Постанова

від 20.08.2024 по справі 921/112/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2024 р. Справа №921/112/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желік М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання - Олех М.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Авдєєнко В.В. (в режимі відеоконференції позам межами приміщення суду);

від відповідача: Галатович І.П. (в режимі відеоконференції в Кременецькому районному суді Тернопільської області);

розглянувши апеляційні скарги Кременецької міської ради б/н від 06.05.2024 (вх.ЗАГС 01-05/1313/24 від 06.05.2024) та Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" б/н від 06.05.2024 (вх.ЗАГС 01-05/1311/24 від 06.05.2024)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2024 (повний текст складено 16.04.2024, суддя Чопко Ю.О.)

та на додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.04.2024 (повний текст складено 29.04.2024, суддя Чопко Ю.О.)

у справі № 921/112/24

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" (47004, Тернопільська область, м. Кременець, вул. Горбача,1)

до відповідача Кременецької міської ради (47001, Тернопільська область, м. Кременець, вул. Шевченка, 67)

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним Статуту (в частині), визнання протиправними дій щодо виключення окремих положень з нової редакції Статуту.

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради до Кременецької міської ради про :

- визнання незаконним та скасувати п.1 рішення Кременецької міської ради №5419 від 12.02.24 в частині викладення у новій редакції п.п. 1.4, 8.2.1, 8.3.3, 8.3.7, 8.4.9, 8.6, 8.7, 9.3 Статуту позивача;

- визнання недійсними п.п. 1.4, 5.3, 6.3.3, 6.6, 7.1.5, 8.2.1, 8.3.3, 8.3.7, 8.4.9, 8.6, 8.7, 9.3 Статуту КНП "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради в редакції, затвердженій рішенням Кременецької міської ради №5419 від 12.02.24;

- визнання протиправними дій відповідача щодо виключення з нової редакції Статуту позивача, затвердженої рішенням Кременецької міської ради №5419 від 12.02.24, без ухвалення відповідачем про це відповідного рішення, положень п.п. 6.3.4, 6.8, 8.3.8, 8.3.9, 8.4, 8.5.17, 11.5 Статуту позивача, затвердженого рішенням Кременецької міської ради №3904 від 23.06.22.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що зміни, які внесені оспорюваним рішенням Кременецької міської ради, не відповідають чинному законодавству.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2024 у справі №921/112/24 позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним і скасовано п.1 рішення Кременецької міської ради №5419 від 12.02.24 в частині викладення у новій редакції п.п. 8.2.1 і 8.3.7 Статуту Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги в частині визнання незаконними і скасування п.1 рішення Кременецької міської ради №5419 від 12.02.24 в частині викладення у новій редакції п.п. 8.2.1. і 8.3.7. Статуту Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради підлягають задоволенню, оскільки такі не відповідають нормам чинного законодавства. як обґрунтовано заявлені.

Відповідно підлягають до задоволення і вимоги щодо визнання п. 8.2.1. та п.8.3.7. Статуту недійсними.

В частині визнання недійсним та скасування п.1 рішення Кременецької міської ради №5419 від 12.02.2024 в частині викладення п. 1.4., 8.3.3., 8.4.9., 8.6., 8.7., 9.3. Статуту в новій редакції та відповідно визнання недійсними вказаних пунктів Статуту в редакції, затвердженій рішенням Кременецької міської ради №5419 від 12.02.2024 суд зазначив, що ч.1 ст.87 ЦК України передбачено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

З Статуту вбачається, що Комунальне некомерційне підприємство "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради за організаційно-правовою формою є комунальним підприємством і його єдиним засновником та власником є Кремецька міська рада, а як встановлено законодавством затвердження Статуту підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади є прерогативою сільських, селищних, міських рад.

При цьому законодавством не встановлено будь-яких винятків чи обмежень власника комунального закладу у визначенні змісту установчих документів.

Додатковим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 24.04.2024 заяву позивача задоволено частково. Стягнуто з Кременецької міської ради на користь Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" - 1 009,33 грн судового збору та 4 000 (чотири тисячі) грн витрат на правову допомогу.

Рішення суду мотивовано тим, що враховуючи, що позов Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" задоволено частково, суд стягує з відповідача на користь позивача 1 009,33 грн судового збору та 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

Кременецькою міською радою подано апеляційну скаргу, в якій остання просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 07.05.2024 у справі №914/3827/23 в частині визнання незаконними та скасування п.1 рішення Кременецької міської ради №5419 від 12.02.2024, в частині визнання незаконними та скасування п.п. 8.2.1. і 8.3.7. Статуту Комунальгого некомерційного підприємства Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради".

Зокрема, скаржник зазначає, що норма статті 89 Бюджетного кодексу України не містить прямого обов`язку територіальної громади здійснювати видатки з оплати енергоносіїв, відтак пункт 8.3.7. Статуту не порушує норм законодавства.

Комунальним некомерційним підприємством "Кременецька опорна лікарня" подано апеляційну скаргу, в якій остання просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2024 у справі №921/112/24 в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове рішення про задоволення позову у вказаній частині.

Крім того, просить змінити додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.04.2024 у справі №921/112/24, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, скаржник зазначає, що судом не проаналізовано спірні пункти Статуту та рішення відповідача на відповідність вимогам Конституції України та законів України.

Вважає, що законодавством не передбачено підпорядкованість та підзвітність відповідача наглядовій раді.

Зазначає, що ні Конституцією України , на Законами України не передбачено право органів місцевого самоврядування вимагати від комунальних підприємств складання фінансових планів та подання їх на затвердження.

Окрім того, Комунальне некомерційне підприємство "Кременецька опорна лікарня" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому, спростовуючи доводи апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення

Кременецька міська рада своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, а представник позивача висловив свої заперечення щодо поданої апеляційної скарги.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2024, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Відповідно до витягу з протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду 06.05.2024, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" б/н від 06.05.2024 (вх.ЗАГС 01-05/1311/24 від 06.05.2024) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2024 у справі №921/112/24 залишено без руху, зобов`язано скаржника надати суду докази сплати судового збору в сумі 8052 грн протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 апеляційну скаргу Кременецької міської ради б/н від 06.05.2024 (вх.ЗАГС 01-05/1313/24 від 06.05.2024) у справі №921/112/24 залишено без руху, зобов`язано скаржника надати суду докази сплати судового збору в сумі 4 026 грн та докази, які підтверджують повноваження Галантович І.П. представляти інтереси Кременецької міської ради в суді апеляційної інстанції у порядку самопредставництва або докази, що Галантович І.П. є адвокатом протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" б/н від 06.05.2024 (вх.ЗАГС 01-05/1311/24 від 06.05.2024) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2024 у справі №921/112/24, розгляд справи призначено на 25.06.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кременецької міської ради б/н від 06.05.2024 (вх.ЗАГС 01-05/1313/24 від 06.05.2024) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2024 у справі №921/112/24, розгляд справи призначено на 25.06.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 задоволено заяву представника Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" від 27.05.2024 (вх.№01-04/3611/24) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.06.2024 задоволено заяву представника Кременецької міської ради б/н від 20.06.2024 (вх.ЗАГС 01-04/4221/24 від 21/06/2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 призначено апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" б/н від 06.05.2024 (вх.ЗАГС 01-05/1311/24 від 06.05.2024) до спільного розгляду з апеляційною скаргою Кременецької міської ради б/н від 06.05.2024 (вх.ЗАГС 01-05/1313/24 від 06.05.2024), розгляд справи відкладено на 06.08.2024.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 задоволено заяви представника позивача Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" - Авдєєнка Владислава Валерійовича від 01.08.2024 (вх. № 01-04/5069/24 від 02.08.2024) та представника відповідача Кременецької міської ради - Галатович Інни Петрівни від 01.08.2024 (вх. №01-04/5041/24 від 01.08.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 20.08.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 виправлено описки допущені в ухвалах, так у вступних частинах ухвал Західного апеляційного господарського суду від 13.05.24; 27.05.24; 28.05.24; 25.06.24; 05.08.24; 05.08.24; 06.08.24 слід читати: "...розглядаючи апеляційні скарги... на рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2024 (повний текст рішення складено 16.04.2024, суддя Чопко Ю.О.) та додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.04.24 (повний текст рішення складено 29.04.2024, суддя Чопко Ю.О.)".

У судовому засіданні 20.08.2024 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Рішенням сесії Кременецької міської ради №3904 від 23.06.2022 затверджено Статут Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня".

Згідно п.1.2.2. Статуту, Засновником підприємства із 01.01.2020 є Кременецька міська рада відповідно до рішення третьої сесії VІІІ скликання Кременецької міської ради №49 від 24.12.2020.

Власником Підприємства є Кременецька міська територіальна громада в особі органу, до сфери управління якого входить Підприємство - Кременецької міської ради. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Власнику (п.1.4. Статуту).

12.02.2024 року на сорок першій сесії Кременецькою міською радою восьмого скликання прийняте рішення №5419 "Про внесення змін та затвердження Статуту Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради у новій редакції, відповідно до якого:

1.Внесено зміни до Статуту Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради та викладено його пункти п. 1.4., 5.8., 8.2., 8.2.1., 8.3.3., 8.3.7., 8.4.9., 8.4.12., 8.4.13., 8.4.15., 8.6., 8.7., 8.8., 9.3. в новій редакції.

2.З урахуванням змін, наведених в п.1 цього рішення, затверджено Статут Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради у новій редакції.

3.Директора Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради забезпечити проведення державної реєстрації нової редакції Статуту та змін відомостей про юридичну особу.

4.Начальнику управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради внести міни до контракту з директором Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради Кісілем П.В., шляхом підписання додаткової угоди.

5.Контроль за виконанням даного рішення покладено на постійну комісію з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту, постійну комісію з гуманітарних питань та першого заступника міського голови О.Маринюка.

Вказаним рішення відповідач викладає наступні пункти та підпункти Статуту позивача у новій редакції:

1.4. Власником підприємства є Кременецька міська територіальна громада в особі Кременецької міської ради, Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Власнику, а також наглядовій раді, яка є колегіальним органом управління. Органом, до сфери управління якого належить підприємство, є Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради (Управління)".

8.2.1.Поточне керівництво (оперативне управління) Підприємством здійснює керівник Підприємства - директор, який призначається на посаду і звільняється з посади начальником управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради відповідно до чинного законодавства на конкурсній основі шляхом укладення з ним контракту. Управління укладає і розриває контракт з директором підприємства, здійснює контроль за його виконанням. Строк найму, права, обов`язки, відповідальність директора, умови його матеріального забезпечення, інші умови визначаються контрактом.

8.3.3.Затверджує фінансовий план підприємства та заслуховує звіт про його виконання.

8.3.7.Може здійснювати відшкодування вартості за спожиті енергоносії.

8.4.9.Подає в установленому порядку Управлінню квартальну, річну фінансову та іншу звітність підприємства, зокрема щорічно до 20 квітня, бухгалтерську та статистичну звітність, інформацію про рух основних засобів".

8.6.У випадку тривалої відсутності директора, або неможливості виконувати свої обов`язки чи вакантної посади, особа, яка виконує обов`язки директора, визначається наказом начальника Управління.

8.7.У випадку покладення виконання обов`язків наказом директора на одного із заступників чи іншу особу згідно з функціональними (посадовими обов`язками) кандидатура виконуючого обов`язків погоджується з органом управління (лист-погодження за підписом начальника управління)".

9.3.Організаційна структура підприємства затверджується рішенням власника за поданням керівника підприємства".

Позивач зазначає, що п.п. 5.3, 6.3.3, 6.6, 7.1.5 Статуту не будучи зміненими оспорюваним рішенням, не відповідають попередній редакції Статуту затвердженій рішенням відповідача №3904 від 23.06.22.

Окрім того, виключено з нової редакції Статуту, без ухвалення відповідного рішення, положення викладені у п.п. 6.3.4, 6.8, 8.3.8, 8.3.9, 8.4, 8.5.17, 11,5 Статуту позивача, затверджених рішенням Кременецької міської ради №3904 від 23.06.22.

Вказані обставини стали підставою для звернення з даним позовом, оскільки на думку позивача змінені пункти Статуту не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують його права.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Щодо п 1.4. Статуту Власником підприємства є Кременецька міська територіальна громада в особі Кременецької міської ради, Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Власнику, а також наглядовій раді, яка є колегіальним органом управління. Органом, до сфери управління якого належить підприємство, є Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради (Управління)".

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 81 Цивільного кодексу України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

Відповідно до частини 1 ст. 23 Господарського кодексу України органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб`єктів господарювання виключно в межах, визначених законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб`єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом.

Частинами першою - четвертою статті 62 Господарського кодексу України визначено, що підприємство - це самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі Статуту або модельного Статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов`язки.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.

Згідно з частинами першою та другою статті 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до Статуту підприємства чи інших установчих документів.

В частинах 1, 2, 4 та 5 статті 57 Господарського кодексу України визначено, що установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, Статут (положення) суб`єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб`єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. Статут суб`єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення Статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб`єкта господарювання, а також інші відомості, пов`язані з особливостями організаційної форми суб`єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству. Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб`єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб`єктами відповідно до закону.

Відповідно до положень п. 17 ч. 1 ст. 1, п. 11 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Статут є установчим документом юридичної особи. Внесення змін до установчого документа юридичної особи оформляється шляхом викладення його в новій редакції.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 63 Господарського кодексу України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи);

підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

державне підприємство, що діє на основі державної власності;

підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об`єднання майна різних форм власності);

спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб`єктами співробітництва.

В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування Статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Відповідно до частини четвертої статті 63 ГК України із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об`єктами державної та комунальної власності" № 1405-VІІІ від 02.06.2016, унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону Статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує Статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який призначається (обирається) засновником (наглядовою радою такого підприємства у разі її утворення), керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об`єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Частиною третьою статті 65 ГК України в редакції Закону від 02.06.2016 №1405-VІІІ визначено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до Статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Відповідно до частини 7 статті 78 Господарського кодексу України органами управління комунального унітарного підприємства є:

керівник підприємства, який призначається (обирається) органом, до сфери управління якого належить підприємство, або наглядовою радою цього підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав);

наглядова рада підприємства (у разі її утворення), яка в межах компетенції, визначеної Статутом підприємства та законом, контролює і спрямовує діяльність керівника підприємства.

Наглядова рада комунального унітарного підприємства утворюється за рішенням органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство. Критерії, відповідно до яких утворення наглядової ради комунального унітарного підприємства є обов`язковим, а також порядок утворення, організації діяльності та ліквідації наглядової ради та її комітетів, порядок призначення членів наглядової ради затверджуються рішенням відповідної місцевої ради.

Відповідно до пункту 30-1, яким доповнено частину 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» згідно із Законом № 1405-VIII від 02.06.2016, встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень про визначення критеріїв, відповідно до яких утворення наглядової ради є обов`язковим у комунальних унітарних підприємствах та у господарських товариствах, у Статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді; про затвердження порядку утворення наглядової ради, порядку призначення членів наглядової ради комунального унітарного підприємства; про визначення кола питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради комунального унітарного підприємства; про встановлення вимог до незалежних членів наглядової ради комунальних унітарних підприємств і господарських товариств, у Статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до ст. 25, ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Враховуючи вищенаведене, право власника на створення наглядової ради передбачено нормами чинного законодавства. Відтак, враховуючи вищенаведене та те, що власником підприємства є Кременецька міська територіальна громада в особі Кременецької міської ради, міська рада реалізувала надане їй законом право як власника майна створити наглядову раду, при цьому не порушивши жодних норм законодавства.

Щодо пунктів:

8.2.1. Поточне керівництво (оперативне управління) Підприємством здійснює керівник Підприємства - директор, який призначається на посаду і звільняється з посади начальником управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради відповідно до чинного законодавства на конкурсній основі шляхом укладення з ним контракту. Управління укладає і розриває контракт з директором підприємства, здійснює контроль за його виконанням. Строк найму, права, обов`язки, відповідальність директора, умови його матеріального забезпечення, інші умови визначаються контрактом.

8.6.У випадку тривалої відсутності директора, або неможливості виконувати свої обов`язки чи вакантної посади, особа, яка виконує обов`язки директора, визначається наказом начальника Управління.

8.7.У випадку покладення виконання обов`язків наказом директора на одного із заступників чи іншу особу згідно з функціональними (посадовими обов`язками) кандидатура виконуючого обов`язків погоджується з органом управління (лист-погодження за підписом начальника управління)".

Відповідно до частин 9, 10 статті 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров`я здійснюються відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 10 частини 4 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, здійснює голова сільської, селищної ради.

Абз. 10 ст. 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» визначено, що керівники державних та комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п`яти років.

Відповідно до п. 2 «Порядку про укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я» затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21.08.2019 №792 призначення на посаду керівника закладу здійснюється відповідно до законодавства керівником органу або державним секретарем міністерства, до сфери управління якого належить (в управлінні якого перебуває) заклад, або за рішенням обласної, районної ради чи сільським, селищним, міським головою.

Відповідно до частини 7 статті 78 Господарського кодексу України, керівник комунального унітарного підприємства призначається (обирається) органом, до сфери управління якого належить підприємство, або наглядовою радою цього підприємства (у разі її створення) і є підзвітним органу, який його призначив.

Так, п. 1.4 Статуту визначено, що органом, до сфери управління якого належить підприємство, є Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд прийшов до помилкового висновку, що керівника комунального підприємства може призначати лише сільський, селищний, міський голова, оскільки вищепереліченими спеціальними нормами законодавства закладено альтернативу в виборі уповноваженого органу, відтак враховуючи п. 1.4 Статуту пункти 8.2.1, 8.6 та 8.7. рішення Кременецької міської ради не порушують норм чинного законодавства, оскільки є правом власника.

Щодо пунктів:

8.3.3.Затверджує фінансовий план підприємства та заслуховує звіт про його виконання.

8.4.9.Подає в установленому порядку Управлінню квартальну, річну фінансову та іншу звітність підприємства, зокрема щорічно до 20 квітня, бухгалтерську та статистичну звітність, інформацію про рух основних засобів".

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування .

Так, для підтвердження коректного використання доходів згідно зі Статутним призначенням, комунальне некомерційне підприємство повинно мати обов`язковий фінансовий план. Цей план повинен включати витратну частину, таку як зарплата працівників, витрати на утримання (опалення, освітлення, комунальні та телекомунікаційні послуги тощо), витрати на проведення ремонтів, службові відрядження та розрахунково-касове обслуговування.

Відсутність цього плану може призвести до втрати неприбуткового статусу організації. Таким чином, правильне складання та затвердження фінансового плану є обов`язковим для підтвердження відповідності доходів комунального некомерційного підприємства його Статутній діяльності.

Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, який повинне подавати комунальне некомерційне підприємство, є обов`язковим документом і має такий же статус, як декларація. Незалежно від того, чи комунальне некомерційне підприємство сплачує податок на прибуток, цей звіт повинен бути поданий. До цього звіту приєднуються повні фінансові звіти, які відповідають Національним (міжнародним) стандартам бухгалтерського обліку 1 (П(С)БО 1), або спрощені звіти згідно з П(С)БО 25. У разі відповідності критеріям мікро- чи малого підприємства, зазначеним у статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996, можна використовувати спрощену фінансову звітність комунального некомерційного підприємства.

Дійсно законодавець не поклав на комунальні підприємства прямого обов`язку складати фінансовий план, однак складати фінансовий план чи ні і як саме це робити вирішує власник, в нашому випадку Кременецька міська рада, що вона і відобразила в п. 8.3.3 та 8.4.9 Статуту.

Щодо п 9.3.Організаційна структура підприємства затверджується рішенням власника за поданням керівника підприємства".

Відповідно до ст. 52 ГК України некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Як випливає із змісту ст. 62 ГК України, підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.

Частиною 3 ст. 64 ГК України визначено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Суд також зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Положеннями вищевказаного Закону не передбачено повноважень ради вирішувати питання щодо визначення структури комунальних підприємств на сесії ради.

Таким чином, віднесення до компетенції Кременецької міської ради вирішення питання щодо визначення структури позивача суперечить приписам ст.ст.52, 62, 64 ГК України, ст. 19 Конституції України, ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та порушує право позивача на здійснення самостійної господарської діяльності.

Відтак, пункт 1 рішення Кременецької міської ради №5419 від 12.02.2024 в частині викладення у новій редакції п.9.3 Статут колегія суддів визнає незаконним та таким, що підлягає до скасування.

Щодо п 8.3.7.Може здійснювати відшкодування вартості за спожиті енергоносії.

Згідно з підпунктом "д" частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс) з 1 липня 2018 року видатки на первинну медичну допомогу, крім видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальними закладами охорони здоров`я, здійснюються з Державного бюджету України.

Відповідно до підпункту "г" пункту 3 частини першої статті 89 Кодексу видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальними закладами охорони здоров`я, що надають первинну медичну допомогу, здійснюються з бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" за організаційно-правовою формою заклади охорони здоров`я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати як комунальні некомерційні підприємства або комунальні установи.

При цьому статтею 1036 Кодексу визначено, що на оплату комунальних послуг та енергоносіїв закладів охорони здоров`я, визначених у пункті 3 частини першої статті 89 та у пункті 3 частини першої статті 90 цього Кодексу, може спрямовуватись додаткова дотація на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров`я.

Відмова місцевих органів влади щодо здійснення за рахунок місцевих бюджетів видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров`я, що уклади договори з Національною службою здоров`я України на надання первинної медичної допомоги, не відповідає нормам Кодексу.

Таким чином, видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров`я, у тому числі закладів охорони здоров`я - комунальних некомерційних підприємств, що уклали договори з Національною службою здоров`я України на надання первинної медичної допомоги, відповідно до норм Кодексу мають здійснюватися з відповідних бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів та бюджетів об`єднаних територіальних громад.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними положень п.п. 5.3, 6.3.3, 6.6, 7.1.5 Статуту нової редакції, так як вони не були змінені відповідним рішенням Кременецької міської ради та визнання протиправними дій відповідача щодо виключення з нової редакції Статуту, без ухвалення відповідного рішення, положень викладених у п.п. 6.3.4, 6.8, 8.3.8, 8.3.9, 8.4, 8.5.17, 11.5 Статуту.

Враховуючи, що Статут затверджує власник майна (засновник) комунального некомерційного підприємства чи його представники, органи або інші суб`єкти відповідно до закону нова редакція Статуту затверджена рішенням сесії Кременецької міської ради (власником) та підписана міським головою А.Смаглюком, була предметом розгляду на сесії Кременецької міської ради, відтак порядок затвердження нової редакції Статуту був дотриманий.

Щодо доводів апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.04.2024, колегія суддів враховує наступне.

Згідно зі ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом ч.4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом п. 1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2024 позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, а саме відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

На підтвердження вартості послуг адвоката у сумі 20 000,00 грн. позивачем долучено: копію договору про надання правової допомоги №114 від 21.02.2024; копію звіту адвоката по справі №921/112/24, копію акта виконаних робіт б/н від 11.04.2024. Крім того, до позовної заяви долучено копію ордеру від 26.02.2024 на ім`я Авдєєнка Владислава Валерійовича..

Так, 21.02.2024 між Авдєєнком В.В. та КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради укладено договір №114, відповідно до умов договору Виконавець зобов`язується за плату надати замовнику професійну правничу допомогу, а саме: підготувати, підписати та подати позовну заяву про визнання недійсним частково Статуту Замовника, затвердженого рішенням Кременецької міської ради №5419 від 12.02.2024 та вказаного рішення, інші необхідні процесуальні документи у справі, а також здійснювати представництво інтересів замовника у відповідній справі в Господарському суді Тернопільської області.

Згідно пункту 3.1. вартість послуг, передбачених п. 1.1. даного договору становить 20 000. 00 грн.

Пунктом 3.2. вищевказаного договору сторони погодили, що замовник здійснює оплату виконавцю передбачених даним договором послуг авансом в повному обсязі до 25.02.2021.

Згідно акта від 10.04.2024, Адвокатом надано Замовнику професійну правничу допомогу за договором №114 від 21.02.2024, розмір оплати за яку складає 20 000, 00 грн.

В абз 2 вищевказаного акта зазначено, що замовник претензій до виконавця не має.

В матеріалах справи наявний звіт про надані послуги за договором про надання правової допомоги №38А290-16800-23 від 01.06.2023 та додаткової угоди №5 від 01.02.2024, згідно якого адвокатом надано Клієнту наступні послуги:

Доказів здійснення позивачем оплати адвокату Авдєєнку В.В. за надану правничу допомогу до заяви не додано.

Матеріалами справи підтверджено, що документи, які подавались до суду від імені позивача, підписані адвокатом Авдєєнком В.В. та надсилались ним особисто до суду та відповідачу. Адвокатом підготовлено позовну заяву, відповідь на відзив, крім того, Авдєєнко В.В. брав участь у двох судових засіданнях під час розгляду справи судом першої інстанції.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому суд зазначає, що розмежування таких послуг як правовий аналіз рішення №5419 від 12.02.24 та Статуту КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради та підготовка позовної заяви, є помилковим оскільки такі є складовою частиною послуги з підготовки позовної заяви.

Беручи до уваги наведені вище правові норми, надавши оцінку поданим заявником (позивачем) доказам на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв обґрунтованості, пропорційності (співмірності) до предмета спору, справедливості та розумності таких витрат, колегія суддів констатує наявність правових підстав про стягнення з відповідача понесених позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн., які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і ці витрати є співрозмірними з виконаною роботою, про що судом першої інстанції зроблено вірний висновок.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Колегія суддів зазначає, що, виходячи з фактичних обставин справи, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову, не врахувавши та не надавши оцінку всім обставинам справи, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін.

Доводи, наведені скаржниками в апеляційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження, відтак рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги Кременецької міської ради та Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" підлягають частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2024 у справі №921/112/24 частковому скасуванню, із ухваленням нового рішення.

Згідно п. 2 ч. 1 та ч.9 ст. 129 ГПК України, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Кременецької міської ради на рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2024 у справі №921/112/24 задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2024 у справі №921/112/24 скасувати в частині визнання незаконним і скасування п.1 рішення Кременецької міської ради №5419 від 12.02.24 в частині викладення у новій редакції пункту 8.3.7 Статуту Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради, в цій частині в позові відмовити.

3. Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2024 у справі №921/112/24 задоволити частково.

4. Визнати незаконним і скасувати п.1 рішення Кременецької міської ради №5419 від 12.02.24 в частині викладення у новій редакції п. 9.3 Статуту Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради

5. В решті рішення залишити без змін.

6. Додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.04.2024 у справі №921/112/24 залишити без змін.

7. Стягнути з Кременецької міської ради (47001, Тернопільська область, м. Кременець, вул. Шевченка, 67 (ЄДРПОУ 04058338) на користь Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради", 47004, Тернопільська область, м. Кременець, вул. Горбача ,1 (ЄДРПОУ 43188153) - 1513,99 грн судового збору за розгляд справи апеляційним судом.

8. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради", 47004, Тернопільська область, м. Кременець, вул. Горбача ,1 (ЄДРПОУ 43188153) на користь Кременецької міської ради (47001, Тернопільська область, м. Кременець, вул. Шевченка, 67 (ЄДРПОУ 04058338) - 2013, 00 грн судового збору за розгляд справи апеляційним судом.

9. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.

10. Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови складено 28.08.2024.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.