Постанова

від 26.08.2024 по справі 463/2605/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/2605/24 Головуючий у 1 інстанції: Головатий Р.Я.

Провадження № 22-ц/811/1584/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Ванівського О.М.

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

секретаря: Цьони С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Коваль Ольги Романівни на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 26 березня 2024 року у справі за заявою Львівської міської ради про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2024 до суду надійшла заява Львівської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення сторонам, а також іншим органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам як суб`єктам державної реєстрації прав; територіальним органам Міністерства юстиції України), вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нежитлової будівлі літ А-1, загальною площею 35,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1135087446101, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заяву обґрунтовувала тим, що Львівською міською радою готується позовна заява до ОСОБА_1 про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , шляхом знесення самовільно збудованої будівлі загальною площею 35,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1135087446101, з припиненням права власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю літ А-1, загальною площею 35,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1135087446101.

Вказаний об`єкт знаходиться на земельній ділянці, що перебуває в комунальній власності та станом на момент подання цього позову не передана в користування третім особам.

Оскаржуваною ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 26 березня 2024 року заявупро забезпечення позову задоволено.

Заборонено сторонам, а також іншим органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам як суб`єктам державної реєстрації прав; територіальним органам Міністерства юстиції України), вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нежитлової будівлі літ А-1, загальною площею 35,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1135087446101.

Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_1 адвокат Коваль Ольга Романівна.

Не погоджується з ухвалою суду та вважає, що така прийнята з порушенням норм процесуального права.

Покликається на те, що в ухвалі відсутні посилання на підтверджені відповідними доказами обставини, на підставі яких суд прийшов до висновку про наявність реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Звертає увагу на те, що до заяви про забезпечення позову не додані належні докази, які б вказували на дії відповідача, спрямовані на реалізацію нежитлової будівлі літ. А-1, загальною площею 35,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1135087446101 чи на підготовчі дії до його реалізації. Відтак, вважає твердження заявника про те, що існує ризик невиконання рішення суду, ґрунтується виключно на припущеннях, що суперечить приписам п.6 ст.81 ЦПК України, які вказують на те, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а отже, є недоведеним.

Просить скасувати ухвалу судута постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи сторони в судове засідання на з`явився, заяв про відкладення розгляду справи не подавали.

Колегія суддів ухвалила проводити розгляд справи у відсутності її учасників, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, прийнятого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість наведених у заяві доводів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом та матеріалами справи встановлено, що Львівська міська рада до подання позовної заяви звернулась в суд із заявою про забезпечення позову шляхом заборони вчинення сторонам, а також іншим органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам як суб`єктам державної реєстрації прав; територіальним органам Міністерства юстиції України), вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нежитлової будівлі літ А-1, загальною площею 35,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1135087446101, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

Як вбачається із заяви про забезпечення позову Львівська міська рада має намір звернутися до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , шляхом знесення самовільно збудованої будівлі загальною площею 35,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1135087446101, з припиненням права власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю літ А-1, загальною площею 35,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1135087446101

Згідно із частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Частинами першою, другоюстатті 149 ЦПК Українипередбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Положеннямистатті 150 ЦПК Українивстановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є, зокрема, заборона вчиняти певні дії.

Частиною третьоюстатті 150 ЦПК Українивстановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Колегія суддів наголошує, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05 листопада 2020 року у справі № 759/5175/20, від 22 січня 2020 року у справі № 521/5896/19.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності на об`єкт площею 35,2 кв.м зареєстровано 10.09.2021 року: за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 581 від 10.09.2021, видавник: Холявка В.Я., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу.

Відповідно до вказаного свідоцтва ОСОБА_1 належить на праві власності нерухоме майно, що складається з: нежитлової будівлі літ. А-1, загальною площею 35,2 (тридцять п`ять цілих два десятих) кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (сто п`ятдесят два "А"), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1135087446101.

Раніше вказаний об`єкт належав ОСОБА_3 , на праві приватної власності на підставі: - договору купівлі-продажу 1/2 частки нежитлової будівлі, посвідченого 07 грудня 2017 року ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим № 1001, право власності зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07 грудня 2017 року ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, номер запису про право власності: 23807244 та - договору купівлі-продажу 1/2 частки нежитлової будівлі, посвідченого 20 грудня 2017 року ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим № 1049. право власності зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 грудня 2017 року ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу. номер запису про право власності: 24062171, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманою 10 вересня 2021 року ОСОБА_5 , приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як вказано у договорах від 07.12.2017 року №1001 та від 20.12.2017 року №1049 нежитлові приміщення належали продавцю ( ОСОБА_6 ) на підставі ухвали Франківського районного суду м.Львова від 17.07.2017 (справа № 465/2267/17).

З моменту укладення вказаних договорів купівлі-продажу власники об`єкта ОСОБА_6 та ОСОБА_1 не зверталися до Львівської міської ради та її виконавчих органів з проханням оформлення права користування/власності на земельну ділянку на якій розміщено об`єкт, що був предметом купівлі-продажу.

Листом управління державного контролю за використанням та охороною земель від 15.06.2023 року № 4-2412-8048 на виконання наказу департаменту містобудування від 07.06.2023 № 156 спеціалістами управління державного контролю за використанням та охороною земель за участю управління архітектури та урбаністики проведено обстеження земельної ділянки комунальної власності за адресою АДРЕСА_1 , за результатами якого складено акт від 14.06.2023 року № 237, встановлено, що рішень щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 не приймалось.

Рішенням Львівської міської ради № 610 від 14.07.2017 «Про Детальний план території, обмеженої вул.Долішньою, вул. Х.Колумба, вулицею проектованою, залізничною колією, АДРЕСА_2 » дані земельну ділянку віднесено до зони Р-3 рекреаційні зони озеленених територій загального користування.

За результатами обстеження вказаної земельної ділянки: ОСОБА_1 фактично використовує земельну ділянку орієнтовною площею 0,0038 га для обслуговування будівлі тимчасової споруди на АДРЕСА_1 за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її надання в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки

З огляду на вищенаведене та беручи до уваги те, що між сторонами виник спір про розпорядження земельною ділянкою, апеляційний суд приходить до висновку, що оскільки позивач обґрунтовано навів припущення про те, що вчинення відповідачем будь-яких реєстраційних дій щодо нежитлової будівлі літ А-1 загальною площею 35,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1135087446101, не дозволить Львівській міській раді виконати рішення суду, адже для відновлення своїх порушених прав та інтересів Львівській міській раді прийдеться звертатись з новим позовом до актуального власника спірного об`єкта. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв`язку із вжиттям такого заходу.

Апеляційний суд приймає до уваги, що застосування даного виду забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, гарантованих ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, оскільки обмежується лише можливість розпоряджатися майном, на яке накладено арешт на підставі ухвали суду.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи, а відповідно до ч. 1 ст. 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

За таких обставин відповідач не позбавлена можливості звернутися із вмотивованим клопотанням про заміну або скасування заходів забезпечення позову з підстав, передбачених законом.

Зважаючи на те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції підставно вжив заходи забезпечення за заявою представник позивача.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому його відповідно дост. 375 ЦПК Українинеобхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно дост. 129 Конституції Україниосновними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно дост.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободтаке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Керуючись ст.ст.367,368, п. 1 ч. 1 ст.374, ст.ст.375,381-384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Коваль Ольги Романівни залишити без задоволення.

Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 26 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови 26.08.2024 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.