Постанова

від 26.08.2024 по справі 932/10156/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 cерпня 2024 року

м. Київ

справа № 932/10156/21

провадження № 61-26 св 24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

учасники справи:

позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «4ДЖІ»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - адвокат Гурський Віталій Степанович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гурського Віталія Степановича, на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська

у складі судді Цитульського В. І. від 20 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Барильської А. П., Петешенкової М. Ю. від 23 листопада 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У листопаді 2021 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «4ДЖІ» (далі - ОСББ «4ДЖІ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що 28 квітня 2016 року власниками квартир у будинку АДРЕСА_1 створено ОСББ «4ДЖІ».

19 лютого 2019 року власник квартири № 141 - ОСОБА_1 , у вказаному будинку влаштував у несучій стіні отвір для встановлення вікна. Відповідачем зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, проте його реєстрація була скасованою за скаргами ОСББ «4ДЖІ» і за такими самими скаргами відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності.

Позивач зазначав, що реконструкція здійснена без згоди співвласників квартир будинку, із втручанням у несучу стіну будинку, що є спільною сумісною власністю членів ОСББ.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд зобов`язати ОСОБА_1 за власний рахунок відновити становище, яке існувала до реконструкції квартири АДРЕСА_3 , а саме: привести зовнішню стіну житлового будинку на 13-му поверсі по

АДРЕСА_1 у попередній стан шляхом закладення цеглою отвору зовнішньої несучої стіни житлового будинку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого

2023 року, з урахування додаткового рішення Бабушкінського районного суду

м. Дніпропетровська від 11 квітня 2023 року, позов ОСББ «4ДЖІ» задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 за власний рахунок відновити становище, яке існувало

до реконструкції квартири

АДРЕСА_3 , а саме привести зовнішню стіну житлового будинку на 13-му поверсі по АДРЕСА_1 у попередній стан шляхом закладення цеглою отвору зовнішньої несучої стіни житлового будинку. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем, без згоди інших власників квартир будинку, що передбачено законодавством, було здійснено реконструкцію власної квартири, у результаті якої влаштовано отвір у зовнішній несучій стіні будинку. Влаштування отвору у зовнішній несучій стіні будинку впливає на права усіх співвласників такого конструктивного елементу будинку.

Відповідач не мала повноважень одноосібно приймати рішення щодо зміни конструктивного елементу будинку, тому реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт, так само як і реєстрацію декларації про готовність квартири до експлуатації відповідача не можна визнати правомірними. Отже, наявні підстави для задоволення вимог позивача про зобов?язання відповідача привести зовнішню стіну житлового будинку на 13-му поверсі по

АДРЕСА_1 у попередній стан шляхом закладення цеглою отвору зовнішньої несучої стіни житлового будинку.

Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гурського В. С., залишено без задоволення. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська

від 20 лютого 2023 року залишено без змін.

Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року вирішено питання розподілу судових витрат.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що відповідачем здійснено перепланування всередині квартири, шляхом порушення цілісності зовнішньої стіни будинку, яка несе навантаження від перекриттів і даху будинку. ОСОБА_1 не дотрималася норм та правил, встановлених законодавством України, тому зміни конструктивного елементу будинку не можна визнати правомірними. Наданий відповідачем висновок експерта від 30 жовтня 2023 року № 3819-23, поданий до суду апеляційної інстанції, в якому зазначено, що проведені будівельні роботи у квартирі АДРЕСА_4 відповідають робочому проекту та вимогам чинного законодавства, яке діяло на момент проведення реконструкції та не вплинули на несучу здатність, стійкість, тріщіностійкість та деформативність несучих конструкцій зовнішніх стін житлового будинку, у зв`язку з вищевикладеним не прийнятий судом до уваги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2023 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Гурським В. С., подано до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСББ «4ДЖІ» відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 16 січня 2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гурського В. С., залишено без руху із наданням строку для усунення її недоліків. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий судом строк представник ОСОБА_1 - адвокат Гурський В. С., звернувся до суду із клопотанням на виконання ухвали Верховного Суду

від 16 січня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2024 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Гурського В. С., про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено й поновлено цей строк, відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 932/10156/21 з Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Гурського В. С., про зупинення виконанняпостанови Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 березня 2024 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Гурського В. С., про зупинення виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року задоволено частково. Зупинено виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2023 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

У задоволенні клопотання в частині зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року відмовлено.

У червні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Гурського В. С., мотивована тим, що згода співвласників багатоквартирного будинку на реконструкцію квартири потрібна не була, оскільки згода інших співвласників будинку для реконструкції об`єкта нерухомого майна є необхідною, на думку заявника, лише у випадку, якщо реконструйований об`єкт належить на праві спільної часткової власності декільком співвласникам, проте відповідач була єдиним власником квартири, яка була реконструйована.

Посилався на висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 15 липня 2022 року № 1362-06, згідно з яким проведення ремонтно-будівельних робіт з реконструкції квартири об`єкту дослідження не впливає в цілому на несучу конструкцію будівлі житлового будинку розміщення вказаної квартири, адже перевірні розрахунки, виконані при проектуванні зазначеної реконструкції квартири, дають нормативний запас міцності всіх несучих конструктивних елементів будівлі житлового будинку. За вказаних обставин, на думку заявника, небезпека експлуатації в цілому будівлі житлового будинку відсутня, ознак погіршення технічного стану будівлі житлового будинку у зв`язку з виконанням робіт з реконструкції квартири об`єкту дослідження не встановлено.

Зазначається, що ОСББ «4ДЖІ» не мало права на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості, оскільки таке право мають відповідні органи державної влади або місцевого самоврядування.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2024 року ОСББ «4ДЖІ» подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначається, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

Також ОСББ «4ДЖІ» просить стягнути з відповідача на їх користь понесені судові витрати на професійну правничу допомогу за касаційний перегляд у розмірі 10 000,00 грн, надаючи відповідні докази.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права,

що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Гурського В. С., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судами встановлено, що згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,

ОСББ «4ДЖІ» зареєстровано 28 квітня 2016 року (а. с. 10, т. 1).

Відповідно статуту ОСББ «4ДЖІ» воно створено власниками квартир у будинку АДРЕСА_1 з метою забезпечення функціонування будинку, всіх систем життєвого забезпечення та захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку (а. с. 11-17, т. 1).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на квартиру АДРЕСА_4 зареєстровано за ОСОБА_2 (а. с. 18, т. 1).

Рішенням правління ОСББ «4ДЖІ», оформленим протоколом від 19 лютого

2019 року, вирішено заборонити ОСОБА_3 , який є чоловіком ОСОБА_1 , встановлення незапроектованого проектом будинку вікна та зажадати

від ОСОБА_3 відновлення первісної конструкції цілісності несучої стіни. Такий протокол вручено ОСОБА_3 01 березня 2019 року (а. с. 20-21, т. 1).

Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради 26 лютого 2019 року за номером ДП061190572155 зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт у квартирі відповідача. Замовником вказано ОСОБА_1 (а. с. 22-24, т. 1).

Згідно з листом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 02 липня 2019 року щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудування за адресою:

АДРЕСА_5 , адресованого ОСББ «4ДЖІ», вказано про виявлення недостовірних фактів у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 26 лютого 2019 року за номером ДП061190572155, яке є підставою вважати об`єкт самочинним, управлінням винесено наказ про скасування такого повідомлення (а. с. 38, т. 1).

Згідно з листом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 01 квітня 2021 року, адресованого ОСББ «4ДЖІ», вказано про складення протоколу про адміністративне правопорушення за встановленим фактом реконструкції за адресою:

АДРЕСА_5 , з порушенням містобудівного законодавства (а. с. 39, т. 1).

Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради 31 травня 2022 року зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта - реконструкція квартири ОСОБА_1 . Документом, який давав право на початок виконання будівельних робіт, вказано повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 26 лютого 2019 року за номером ДП061190572155 (а. с. 84-85, т. 1).

Як вбачається із наданих ОСОБА_1 технічного паспорту на квартиру, робочого проекту у квартирі позивача замість житлової кімнати під номером 6 та кладової під номером 7 влаштовано дві житлові кімнати під номерами 5 та 6, а також влаштовано нове вікно у фасаді із кімнати під номером 6 (а. с. 79-82, 91-119, т. 1).

Сторонами долучено фотознімки із відображенням здійсненого отвору у фасаді будинку, із зображеннями вікон на першому поверсі будинку, тріщин утеплення навколо влаштованого відповідачем отвору (а. с. 19, 191-201, т. 1).

Згідно з висновком експерта від 15 липня 2022 року № 1362-06 виконані ремонтно-будівельні роботи у квартирі ОСОБА_1 відповідають робочому проект та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва. Влаштування нового віконного прорізу у зовнішній несучій стіні будинку обумовлено втручанням у зазначену несучу стіну будинку. Такий отвір не впливає в цілому на несучу конструкцію будівлі, адже розрахунки надають нормативний запас міцності всіх несучих конструктивних елементів будівлі (а. с. 134-164, т. 1).

Відповідно до акту від 11 липня 2022 року, складеного ОСББ «4ДЖІ», при обстеженні системи утеплення на фасаді будинку були виявлені тріщини від кута вікна із квартири ОСОБА_1 (а. с. 178-183, т. 1).

Статтею 41 Конституції України визначено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно зі статтею 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною першою статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку, регулюють закони України: «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія; частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Відповідно до частини другої статті 183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Статтею 186 ЦК України передбачено, що річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з частиною другою статті 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до статті 152 ЖК України виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта до експлуатації не потребується.

Згідно з положеннями частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (частина сьома статті 376 ЦК України).

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 76-84, 228, 229, 235, 243, 368, 369 ЦПК України, визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всім доказам, якими суд керувався при вирішенні позову.

Якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, судом може бути призначена експертиза або відповідні висновки експертів можуть надаватися суду сторонами (стороною), у разі підготовлення їх на замовлення такого учасника справи (статті 102, 103 ЦПК України).

Згідно з статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи спір суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів правильно виходив із того, що відповідачем, без згоди інших власників квартир будинку, було здійснено реконструкцію власної квартири, у результаті якої влаштовано отвір у зовнішній несучій стіні будинку, що підтверджується висновком експерта від 15 липня

2022 року № 1362-06, наданого відповідачем, влаштування нового віконного прорізу у зовнішній несучій стіні будинку обумовлено втручанням у зазначену несучу стіну будинку (а. с. 134-164, т. 1).

Зважаючи на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що на зовнішню несучу стіну, в якій відповідачем влаштовано віконний отвір, поширюється правовий режим права спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку, оскільки влаштування отвору у зовнішній несучій стіні будинку впливає на права усіх співвласників такого конструктивного елементу будинку.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об`єднання зобов`язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов та порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, а також припиняти дії третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і розпорядження спільним майном співвласників.

Саме враховуючи визначені обов`язки та функції, які покладено в основу його діяльності, ОСББ «4ДЖІ» звернулось з позовом до суду з вимогою до відповідача відновити первісний стан спільного сумісного майна співвласників багатоквартирного будинку, а тому доводи касаційної скарги щодо відсутності у позивача права на звернення до суду з відповідними вимогами до позивача,

є безпідставними.

За відсутності доказів отримання згоди співвласників на проведення реконструкції, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про зобов?язання

ОСОБА_1 за власний рахунок відновити становище, яке існувало до проведення реконструкції належної їй квартири.

Доводи касаційної скарги про те, що згідно з висновком експерта від 15 липня

2022 року № 1362-06 проведення ремонтно-будівельних робіт з реконструкції квартири об`єкту дослідження не впливає в цілому на несучу конструкцію будівлі житлового будинку безпідставні, оскільки, проведена ОСОБА_1 реконструкція квартири, унаслідок чого було здійснено втручання у несучу зовнішню стіну

на 13-му поверсі багатоквартирного будинку, могла здійснюватися відповідачем лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку, і за умови, що такі зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2024 року у справі № 442/1888 св 23, провадження № 61-7526 св 24.

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишено без змін, тому розподіл судових витрат за подання відповідної касаційної скарги Верховним Судом не здійснюється.

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2024 року зупинено виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого

2023 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку, тому слід поновити виконання вказаного рішення суду першої інстанції.

Щодо вирішення клопотання/заяви ОСББ «4ДЖІ» про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції

У відзиві на касаційну скаргу ОСББ «4ДЖІ» порушено клопотання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн, надавши відповідні докази.

Зазначена заява підлягає задоволенню.

Кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59 Конституції України).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором,

а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 цього Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначено в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховують складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час

(стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначають лише за погодженням адвоката з клієнтом,

а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення

(пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат

на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами

(стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами

(стаття 141 ЦПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині другій

статті 141 ЦПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані

з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат,

які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Заява про стягнення витрат на правничу допомогу через систему «Електронний суд» надіслана іншій стороні, від якого заперечень не надійшло.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року

у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження

№ 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження

№ 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження

№ 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).

Указана судова практика є незмінною.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді

до договору.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено

за взаємною домовленістю.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими,

що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

На підтвердження понесених витрат на отримання правничої представник ОСББ «4ДЖІ» подав до суду додаткову угоду від 08 лютого 2024 року до договору № 02 про надання професійної правничої допомоги від 03 серпня 2021 року, в якій зазначено про фіксований розмір винагороди із детальним зазначенням опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, платіжну інструкцію від 09 лютого 2024 року № 1331 на суму 3 000,00 грн, із зазначенням, що решта 7 000 грн будуть сплачені пізніше.

Таким чином, заявником надано докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.

У постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності),

а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі

статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у пункті 154 рішення від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. Крім того, будь-яке клопотання, подане на підставі статті 41 Конвенції, має містити конкретні суми, розбиті на пункти, і супроводжуватися необхідними документами на їх підтвердження, інакше Суд може відхилити це клопотання повністю або частково.

У пункті 268 рішення від 23 січня 2014 року у справі «East / West Alliance Limited» проти України» за заявою № 19336/04 ЄСПЛ також нагадав, що згідно

з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Верховний Суд вважає, що визначений фіксований розмір винагороди адвокату відповідає наведеним вище критеріям, а тому підлягають стягненню.

Керуючись статтями 141, 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гурського Віталія Степановича, залишити без задоволення.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого

2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада

2023 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2023 року.

Клопотання/заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «4ДЖІ» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «4ДЖІ» (ЄДРПОУ 40456365) витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 (десять тисяч) грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць