Рішення

від 12.08.2024 по справі 910/3061/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.08.2024Справа № 910/3061/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Лобок К.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі 1. Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області; 2. Північного офісу Держаудитслужби

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ"

2. Дмитрівського академічного ліцею "Перспектива" Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів у розмірі 54 829,47 грн.

Представники учасники справи:

Від прокуратури: Ясир Є.М.

Від позивача-1: не з`явився;

Від позивача-2: Аіріней М.-С.С.

Від відповідача-1: Кермач А.І.

Від відповідача-1: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі 1. Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області; 2. Північного офісу Держаудитслужби звернулись до Господарського суду міста Києва звернулось з позовом до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ", 2. Дмитрівського академічного ліцею "Перспектива" Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів у розмірі 54 829,47 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2024 позовну заяву заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області залишено без руху.

02.04.2024 засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" від представника прокуратури надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 13.05.2024.

26.04.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача-2 надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначив про проведення моніторингу процедури закупівлі «ДК 021:201509120000-6:Газове паливо», оголошену Дмитрівською загальноосвітньою школою, за результатами чого були встановлено порушення пункту 10 частини 1 статті 10, частини 11 статті 29, частини 1 статті 31, частини 1 статті 41 Закону №922. Також, представник позивача-2 вказав, що умовами договору №41FB417-1619-21 від 30.03.2021 встановлено періодичність перегляду ціни - не більше одного разу на місяць. Однак замовником порушено умови означеного правочину та норми чинного законодавства України.

13.05.2024 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зауважив на відсутності в даному випадку підстав для представництва інтересів держави прокурором. Також прокурором не доведено порушення при виконанні зобов`язань за договором договору №41FB417-1619-21 від 30.03.2021, у той час як збільшення ціни відбувалося кожного разу до 10 % пропорційно збільшенню ціни на природний газ на ринку та відповідач належним чином обґрунтував коливання цін. Одночасно відповідач-1 звернув увагу на неналежний спосіб захисту прав, оскільки нікчемний правочин є недійсним у силу закону. Заперечуючи проти стягнення грошових коштів, відповідач-1 наголосив на відсутності вимоги під час дії договору про передачу природного газу у визначеному договором обсязі та на припинення обов`язків між сторонами починаючи з 01.01.2022 року, оскільки укладений договір діяв до 31.12.2021 року.

13.05.2024 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшла заява про відкладення розгляду справи.

13.05.2024 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження.

13.05.2024 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження.

Представник позивача-1 у підготовче засідання 13.05.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.

Представник відповідача-1 у підготовче засідання 13.05.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.

Представник відповідача-2 у підготовче засідання 13.05.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600260205282.

Представник позивача-2 у підготовчому засідання 13.05.2024 не заперечував щодо заяви представника відповідача-1 про відкладення розгляду справи.

Представник прокуратури у підготовчому засідання 13.05.2024 не заперечував щодо заяви представника відповідача-1 про відкладення розгляду справи.

Суд у підготовчому засіданні 13.05.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про задоволення заяви представника відповідача-1 про відкладення розгляду справи, підготовче засідання відкладено на 10.06.2024. Судом відкладено розгляд клопотання про зупинення провадження до встановлення фактичних обставин справи.

06.06.2024 через відділ діловодства суду від представника прокуратури надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

06.06.2024 через відділ діловодства суду від представника прокуратури надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій акцентував увагу на тому, що Дмитрівської сільської ради вважає додаткові угоди такими, що відповідають чинному законодавству та практиці правозастосування, до суду для захисту економічних інтересів держави звертатись не буде. Також, прокурор зазначив, що Північний офіс Держаудитслужби за результатами моніторингу процедури закупівлі «ДК 021:201509120000-6:Газове паливо» було виявлено відповідний перелік порушень, але позивач-1 не звернувся до суду з позовом до Відповідача щодо усунення допущених порушень, в тому числі щодо визнання спірного договору недійсним, стягнення коштів. У той же час, надані відповідачем-1 довідки щодо розрахункової вартості природного газу не є належним підтвердженням факту підвищення (коливання) ціни. Оскільки через неправомірне збільшення ціни на природний газ шляхом укладення спірних додаткових угод здійснено переплату в 54 829,47 сумі грн., у зв`язку із цим кошти підлягають поверненню.

07.06.2024 через відділ діловодства суду від представника прокуратури надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

07.06.2024 через відділ діловодства суду від представника прокуратури надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник позивача-1 у підготовче засідання 10.06.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.

Представник відповідача-2 у підготовче засідання 10.06.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600267591650.

Представник позивача-2 у підготовчому засіданні 10.06.2024 заперечив проти клопотання представника відповідача-1 про зупинення провадження у справі.

Представник прокуратури у підготовчому засіданні 10.06.2024 заперечив проти клопотання представника відповідача-1 про зупинення провадження у справі.

Представник відповідача-1 у підготовчому засіданні 10.06.2024 підтримав клопотання про зупинення провадження у справі.

Суд у підготовчому засіданні 10.06.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача-1 про зупинення провадження у справі, у зв`язку із необґрунтованістю та безпідставністю.

Представник відповідача-1 у підготовчому засідання 10.06.2024 відкликав клопотання про зупинення провадження у справі від 13.05.2024.

Суд у підготовчому засіданні 10.06.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про повернення клопотання представника відповідача-1 про зупинення провадження у справі від 13.05.2024 без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 відкладено підготовче засідання на 24.06.2024 та зобов`язано позивача-1 надати до суду письмові пояснення.

14.06.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача-1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

18.06.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача-1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник позивача-1 у підготовче засідання 24.06.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.

Представник відповідача-2 у підготовче засідання 24.06.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600271867325.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.07.2024.

Представник позивача-1 у судове засідання 10.07.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Представники прокуратури та позивача-2 у судовому засіданні 10.07.2024 позовні вимоги підтримати та просили суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представника відповідача у судовому засіданні 10.07.2024 заперечив проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 оголошено перерву у судовому засіданні по розгляду справи по суті на 12.08.2024.

Представник позивача-1 у судове засідання 12.08.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача-1, враховуючи положення п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України.

Відповідно до ст. 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих прокуратурою, позивачами та відповідачем.

Згідно зі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 12.08.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.03.2021 між Дмитрівською ЗОШ та ТОВ «Київоблгаз Збут» укладено договір №41FB417-1619-21 (далі - Договір), предметом якого визначено природний газ українського походження та/або ввезений на митну територію України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000 (далі - природний газ) в плановому обсязі 31 160,00 кубічних метрів на загальну суму 217 612,00 гривень, тобто ціна за 1 000 кубічних метрів природного газу на момент укладення договору, без врахування вартості транспортування по території України та з урахуванням ПДВ становила 6983,6971 гривень. (п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2 Договору)

Відповідно до умов Договору, Постачальник зобов?язується поставити Споживачу у 2021 році природний газ з метою використання для власних потреб або використання в якості сировини за адресою 08112, Київська область, Бучанський район, село Дмитрівка, вулиця. Лісна, 42, а Споживач зобов`язується прийняти природний газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених даним Договором (п.п. 1.1, 1.3, 1.15 Договору).

Ціна договору становить 217 612,00 гривень (п. 2.2 Договору).

Ціна може змінюватись протягом дії Договору. Ціна може бути переглянута не більше одного разу на місяць. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу, що визначено у п.2.1. Договору, на кількість газу, реалізованого у відповідному місяці. Загальна вартість газу за цим Договором визначається як сума місячних вартостей газу. Зміна ціни на газ, що відбувається у зв?язку з набранням чинності відповідних нормативно-правових актів вищих органів державної влади України, які впливають на пішу, є обов`язковою для розрахунків між Сторонами за даним Договором (п. 2-3-2.5 Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, ціна за 1 тис. куб. м. разу на момент укладення даного Договору, без врахування вартості транспортувань природного газу по території України та без ПДВ складає 5819,7476 грн, крім того ПДВ 20% складає: 1163,9495 грн. Разом ціна складає: 6983,6971 грн.

Оплата газу здійснюється споживачем перерахуванням грошових коштів на банківський рахунок постачальника (п.3.1 Договору).

Приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання-передачі, які є невід`ємною частиною цього Договору, і які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 4.3 Договору).

Пунктом 11.1 Договору встановлено, що Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання природного газу з дати підписання до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.

У подальшому, між Дмитрівською ЗОШ та ТОВ «Київоблгаз Збут» до договору від 30.03.2021 № №41FB417-1619-21 про постачання природного газу, а саме:

31.08.2021 укладено додаткову угоду №ДУ-1/41FB417-1619-21, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: ціна природнього газу становить 6,40055833 грн., крім того ПДВ - 1,28011167 грн., всього з ПДВ - 7,68067000 грн.

20.09.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-2/41FB417-1619-21, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: ціна природнього газу становить 6,90317400 грн., крім того ПДВ - 1,40795000 грн., всього з ПДВ - 8,44770000 грн.

20.09.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-3/41FB417-1619-21, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: ціна природнього газу становить 7,74300000 грн., крім того ПДВ - 1,54860000 грн., всього з ПДВ - 9,29160000 грн.

29.09.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-4/41FB417-1619-21, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: ціна природнього газу становить 8,51652500 грн., крім того ПДВ - 1,70330500 грн., всього з ПДВ - 10,21983000 грн.

04.10.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-5/41FB417-1619-21, , якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: ціна природнього газу становить 9,36732500 грн., крім того ПДВ - 1,87346500 грн., всього з ПДВ - 11,24079000 грн.

08.10.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-6/41FB417-1619-21, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: ціна природнього газу становить 10,30311667 грн., крім того ПДВ - 2,06062333 грн., всього з ПДВ - 12,36374000 грн.

11.10.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-7/41FB417-1619-21, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: ціна природнього газу становить 11,33240000 грн., крім того ПДВ - 2,26648000 грн., всього з ПДВ - 13,59888000 грн.

14.10.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-8/41FB417-1619-21, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: ціна природнього газу становить 12,46450833 грн., крім того ПДВ - 2,49290167 грн., всього з ПДВ - 14,95741000 грн.

18.10.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-9/41FB417-1619-21, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: ціна природнього газу становить 13,70971667 грн., крім того ПДВ - 2,74194333 грн., всього з ПДВ - 16,45166000 грн.

21.10.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-10/41FB417-1619-21, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: ціна природнього газу становить 15,07931667 грн., крім того ПДВ - 3,01586333 грн., всього з ПДВ - 18,09518000 грн.

25.10.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-11/41FB417-1619-21, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: ціна природнього газу становить 16,58574167 грн., крім того ПДВ - 3,31714833 грн., всього з ПДВ - 19,90289000 грн.

28.10.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-12/41FB417-1619-21, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: ціна природнього газу становить 18,24265833 грн., крім того ПДВ - 3,64853167 грн., всього з ПДВ - 21,89119000 грн.

31.10.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-13/41FB417-1619-21, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: ціна природнього газу становить 19,13657600 грн., крім того ПДВ - 3,82731520 грн., всього з ПДВ - 22,96389120 грн.

03.11.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-14/41FB417-1619-21, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: ціна природнього газу становить 21,04831667 грн., крім того ПДВ - 4,20966333 грн., всього з ПДВ - 25,25798000 грн.

06.11.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-15/41FB417-1619-21, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: ціна природнього газу становить 23,15104167 грн., крім того ПДВ - 4,63020833 грн., всього з ПДВ - 27,78125000 грн.

09.11.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-16/41FB417-1619-21, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: ціна природнього газу становить 25,46383333 грн., крім того ПДВ - 5,09276667 грн., всього з ПДВ - 30,55660000 грн.

22.11.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-17/41FB417-1619-21, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: ціна природнього газу становить 28,00766667 грн., крім того ПДВ - 5,60153333 грн., всього з ПДВ - 33,60920000 грн.

25.11.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-18/41FB417-1619-21, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: ціна природнього газу становить 30,80563333 грн., крім того ПДВ - 6,16112667 грн., всього з ПДВ - 36,96676000 грн.

30.11.2021 укладено додаткову угоду № ДУ-19/41FB417-1619-21, якою внесено зміни до п. 3.3 Договору: ціна природнього газу становить 31,39490933 грн., крім того ПДВ - 6,27898187 грн., всього з ПДВ - 37,67389120 грн.

14.12.2021 укладено додаткову угоду № 21, якою зменшено загальну суму договору з 112 329,65 гривень до 105 282,35 гривень.

На виконання умов договору сторонами підписано наступні акти прийому-передачі природного газу: від 08.04.2021 №КОЗ81006982 до договору на обсяг природного газу в березні 2021 року 3920,22 куб.м. на суму 27 377,63 грн. (з ПДВ); від 07.05.2021 №КОЗ81008827 до договору на обсяг природного газу в квітні 2021 року 143,98 куб.м. на суму 1105,86 грн. (з ПДВ); від 21.07.2021 № б/н до договору на обсяг природного газу в липні 2021 року 1408,904 куб.м. на суму 10821,32 грн. (з ПДВ); від 08.11.2021 №КОЗ81019954 до договору на обсяг природного газу у жовтні 2021 року 1751,28 куб.м. на суму 65977,54 грн. (з ПДВ).

На підставі актів Дмитрівською ЗОШ сплачено ТОВ «Київоблгаз Збут» грошові кошти у загальному розмірі 105 282,35 гривень, що підтверджується платіжними інструкціями № 215 від 06.04.2021 на суму 27 377,63 грн, № 260 від 07.05.2021 на суму 1105,86 грн, №388 від 21.07.2021 на суму 10821,32 грн, №668 від 08.11.2021 на суму 65977,54 грн.

Підставою для укладення сторонами додаткових угод, якими внесено зміни істотних умов договору, зазначено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Київоблгаз Збут» обґрунтовує зміну ціни довідками щодо розрахункової вартості природнього газу від ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», у яких зазначено, що коливання ціни, протягом періоду укладення додаткових угоди, становить від 13,72% до 44,25% (узагальнено).

Надалі, за результатами розгляду листа № 55-3352 вих. 22 Києво-Святошинської прокуратури окружної прокуратури від 14.09.2022, Північним офісом Держаудитслужби надано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 16.02.2022 №53, яким встановлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель та зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, у тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності договору.

09.01.2024 Києво-Святошинська окружна прокуратура Київської області звернулась до звернулась із листом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) щодо середньозважених цін на природній газ на регульованому та нерегульованому сегменті ринку природного газу для споживачів бюджетних установ та організацій за 1 000 кубічних метрів упродовж квітня-листопада 2021 року (з помісячним розмежуванням).

12.01.2024 Національна комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надала відповідь на запит прокуратури, в якому зазначено результати моніторингу середньозважених цін на природній газ, що сформувалась на нерегульованому сегменті роздрібного ринку природнього газу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із абзацом 1 частини першої статті 216 цього ж Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто для того, щоби визнати той чи інший правочин недійсним, позивач у справі має довести, що такий правочин саме у момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

У частині 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції від 26.06.2021) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

У постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21 та від 07.12.2022 у справі № 927/189/22 викладений правовий висновок про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Чинне законодавство не передбачає переліку документів, які можуть підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п`ята статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним і збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною, запропонованою замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18).

У постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 Верховний Суд наголосив на тому, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом.

Отже, навіть за умов погодження сторонами договору можливості зміни ціни електричної енергії шляхом укладання додаткових угод факт укладання договору за результатами проведення процедури закупівлі встановлює обмеження, визначені Законом. Зокрема, ціна на електричну енергію може збільшуватись у разі, коли коливання ціни на ринку обґрунтоване та документально підтверджене, якщо це не робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим та не може перевищувати збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10 %. Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі № 903/383/22.

З огляду на викладене, судом встановлено, у серпні 2021 між ТОВ «Київоблгаз Збут» та споживачем у серпні укладено 1 додаткову угоду, у вересні 2021 - три додаткових угоди, у жовтні 2021 - дев`ять додаткових угод, у листопаді - шість додаткових угод, якими в загальному розмірі збільшено ціну за одиницю товару на 439,45 %, тобто значно більше ніж на 10 % від погодженої ціни в договорі від 30.03.2021 № №41FB417-1619-21.

Як вбачається з матеріалів справи, надані ТОВ «Київоблгаз Збут» перед укладенням додаткових угод довідки ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» на підтвердження факту коливання цін не обґрунтовують, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною, запропонованою замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним, та що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання тендерної пропозиції). До того ж, відповідні довідки не можуть бути підставою для збільшення ціни за одиницю товару в сукупному більше ніж на 10 %, від визначеної у договорі ціни.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними додаткових угод № 1-19 до договору на постачання природного газу від 30.03.2021 № №41FB417-1619-21, що не породжують жодних правових наслідків для сторін, оскільки дані угоди суперечать пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 903/742/22.

Щодо зауваження відповідача-1 із посиланням на статтю 43 Закону України "Про публічні закупівлі" про те, що визнання додаткових угод недійсними не є належним способом захисту права, оскільки нікчемний правочин є недійсним у силу закону. Також відповідач-1 послався на правову позицію Верховного Суду від 11.08.2021 № 927/719/20.

Утім, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону.

Частина 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Разом із цим, прокурором у межах даної справи правовою підставою для визнання недійсними додаткових угод до договору від 30.03.2021 № №41FB417-1619-21 визначено порушення, зокрема, пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що не зумовлює нікчемність додаткових угод у силу закону. Відтак, правовідносини в даній справі та справі № 927/719/20, на правову позицію Верховного Суду в якій посилався відповідач-1, не є подібними.

Щодо позовної вимоги про стягнення з ТОВ «Київоблгаз Збут» на користь Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області безпідставно надмірно сплачені кошти в розмірі 54 829, 47 грн, із посиланням на статтю 216 ЦК України, частину 1 статті 670 ЦК України, частину 2 статті 208 ГК України, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини 1 статті 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки спірні додаткові угоди до договору від 30.03.2021 № №41FB417-1619-21 підлягають визнанню недійсними та відповідно, не породжують правових наслідків, підстава для оплати поставленого природного газу за ціною, встановленою у додаткових угодах, фактично відпала, а тому ТОВ «Київоблгаз Збут» має обов`язок повернути грошові кошти в частині збільшеної ціни товару за недійсними додатковими угодами, як безпідставно набуте майно, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Таке правозастосування узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладено у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

При цьому, в указаній постанові прокурор у подібних правовідносинах також просив стягнути безпідставно та в надмірній сумі сплачені бюджетні кошти на підставі частини 1 статті 670 ЦК України в результаті укладення сторонами з порушенням вимог закону додаткових угод, якими незаконно збільшено ціну товару. У той же час, за висновками Великої Палати Верховного Суду, безпідставно одержані відповідачем грошові кошти, підстава набуття яких відпала, підлягають поверненню згідно з приписами статей 216, 1212 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від у справі № 904/5726/19 обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).

Згідно з актами приймання-передачі природного газу, які долучені до матеріалів позовної заяви, Дмитрівській ЗОШ поставлено 7224,384 метрів кубічних природного газу за який перераховано ТОВ «Київоблгаз збут» 105 282,08 гривень.

Упродовж 2021 року за даним договором ТОВ «Київоблгаз збут» за поставлений природній газ повинно отримати грошові кошти в сумі 50 452,91 гривень (7224,384 м. куб х (6 983,6971 грн/1000) за 1 м.куб. = 50 452,91 грн).

Отже, відповідно до умов Договору № 41FB417-1619-21 від 30.03.2021 та додаткових угод, якими внесено зміни до істотних умов договору, споживачем безпідставно надміру сплачено, а постачальником безпідставно збережено кошти на загальну суму 54 829,17 гривень (105 282,08 грн. - 50 452,91 грн. = 54 829,17 грн.).

З огляду на виклад огляду на викладене, суд дійшов висновку про стягнення з ТОВ «Київоблгаз Збут» 54 829, 47 грн. безпідставно набутих коштів.

Щодо заперечень ТОВ «Київоблгаз Збут» із приводу відсутності повноважень на представництва інтересів держави в особі Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області та Північного офісу Держаудитслужби прокурором, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Отже держава у цивільних (господарських) правовідносинах діє через органи державної влади.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновок, який викладено у постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справі № 923/199/21.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною другою статті 10 цього Закону передбачено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Частинами другою, четвертою статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Рішенням Дмитрівської сілької ради Бучанського району Київської області №5/20 від 15 серпня 2022 року змінено тип та найменування закладу загальної середньої освіти з Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Дмитрівської сілької ради Бучанського району Київської області на Дмитрівський академічний ліцею "Перспектива" Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області.

Відповідно до пунктів 1.3-1.5 Статуту позивача-1, заклад є юридичною особою, бюджетною установою, засновником якого є Дмитрівська сільська рада Бучанського району Київської області. Засновник здійснює фінансування закладу та матеріально-технічного забезпечення закладу.

З огляду на те, що закупівля за оспорюваними додатковими угодами до договору здійснювалась за кошти місцевого бюджету, саме завданням Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, як органу місцевого самоврядування, є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування Дмитрівським академічним ліцеєм "Перспектива" (Дмитрівською загальноосвітньою школою І-ІІІ) незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

Близькі за змістом правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, у постановах Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, від 22.08.2023 у справі № 924/564/22, від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, визначив Північний офіс Держаудитслужби компетентним органом, позивачем, що представляє державу у відповідних відносинах.

Статтею 7 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що державне регулювання та реалізація державної політики у сфері закупівель покладено на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Згідно з п.34 ч.1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (пункт 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43).

Частиною 1 статті 1 та статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» на Державну аудиторську службу України покладено функцію здійснення державного фінансового контролю, в тому числі за дотриманням законодавства про закупівлю.

Частинами 1, 2 статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

До повноважень Державної аудиторської служби України належить, зокрема, реалізація державного фінансового контролю через здійснення перевірки закупівель; моніторингу закупівель; здійснення контролю за дотриманням законодавства про закупівлі (підпункти 2, 4 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України).

Частиною 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» наведено підстави для проведення моніторингу закупівель: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Порядок проведення моніторингу закупівель передбачений статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі». Зокрема відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

За результатами розгляду листа № 55-3352 вих. 22 Києво-Святошинської прокуратури окружної прокуратури від 14.09.2022, Північним офісом Держаудитслужби надано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 16.02.2022 №53, яким встановлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель та зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, у тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності договору.

Водночас відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні» (в редакції на час існування спірних правовідносин) крім проведення моніторингу передбачає, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Так, перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника, зокрема, у разі виникнення потреби у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме: укладення договору (договорів) до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог законодавства; стану виконання умов договору, внесення змін до нього, в тому числі вимог щодо якості, кількості (обсягів) предмета закупівлі, ціни договору; поділу предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур закупівель/спрощених закупівель у визначеному законодавством порядку (підпункт 1 пункту 4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами і внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №631).

При цьому, згідно з пунктом 10 частини 1 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Тобто позивач-2, отримавши інформацію про наявність відповідних порушень при укладенні спірного договору, не була позбавлена можливості здійснити перевірку закупівель щодо укладеного Дмитрівською ЗОШ та ТОВ «Київоблгаз Збут» договору і додаткових угод до нього. У разі виявлення відповідних порушень Державна аудиторська служба України могла звернутись до суду з позовом до Відповідачів щодо усунення допущених порушень (в тому числі щодо визнання спірного договору недійсним, стягнення коштів).

Таким чином, суд вважає, що невжиття позивачем-2 як компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як йому стало відомо про можливе порушення інтересів держави, свідчить про його бездіяльність. Тому прокурор правомірно звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі Позивача-2.

53. Подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №927/1058/21, від 07.12.2022 у справі №927/189/22, від 13.03.2024 у справі №927/535/22, від 13.03.2024 у справі №922/1682/22.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як встановлено судом, 14.09.2022 прокуратура звернулась направлено Дмитрівському академічному ліцею "Перспектива" Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області лист №3353вих-22 щодо надання копій платіжних доручень за фактично поставлений природній газ та акти виконаних робіт за договором від 30.03.2021 № №41FB417-1619-21.

Листом від 14.09.2022 № 104/01-22 відповідач-2 направив прокуратурі ряд запитуваних документів.

27.07.2023 прокуратура звернулась з листом №55-5244вих-23 до відповідача-2 щодо укладених додаткових угод до договору на постачання природного газу від 30.03.2021 № №41FB417-1619-21 та вжитих заходів на стягнення з ТОВ «Київоблгаз Збут» надмірно сплачених коштів.

27.07.2023 прокуратура звернулась з листом №55-5245вих-23 до позивача-1 щодо надання копії статуту Дмитрівського ліцею та рішення про реорганізацію Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ.

У відповіді від 08.08.2023 № 164 позивач-1 повідомила, що укладені додаткові угоди до договору 30.03.2021 № №41FB417-1619-21 відповідають чинному законодавству та практиці правозастосування.

09.01.2024 прокуратура звернулась з листом №55-155вих-24 до позивача-1, в якому просила надати інформацію про вжиття претензійної роботи, звернення до суду про звернення до суду про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів.

18.01.2024 позивач-1 надав відповідь вих.№76 на лист прокуратури, в якій сільська рада зазначила, що додаткові угоди відповідають чинному законодавству та практиці правозастосування.

30.01.2024 прокуратура у листі №55-810вих-24 повідомила позивачів про намір звернення до суду з позовом про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів.

Таким чином, суд дійшов висновку про дотримання прокурором передбаченої статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» процедури для здійснення представництва інтересів держави в суді, враховуючи що позивачі належним чином не здійснила захист інтересів територіальної громади в спірних правовідносинах.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на викладене, правові підстави для залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України відсутні.

Суд також ураховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. ) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволенням позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідачів в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 86, 129, 231 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІРІТ ФІНАНС» задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними додаткові угоди за № ДУ-1/41FB417-1619-21 від 31.08.2021, № ДУ-2/41FB417-1619-21 від 20.09.2021, № ДУ-3/41FB417-1619-21 від 24.09.2021, № ДУ-4/41FB417-1619-21 від 29.09.2021, № ДУ-5/41FB417-1619-21 від 04.10.2021, № ДУ-6/41FB417-1619-21 від 08.10.2021, № ДУ-7/41FB417-1619-21 від 11.10.2021, № ДУ-8/41FB417-1619-21 від 14.10.2021, № ДУ-9/41FB417-1619-21 від 18.10.2021, № ДУ-10/41FB417-1619-21 від 21.10.2021, № ДУ-11/41FB417-1619-21 від 25.10.2021, № ДУ-12/41FB417-1619-21 від 28.10.2021, № ДУ-13/41FB417-1619-21 від 31.10.2021, № ДУ-14/41FB417-1619-21 від 03.11.2021, № ДУ-15/41FB417-1619-21 від 06.11.2021, № ДУ-16/41FB417-1619-21 від 09.11.2021, № ДУ-17/41FB417-1619-21 від 22.11.2021, № ДУ-18/41FB417-1619-21 від 25.11.2021, № ДУ-19/41FB417-1619-21 від 30.11.2021, укладені між Дмитрівським академічним ліцеєм "Перспектива" Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» (Код ЄДРПОУ 39592941) на користь Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області (Код ЄДРПОУ 04362125) (Отримувач: ГУК у Київ.обл./Дмитрівська сіл/24060300, назва банку - Державна казначейська служба України м. Київ; МФО банку - 899998; розрахунковий рахунок отримувача - UA808999980314020544000010806) кошти в сумі 54 829 (п`ятдесят чотири тисячі вісімсот двадцять дев`ять) гривень 47 копійок.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" витрати по сплаті судового збору в розмірі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп. на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2) за наступними реквізитами: отримувач - Київська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ - 02909996; назва банку Державна казначейська служба України м. Київ; МФО банку - 820172; розрахунковий рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641.

5. Стягнути з Дмитрівського академічного ліцею "Перспектива" Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області витрати по сплаті судового збору в розмірі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп. на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2) за наступними реквізитами: отримувач - Київська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ - 02909996; назва банку Державна казначейська служба України м. Київ; МФО банку - 820172; розрахунковий рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 26.08.2024.

Суддя Літвінова М.Є.