Ухвала

від 21.08.2024 по справі 947/22643/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/22643/24

Провадження № 1-кс/947/10847/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2024 року слідчий суддя ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12024160000000923від 16.072024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024160000000923 від 16.07.2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до п. 9 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» військовозобов`язані це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» військові посадові особи Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій є особами, на яких поширюється дія цього закону.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Слідчий у клопотанні зазначає про те, що в невстановлений в ході досудового розслідування час на місці у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 виник прямий умисел, спрямований на незаконне збагачення за рахунок третіх осіб, шляхом отримання неправомірної вигоди для себе, за здійснення впливу на членів військово-лікарських комісій та керівників районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки міста Одеси, (які згідно із ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особами, уповноваженими на виконання функцій держави) у сприянні в уникнення від мобілізації третім особам з подальшим зняттям з військового обліку за станом здоров`я.

ОСОБА_5 незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 11.07.2024 року приблизно об 11:30 годині, перебуваючи біля автомийки « ІНФОРМАЦІЯ_4 », розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зустрівся з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (якийвідповідно п. 9 ст. 9 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» є військовозобов`язаним), де запропонував останньому надати йому неправомірну вигоду у сумі 10000 (десять тисяч) доларів США за вплив на невстановлених досудовим розслідуванням посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 на прийняття останніми рішення про зняття ОСОБА_6 з військового обліку за станом здоров`я.

В подальшому, ОСОБА_6 будучи переконаним, що ОСОБА_5 може здійснити вплив на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 на прийняття рішення про зняття ОСОБА_6 з військового обліку за станом здоров`я, погодився на таку пропозицію та на вимогу ОСОБА_5 надав останньому свої анкетні дані для перевірки.

Далі, 11.07.2024 року приблизно о 20:00 годині, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_6 та в ході телефонної розмови висунув усну вимогу останньому щодо швидкої передачі йому грошових коштів у сумі 10000 (десять тисяч) доларів США за здійснення ним впливу на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 на прийняття рішення про зняття його з військового обліку за станом здоров`я ОСОБА_6 . При цьому, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 , що у разі не надання вказаної незаконної грошової винагороди, у нього будуть проблеми, так як його оголосять в розшук та накладуть адміністративний штраф.

Далі, ОСОБА_6 розуміючи, що дії які йому пропонує здійснити ОСОБА_5 є незаконними, вирішив звернутись до правоохоронних органів для документування незаконної діяльності останнього і в подальшому діяти під їх контролем.

В подальшому, 19.07.2024 року приблизно об 19:30 годині, перебуваючи біля кафе « ІНФОРМАЦІЯ_7 » розташованого за адресою: АДРЕСА_2 під час розмови з ОСОБА_6 щодо вирішення питання у сприянні в знятті з військового обліку за станом здоров`я, умисно, с корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди для себе, ОСОБА_5 повторно висловив ОСОБА_6 вимогу, що для здійснення ним впливу на прийняття рішення невстановленими посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 , про зняття ОСОБА_6 з військового обліку за станом здоров`я, необхідно надати йому грошові кошти в розмірі 10000 (десять тисяч) доларів США.

Продовжуючи реалізовувати свій прямий умисел на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_5 23.07.2024 року приблизно об 15:40 год., перебуваючи літній площадці ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за адресою: АДРЕСА_3 , зустрівся з ОСОБА_6 , де умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, одержав від останнього грошові кошти в сумі 10000 (десять тисяч) доларів США, що згідно курсу ІНФОРМАЦІЯ_9 станом на 23.07.2024 року становить 413369 гривен, як неправомірну вигоду за здійснення ним впливу на прийняття рішення невстановленими посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 , про зняття ОСОБА_6 з військового обліку за станом здоров`я.

Після чого, протиправна діяльність ОСОБА_5 була припинена правоохоронними органами, а грошові кошти в сумі 10000 доларів США вилучено.

За викладених обставин, 24.07.2024 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Санкцією ч. 3 ст.369-2 КК України передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Таким чином, майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 у разі визнання судом його винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України може бути використано для забезпечення покарання у виді конфіскації майна.

Так, на думку сторони обвинувачення за час проведення досудового розслідування та судового розгляду справи ОСОБА_5 може вжити заходів щодо перереєстрації належного йому на праві приватної власності транспортного засобу «AUDI A8», 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 з метою уникнення покарання у вигляді конфіскації майна.

Вказані обставини на думку органу досудового розслідування свідчать про те, що на даному етапі є доцільним накласти арешт на майно належне підозрюваному ОСОБА_5 , що унеможливить подальше його відчуження та перереєстрацію.

За викладених обставин, слідчий за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді із клопотанням накладення арешту із забороною користування, розпорядження та відчуження на транспортний засіб «AUDI A8», 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , який на праві власності належать підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Прокурор ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 просивклопотання задовольнити та розглянути у його відсутність, про що подав до суду відповідну заяву.

Представник власникамайна ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 подав до суду заяву, в якій зазначив, що заперечує проти задоволення клопотання та просив розглянути клопотання у його відсутність.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання з долученими в його обґрунтування додатками, приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як вбачається з матеріалів клопотання, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024160000000923 від 16.07.2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження, 24.07.2024 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Слідчий суддя враховує, що санкцією ч. 3 ст.369-2 КК України передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

При цьому, відповідно до витягу з реєстраційної картки ТЗ ОСОБА_5 на праві власності належить транспортний засіб «AUDI A8», 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

Слідчий суддя вважає, що відносно вказаного майна, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 наявна необхідність в застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з метою забезпечення можливого покарання у вигляді конфіскації майна.

Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб..

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Враховуючи встановлені обставини по кримінальному провадженню, а також принцип розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає необхідним частково задовольнити клопотання про накладення арешту на зазначене майно шляхом заборони його відчуження та розпорядження, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 170 КПК України. Зазначений спосіб арешту майна не позначиться на інтересах власника майна та інших осіб.

Слідчий суддя прийшов до висновку, що арешт майна у даному випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1ст. 174 КПК України.

На підставі викладеного, з метою забезпечення можливого покарання у вигляді конфіскації майна, беручи до уваги розумність та співрозмірність арешту майна, а також його наслідки, слідчий суддя приходить до переконання, що подане клопотання в частині накладення арешту на транспортний засіб підозрюваного ОСОБА_5 із забороною його відчуження та розпорядження є обґрунтованим, належним чином вмотивованим, а відтак, клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12024160000000923від 16.072024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та здійснення будь-яких реєстраційних дій на транспортний засіб «AUDI A8», 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , який на праві власності належать підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Виконання ухвали про арешт майна покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1