, в майбутньому прав та охоронюваних інтересів позивача (прокурора), а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову;

- прокурор довів суду, що застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно на 6 об`єктів нерухомого майна (наведених в пунктах 2-6 прохальної частини його заяви про забезпечення позову оціночна вартість якого (майна) складає 8 774 966,52 грн (8 774 966,52 грн = 150 330,80 грн (вартість камери управління № 1 з резервуаром на 5000 куб. м. Z-1) + 173 552,63 грн (вартість камери управління № 2 з резервуаром на 5000 куб. м. Ю-1) + 1 775 858,96 грн (вартість приймальної ємності з насосною И-1) + 1 253 978,87 грн (вартість каналізаційно-насосної станції Б-1) + 5 367 909,53 грн (вартість будівлі мазутонасосної станції з естакадою Я-2) + 53 335,73 грн (оціночна вартість автостоянки 26 по пр. Маяковського, 15 в м. Запоріжжі) і не перевищує заявлену до стягнення суму боргу за позовом у цій справі;

- обраний захід по забезпеченню позову не має наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, відповідача у цій справі, якщо така діяльність, в свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачу майна чи зниження його вартості;

суд дійшов висновку про наявність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову виходячи із вказаної в тексті цієї ухвали заяви.

А тому, як наслідок, судом задовольняється заява заступника прокурора області (сформована в системі «Електронний суд» 23.08.24) про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 53, 73-74, 76, 77, 79, 86, 136-141, 144, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву заступника керівника Запорізької обласної прокуратури (сформовану в системі «Електронний суд» 23.08.24») про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності ТОВ «Західна теплоенергетична група» (код ЄДРПОУ 34148204), а саме:

- камеру управління № 1 з резервуаром на 5000 куб.м. Z-1 загальною площею 12,3 м2, яка розташована по вул. Карбишева, 2 у м. Луцьк (реєстраційний номер майна 14881262);

- камеру управління № 2 з резервуаром на 5000 куб.м. Ю-1 загальною площею 14,2 м2, яка розташована по вул. Карбишева, 2 у м. Луцьк (реєстраційний номер майна 14881332);

- приймальну ємність з насосною И-1 загальною площею 145,3 м2, яка розташована по вул. Карбишева, 2 у м. Луцьк (реєстраційний номер майна 14881431);

- каналізаційно-насосну станцію Б-1 загальною площею 102,6 м2, яка розташована по вул. Героїв УПА, 83А у м. Луцьк (реєстраційний номер майна 92150221);

5) - будівлю мазутонасосної з естакадою Я-2 загальною площею 439,2 м2, яка розташована по вул. Карбишева, 2 у м. Луцьк (реєстраційний номер майна 14880699);

6) - автостоянку № 26, яка розташована на земельній ділянці площею 27 206 м2 по пр. Маяковського, 15 у м. Запоріжжі (реєстраційний номер майна 7368744).

Роз`яснити, що ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Екземпляр цієї ухвали надіслати на адресу учасників справи та прокурору.

Попередити, що особи, винні у не виконанні ухвали суду про забезпечення позову, несуть відповідальність встановлену законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 26.08.24.

Згідно з вимогами ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.

Суддя В.Л. Корсун