Ухвала

від 27.08.2024 по справі 910/2764/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"27" серпня 2024 р. Справа№ 910/2764/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Поліщука В.Ю.

Доманської М.Л.

розглядаючи матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 року

у справі №910/2764/20 (суддя Яковенко А.В.)

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 затверджено звіт керуючого реалізацією у справі №910/2764/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 дію мораторію припинено, звільнено фізичну особу ОСОБА_1 від боргів, а саме від подальшого виконання грошових вимог кредиторів, завершено процедуру погашення боргів, провадження у справі №910/2764/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 закрито.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ГУ ДПС у місті Києві звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 року у справі №910/2764/20 та направити справу до Господарського суду міста Києва.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 року вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Поляков Б.М., Поліщук В.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2024 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 року у справі №910/2764/20, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2764/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1

01.08.2024 супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/2764/20/4298/24 від 31.07.2024 витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 22.07.2024 по 16.08.2024 перебував у відпустці, а тому справу фактично передано головуючому судді 19.08.2024 року.

У зв`язку з перебуванням судді Полякова Б.М. у відрядженні витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2024 року для розгляду справи №910/2764/20 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М. судді: Поліщук В.Ю., Доманська М.Л.

Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. 26.08.2024 року перебував у відпустці.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до частини третьої якої до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

В силу приписів Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір сплачується у розмірі 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI).

Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом №3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 року у справі №915/955/15 та в подальшому знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.07.2020 року у справі №911/4241/15).

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 гривень.

Скаржником в апеляційному порядку оскаржується ухвала Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 року про затвердження звіту керуючого реалізацією та закриття провадження у справі, а відтак за подання даної апеляційної скарги через систему "Електронний суд" апелянтом мало бути сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., який розраховано шляхом помноження 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн.) на коефіцієнт пониження розміру ставки судового збору (0,8).

Але, як вбачається із апеляційної скарги, апелянтом, в порушення ст. 258 ГПК України, не подано жодних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, як і не зазначено про такі документи в додатках до скарги.

При цьому, в апеляційній скарзі міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Розглянувши заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до норм ст. 8 Закону України "Про судовий збір" в чинній редакції враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, з урахуванням положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору лише щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав зазначених в п. 3 вказаної норми.

Судова колегія зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону.

Таким чином, відстрочення сплати судового збору та звільнення від такої сплати є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, з апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Проте, як вбачається з апеляційної скарги, скаржником при зверненні з відповідним клопотанням жодними чином не мотивовано заявлене клопотання та, в порушення норм статей 73-80 ГПК України, не надано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження того, що фінансове становище останнього унеможливлює сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Апелянтом не вказано також, що він підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір". Крім того, у заявленому клопотанні не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище заявника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому відсутність у скаржника коштів для сплати судового збору не може вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.

Під час розгляду клопотання скаржника судова колегія також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.

Таким чином, оскільки скаржником не надано доказів в обґрунтування відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, то у суду відсутні підстави для задоволення клопотання ГУ ДПС у місті Києві про відстрочення від такої сплати.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються також докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Згідно ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Положення статті 259 ГПК України по суті конкретизують та деталізують вимоги наведеного п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України в частині того, кому, які документи і яким саме чином має надіслати особа, яка подає апеляційну скаргу.

При цьому, наведена у п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України вимога щодо надання доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.

Судова колегія наголошує, що дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції полягає, серед іншого і в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах.

Отже, надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи можлива з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи або листом з описом вкладення, що є обов`язком заявника апеляційної скарги.

Згідно статей 73, 76, 77 ГПК України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії апеляційної скарги з додатками у паперовому вигляді може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (опис вкладення поштового відправлення, касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, належним чином оформлена розписка іншої сторони про отримання копії касаційної скарги, інший документ тощо, що може бути прийнятий судом як доказ надіслання саме копії апеляційної скарги іншій стороні, або квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 5 ст. 41 ГПК України).

За приписами ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Як вбачається з додатків до апеляційної скарги, скаржником до неї додано докази направлення копії апеляційної скарги на адресу арбітражного керуючого Мельника М.А.

Однак, всупереч вищенаведених положень ГПК України, апелянтом не надано доказів направлення копії апеляційної скарги кредиторам у справі та боржнику - ОСОБА_1 , який в силу ч. 6 ст. 6 ГПК України не повинен реєструвати електронний кабінет в ЄСІТС в обов`язковому порядку, а відтак апелянт не звільняється від обов`язку направлення копії апеляційної скарги вказаній фізичній особі листом з описом вкладення.

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Окрім того, згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4 ст. 116 ГПК України).

Повний текст оскаржуваної ухвали складено 28.06.2024 року, відтак останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 року є 08.07.2024 року.

Проте, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу місцевого господарського суду 15.07.2024 року через систему "Електронний суд", тобто з пропуском десятиденного процесуального строку на його апеляційне оскарження, однак ані в прохальній частині скарги, ані окремо від неї останній не порушував питання щодо відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на зазначену ухвалу суду першої інстанції.

Судова колегія зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Таким чином, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з власної ініціативи.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що ним не пропущено строк на апеляційне оскарження, є безпідставним та таким, що ґрунтується на помилковому тлумаченні положень ГПК України.

Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За вказаних обставин, апеляційна скарга ГУ ДПС у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 року у справі №910/2764/20 підлягає залишенню без руху у зв`язку з не поданням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, не наданням доказів на підтвердження відправлення копії цієї скарги і доданих до неї документів всім учасникам провадження у справі, а також поданням апеляційної скарги після закінчення строків, установлених ст.256 ГПК України, та без клопотання про поновлення цих строків, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 234, 255, 256, 258, 259, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу скарга Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 року у справі №910/2764/20 залишити без руху.

3. Надати Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

4. Попередити скаржника про передбачені ч. 4 ст. 174 та ч. 4 ст. 260 ГПК України наслідки невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 2 її резолютивної частини строк.

5. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді В.Ю. Поліщук

М.Л. Доманська