Ухвала

від 27.08.2024 по справі 911/2966/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"27" серпня 2024 р. Справа№ 911/2966/15 (911/1671/22)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Доманської М.Л.

Поліщука В.Ю.

розглядаючи матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.01.2024 року

у справі №911/2966/15(911/1671/22) (суддя Лопатін А.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудвіл 7" в особі

ліквідатора арбітражного керуючого Юдицького Олександра Вікторовича

до 1. Громадянки України ОСОБА_1

2. Громадянина України ОСОБА_2

3. Громадянки України ОСОБА_3

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк"

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Гудвіл 7" у сумі 45 932 311,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.01.2024 року у справі №911/2966/15(911/1671/22) залишено без задоволення заяву ліквідатора ТОВ "Гудвіл 7" арбітражного керуючого Юдицького О.В. про покладення на засновників боржника субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у сумі 45 932 311,80 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, АТ "Міжнародний резервний банк" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 31.01.2024 року у справі №911/2966/15(911/1671/22) та прийняти нове рішення, яким заяву ліквідатора боржника арбітражного керуючого Юдицького О.В. про покладення на засновників товариства громадянку України ОСОБА_1 , громадянина України ОСОБА_2 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у сумі 45932311,80 грн. задовольнити; відносно громадянки України ОСОБА_3 справу закрити.

Згідно витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 17.07.2024 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Поліщук В.Ю., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2024 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Міжнародний резервний банк" на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.01.2024 року у справі №911/2966/15(911/1671/22), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2966/15(911/1671/22).

07.08.2024 супровідним листом Господарського суду Київської області №02-04/911/2966/15(911/1671/22) від 02.08.2024 витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 22.07.2024 по 16.08.2024 перебував у відпустці, а тому справу фактично передано головуючому судді 19.08.2024 року.

У зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2024 року для розгляду справи №911/2966/15(911/1671/22) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М. судді: Поліщук В.Ю., Доманська М.Л.

Крім того, головуючий суддя Остапенко О.М. 26.08.2024 перебував у відпустці.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до частини третьої якої до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

В силу приписів Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, під час оскарження в судах апеляційної та касаційної інстанції судових рішень, які прийняті за результатом розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника, судовий збір підлягає сплаті як на ухвалу суду, який становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в незалежності від того, яке судове рішення ухвалив суд першої інстанції - ухвалу або рішення (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.10.2022 року у справі №911/3554/17(911/401/21).

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 гривень.

Скаржником в апеляційному порядку оскаржується ухвала Господарського суду Київської області від 31.01.2024 року, прийнята за наслідками розгляду заяви ліквідатора ТОВ "Гудвіл 7" арбітражного керуючого Юдицького О.В. про покладення на засновників боржника субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, а відтак за подання даної апеляційної скарги апелянтом мало бути сплачено судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 3028,00 грн.

Але, як вбачається із апеляційної скарги, апелянтом, в порушення ст. 258 ГПК України, не подано жодних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, як і не зазначено про такі документи в додатках до скарги.

При цьому, в апеляційній скарзі міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Розглянувши заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до норм ст. 8 Закону України "Про судовий збір" в чинній редакції враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, з урахуванням положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору лише щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав зазначених в п. 3 вказаної норми.

Судова колегія зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону.

Таким чином, відстрочення сплати судового збору та звільнення від такої сплати є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, з апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Проте, як вбачається з апеляційної скарги, скаржником при зверненні з відповідним клопотанням жодними чином не мотивовано заявлене клопотання та, в порушення норм статей 73-80 ГПК України, не надано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження того, що фінансове становище останнього унеможливлює сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Апелянтом не вказано також, що він підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір". Крім того, у заявленому клопотанні не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище заявника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому відсутність у скаржника коштів для сплати судового збору не може вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.

Під час розгляду клопотання скаржника судова колегія також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.

Таким чином, оскільки скаржником не надано доказів в обґрунтування відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, то у суду відсутні підстави для задоволення клопотання АТ "Міжнародний резервний банк" про відстрочення від такої сплати.

Також, згідно п. 2 ч. 2 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, в тому числі, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, 18.10.2023 року набрав чинності Закон України №3200-ІХ від 29.06.2023 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами". Вказаним законом внесені відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно ч.ч. 1 та 5 ст. 6 ГПК України, у редакції від 18.10.2023 у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим кодексом, у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Таким чином, починаючи з 18.10.2023 року апелянт, як юридична особа, згідно приписів ч. 6 ст. 6 ГПК України, в обов`язковому порядку має бути зареєстрованим в електронному кабінеті.

Як вбачається з апеляційної скарги, в порушення норм п. 2 ч. 2 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі не зазначені відомості про наявність або відсутність у АТ "Міжнародний резервний банк" електронного кабінету в ЄСІТС.

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

За таких обставин, апеляційна скарга АТ "Міжнародний резервний банк" на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.01.2024 року у справі №911/2966/15(911/1671/22) підлягає залишенню без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі та не зазначенням відомостей про наявність або відсутність у скаржника електронного кабінету в ЄСІТС з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 234, 255, 258, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.01.2024 року у справі №911/2966/15(911/1671/22) залишити без руху.

3. Надати Акціонерному товариству "Міжнародний резервний банк" строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

4. Попередити скаржника, що у разі невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 3 її резолютивної частини строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику апеляційної скарги.

5. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді М.Л. Доманська

В.Ю. Поліщук