Ухвала

від 28.08.2024 по справі 727/8660/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/8660/24

Провадження № 2/727/1733/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року м. Чернівці

Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Терещенко О.Є., ознайомив-шись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Чернівці з вищевказаним позовом.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Ко-дексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.185 ЦПК України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175, 177 вказаного Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за звер-ненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст.184 ЦПК України, позов пред`являється шляхом по-дання позовної заяви до суду першої інстанції.

Нормами ст. 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з пору-шенням ст. 185 ЦПК України, а саме:

- Позивачкою не сплачено судовий збір як за дві позовні вимоги майнового характеру та не вказано ціну позову.

Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17, від 16.03.2020 у справі № 910/16651/19, від 12.09.2018 у справі № 922/3655/16: «майновий позов (позовна заява майнового характе-ру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підля-гає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошо-ві суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим по-зовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає бла-го, що не піддається грошовій оцінці».

Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заяв-леного позову (див. постанову Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17).

З урахуванням наведеного вбачається, що майновим позовом (позовна вимога майнового характеру) - є позов, що містить вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо (майно) та за наслідком задоволення якої змінюється об-сяг прав учасників спору стосовно відповідного блага. Фактично, за своїм змістом, май-новим є позов, який містить вимогу про зміну титулів володіння, користування та роз-порядження майном або права вимоги стосовно певного майна, чи в інший спосіб змінює розподіл прав осіб - учасників процесу стосовно майнового блага, яке є предме-том спору. На противагу зазначеному, позови, які містять вимоги, які за наслідком їх задоволення не призводять до зміни майнового становища позивача (та інших учас-ників судового розгляду) є немайновими.

Пунктом 3 частини 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Пунктом 9 частини 1 ст. 176 ЦПК України встановлено, що ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві при-ватної власності, - визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України, абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну немож-ливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недопла-ченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 134 ЦПК України суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розгля-дом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розпо-ділу між сторонами за результатами розгляду справи.

Тобто, ціну позову (орієнтовну ціну позову) повинен самостійно визначити пози-вач. Лише у разі, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору визначає суд.

Згідно з пп.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в роз-мірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для пра-цездатних осіб (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для пра-цездатних осіб (15140,00 грн.).

Суд зазначає, що визначення ціни позову є прерогативою та обов`язком саме пози-вача у справі. Суд же повинен перевірити дійсну вартість майна, що є предметом спору, та вирішити питання про стягнення недоплаченого або повернення переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, визначеної попередньо позивачем.

Оскільки позовна заява не містить інформації про вартість спірного майна (орієн-товну ціну позову), суд позбавлений можливості визначити ціну позову та, відповідно, точний розмір судового збору за розгляд позовної вимоги про визнання договору да-рування недійсним.

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору - це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Вказаний документ до матеріалів позовної заяви позивачем не надано.

За таких обставин позивачу необхідно зазначити ціну позову, яку визначити на підставі звіту про оцінку майна, який відповідатиме вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», та сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду, виходячи з ціни позову.

Враховуючи наявність у позовній заяві зазначених вище недоліків, суддя дійшов висновку про те, що її слід залишити без руху, при цьому позивачці, на виконання ух-вали, потрібно усунути вищевказані недоліки позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 83, 95, 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній части-ні ухвали, протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо пере-стануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.Є.Терещенко