Ухвала

від 26.08.2024 по справі 357/6831/23

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 357/6831/23

провадження № 51-4016ск24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 липня 2024 року.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Білоцерківського районного суду Київської області від 08 квітня

2024 року ОСОБА_5 , визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

На підставі ст. 71 КК ОСОБА_5 призначено покарання за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання за цим вироком частково невідбутого покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2023 року і остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 3 місяці.

Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду стосовно нього, поважність причин пропуску строку засуджений мотивував тим, що його стан здоров`я заважав йому вчасно звернутися до апеляційного суду.

Київським апеляційний суд ухвалою від 03 липня 2024 року клопотання засудженого про поновлення строку на оскарження вироку місцевого суду залишив без задоволення та повернув апеляційну скаргу.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, захисник засудженого подав касаційну скаргу, в якій порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та просить призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Вважає, що суд безпідставно не взяв до уваги те, що ОСОБА_5 , після проголошення вироку увійшов в депресивний стан, не розумів тяжкість призначеного покарання, та можливість скористатися правовою допомогою.

Мотиви суду

Перевіривши викладені в касаційній скарзі захисника доводи та оскаржуване судове рішення, колегія суддів не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження з мотивів, наведених у скарзі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Статтею 395 КПК визначено, що апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Частиною 1 ст. 117 КПК встановлено, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлено за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку щодо нього, встановив, що його було засуджено Білоцерківським районним судом Київської області від 08 квітня 2024 рокуі цього ж дня він був присутнім під час оголошення судового рішення. Тобто ОСОБА_5 будучи особою, яка не перебуває під вартою, в день проголошення був обізнаний про прийняте судом рішення, порядок та строки його оскарження.

Апеляційний суд взяв до уваги, що 06 червня 2024 року ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду від 08 квітня 2024 року стосовно нього, тобто майже через 2 місяці після проголошення вироку і тим самим недотримався строків визначених ст. 395 КПК.

Наведені ОСОБА_5 доводи на поважність пропущеного строку, а саме те, що після проголошення вироку він впав у депресію, не розумів тяжкість покарання та можливість перегляду вироку суду першої інстанції, в апеляційному порядку, та не мав можливості скористатись правовою допомогою, суд визнав недостатніми для обґрунтування поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Крім того, апеляційний суд акцентував увагу на тому, що ОСОБА_5 не навів причини, які б у цьому випадку могли бути об`єктивною перешкодою для своєчасної реалізації ним свого права на оскарження судового рішення, з огляду на те, що він брав участь у судовому засіданні та був обізнаний про результати розгляду кримінального провадження стосовно нього в день його проголошення, що також ОСОБА_5 не заперечувалось і в апеляційному суді, мав професійного захисника з числа адвокатів Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Колегія суддів погоджується з позицією апеляційного суду, який визнав необґрунтованими доводи засудженого про те, що він не маючи юридичної освіти та спеціальних знань мав можливість скористатися послугами захисника, який йому був наданий за рахунок держави. Відповідно процесуального закону засуджений і його захисник є самостійними суб`єктами оскарження судового рішення.

Крім того слід зауважити, що згідно статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Неспроможними апеляційний суд визнав і посилання захисника засудженого, що ОСОБА_5 має черепно-мозкову травму, тобто має психічні вади, тому не зовсім усвідомлює свої дії, однак у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази на підтвердження вказаних фактів, і на такі докази не надані стороною захисту.

Таким чином перевіривши доводи засудженого на обґрунтування поважності пропущеного строку, апеляційний суд дійшов умотивованого висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження вироку стосовно ОСОБА_5 .

Правила дотримання строків оскарження судового рішення має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного строку, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. До того ж це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов`язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити стверджувану правову позицію.

Ухвала апеляційного суду є належно умотивованою та такою, що відповідає вимогам процесуального закону.

Інші доводи захисника в частині невідповідності призначеного ОСОБА_5 покарання не можуть бути предметом перевірки суду касаційної інстанції, оскільки вирок місцевого суду не переглядався в апеляційному порядку.

Враховуючи наведене, касаційна скарга не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 липня 2024 року.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3