Ухвала

від 27.08.2024 по справі 487/984/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

487/984/24 27.08.2024

н\п 1-кс/490/3223/2024

Центральний районний суд міста Миколаєва

Справа № 487/984/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року місто Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданнізаяву про самовідвід судді ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження №42023152010000015 від 28.03.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_7 ,

встановив:

У провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження №42023152010000015 від 28.03.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2024 для розгляду зазначеного кримінального провадження визначено суддю Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_3 (справа №487/984/24, номер провадження № 1-кп/487/517/2024).

Суддя ОСОБА_3 20.08.2024 на підставі п. 4 ч.1 ст.75 КПК України заявила самовідвід від розгляду зазначеного вище кримінального провадження, обґрунтовуючи це тим, що обвинувачений ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва та відповідно до своїх обов?язків підтримував обвинувачення в суді, в тому числі і в тих кримінальних провадженнях які розглядались суддею ОСОБА_3 ; обвинувачений ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення працював слідчим СВ МРУП ГУНП в Миколаївській області та відповідно до своїх посадових обов?язків неодноразово брав участь в судових засіданнях під головуванням слідчого судді ОСОБА_3 . Обставини, щодо того, що прокурор ОСОБА_4 брав участь у судових засіданнях як прокурор, неодноразово були підставами для відводів суддів Заводського районного суду м. Миколаєва у зазначеній справі.

Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення заяви про самовідвід судді ОСОБА_8 .

Обвинувачений ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_7 підтримали заяву про самовідвід; зазначили про наявність підстав для задоволення заяви про самовідвід з метою недопущення сумнівів в неупередженості судді; підтвердили, що обставини, на які посилається суддя ОСОБА_3 , мають місце та були неодноразовим предметом розгляду в Заводському районному суді м. Миколаєва під час розгляду заяв про відвід (самовідвід) суддів.

Суддя ОСОБА_3 про дату, час та місце розгляду заяви про самовідвід повідомлена належним чином.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до частини 1 статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частиною 1 статті 75 КПК України, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Крім того, частиною 1 статті 76 КПК України визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Частиною 1 статті 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з підпунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Згідно з усталеною практикою Суду застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов`язаних зі спірною поведінкою судді.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі «Бочан проти України» вказав, що Суд далі нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

У рішенні у справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Саме така позиція відображена у пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, та статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, роз`яснено, що відчуття упередженості це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об`єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях. Зловживання правом на самовідвід не допускається. У цьому контексті зловживання правом на самовідвід означає недобросовісне використання суддею незначного приводу для того, щоб уникнути розгляду справи. За змістом коментованої статті заявлення суддею самовідводу є допустимим лише у разі неможливості ухвалення суддею об`єктивного рішення у справі.

Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його упередженості» є оціночним тлумаченням, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує.

Для того, щоб вирішити, чи є у конкретній справі правомірні підстави сумніватись у неупередженості судді, необхідно взяти до уваги й думку учасників процесу, яка при цьому не повинна мати вирішального значення.

Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як на підставу для самовідводу від участі у кримінальному провадженні стосовно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . суддя ОСОБА_3 посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва та відповідно до своїх обов`язків підтримував обвинувачення в суді, в тому числі і в тих кримінальних провадженнях які були у провадженні судді ОСОБА_3 ; обвинувачений ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення працював слідчим СВ МРУП ГУНП в Миколаївській області та відповідно до своїх посадових обов`язків неодноразово брав участь в судових засіданнях під головуванням слідчого судді ОСОБА_3 .

За таких обставин, з метою недопущення виненкнення у стороннього спостерігача будь-яких сумнівів в неупередженості судді ОСОБА_3 під час розгляду кримінального провадження №42023152010000015, суд дійшов висновку, що заява судді ОСОБА_3 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню; справу має бути передано до канцелярії суду для визначення судді в порядку ст. 35 КПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 75-81, 372 КПК України, суд

постановив:

-заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду кримінального провадження №42023152010000015 від 28.03.2023 - задовольнити;

-відвести суддю Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження №42023152010000015 від 28.03.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, (справа №487/984/24, номер провадження № 1-кп/487/517/2024);

- справу №487/984/24 (номер провадження № 1-кп/487/517/2024) передати до канцелярії Центрального районного суду міста Миколаєва для визначення судді в порядку ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1