ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" травня 2024 р. Справа № 911/1189/23
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Рженецької М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітіес-груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промфлекссистем"
про стягнення 1 449 836,36 гривень
за участю представника позивача: Овчаренко Я.О. (ордер серії ВІ № 1139404 від 20.04.2023)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бітіес-груп" (далі - ТОВ "Бітіес-груп"/позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою прохальна частина якої містила, зокрема, таку вимогу: стягнути з ТОВ "Промфлекссистем" (далі ТОВ "Промфлекссистем"/відповідач) 796 150,86 грн (основну суму боргу) та 265 799,02 грн (інфляційне збільшення щодо кожного платежу).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2023 у справі №911/1189/23 позовну заяву ТОВ "Бітіес-груп" залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.
19.05.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ "Бітіес-груп" надійшли:
- заява про усунення недоліків разом із документами на підтвердження викладеного у вказаній заяві та позовною заявою у новій редакції;
- заява про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач зазначив, що загальна сума боргу відповідача перед позивачем складає 1 061 968,36 грн, з яких: 793 752,16 грн боргу та 268 216,20 грн інфляційного збільшення.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.05.2023 у справі №911/1189/23 прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ "Бітіес-груп" до ТОВ "Промфлекссистем" про стягнення 1 061 968, 36 гривень (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), а також:
- відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.06.2023 та викликано у нього представників сторін;
- зобов`язано позивача надати суду у строк до 19.06.2023 оригінал позовної заяви у новій редакції від 19.05.2023 (за підписом представника позивача, адвоката Овчаренко Я.О.) у зручній для позивача формі: через канцелярію суду, засобами поштового зв`язку або засобами ЄСІТС в підсистемі "Електронний суд" сканованого оригіналу такої позовної заяви;
- встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Копію вказаної вище ухвали судом надіслано, зокрема, відповідачу на офіційно зареєстровані згідно даних ЄДР: адресу місцезнаходження юридичної особи - АДРЕСА_1 , та електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_1
Згідно наявного в матеріалах цієї справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600027381305, 27.05.2023 вручено за поштовою адресою відповідача ухвалу про відкриття провадження.
25.05.2023 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від ТОВ "Бітіес-груп" надійшла заява, згідно якої на виконання ухвали суду про відкриття провадження у справі позивачем надано сканований оригінал позовної заяви у новій редакції від 19.05.2023 за підписом представника позивача, адвоката Овчаренко Я.О.
Так, згідно прохальної частини позовної заяви у новій редакції від 19.05.2023 позивач просить стягнути з відповідача 793 752,16 грн боргу та 268 216,20 грн інфляційного збільшення.
26.05.2023 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від ТОВ "Бітіес-груп" надійшла заява про участь у судовому засіданні 19.06.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EASYCON".
31.05.2023 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від ТОВ "Бітіес-груп" надійшло клопотання про долучення доказів направлення відповідачу заяви про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.06.2023 у справі №911/1189/23 задоволено заяву ТОВ "Бітіес-груп" про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку та постановлено провести судове засідання, призначене у справі на 19.06.2023 о 10:00, у режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.
19.06.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ «Промфлекссистем» надійшло клопотання про ознайомлення зі справою та перенесення розгляду справи, згідно якого відповідач просив суд, зокрема, продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву.
Господарський суд Київської області ухвалою від 19.06.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 19.06.2023 у справі №911/1189/23, відклав підготовче засідання на 11.07.2023.
22.06.2023 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від ТОВ "Бітіес-груп" надійшла заява про участь у судовому засіданні 11.07.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та программного забезпечення "EASYCON".
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2023 у справі №911/1189/23 задоволено клопотання ТОВ "Бітіес-груп" про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку та постановлено провести судове засідання, призначене у справі на 11.07.2023 о 14:20, у режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.
11.07.2023 на електронну адресу Господарського суду Київської області від відповідача, за підписом адвоката Чернявського С.В., надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю цього представника бути присутнім у іншому судовому засіданні.
Господарський суд Київської області ухвалою від 11.07.2023 у справі №911/1189/23 відклав підготовче засідання на 24.07.2023.
12.07.2023 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від ТОВ "Бітіес-груп" надійшла заява про участь у судовому засіданні 11.07.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та программного забезпечення "EASYCON".
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.07.2023 у справі №911/1189/23 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Бітіес-груп» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
24.07.2023 через канцклярію Господарського суду Київської області від відповідача, за підписом адвоката Чернявського С.В., надійшли:
-заперечення на позовну заяву з доданими до них копіями: акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №299081951 від 30.11.2021; платіжного доручення №619 від 30.11.2021; листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1. від 28.02.2022;
- клопотання про залучення додаткових доказів, а саме: заяв свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у простій письмовій формі;
- про залучення та виклик свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- клопотання про визнання недопустимими доказів, поданих позивачем, а саме: ТТН №Р802 від 29.11.2021 та видаткових накладних за №№ з 802 по 808 та з 810 по 815 від 29.11.2021.
До вказаного клопотання відповідачем додано копії: акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №299081951 від 30.11.2021; платіжного доручення №619 від 30.11.2021; заяв свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у простій письмовій формі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.07.2023 у справі №911/1189/23 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Промфлекссистем» про ознайомлення зі справою та перенесення розгляду справи в частині продовження строку для подання відзиву на позовну заяву, а також відкладено підготовче засідання на 05.09.2023.
Стосовно ж поданих ТОВ «Промфлекссистем» заперечень на позовну заяву з доданими до них документами, а також заяв свідків, клопотання про їх виклики у судове засідання слід зазначити таке.
Приписами ч.ч. 1, 2 статті 73 та ч.ч. 3, 4, 8 статті 80 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно ч.ч. 1, 3, 4 статті 88 та ч. 1 ст. 89 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.
Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.
Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
Свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Приписами статті 118, ч.ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Так, постановляючи 24.07.2023 ухвалу у цій справі в частині клопотання відповідача про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву, суд дійішов висновку про те, що останнім днем строку для подання відповідачем відзиву на позов є 12.06.2023.
Однак, подаючи відповідні заперечення та додані до них докази 24.07.2023, тобто з пропуском встановленого строку відповідач не заявив клопотання про поновлення строку для подання відзиву, а також не обгрунтував поважності причин пропуску такого строку та, відповідно, строку на подання доказів.
Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття заперечень з доданими до них документами, як і копій акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №299081951 від 30.11.2021 та платіжного доручення №619 від 30.11.2021, доданих до клопотання про визнання недопустимими доказів.
Клопотання ж відповідача про залучення додаткових доказів, а саме: заяв свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у простій письмовій формі, а також виклик цих свідків задоволенню не підлягають, позаяк відповідні заяви подано у простій письмовій формі, що не відповідає ч. 3 ст. 88 ГПК України, тоді як викликано у судове засіданні свідка може бути лише за умов подання ним заяви у передбаченому законом порядку та наявності суперечності між викладеними у такій заяві доводами та іншими доказами у справі і наявності у суду сумнівів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
В розрізі зазначеного вище судом взято до уваги те, що відмова у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку не позбавляє учасника справи можливості звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку із відповідним обгрунтуванням поважності причин на таке.
До того ж у підготовчому засіданні 24.07.2023 судом наголошено представнику відповідача, що клопотання про визнання недопустимими доказів буде вирішено під час розгляду справи по суті.
10.08.2023 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від ТОВ "Бітіес-груп" надійшла відповідь на заперечення відповідача.
05.09.2023 через канцклярію Господарського суду Київської області від відповідача, за підписом адвоката Чернявського С.В., надійшли:
- заява про продовження відповідачу строку для подання відзиву, мотивована тим, що таку заяву не було подано завчасно, тоді як залишення відзиву без розгляду призведе до неврахування обставин, що мають істотне значення для цієї справи і рішення суду буду необгрунтованим;
- клопотання, згідно якого відповідач просив: витребувати від ТОВ «Бітіес-Груп» оригніали доказів: ТТН №Р802 від 29.11.2021 та видаткових накладних за №№ з 802 по 808 та з 810 по 815 від 29.11.2021; призначити почеркознавчу експертизу щодо вказаних документів, оскільки підписи директора товариства на них викликають у відповідача сумніви, як і викликають сумніви і самі документи, як докази поставки товару відповідачу.
З огляду на зазначені вище приписи ч.ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України процедура продовження строку не є тотожною поновленню строку, оскільки перша здійснюється до закінчення строку, а друга - коли строк уже закінчився.
Враховуючи наведене, оскільки заяву про продовження строку для подання відзиву подано після закінчення такого строку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідного клопотання як процесуально неспроможного та безпідставного.
Стосовно ж клопотання відповідача про витребування оригіналів документів та призначення стосовно них почеркознавчої експертизи слід зазначити таке.
Згідно ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
З огляду вказаного вище, оскільки заявлене відповідачкем клопотання не містить обґрунтування неможливості товариством самостійно надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи у даній справі.
До того ж, заявлючи у вказаному вище клопотанні про витребування оригіналів документів, ТОВ «Промфлекссистем» не обґрунтовано наявності підстав для вчинення відповідних процесуальних дій у розумінні процесуальних припсів, а тому суд дійшов висновку про залишення без задоволення вказаного клопотання у відповідній частині.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.09.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 05.09.2023, у вказаній справі відкладено підготовче засідання на 25.09.2023.
25.09.2023 на електронну пошту Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зміну розміру позовних вимог, згідно якої позивач просив суд стягнути з відповідача:
- 796 150,86 грн (сума основного боргу);
- 133 137,77 грн (інфляційне збільшення);
- 914 502,63 грн (частина пені);
- 33 244,62 грн (3% річних);
- 125 362,82 грн (штраф щодо кожного з платежів), що загалом склало 2 000 000,00 грн.
25.09.2023 через канцклярію Господарського суду Київської області від відповідача, за підписом адвоката Чернявського С.В., надійшло клопотання про залучення додаткових доказів, а саме: письмових, нотаріально посвідчених заяв свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Господарський суд Київської області ухвалою від 25.09.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 25.09.2023 у справі №911/1189/23, відклав підготовче засідання на 16.10.2023.
26.09.2023 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: у Головного управління ДПС Державної податкової служби України у Київській області документів щодо включення Товариством з обмеженою відповідальністю «Промфлекссистем» до свого податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, які були зареєстровані продавцем ТОВ «Бітіес-Груп».
09.10.2023 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів у справі, а саме: електронний документ - акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.08.2023 по 31.08.2023 між сторонами з накладенням електронних підписів та печаток.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання такого доказу позивач зауважив, що 05.09.2023 позивачем сформовано та направлено відповідачу відповідний акт, який останнім підписано шляхом накладення керівником електронних підписів та печатки лише 04.10.2023.
16.10.2023 на електронну адресу Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Господарський суд Київської області ухвалою від 16.10.2023 у цій справі відклав підготовче засідання на 06.11.2023.
25.10.2023 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від ТОВ "Бітіес-груп" надійшла заява про участь у судовому засіданні 06.11.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та программного забезпечення "EASYCON".
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.10.2023 у справі №911/1189/23 задоволено клопотання ТОВ "Бітіес-груп" про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку та постановлено провести судове засідання, призначене у справі на 06.11.2023, у режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.
У підготовчому засіданні 06.11.2023 судом прийнято до розгляду заяву позивача про зміну розміру позовних вимог, а також, з огляду на прписи статті 80 ГПК України та обґрунтованість поважності причин пропуску строку для подання акта звірки взаємних розрахунків, прийнято до розгляду відповідне клопотання позивача та доданий до нього акт.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.11.2023 у справі №911/1189/23:
1) клопотання ТОВ «Бітіес-Груп» про витребування доказів задоволено та витребувано у Головного управління Державної податкової служби України у Київській області документи щодо включення Товариством з обмеженою відповідальністю «Профлекссистем» до свого податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, які були зареєстровані продавцем ТОВ «Бітіес - груп», а саме:
- податкової накладної №143 від 29.11.2021;
- податкової накладної №149 від 29.11.2021;
- податкової накладної №150 від 29.11.2021;
- податкової накладної №151 від 29.11.2021;
- податкової накладної №152 від 29.11.2021;
- податкової накладної №153 від 29.11.2021;
- податкової накладної №154 від 29.11.2021;
- податкової накладної №155 від 29.11.2021;
- податкової накладної №156 від 29.11.2021;
- податкової накладної №157 від 29.11.2021;
- податкової накладної №158 від 29.11.2021;
- податкової накладної №159 від 29.11.2021;
- податкової накладної №160 від 29.11.2021;
- податкової накладної №161 від 29.11.2021.
2) відкладено підготовче засідання на 05.12.2023.
28.11.2023 через канцклярію Господарського суду Київської області від Головного управління ДПС у Київській області Державної податкової служби України надійшов лист за №18795/5/10-36-04-03 від 24.11.2023, згідно якого відповідний орган щодо ТОВ «Профлекссистем» повідомив про надання з відповідним листом згідно інформаційних систем: копії податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2021 та податкових накладних, зареєстрованих з продавцем ТОВ «Бітіес-Груп».
30.11.2023 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від ТОВ "Бітіес-груп" надійшла заява про участь у судовому засіданні 05.12.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та программного забезпечення "EASYCON".
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку із відпусткою судді Яреми В.А., вищевказану заяву було передано для розгляду судді Колеснику Р.М.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.12.2023 у справі №911/1189/23 задоволено клопотання ТОВ "Бітіес-груп" про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку та постановлено провести судове засідання, призначене у справі на 05.12.2023, у режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.
05.12.2023 через канцклярію Господарського суду Київської області від відповідача, за підписом адвоката Чернявського С.В., надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю представника прибути у судове засідання з огляду на сімейні обставини та перебуванням на лікарняному.
Господарський суд Київської області ухвалою від 05.12.2023 у цій справі відклав підготовче засідання на 26.12.2023.
12.12.2023 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від ТОВ "Бітіес-груп" надійшла заява про участь у судовому засіданні 26.12.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та программного забезпечення "EASYCON".
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2023 у справі №911/1189/23 задоволено клопотання ТОВ "Бітіес-груп" про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку та постановлено провести судове засідання, призначене у справі на 26.12.2023, у режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.12.2023, занесеною до протоколу судового засідання 26.12.2023, у справі №911/1189/23 відклав підготовче засідання на 29.01.2024.
09.01.2024 року через канцелярію Господарського суду Київської області згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від ТОВ "Бітіес-груп" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Київської області у складі Карпечкіна Т.П. від 12.01.2024 задоволено клопотання ТОВ "Бітіес-груп" про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку та постановлено провести судове засідання, призначене у справі на 29.01.2024, у режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.
29.01.2024 через канцклярію Господарського суду Київської області від відповідача, за підписом адвоката Чернявського С.В., надійшли:
- відзив на позовну заяву з доданими до нього копіями: акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №299081951 від 30.11.2021; платіжної інструкції №619 від 30.11.2021; листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1. від 28.02.2022;
- клопотання про долучення до матеріалів справи поданих до суду 25.09.2023 письмових, нотаріально засвідчених заяв свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- клопотання про поновлення строків на подання відзиву, мотивоване тим, що відповідач звернувся до адвоката після спливу строку для подання відзиву, а подане представником відповідача клопотання про продовження строків не було розглянуто судом, тоді як залишення відзиву без розгляду призведе до неврахування обставин, що мають істотне значення для цієї справи і рішення суду буду необґрунтованим.
Своєю чергою 29.01.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення стосовно поданих контролюючим органом на вимогу суду податкових декларацій.
Розглянувши у підготовчому засіданні 29.01.2024 клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву, судом зауважено, що зазначені відповідачем причини пропуску відповідного строку не є об`єктивиними, попри це поновлено такий строк та прийнято відзив з доданими до нього документами з метою повного та всебічного розгляду цієї справи.
Висновуючи вказане, судом враховано, що поважність причин подання доказів не у строк оцінюється за внутрішнім переконанням під час вчинення відповідної процесуальної дії з прийняття доказу, тоді як наявність саме об`єктивних причин пропуску строку для подання доказів не є кваліфікуючою при реалізації судом дискреційних повноважень щодо прийняття доказів.
Стосовоно ж клопотання відповідача про залучення додаткових доказів, а саме: письмових, нотаріально посвідчених заяв свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , то у підготовчому засіданні 29.01.2024 судом не встановлено наявності поважних причин пропуску строку для подання вказаних заяв до суду, тоді як усні доводи представника відповідача про те, що строк не пропущено є необґрунтованими та суб`єктивними міркуваннями.
В розрізі вказаного суд звертає увагу на те, що:
- з огляду наведених раніше приписів статей 73, 87, 88 ГПК України заява свідка, що є окремим різновидом засобу доказування, відмінним від письмових, речових та електронних доказів, має подаватись до суду у порядку та строки, визначені для подання доказів, зокрема щодо наведення поважності причин, які вплинули на подання таких заяв не разом із заявами по суті - позовною заявою та відзивом;
- заяви свідків подаються у простій письмовій формі у передбачених ГПК України випадках, до яких не відносяться свідчення працівників товариства та/або інших осіб поза межами належного представництва, тоді як процесуальне законодавство встановлює єдиний строк для подання заяв свідків як у простій письмовій формі, так і нотаріально посвідченій - разом з першою заявою по суті, зокрема разом з відзивом на позов.
Як встановлено судом раніше строк для подання відзиву у цій справі сплив 12.06.2023, а тому подання надалі відповідачем будь-яких доказів не може бути кваліфіковано як таке, що здійснено без пропуску строку, тоді як поновлення судом строку для подання відзиву не свідчить про автоматичне визнання поважними причин для подання відповідачем надалі будь-яких інших доказів, у тому числі і заяв свідків.
Так, з огляду на вказане, суд зауважує, що відповідачем, зокрема в особі його представника не вчинено дій для завчасного повідомлення суду у порядку ст. 80 ГПК України про неможливість подання у встановлені строки таких доказів як заяви свідків, а саме лише не знання та/або нерозуміння відповідачем та/або його представником відповідного процесуального порядку, як і того у якій формі слід подавати заяви свідків, не є поважними причинами, які були б достанніми для прийняття цих доказів наразі.
Звідси відхиляються судом як неспроможні і усні посилання представника відповідача щодо того, що спочатку такі заяви були подані в простій письмовій формі, яка відповідала статті 88 ГПК України, але суд зауважив, що вказані заяви слід треба в нотаріальній формі.
Ураховуючи наведене та відсутність поважності причин пропуску процесуального строку для подання заяв свідків, суд дійшов висновку про залишення без розгляду як відповідного клопотання відповідача, так і самих заяв.
Вказані висновки суду ґрунтуються також і на тому, що:
- під процесуальними строками розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата і/чи завершена та або інша стадія судочинства, а з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків;
- згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу про відкриття провадження у цій справі відповідачу було вручено за офіційно зареєстрованим місцезнаходженням товариства згідно даних ЄДР;
- з`ясування тих чи інших обставин справи, як і час, коли особа звертається за правовою допомогою не звільняє цю особу від дотримання обов`язку подання доказів на підтвердження власних тверджень/заперечень та вчинення для цього усіх необхідних дій у встановлені процесуальними приписами строки, що є основою стадійності судового процесу, яка не може бути порушена самою лише наявністю у особи права на суд та її необізнаністю із власними процесуальними обов`язками;
- саме лише бажання особи отримати певний результат не є тією достатньою процесуальною поведінкою, за якої судом можуть бути вчинені ті чи інші процесуальні дії;
- правова необізнаність заявника не звільняє його, як учасника судового процесу, від виконання процесуальних приписів закону, що у зворотному свідчить не про надмірний формалізм суду в питанні прийняття/розгляду заяв і доказів, а саме про відповідне ставлення особи як до підготовки документів, що надаються суду,так і до реалізації нею власного права на суд, зокрема, з урахуванням впровадження та розвитку у національному, суспільно-правовому середовищі інституту надання правової допомоги, у тому числі і безоплатної, який є елементом забезпечення ефективної доступності осіб до правосуддя та спрямовано на сприяння громадянам та юридичним особам у реалізації норм права з метою покращення їх правового становища.
Господарський суд Київської області ухвалою від 29.01.2024 у справі №911/1189/23 закрив підготовче проваження та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.02.2024.
07.02.2024 через через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від ТОВ "Бітіес-груп" надійшла заява про участь у судовому засіданні 20.02.20274 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та программного забезпечення "EASYCON".
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.02.2024 у справі №911/1189/23 задоволено клопотання ТОВ "Бітіес-груп" про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку та постановлено провести судове засідання, призначене у справі на 20.02.2024, у режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.
У судовому засідання 20.02.2024 виникли технічні проблеми, які унеможливили проведення судового засідання, а тому ухвалою Господарського суду Київської області від 20.02.2024 у справі №911/1189/23 оголошено перерву у судовому засіданні до 19.03.2024.
12.03.2024 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від ТОВ "Бітіес-груп" надійшла заява про участь у судовому засіданні 19.03.2024 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та программного забезпечення "EASYCON".
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.03.2024 у справі №911/1189/23 задоволено клопотання ТОВ "Бітіес-груп" про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку та постановлено провести судове засідання, призначене у справі на 19.03.2024, у режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.03.2024 у цій справі оголошено перерву у судовому засіданні до 15.04.2024.
10.04.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області з використанням засобів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистеми "Електронний суд" у формі електронного документа надійшла заява про забезпечення позову, зміст якої містить короткий виклад обставин та суті спору у вказаній справі, а також зазначення про те, що заява про забезпечення позову надається окремим додатком.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.04.2024 у справі №911/1189/23 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Бітіес-груп" заяву про забезпечення позову.
12.04.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області з використанням засобів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистеми "Електронний суд" у формі електронного документа надійшла заява про забезпечення позову разом із додатками до неї у форматі pdf, у тому числі електронною копією паперової заяви про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.04.2024 у справі №911/1189/23 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітіес-груп" про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.04.2024 у цій справі оголошено перерву у судовому засіданні до 07.05.2024.
Водночас 15.04.2024 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від ТОВ "Бітіес-груп" надійшла заява про участь у судовому засіданні 07.05.2024 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та программного забезпечення "EASYCON".
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.04.2024 у справі №911/1189/23 задоволено клопотання ТОВ "Бітіес-груп" про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку та постановлено провести судове засідання, призначене у справі на 07.05.2024, у режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.
26.04.2024 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від ТОВ "Бітіес-груп" надійшла заява , згідно якої позивач просив суд:
- прийняти відмову від частини позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 550163,64 гривень;
- розглядати справу, враховуючи дану заяву про відмову від частини позовних вимог (у частині стягнення пені) та стягнути з ТОВ «ПРОМФЛЕКССИСТЕМ» на користь ТОВ «БІТІЕС-ГРУП» пеню у розмірі що не перевищує подвійну облікову ставку НБУ, а саме 364 338,99 гривень.
Водночас у змісті вказаної заяви, з огляду на узгоджену у договорі пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, позивачем здійснено новий обрахунок цієї санкції - за нові періоди та на змінені суми боргу.
У судове засідання 07.05.2024, як і у попередні засідання під час розгляду зазначеної справи по суті, представник відповідача не з`явився, подавши при цьому 07.05.2024 через канцелярію суду клопотання про долучення кабінету адвоката до справи в системі електронний суд та перенесення розгляду справи на іншу дату.
Вказане клопотання мотивовано тим, що представника відповідача не було належним чином повідомлено про дату та час судового засідання, що перешкоджає бути присутнім у відповідному судовому засіданні з огляду на перебування адвоката в іншому місці.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Водночас, згідно приписів ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Як слідує з матеріалів справи, про дату та час засідання у вказаній справі відповідач був повідомлений шляхом надіслання ухвали на його офіційну електронну пошту згідно відомостей ЄДР - ІНФОРМАЦІЯ_2, яка до того ж є погодженим згідно умов договору засобом зв`язку між сторонами. Про направлення відповідачу ухвали на електронну пошту свідчить наявна в матеріалах справи довідка.
Водночас вказану вище ухвалу судом офіційно оприлюднено 16.04.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та 18.04.2024 забезпечено надання загального доступу до вказаної ухвали.
В розрізі наведеного судом визнаються неспроможними доводи представника відповідача про неповідомлення саме його судом про дату і час розгляду справи, оскільки жодних клопопотань про надання вказаному представнику доступу до електронної справи в системі ЄСІТС та/або надіслання йому іншими засобами зв`язку судових рішень у вказаній справі до 07.05.2024 подано не було.
Також судом враховано, що:
- до вказаної дати - 07.05.2024, представник відповідача з`являвся у судові засідання та неодноразово подавав клопотання про відкладення розгляду справи, повідомляючи суд про обізнаність з часом проведення судових засідань, попри те не вказуючи про наявність будь-яких перешкод у нього та/або товариства в отриманні таких відомостей;
- ані відповідач, ані його представник не повідомяли суд про неможливість отримання ухвал суду на офіційно зареєстровану електронну пошту відповідача, а також про перешкоди та неможливість ТОВ "Промфлекссистем" зареєструвати власний електронний кабінет в системі ЄСІТС, із відповідним заявленням клопотань про отримання ухвал суду у паперовій формі на поштову адресу.
Стосовно ж поданого представником відповідача в день судового засідання - 07.05.2024, клопотання про надання доступу до електронної справи в системі ЄСІТС слід зазначити таке.
Згідно частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Відповідно до пунктів 5, 23, 30 та 43 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.
Користувачі ЄСІТС можуть надавати (відкликати) іншим користувачам ЄСІТС право на доступ до інформації, що міститься у власних Електронних кабінетах, та право на вчинення за допомогою засобів Електронного кабінету дій від свого імені, які вважатимуться такими, що вчинені користувачем особисто.
Користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.
Користувач ЄСІТС, який підтвердив свої повноваження адвоката, має можливість видати ордер на конкретну справу для отримання в автоматичному режимі доступу до документів у справі або загальний ордер (без зазначення номера справи) для представлення інтересів фізичних та юридичних осіб, які не мають власних зареєстрованих Електронних кабінетів. За наявності у користувача зареєстрованого Електронного кабінету ордер не створюється. Після отримання адвокатом доступу до конкретної справи до Автоматизованої системи документообігу суду в автоматичному режимі засобами ЄСІТС надсилається відповідне повідомлення із зазначенням інформації про справу та адвоката.
До Електронного кабінету надсилаються документи у справі лише в разі наявності ідентифікаційних даних користувача (учасника справи), внесених до автоматизованої системи діловодства.
У разі надсилання користувачем документів у справі за допомогою власного Електронного кабінету ідентифікаційні дані користувача вносяться до автоматизованої системи діловодства в автоматичному режимі.
У разі надсилання особою документів у справі в паперовій формі її ідентифікаційні дані вносяться до автоматизованої системи діловодства працівником суду в обов`язковому порядку. У разі відсутності в поданих документах ідентифікаційних даних учасника справи такі дані вносяться працівником суду одразу після їх отримання судом, в тому числі і за поданими учасниками справи заявами.
З огляду на вказане суд звертає увагу на те, що саме юридична особа зобов`язана зареєструвати особистий кабінет в ЄСІТС, за наслідками чого представник такої особи, зокрема адвокат матиме змогу отримати як доступ до судової справи, так і надалі рішення суду у справі, у протилежному випадку адвокат може отримати такий доступ лише після подання відповідної заяви до суду та повідомлення необхідних ідентифікуючих відомостей.
З огляду на вказане подання представником відповідача в день судового засідання клопотання про надання йому доступу до електронної справи не свідчать ані про поважність причин неявки представника у судове засіданні, ані про наявність підстав для відкладення розгляду справи у розумінні ст. 202 ГПК України.
Схожі висновки викладено в ухвалі Верховного Суду від 22.12.2023 у справі №916/27/21.
Саме ж лише зазначення представником відповідача у поданих ним раніше, під час розгляду справи клопотаннях, власних: адреси реєстрації та поштової адреси, е-mail, а також прохання повідомити у передбаченому законом порядку про прийняте рішення, не є тими заявами, що б надавали суду підстави вчиняти відповідні процесуальні дії з надання адвокату доступу до електронної справи, оскільки вказане має бути зроблено особою у явно однозначно зрозумілій словесній формі, а процесуальна поведінка сторони має бути однозначною та такою, яка б не змушувала тлумачити дії сторони з подвійним змістом.
Підсумовуючи вказане, суд висновує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а тому обставини надіслання відповідачу ухвал суду у даній справі засобами електронної комунікації свідчить про можливість ТОВ "Промфлекссистем" бути обізнаним із відповідним судовим провадженням.
Ураховуючи наведене, оскільки викладені представником відповідача у клопотанні обставини неможливості його явки у судове засідання 07.05.2024 не свідчать про наявність поважних причин такої неявки, тоді як інші підстави для відкладення розгляду справи у розумінні відповідних процесуальних приписів відсутні, суд дійшов висновку про необгрунтованість клопотання відповідача про відкладення судового засідання з розгляду вказаної справи, відтак продовження її розгляду по суті у судовому засідання 07.05.2024 за відсутності представника відповідача.
Окрім того, висновуючи вказане, судом враховано, що під час розгляду цієї справи відповідачу, який не зареєстрував електронний кабінет в системі ЄСІТС, поновлено строк для подання відзиву та прийнято до розгляду такий відзив, тим самим надано право висловити свою позицію по суті спору, попри те, що згідно частин 10 статті 165 ГПК України суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язк.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.05.2024 у справі №911/1189/23:
- прийнято відмову ТОВ "Бітіес-груп" від позову у справі №911/1189/23 в частині вимоги про стягнення з ТОВ "Промфлекссистем" 550 163,65 грн пені;
- провадження у справі №911/1189/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітіес-груп" (ідентифікаційний код 36343856) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промфлекссистем" (ідентифікаційний код 42572574) в частині вимоги про стягнення 550 163,65 грн пені закрито з підстав п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Поряд з тим, приймаючи відмову позивача від частини позовних вимог за відповідно поданою заявою, останню судом не прийнято в частині здійсненого позивачем нового розрахунку пені, оскільки позивачем не заявлено про неможливість його подання разом із заявами по суті на стадії підготовчого провадження.
Отже, розгляд зазначеної справи в частині проведених позивачем розрахунків, у тому числі і пені суд здійснював з урахуванням розрахунків (щодо періодів та сум боргу, на які здійснено нарахування), наведених позивачем у заяві про зміну розміру позовних вимог від 25.09.2023.
У судовому засіданні 07.05.2024, закінчивши з`ясування обставин та перевірку їх доказами, суд оголосив про перехід до судових дебатів, по завершенні яких вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд
ВСТАНОВИВ:
29.11.2021 між ТОВ "Промфлекссистем" як покупцем та ТОВ "Бітіес-груп" як постачальником укладено договір поставки обладнання, запчастин та деталей №93-21 (далі - договір №93-21), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити обладнання, запчастини та деталі (далі - за текстом товар) та передати його на умовах цього договору, а покупець прийняти і оплатити товар.
Пунктами 2.1., 2.3., 2.5., 3.1., 3.2., 3.4. та 6.2. договору №93-21 передбачено, що постачальник здійснює поставку товару на умовах EXW - склад постачальника перевізником за рахунок покупця (у відповідності з вимогами Міжнародних правил «Інкотермс-2010», які застосовуються з врахуванням особливостей, пов`язаних з внутрішньодержавним характером договору, а також особливостей, що виходять з умов даного договору).
Датою поставки буде вважатися дата, вказана у видатковій. Підписання видаткової накладної сторонами означає виконання постачальником свого обов`язку з поставки за договором у повному обсязі та підтверджує приймання товару покупцем.
Приймання товару за кількістю, комплектністю, якістю (явними недоліками) здійснюється на складі постачальника на підставі товаросупровідних документів (видаткової накладної, специфікації). Прийняття товару за кількістю, комплектністю, якістю (явними недоліками) підтверджується підписанням покупцем видаткової накладної, що свідчить про належне виконання постачальником свого обов`язку з поставки за договором.
Ціна договору включає в себе виключно вартість товару. Усі інші витрати не включаться до вартості товару, їх несе покупець, зокрема але не виключно транспортні витрати, завантаження товару на складі постачальника, доставку товару на склад покупця тощо.
Загальна вартість (ціна) товару становить 838 150,86 грн з ПДВ 20%.
Покупець здійснює оплату товару за цим договором частинами у такий спосіб:
- не пізніше 2 робочих днів з моменту підписання договору покупець перераховує на розрахунковий рахунок постачальника, що вказаний у реквізитах цього договору, перший платіж (передоплату) у розмірі 5% від вартості товару, що становить 42 000,00 грнз ПДВ 20%;
- другий платіж у розмірі 265 383,62 грн з ПДВ здійснюється покупцем до 31.03.2022 включно;
- третій платіж у розмірі 265 383,62 грн з ПДВ здійснюється покупцем до 30.04.2022 включно;
- четвертий платіж у розмірі 265 383,62 грн з ПДВ здійснюється покупцем до 31.05.2022 включно.
Право власності на товар переходить до покупця в момент здійснення ним оплати повної вартості товару, а саме після здійснення останнього четвертого платежу. Ризики втрати, знищення товару переходять до покупця в день поставки товару (в день підписання видаткової накладної на товар).
Даний договір набуває чинності від дня підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків за даним договором.
Згідно підписаної сторонами 29.11.2021 специфікації до договору №93-21 до поставки погоджено фітинги та муфти у кількості 644 шт. загальною вартістю з ПДВ 20% - 838 150,86 грн.
Копії вказаних договору №93-21 та сецифікції до нього наявні в матеріалах справи.
Звертаючись до суду із відповідним позовом у цій справі, позивач зазначив, що власні договірні зобов`язання виконав належним чином та поставив відповідачу згідно видаткових накладних (далі - ВН) погоджений до поставки товар на загальну суму 838 150,86 грн, а саме:
- згідно ВН за №802 від 29.11.2021 на суму 47 547,89 грн;
- згідно ВН за №803 від 29.11.2021 на суму 43 934,60 грн;
- згідно ВН за №804 від 29.11.2021 на суму 40 308,53 грн;
- згідно ВН за №805 від 29.11.2021 на суму 79 641,94 грн;
- згідно ВН за №806 від 29.11.2021 на суму 84 759,12 грн;
- згідно ВН за №807 від 29.11.2021 на суму 62 851,43 грн;
- згідно ВН за №808 від 29.11.2021 на суму 107 917,58 грн;
- згідно ВН за №809 від 29.11.2021 на суму 60 980,10 грн;
- згідно ВН за №810 від 29.11.2021 на суму 89 405,40 грн;
- згідно ВН за №811 від 29.11.2021 на суму 55 080,08 грн;
- згідно ВН за №812 від 29.11.2021 на суму 48 985,13 грн;
- згідно ВН за №813 від 29.11.2021 на суму 67 944,36 грн;
- згідно ВН за №814 від 29.11.2021 на суму 35 635,36 грн;
- згідно ВН за №815 від 29.11.2021 на суму 13 159,34 грн. В матеріалах справи наявні копії вказаних видаткових накладних.
Також, за доводами позивача, обставини здійснення поставки відповідачу товару у кількості та на суму, погоджені згідно договору, підтверджуютья товарно-транспортною накладною №Р802 від 29.11.2021, актом прийому-передачі №29/11 від 29.11.2021, а також виставленими позивачем рахунками на оплату. Копії вказаних документів позивачем долучено до матеріалів справи.
Водночас оригінали зазначених вище видаткових накладних, товарно-транспортної накладної №Р802 від 29.11.2021 та акта прийому-передачі №29/11 від 29.11.2021 судом оглянуто у судовому засіданні 15.04.2024.
Втім, як зауважив позивач, власних договірних обов`язків відповідач не виконав, сплативши лише 42 000,00 грн передоплати згідно платіжного доручення №614 від 29.11.2021, копію якого додано до позовної заяви.
Водночас позивач зазначив, що згідно документів на повернення постачальнику №1 від 24.01.2022 та №2 від 24.01.2022 здійснено сплату коштів на суму 393,90 грн та 2 004,80 грн відповідно. В підтвердження таких обставин до матеріалів справи позивачем надано копії документів під назвою:
- повернення постачальнику №1 від 24.01.2022 на суму 393,90 грн;
- повернення постачальнику №2 від 24.01.2022 на суму 2 004,80 грн.
Посилаючись на вказане, позивач стверджує, що у відповідача виникла заборгованість у сумі 793 752,16 грн, що додатково підтверджується підписаним КЕП сторін актом звірки взаєморозрахунків.
До матеріалів справи, шляхом формування в підсистемі "Електронний суд" за допомогою вбудованого текстового редактора заяви про усунення недоліків з додаванням до такої заяви зображень документів у форматі pdf, позивачем додано електронні копії паперового документа - акта звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2022-31.12.2022 між ТОВ «Бітіес-Груп» та ТОВ «Профлекссистем» за договором №93-21 від 29.11.2021, а також повідомлення про результати обробки документа з відомостями та часом проставлення КЕП та печаток сторін на акті звіряння.
Надалі, під час розгляду цієї справи позивачем шляхом формування в підсистемі "Електронний суд" за допомогою вбудованого текстового редактора заяви з додаванням до такої заяви документів у форматі pdf, позивачем надано акт звірки взаємних розрахунків за період 01.08.2023-31.08.2023 між ТОВ «Бітіес-Груп» та ТОВ «Профлекссистем» за договором №93-21 від 29.11.2021, а також повідомлення про результати обробки документа з відомостями та часом проставлення КЕП та печаток сторін на акті звіряння.
Крім того до позовної заяви позивачем додано копії: постанови про визнання потерпілим від 10.06.2022 за підписом прокурора у кримінальному провадженні №12022000000000278; листа ТОВ «Промфлекссистем» вих. №01/22 від 04.11.2022; адресованого до ТОВ «Промфлекссистем» листа-звернення ТОВ «Бітіес-груп» №16/08 від 16.08.2022 та конверту; адресованого до ТОВ «Промфлекссистем» листа-звернення ТОВ «Бітіес-груп» №29/08 від 29.08.2022 та опису вкладення у цінний лист від 31.08.2022; адресованого до ТОВ «Промфлекссистем» листа-звернення ТОВ «Бітіес-груп» №01/10 від 01.10.2022 та опису вкладення у цінний лист від 25.10.2022; адресованого до ТОВ «Промфлекссистем» листа-звернення ТОВ «Бітіес-груп» №10/01 від 10.01.2023 та опису вкладення у цінний лист з поштовими квитанціями від 10.01.2023; адресованого до ТОВ «Промфлекссистем» листа-звернення ТОВ «Бітіес-груп» №09/02 від 09.02.2023, проекту додаткової угоди до договору №93-21 від 09.02.2023 та опису вкладення у цінний лист з поштовими квитанціями від 09.02.2023.
Отже, враховуючи наявність заборгованості за поставлений товар, позивач звернувся до суду із відповідним позовом та вимогами про стягнення з відповідача, зокрема, 793 752,16 грн боргу.
Своєю чергою ТОВ «Промфлекссистем» згідно відзиву на позов зазначило, що з аналізу бухгалтерських документів компанії відповідача поставок за ТТН №Р802 від 29.11.2021 та накладними №№802-808, №№810-815 від 29.11.2021 позивачем не здійснено.
Водночас, за доводами відповідача, підтвердженою є поставка лише видатковою накладною №809 від 29.11.2021, перевізником товару за якою було ТОВ «Транспортна компанія «САТ».
В підтвердження цих доводів до відзиву на позов відповідачем додано копії:
- підписаного між ТОВ «Транспортна компанія «САТ» та ТОВ «Промфлекссистем» акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №299081951 від 30.11.2021 на суму 9 692,00 грн;
- платіжної інструкції №619 від 30.11.2021 на суму 9 692,00 грн.
З огляду на вказане відповідач зауважив, що поставка товару була здійснена лиша на суму 50 816,15 грн без ПДВ, тоді як згідно пояснень свідків, які безпосередньо приймали участь у прийняття товару на складі товариства, такий товар був розукомплектований, не відповідав кількості та номенклатурі.
Поряд з тим, посилаючись на передбачену п. 4.6. договору №93-21 неможливість безпідставно відмовитись від прийняття товару та сплати за нього коштів, а також на вказаний вище лист ТОВ «Промфлекссистем» вих. №01/22 від 04.11.2022 і обставин збройної агресії російської федерації проти України, відповідач зазначив про те, що у відповідному листі директор товариства підтвердив грошове зобов`язання за договором на суму 793 752,16 грн та визнав обов`язок прийняти товар, попри те повідомив позивача про псування та розкрадання основних засобів та товарно-матеріальних цінностей, що унеможливило ідентифікацію товару та прийняття його на склад.
На переконання відповідача вказаний лист вих. №01/22 від 04.11.2022 за своєю формою є повідомленням про форс-мажорні обставини, які передбачено сторонами у розділі 5 договору.
Посилаючись на вказане та додаючи до відзиву на позов копію листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1. від 28.02.2022, відповідач зазначив, що у нього виникає сумнів у достовірності доказів, на які посилається позивач, а саме: видаткові накладні за №№802-808, №№810-815, підпис директора на яких, як ТТН №Р802 від 29.11.2021 також у відповідача викликає сумніви, оскільки останній не користувався послугами компанії «Делівері» та не сплачував їй за послуги.
До того ж, за доводами відповідача, у ТТН №Р802 від 29.11.2021 відсутні відомості щодо марки автомобіля, його номерних знаків, не зазначено ПІБ водія та номер його посвідчення, не зазначено підписи осіб відповідальних за навантаження та розвантаження.
Згідно поданого до суду клопотання, мотивованого аналогічними доводами та посиланнями на аналіз бухгалтерських документів, відповідач просить суд визнати недопустимими доказами ТТН №Р802 від 29.11.2021 та видаткові накладні за №№802-808, №№810-815.
З огляду на вказане відповідач просить суд відомовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Бітіес-Груп» у повному обсязі.
Із наведеними вище доводами відповідача ТОВ «Бітіес-Груп» не погодилось з огляду на те, що відповідальність за ведення бухгалтерського обліку покладається на суб`єкта господарювання, а тому відсутність проведених операцій у відповідному обліку не свідчить про те, що поставка товару не відбулась.
До того ж позивач зауважив, що ТТН не є обов`язковим первинним документом при здійсненні поставки, тоді як зауваження відповідача про наявність у нього сумнівів щодо підпису директора товариства на ТТН та ВН не підтверджено та не обґрунтовано жодними доказами.
Також, посилаючись на умови договору №93-21, позивач звернув увагу на передбачений ними порядок прийняття товару за якістю, кількістю, комплектністю та, відповідно, відсутність зі сторони відповідача будь-яких претензій, вимог чи зауважень щодо поставленої позивачем продукції.
Доводи ж відповідача про форс-мажорні обставини позивач заперечив з огляду на те, що ані йому, ані суду відповідач не надав висновок торгово-промислової палати регіону, як те передбачено п. 5.4. договору, а наданий відповідачем лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1. від 28.02.2022 не відповідає передбаченим законом вимогам до оформлення сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин.
Крім того позивач зазначив, що він вживав заходи досудового врегулювання та неодноразово надсилав відповідачу листи та звернення з вимогами надати пояснення щодо заборгованост та її погашення, а надалі і з пропозиціями розстрочити відповідний борг, на які відповідач не відреагував.
Стосовно ж наданих Головним управлінням Державної податкової служби України у Київській області на вимогу суду під час розгляду цієї справи листа за №18795/5/10-36-04-03 від 24.11.2023 разом з копіями податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2021 та податкових накладних, то позивачем вказано, що ним зареєстровано такі накладні згідно вимог законодавства загалом на суму 838 150,86 грн, з яких 139 691,81 грн ПДВ, тоді як у податковій декларації відповідачем відображено цю суму податку та включено до суми податкового кредиту.
Вказане вище, на переконання позивача, свідчить про те, що такі документи можуть бути доказами на підтвердження обставин поставки товару, як наслідок мають бути оцінені у сукупності із всіма іншими наданими позивачем доказами.
З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представника позивача, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчи нити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Приписами ст. ст. 627, 655, ч. 1 ст. 664, ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.
Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Так, з огляду на зміст вказаних вище норм закону та положень укладеного між сторонами договору суд висновує, що:
- обов`язок позивача з передачі товару відповідачу та, власне, прийняття ним цього товару вважається виконаним в момент підписання, у тому числі і відповідачем як покупцем, видаткової накладної;
- обов`язок відповідача з оплати товару вважається виконаним в момент зарахування коштів на рахунок позивача у погодженні пунктом 3.2. договору терміни.
Передбачені ж договірними положеннями відповідні умови виникнення у сторін спору зобов`язань та момент їх виконання узгоджуються з наведеними вище приписами ст. ст. 627, 655, ч. 1 ст. 664, ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, що дозволяють сторонам, діючи в межах свободи договору, передбачити інший момент виконання зобов`язання, аніж визначено законом.
Згідно приписів ч.ч. 1, 2 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписи статтей 76, 77, 78, 86 ГПК України презюмують, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В розрізі зазначених вище норм процесуального права суд вважає за необхідне вказати, що судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому, тоді як:
- належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини, тобто під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання;
- обов`язок доказування в силу вимог процесуального закону покладено безпосередньо на сторони, тоді як надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду та здійснюється за унормованими процесуальними нормами правилами і принципами/стандартами.
Так, принцип оцінки доказів "поза розумним сумнівом" полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Передбачений же статтею 79 ГПК України стандарт доказування "вірогідність доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач, та презюмує, що ним покладено на суд обов`язок оцінювати докази та обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", який впроваджено у приписах статті 79 ГПК України замість принципу "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, що надає як позивач, так і відповідач, тобто з введенням в дію такого стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
З огляду на вказані вище процесуальні приписи та передбачені ними принципи доказування, оглянувши у судовому засіданні 15.04.2024 оригінали видаткових накладних, товарно-транспортної накладної №Р802 від 29.11.2021 та акта прийому-передачі №29/11 від 29.11.2021, суд приходить до висновку, що відповідно надані позивачем письмові докази, зокрема видаткові накладні є належними, допустимими, достовірним та такими, що підтверджують виконання позивачем власного договірного обов`язку з поставки відповідачу та прийняття ним товару загальною вартістю 838 150,86 грн.
Стосовно ж доводів відповідача про недопустимість наданих позивачем товарно-транспортної накладної №Р802 від 29.11.2021 та видаткових накладних суд вважає за необхідне зазначити таке.
Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер та означає, що у певних випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Загальний характер цієї категорії полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів, тоді як спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.
Як зазначено судом вище, умовами договору, які не суперечать нормам закону, сторони погодили, що інформація про поставку позивачем товару фіксується у видатковій накладній, і такі накладні у формі письмових доказів, у тому числі їх оригіналів, позивачем надано суду для дослідження у передбаченому законом порядку.
Поряд з тим на підтвердження обставин здійснення позивачем поставки товару відповідачу судом приймаються як належні та достовірні докази наявні в матеріалах справи копії товарно-транспортної накладної №Р802 від 29.11.2021 та акта прийому-передачі №29/11 від 29.11.2021, а також надані Головним управлінням ДПС у Київській області Державної податкової служби України:
- зареєстровані позивачем податкові накладні з поставки відповідачу товару загалом на суму 838 150,86 грн, з яких 139 691,81 грн ПДВ;
- податкові декларації відповідача за листопад 2021 року, зокрема, щодо реєстрації 139 691,81 грн податку на додану вартість у складі податкового кредиту стосовно постачальника, яким є позивач.
Отже, посилання відповідача на недопустимість таких доказів, як надані позивачем видаткові накладні, судом відхиляються з урахуванням вказаного вище та того, що доказово підтверджувати певну обставину має саме та сторона, яка про відповідну обставину заявляє та посилається на неї, зокрема заперечуючи обставини поставки позивачем товару загалом на суму 838 150,86 грн та прийняття його відповідачем саме останній несе тягар доказування відповідної обставини.
В розрізі вказаного, здійснивши оцінку наданих відповідачем копій:
- підписаного між ТОВ «Транспортна компанія «САТ» та ТОВ «Промфлекссистем» акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №299081951 від 30.11.2021 на суму 9 692,00 грн;
- платіжної інструкції №619 від 30.11.2021 на суму 9 692,00 грн, у том числі на предмет їх належності, суд висновує, що такі документи не свідчать про безпосередній, достовірний зв`язок між зазначеними у них відомостями та, власне, обставинами виконання позивачем власних договірних обов`язків з поставки товару загалом на суму 838 150,86 грн.
Так, суд звертає увагу, що вказані документи свідчать лише про надання відповідачу 29.11.2021 певною особою послуг з перевезення неідентифікованого вантажу, що жодним чином не спростовує виконання позивачем власних договірних обов`язків з поставки відповідачу товару загалом на суму 838 150,86 грн.
До того ж суд вважає за необхідне зазначити, що транспортні накладні самі по собі можуть підтверджувати обставини надання послуг з перевезення товару, що не є тотожним передачі товару у власність особи.
З огляду на вказане судом відхиляються доказово неспроможні доводи відповідача про те, що поставка товару була здійснена лиша на суму 50 816,15 грн без ПДВ, оскільки жодних належених, допустимих та достовірних доказів на підтвердження такого відповідач не надав, тоді як посилання на пояснення свідків не можуть бути прийняті з огляду на те, що:
- долучені відповідачем до матеріалів справи заяви свідків судом не прийнято до розгляду з підстав подання відповідних заяв з порушенням передбаченого ст. 80 ГПК України строку;
- згідно ч.ч. 2, 4 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах; показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги.
Також суд відхиляє як доказов не підтверджені, в розрізі доводів про нездійснення позивачем поставок за ТТН №Р802 від 29.11.2021 та накладними №№802-808, №№810-815 від 29.11.2021, посилання відповідача на аналіз бухгалтерських документів компанії, оскільки такі аргументи є лише певним твердженням, яке не підтверджене засобами доказування у передбаченому законом порядку.
Такими ж, доказово не підтвердженими визнаються аргументи відповідача про наявність у нього сумнівів щодо складення наданих позивачем документів, у тому числі видаткових та товарно-транспортної накладної та підписання їх директором ТОВ «Промфлексситем».
Судом враховано, що достовірність - властивість інформації бути правильно сприйнятою, ймовірність відсутності помилок, безсумнівна вірність наведених відомостей, які сприймає людина; відомості можуть бути достовірними або недостовірними для того, хто їх сприймає, а не взагалі.
Звідси, реалізуючи власну компетенцію щодо оцінки доказів у їх сукупності, у суду не виникло розумних сумнівів щодо поставки позивачем товару відповідачу загалом на суму 838 150,86 грн та прийняття останнім такого товару.
Підсумовуючи наведене, суд наголошує, що відповідач, заперечуючи обставини поставки товару, з огляду на приписи ст. 79 ГПК України вправі надати більш вірогідні докази на спростування наданих позивачем доказів, попри те вказаним правом відповідач не скористався, зосередившись на власній, суб`єктивній оцінці наданих позивачем документів, зокрема і товарно-транспортної накладної, суттєві недоліки якої у спірній ситації не спростовують встановленого судом вище.
За таких обставин суд висновує, що обставини виконання позивачем власних договірних обов`язків з поставки відповідачу товару загалом на суму 838 150,86 грн відповідачем не спростовано більш вірогідними доказами, у порівнянні з наданими позивачем доказами.
Судом враховано неодноразово висловлену Великою Палатою Верховного Суду позицію, згідно якої сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс. Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі №904/2104/19, від 21.06.2023 у справі №916/3027/21.
З огляду наведеного суд дійшов висновку, що підписання сторонами договору №93-21 без будь-яких зауважень чи заперечень щодо вказаних у ньому положень та, надалі, підписання відповідачем видаткових накладних без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого товару, його ціни і обсягу товаросупровідних документів до нього, у сукупності з іншими, дослідженими вище доказами свідчить про належне виконання позивачем власних договірних обов`язків та породжує для відповідача обов`язок по сплаті вартості такого товару у повному обсязі у встановлені п. 3.2. договору терміни, а саме:
- не пізніше 2 робочих днів з моменту підписання договору - перший платіж (передоплата) у розмірі 5% від вартості товару, що становить 42 000,00 грн з ПДВ 20%;
- другий платіж у розмірі 265 383,62 грн з ПДВ - до 31.03.2022 включно;
- третій платіж у розмірі 265 383,62 грн з ПДВ - до 30.04.2022 включно;
- четвертий платіж у розмірі 265 383,62 грн з ПДВ - до 31.05.2022 включно.
Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525,526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Однак станом на момент ухвалення рішення у зазначеній справі, окрім наданих позивачем копій платіжного доручення №614 від 29.11.2021 на суму 42 000,00 грн передоплати, а також повернення постачальнику №1 від 24.01.2022 на суму 393,90 грн та №2 від 24.01.2022 на суму 2 004,80 грн, які позивачем зараховано в зменшення суми другого платежу, суду не надано жодних інших, належних доказів на підтвердження обставин виконання відповідачем грошового обов`язку по перерахуванню позивачу:
- другого платежу у сумі 262 984,92 грн;
- третього платежу у сумі 265 383,62 грн;
- четвертого платежц у сумі 265 383,62 грн, що загалом складає 793 752,16 грн.
Стосовно ж посилань відповідача на засвідчення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин у зв`язку з введенням 24.02.2022 воєнного стану в Україні слід зазначити таке.
Приписами статті 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Частина ж 2 статті 218 ГК України презюмує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Так, під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості, тоді як за загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, тобто можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому.
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.
Так, за загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, тобто можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому.
В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи, а кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
Отже, форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, відтак стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, і це питання може бути досліджено в розірізі відповідальності особи за невиконання зобов`язання.
За таких обставин, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач взяті на себе за договором грошові зобов`язання не виконав, вартість отриманого товару у повному обсязі не оплатив, враховуючи арифметичну відповідність суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 793 752,16 грн боргу обгрунтовано та доведено належними, допустимими доказами і не спростовано відповідачем у встановленому законом порядку.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором №93-21 позивач просить суд стягнути з відповідача (згідно розрахунків, наведених позивачем у заяві про зміну розміру позовних вимог від 25.09.2023):
- 133 137,77 грн інфляційного збільшення, нарахованих:
з 01.04.2022 по 30.04.2022 на 262 984,92 грн боргу за другим платежем;
з 01.05.2022 по 31.05.2022 на 528 368,54 грн сукупного боргу за другим-третім платежами;
з 01.06.2022 по 22.09.2023 на 793 752,16 грн сукупного боргу за другим-четвертим платежами;
- 364 338,99 грн пені, як частини суми від нарахованих:
з 01.04.2022 по 30.04.2022 на 262 984,92 грн боргу за другим платежем;
з 01.05.2022 по 31.05.2022 на 528 368,54 грн сукупного боргу за другим-третім платежами;
з 01.06.2022 по 22.09.2023 на 793 752,16 грн сукупного боргу за другим-четвертим платежами;
- 33 244,62 грн 3% річних, нарахованих:
з 01.04.2022 по 30.04.2022 на 262 984,92 грн боргу за другим платежем;
з 01.05.2022 по 31.05.2022 на 528 368,54 грн сукупного боргу за другим-третім платежами;
з 01.06.2022 по 22.09.2023 на 793 752,16 грн сукупного боргу за другим-четвертим платежами;
- 125 362,82 грн штрафу щодо кожного з платежів, нарахованого як 15% від вартості товару у сумі 835 752,16 грн (838 150,86 грн - 393,90 грн - 2 004,80 грн = 835 752,16 грн).
Приписами ст. ст. 610, 612, 625 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вказані вище норми права та договірні положення, оскільки відповідач порушив терміни виконання грошового зобов`язання за договором №93-21, а заявлений до стягнення розмір інфляційних втрат і 3% річних, обрахований судом за вказані позивачем періоди, є арифметично правильним, суд дійшов висновку про обгрунтованість та задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 133 137,77 грн інфляційного збільшення та 33 244,62 грн 3% річних.
Стосовно ж заявлених позивачем до стягнення з відповідача сум пені та штрафу слід зазначити таке.
Приписами ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Приписами ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Водночас згідно ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, вказані вище норми закону презюмують обов`язок боржника сплатити кредитору пеню у розмірі, який погоджено сторонами у договорі, із відповідним законодавчим обмеженням такого розміру подвійною обліковою ставкою Національного банку України лише у разі, якщо встановлений сторонами у договорі розмір пені перевищує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 4.2. договору №93-21 передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати, передбачених п. 3.2. цього договору (щодо кожного з платежів), покупець виплачує постачальникові пеню в розмірі 0,5% від суми невиконаного у домовлені строки зобов`язання за кожний день прострочки оплати до повного виконання покупцем зобов`язання по оплаті. У випадку прострочення оплати товару більше, ніж на 20 (двадцять) днів щодо кожного із платежів, покупець додатково сплачує постачальнику 15% від вартості товару.
З огляду на вказане, оскільки погоджений сторонами у договорі розмір пені 0,5%, перевищив розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховано відповідну неустойку, суд здійснював її обрахунок за подвійною обліковою ставкою Національного банку України в межах вказаних позивачем періодів та сум боргу.
Оскільки обрахований судом розмір заявлених до стягнення сум пені складає 441 489,30 грн, а суд при прийнятті рішення не може виходити за межі позовних вимог, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 364 338,99 грн пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Водночас, оскільки відповідач прострочив оплату вартості товару більш як на 20 днів щодо кожного з третього-четвертого платежів, суд дійшов висновку про наявність підстав для нарахування відповідачу передбаченого п. 4.2. договору штрафу у розмірі 15% від загальної вартості неоплаченого товару, що складає 793 752,16 грн, позаяк нарахування цієї неустойки від загальної вартості поставленого товару та/або зменшеної на вартість повернутого товару не відповідає приписам ст. ст. 610, 549 ЦК України.
Оскільки арифметично правильний розмір штрафу, обрахований судом за правильно визначену суму боргу, складає 119 062,82 грн, вимога позивавча про стягнення з відповідача 125 362,82 грн штрафу щодо кожного з платежів підлягає частковому задоволенню у розмірі 119 062,82 грн.
Ухвалюючи рішення у цій справі в частині стягнення з відповідача сум інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу, судом враховано, що:
- згідно статті 42 ГК України суб`єкт господарювання, у тому числі фізична особа, під час здійснення господарської діяльності несе підприємницький ризик, як наслідок поведінка сторони у площині господарських правовідносин має бути такою, яка б не шкодила інтересам контрагентів та не ставила їх у нерівне фінансове становище;
- відповідачем доказово не підтверджено та не доведено, що обставини повномасштабної збройної агресії РФ проти України та введення воєнного стану мали непереборний характер для відповідача саме при виконанні ним грошового зобов`язання з оплати товару за договором №93-21, зокрема наявність форс-мажорних обставин саме для відповідача та саме за відповідним договором в частині грошового обов`язку не підтверджено відповідним сертифікатом торгово-промислової палати України;
- зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, як і 3% річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю, тобто такі нарахування входять до складу грошового зобов`язання і не є штрафними санкціями, як наслідок питання звільнення відповідача від сплати сум інфляційних втрат та 3% річних, внаслідок обставин непереборної сили, не досліджувалось та не вирішувалось.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору, розмір якого визначений від суми позовних вимог про стягнення 1 449 836,36 гривень, покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промфлекссистем" (08202, Київська обл., місто Ірпінь, вул. Соборна, будинок 118/19, квартира 41, ідентифікаційний код 42572574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітіес-груп" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 115, ідентифікаційний код 36343856)
- 793 752 (сімсот дев`яносто три тисячі сімсот п`ятдесят дві) грн 16 коп. боргу;
- 133 137 (сто тридцять три тисячі сто тридцять сім) грн 77 коп. інфляційного збільшення;
- 364 338 (триста шістдесят чотири тисячі триста тридцять вісім) грн 99 коп. пені;
- 33 244 (тридцять три тисячі двісті сорок чотири) грн 62 коп. 3 % річних;
- 119 062 (сто дев`ятнадцять тисяч шістдесят дві) грн 82 коп. штрафу;
- 21 653 (двадцять одну тисячу шістсот п`ятдесят три) грн 05 коп. судового збору-
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 27.08.2024.
Суддя В.А. Ярема
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 07.05.2024 |
Оприлюднено | 29.08.2024 |
Номер документу | 121220966 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Київської області
Ярема В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні