Ухвала

від 26.08.2024 по справі 906/931/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 серпня 2024 року

м. Київ

Справа № 906/931/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 і рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2023 у справі

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект"

про стягнення 80 068 687,25 грн,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 (повний текст складено 13.05.2024) і рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2023 у справі № 906/931/23. Вказана касаційна скарга була подана 07.08.2024 до Верховного Суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" - адвокатом Романюком І. М. через підсистему "Електронний суд".

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно із частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установлено Верховним Судом, позовну заяву Міністерство оборони України подало у 2023 році, її предметом є вимога майнового характеру про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" 80 068 687,25 грн, з яких: 79 721 407,70 грн - кошти, надані як попередня оплата на виконання робіт за державним оборонним замовленням; 327 622,22 грн - штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення від суми невикористаних коштів; 19 657,33 грн - 3 % річних.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023 установлено у розмірі 2684,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.12.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 у справі № 906/931/23, позов Міністерства оборони України задоволено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 і рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2023, а справу № 906/931/23 передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, з урахуванням законодавчо встановленої максимальної ставки за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру заявник мав сплатити судовий збір у сумі 1 503 040,00 грн, а саме 939 400,00 грн х 200 % х 0,8, де 939 400,00 грн (2684,00 грн х 350) - максимальна ставка за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру у 2023 році; 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги; 0,8 - коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Однак Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додало.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

Повний текст постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 складено 13.05.2024, тому відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України останнім днем її оскарження з урахуванням вихідного дня було 03.06.2024.

Проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" подало касаційну скаргу 07.08.2024, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Обґрунтовуючи причини пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що вперше подану касаційну скаргу було повернуто ухвалою Верховного Суду від 05.08.2024 у справі № 906/931/23 у зв`язку з неусуненням недоліків в частині сплати судового збору. Вдруге звертаючись з касаційною скаргою, скаржник зазначає, що ним вживаються заходи для відновлення обслуговування через інші банківські установи, що, на думку скаржника, свідчить про чіткий намір реалізувати своє право на оскарження судових рішень.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави, викладені у ньому, є неповажними з огляду на таке.

Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв`язку із поновленням пропущеного процесуального строку, унормовується процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання або заяви про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про поновлення процесуального строку має містити обґрунтування причин пропуску строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. До клопотання чи заяви повинні бути додані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Однак, звертаючись вдруге з касаційною скаргою в межах розумного строку, скаржник також не надав доказів сплати судового збору в установленому законом порядку і розмірі, що унеможливлює задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" про поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки недоліки первісної касаційної скарги не усунуті скаржником дотепер.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, відповідно до якої однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див. рішення суду від 28.11.2006 у справі "Апостол проти Грузії", заява № 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дію в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (див. рішення суду від 12.06.2007 у справі "Станков проти Болгарії", заява № 68490/01).

Отже, колегія суддів вважає, що скаржником не наведено причин пропуску строку на касаційне оскарження, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Колегія суддів зауважує, що норми Господарського процесуального кодексу України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати суду докази та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Крім того, процесуальним законом не передбачено, що після повернення касаційної скарги перебіг строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції розпочинається заново. Також не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Суд касаційної інстанції у кожному конкретному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Оскільки скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження не наведено обставин, які були б об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення скаржника та були би пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення ним процесуальної дії, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження визнається судом необґрунтованим.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" необхідно подати до суду касаційної інстанції:

- докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (1 503 040,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір";

- клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та навести інші підстави, підтверджені належними доказами, для поновлення цього строку.

З огляду на викладене касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 і рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2023 у справі № 906/931/23 слід залишити без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" буде відмовлено у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 і рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2023 у справі № 906/931/23 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Керуючись статтями 234, 235, 290, частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 і рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2023 у справі № 906/931/23 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).