Рішення

від 07.08.2024 по справі 910/18449/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.08.2024Справа № 910/18449/23 (910/5845/24)За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер ( НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" (02090, м. Київ, провулок Лобачевського, 7, ідентифікаційний номер 39123472)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮИТ Україна" (02081, м. Київ, Харківське шосе,19, ідентифікаційний номер 39670411)

про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва

в межах справи №910/18449/23

За заявою Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний номер 44116011)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" (02090, м. Київ, провулок Лобачевського, 7, ідентифікаційний номер 39123472)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Помічник (за дорученням судді) Судак С.С.

Представники учасників:

від позивача - Перебийніс Є.М.,

від відповідача - не з`явилися,

від третьої особи - не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/18449/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг".

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання майнового права на об`єкт незавершеного будівництва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 позовну заяву залишено без руху.

12.06.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли докази усунення недоліків, встановлених в ухвалі суду від 03.06.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 07.08.2024. Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮИТ Україна" (02081, м. Київ, Харківське шосе, 19, ідентифікаційний номер 39670411).

У судове засідання, призначене на 07.08.2024, з`явилася представник позивача. Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Від відповідача повернувся конверт, який був направлений на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуто до суду "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 11.07.2024.

Згідно із пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 14.06.2024 є 11.07.2024 (дата проставлення на довідці відділення поштового зв`язку відмітки щодо причини повернення поштового відправлення).

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2024, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Отже, згідно із п. 3. ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд доходить висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2014 між ОСОБА_1 (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" (далі - Відповідач та/або ТОВ "Еверест-Буд-Інжиніринг") був укладений договір купівлі-продажу майнових прав № 833/ЕМ (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 2.2 Договору сторони домовились, що Об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним Договором, є Об`єкт нерухомості, розташований в Об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_2 (рекомендована адреса: пров. Лобачевського, 7), в Дніпровському районі міста Києва з наступними характеристиками: квартира АДРЕСА_3 , однокімнатна, загальна площа 43,65 кв.м., поверх 25, секція 4 (площа проектна).

Право на спорудження Об`єкта капітального будівництва - Житловий комплекс "Флагман", що розташований на земельній ділянці у м. Київ, вул. Лохвицька в Дніпровському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:66:248:0025, проектна адреса: м. Київ, пров. Лобачевського, буд. 7, виникло на підставі договору про часткову участь у будівництві № 17/03/2014 від 17.03.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" та рішення Київської міської ради Х сесії IV скликання за № 729/3304 від 14.07.2005, а також дозволу на виконання будівельних робіт № 2871-Дн/С від 13.12.2007.

Згідно пункту 3.1 Договору майнові права на Об`єкт нерухомості за цим Договором закріплюються за Покупцем у момент видачі Довідки про оплату 100% майнових прав.

Відповідно до пункту 4.2 вказаного Договору орієнтовна загальна вартість майнових прав на Об`єкт нерухомості в день укладення цього Договору складає - 371 079,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 61 846,50 грн.

Пунктом 3.2 визначено, що після отримання Продавцем на Об`єкт капітального будівництва сертифікату, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, Продавець надсилає Покупцю повідомлення із зазначенням дати (протягом 30 календарних днів з дня відправлення відповідного повідомлення), коли Покупець повинен з`явитись та фізично прийняти закінчений будівництвом Об`єкт нерухомості, підписавши Акт прийому-передачі Об`єкта нерухомості та договір на утримання та обслуговування Об`єкта нерухомості.

Відповідно до п. 5.2 Договору Продавець зобов`язаний забезпечувати будівництво Об`єкту капітального будівництва та введення його в експлуатацію.

28.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 833/ЕМ купівлі-продажу майнових прав від 31.07.2014, згідно з п. 1 якої сторони домовилися внести зміни в п.п. 2.6, 2.7 Договору та викласти в новій редакції: « 2.6 Плановий термін закінчення будівництва - 1 квартал 2017 року. 2.7 Плановий термін введення в експлуатацію - 2 квартал 2017 року.»

11.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» (надалі - Сторона-1), ОСОБА_1 (надалі - Сторона-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮИТ Україна» (надалі - Сторона-3) укладено Додаткову угоду № 2 (надалі - Додаткова угода) про заміну сторони у зобов`язанні до Договору купівлі-продажу майнових прав № 833/ЕМ від 31.07.2014.

Пунктом 1 Додаткової угоди визначено, що сторони домовилися замінити Сторону-1 (Продавця) у Договорі купівлі-продажу майнових прав № 833/ЕМ від 31.07.2014 року, укладеного між Стороною-1 та Стороною-2 (Покупця), (надалі - Основний договір), на Сторону-3.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди з моменту її укладення Сторона-1 не є стороною (втрачає статус сторони - Продавця) в Основному договорі з усіма послідуючими наслідками, а Сторона-3 стає повноправною та єдиною законною стороною (Продавцем) в Основному договорі.

Згідно з п. 3 Додаткової угоди її підписанням Сторона-2 підтверджує, що вона належним чином повідомлена про заміну сторони у зобов`язанні (в Основному договорі) та дає згоду на заміну Сторони-1 на Сторону-3 в Основному договорі. Сторона-2 не має ніяких заперечень та претензій до Сторони-1 та Сторони-3 відносно укладання даної Додаткової угоди.

Пунктом 4 Додаткової угоди визначено, що її положення застосовуються до правовідносин та зобов`язань Сторін за Основним договором незалежно від моменту їх виникнення.

Згідно з п. 5 Додаткової угоди Сторона-3 набуває всіх прав та приймає на себе виконання всіх зобов`язань Сторони-1 за Основним договором, укладеним між Стороною-1 та Стороною-2, з моменту набрання чинності цієї Додаткової угоди.

Відповідно до п. 6 Додаткової угоди з моменту набрання нею чинності обов`язок Сторони-2 по здійсненню розрахунків за Основним договором виконується на користь Сторони-3.

Пунктом 7 Додаткової угоди визначено, що вона вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання Сторонами або уповноваженими представникам Сторін та діє до повного виконання зобов`язань Сторонами за Основним договором.

Згідно з п. 8 Додаткової угоди нею в Основному договорі змінюється лише Сторона Продавця, всі інші положення в Основному договорі залишаються без будь-яких змін.

Відповідно до п. 11 Додаткової угоди вона є невід`ємною частиною Основного договору, складена при повному розумінні Сторонами умов та термінології українською мовою у трьох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної із Сторін.

Відповідно до частини 1 статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у разі відступлення права вимоги новий кредитор замінює собою особу у всіх правах, що існували на момент здійснення відступлення і не припинилися внаслідок такої заміни кредитора у зобов`язанні.

Враховуючи викладені обставини, судом встановлено, що 11.11.2016 відбулася заміна сторони у зобов`язанні за Договором № 833/ЕМ купівлі-продажу майнових прав від 31.07.2014, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮИТ Україна» стало правонаступником та набуло усіх прав та обов`язків Продавця за вказаним Договором - Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг».

11.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮИТ Україна» (надалі - Продавець) та ОСОБА_1 (надалі - Покупець) укладено Додаткову угоду № 3 до Договору № 833/ЕМ від 31.07.2014 купівлі-продажу майнових прав (надалі - Договір) про наступне.

На момент підписання цієї Додаткової угоди Покупцем сплачено грошові кошти у сумі 307 395,00 грн. у тому числі ПДВ 20 % - 51 232,50 грн. Залишок, який складає 63 864,00 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 10 614,00 грн. Покупець перераховує на поточний рахунок Продавця не пізніше 25.11.2017 включно, згідно графіку платежів - «Додаток № 2». У разі не виконання пунктів цієї Додаткової угоди Продавець має право розірвати з Покупцем Договір в односторонньому порядку.

Згідно з довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮИТ Україна» про 100 % фінансування згідно Договору № 833/ЕМ купівлі-продажу майнових прав від 31.07.2014 ОСОБА_1 відповідно до умов Договору сплатила Продавцю грошові кошти у розмірі 371 079,00 грн., в тому числі ПДВ (20 %) - 61 846,50 грн., що складає 100 % вартості майнових прав на Об`єкт нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Лохвицька, 4, проектна адреса: пров. Лобачевського, 7, а Продавець прийняв їх, та після завершення будівництва гарантує передачу однокімнатної квартири АДРЕСА_3 , загальна площа - 43,65 кв.м. (дана площа - проектна) на 25 поверсі у 4 секції.

При цьому, згідно з клопотанням про усунення недоліків позивачем визначено відповідачем у даній справі саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг».

Згідно з п.п. 2-5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 47 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Якщо до Голови, члена, працівника або залученого експерта Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку подано позов про відшкодування шкоди, завданої такими особами під час виконання ними своїх повноважень, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, замінює первісного відповідача Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у зв`язку з укладенням 11.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮИТ Україна», ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» Додаткової угоди № 2 про заміну сторони у зобов`язанні до Договору купівлі-продажу майнових прав № 833/ЕМ від 31.07.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮИТ Україна» стало правонаступником усіх прав та обов`язків продавця - Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» за Договором купівлі-продажу майнових прав № 833/ЕМ від 31.07.2014. Вказана обставина не заперечувалася представником позивача у судовому засіданні 07.08.2024. Таким чином, ОСОБА_1 заявлено позов про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва до неналежного відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг». При цьому, згідно з долученими позивачем документами до матеріалів справи, суд зазначає, що належним відповідачем за позовом ОСОБА_1 є правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮИТ Україна».

Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене, з огляду на відсутність у матеріалах справи клопотання позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем, а також встановлені судом обставини того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» є неналежним відповідачем у даній справі, суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні позову.

З огляду на приписи ч.ч. 1, 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.08.2024

Суддя Д.В. Мандичев