Ухвала

від 26.08.2024 по справі 752/2048/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 752/2048/23 Апеляційне провадження № 22-з/824/1346/2024Головуючий у суді першої інстанції - Машкевич К.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2024 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,

секретар Ламбуцька Т.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяви Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», треті особи: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, виконуючий обов`язки голови Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Востріков Олексій Миколайович, Первинна профспілкова організація контролерів та ревізорів Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 19.05.2023 позов задоволено частково. Визнано незаконним наказ ДП «Адміністрація морських портів України» від 17.01.2023 № 37-к «Про звільнення». Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора департаменту внутрішнього аудиту апарату управління ДП «Адміністрація морських портів України» з 17.01.2023. Стягнуто з ДП «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 347 905,36 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу (за вирахуванням визначених законом податків та зборів). У решті позову відмовлено. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах місячного платежу в розмірі 86 976,43 грн. (за вирахуванням визначених законом податків та зборів) допущено до негайного виконання. Стягнуто з ДП «Адміністрація морських портів України» на користь держави 5 626,25 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного суду від 11.07.2024 апеляційні скарги ОСОБА_1 та ДП «Адміністрація морських портів України» залишено без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19.05.2023, залишено без змін (т.10, а.с.112-127).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19.08.2024 відмовлено у задоволенні заяви ДП «Адміністрація морських портів України» про роз`яснення судового рішення (т.10, а.с.176,177).

21.08.2024 та 22.08.2024 до Київського апеляційного суду надійшли аналогічні за змістом заяви ДП «Адміністрація морських портів України» про ухвалення додаткового рішення до постанови Київського апеляційного суду від 11.07.2024, в яких заявник просить ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат, мотивуючи заяви тим, що у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції не зазначено розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, що створює правову невизначеність для сторін та може призвести до подальших суперечок і додаткових судових розглядів з метою вирішення цього питання.

22.08.2024 та 23.08.2024 до Київського апеляційного суду надійшли аналогічні за змістом заперечення представника ОСОБА_1 - адвоката Задорожного О.В. на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких останній просить відмовити у задоволенні заяви з огляду на її безпідставність, а справу повернути до суду першої інстанції.

Учасники справи в судове засідання не викликалися у зв`язку з відсутністю такої необхідності (частина 4 статті 270 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи заяв, колегія суддів приходить до висновку, що заяви не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності з вимогами пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із частиною 1 стаття 351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 374 ЦПК України визначені повноваження суду апеляційної інстанції. Зокрема, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; тощо.

Підпунктами а)-г) пункту 4 частини 1 стаття 382 ЦПК України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням: висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги; нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції; строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження.

Зі змісту постанови Київського апеляційного суду від 11.07.2024 вбачається, що вона повністю відповідає указаним вимогам процесуального закону.

Так, насамперед слід зазначити, що у даній справі Київський апеляційний суд переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, залишив його без змін, визнавши його відповідність вимогам матеріального і процесуального закону, тобто власного судового рішення по суті предмету спору не ухвалював.

Ухвалюючи рішення по суті спору суд першої інстанції вирішив питання розподілу судових витрат, стягнувши судові витрати з відповідача.

У зв`язку з залишенням апеляційних скарг ОСОБА_1 та ДП «Адміністрація морських портів України» без задоволення, понесені цими учасниками справи судові витрати, в силу статті 141 ЦПК України, відшкодуванню не підлягали.

Також сторонами, у визначеному процесуальним законом порядку, не порушувалося питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, у суду апеляційної інстанції відсутні процесуальні підстави для ухвалення додаткового судового рішення, а відтак, подані ДП «Адміністрація морських портів України» заяви не можуть бути задоволені, з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 270 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяв Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена до Верховного Суду.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

О.В. Кафідова