Рішення

від 30.09.2024 по справі 903/806/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 вересня 2024 року Справа № 903/806/21 (903/690/24)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут», м.Луцьк

до відповідача: Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Луцьк

про стягнення 3 532 грн. 67 коп.

в межах розгляду справи №903/806/21

за заявами

Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Чернівці

Товариства з обмеженою відповідальністю "Статусінвестгруп", м. Вінниця

до Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Луцьк

про банкрутство

Суддя Шум М. С.

Без повідомлення сторін

встановив: ухвалою Господарського суду Волинської області від 23.02.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Чепелюка О.О. Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства 23.02.2022 за №68524 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття судом провадження у справі про банкрутство ДП "Волинський облавтодор".

Ухвалою суду від 08.12.2023 розгляд справи №903/806/21 прийнято до провадження Господарським судом Волинської області у складі судді Шума Миколи Сергійовича.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинелектрозбут» в позовній заяві від 29.07.2024 просить суд стягнути з Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заборгованість в сумі 3 532 грн. 67 коп. по договору №721-0148000/06-23 від 30.05.2023 про постачання електричної енергії споживачу, а також витрат по сплаті судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп.

Ухвалою суду від 31.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, запропоновано відповідачу не пізніше ніж у 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву; позивачу відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу, відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

Пунктом 3 ухвали позивача ТОВ «Волиньелектрозбут» протягом 5-ти днів з дня отримання ухвали зобов`язано надати суду докази надіслання позовної заяви з додатками арбітражному керуючому Мучінському І. Д. (м. Київ, вул. Іоанна Павла II, буд. 4/6, корп. А, оф.609), який виконує повноваження розпорядника майна боржника.

06.08.2024 позивачем до суду подано заяву на виконання вимог ухвали від 31.07.2024 та долучено до матеріалів справи докази надіслання позовної заяви з додатками розпоряднику майна товарисва-відповідача.

Відповідач ухвалу суду отримав 05.08.2024 згідно з відстеженням поштового відправлення №0600280397218 на сайті АТ «Укрпошта».

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Розпорядник майна свою позицію щодо позовних вимог до суду не надіслав.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

встановив:

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №429 від 14.06.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут (далі - ТОВ ВЕЗ, Постачальник, Позивач) надано ліцензію з постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами. Договір про постачання електричної енергії споживачу визначає умови продажу споживачу електричної енергії як товарної продукції за ринковими цінами та визначає зокрема, ціну та/або порядок розрахунку ціни електричної енергії, способи оплати, спосіб оплати послуг з розподілу електричної енергії тощо. За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Пункт 5.2.1. ПРРЕЕ передбачає наступні права електропостачальника: на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів; на звернення до оператора системи щодо відключення (обмеження) електроживлення споживача у випадках, визначених Правилами; на стягнення пені та застосування інших санкцій за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії відповідно до вимог законодавства; на всі види забезпечення виконання зобов`язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України.

В свою чергу споживач, у відповідності п.5.5.5 ПРРЕЕ зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, а за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію - припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.

У відповідності до п.4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до абз. 13 пп.1.1.2; пп. 3.1.5; абз.1-2 пп. 3.1.7; абз. 1 пп. 3.2.1; абз.1 пп. 3.2.5 ПРРЕЕ постачання електричної енергії споживачам здійснюється на підставі публічного договору про постачання електричної енергії споживачу, який розроблений ТОВ ВЕЗ на підставі примірного договору, який є додатком до ПРРЕЕ, а також публічної комерційної пропозиції (що є невід`ємною частиною та додатком до договору про постачання електричної енергії споживачу), які опубліковані на офіційному сайті ТОВ ВЕЗ. Укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання малого непобутового споживача до умов цього договору, що розміщений на офіційному сайті постачальника універсальних послуг, і не потребує двостороннього підписання паперової форми договору.

Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви - приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії, про що прямо передбачено абз.5 п.13 розділу XVII Закону України Про ринок електричної енергії.

30.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬЕЛЕКТРОЗБУТ» та Дочірнім підприємством "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" укладено Договір №721-0148000/06-23 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) шляхом подання Споживачем Заяви-приєднання (Додаток №1) до Договору на умовах Публічної комерційної пропозиції №10.2 «ЛОЯЛЬНА 2»

У Заяві-приєднання зазначено персоніфіковані дані Споживача, у тому числі перелік об`єктів, а саме: КНС у м. Володимир по вул. Кривоноса М., 34; промбаза у селі Фалемичі. Зазначені об`єкти використовуються філією Відповідача «Володимир-Волинською дорожньо-експлуатаційною дільницею» ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Також у заяві-приєднання початок постачання вказано 01 червня 2023 року.

Для проведення розрахунків ТОВ «ВЕЗ» на ім`я Споживача відкрито особовий рахунок №521-0148000.

Відповідно до пункту 1.1 Договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору.

За цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (пункт 2.1 Договору).

Згідно з п. 5.1. Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору.

Відповідно до п. 5.2. Договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника.

Розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць (пункт 5.5. Договору).

У відповідності до п. 5.7. Договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в рахунку, який не може бутименшим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної в комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

За умовами комерційної пропозиції остаточний розрахунок проводиться за фактично поставлену електроенергію з врахуванням проведених планових платежів протягом 5 (п`яти) робочих днів від дня отримання рахунку споживачем.

На виконання умов Договору, ТОВ «ВЕЗ» здійснило постачання електричної енергії для потреб об`єктів Відповідача у квітні 2024 року та червні 2024 року у загальному обсязі 1270 кВт/год на загальну суму 6 876,40 грн, що підтверджується:

- Актом 521-0148000/4/Ф1 від 30.04.2024 року приймання-передачі реалізованої електричної енергії за квітень 2024 р. в обсязі 860 кВт/год на суму 4 082,15 грн;

- Рахунком ПЕЕ №521-0148000/4/Ф1 (за квітень 2024);

- Актом 521-0148000/6/Ф1 від 30.06.2024 року приймання-передачі реалізованої електричної енергії за червень 2024 р. в обсязі 410 кВт/год на суму 2 794,25 грн;

- Рахунком ПЕЕ №521-0148000/6/Ф1 (за червень 2024).

Згідно абзаців 3,4 п.4.14. ПРРЕЕ платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.

Тобто, електропостачальник вправі надсилати пакет розрахункових документів (рахунок, два примірника акта приймання - передачі обсягу реалізованої електричної енергії) споживачу поштовим відправленням на адресу, що зазначена споживачем у заяві-приєднання до Договору. Зокрема, постачальник вправі здійснювати надсилання таких документів, як рекомендованим листом, так і простою кореспонденцією.

Акти та Рахунки за борговий період надсилались на адресу ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (43016, м. Луцьк, вул. Ковельська. 41) року поштовими відправленнями, що підтверджується:

- фіскальний чек від 08.05.2024, роздруківка трек-номеру 4470102005997 (докази надсилання акту та рахунка за квітень 2024 р.);

- реєстр №354-А від 08.07.2024 відправлених рахунків і актів приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії за червень 2024 р. (докази надсилання акту та рахунка за червень 2024 р.);

Факт надіслання Відповідачу рахунку та акту за червень 2024 року підтверджує реєстр №354-А від 08.07.2024, який свідчить про те, що рахунок направлявся поштовим зв`язком простою кореспонденцією, що у свою чергу не суперечить умовам укладеного Договору та приписам ПРРЕЕ.

Виставлення рахунків не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, адже рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати певні кошти.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 29.09.2009 у справі №3-3902к09, від 29.09.2009р. у справі №37/405, а також у постанові Верховного Суду від №910/9472 від 23.01.18р.

Постачання ТОВ «ВЕЗ» електроенергії протягом квітня 2024 р., червня 2024 р. та прийняття цієї електроенергії Відповідачем є підставою виникнення у останнього зобов`язання оплатити спожиту електроенергією відповідно до умов Договору та ПРРЕЕ шляхом здійснення оплати за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії.

Разом з тим, жодного звернення/заперечення від ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» щодо неотримання рахунку та/чи акту приймання-передачі реалізованого обсягу електричної енергії за борговий період не надходило.

Згідно п.5.14. Договору Споживач протягом 3 (трьох) робочих днів від дня отримання пакету розрахункових документів (рахунок, два примірника акта приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії, тощо) зобов`язаний надати постачальнику підписаний Акт приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії. У випадку, якщо протягом зазначеного періоду постачальник не отримає підписаний Споживачем примірник акта або обгрунтованої відмови, акт вважається погодженим та підписаним.

Проте, Відповідач, у визначений п.5.14. Договору строк, не повернув ТОВ «ВЕЗ» підписані примірники актів та не надав мотивованої відмови від їх підписання, з огляду на що зазначені Акти вважаються погодженими та підписаними ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Відповідач, порушивши виконання умов Договору та комерційної пропозиції в частині повної та своєчасної оплати вартості фактично спожитої електричної енергії, здійснив лише часткову оплату спожитої електричної енергії за спірний період.

Оплата проводилась таким чином:

квітень 2024 р. нараховано 4 082,15 грн

15.05.2024 р. 549,48 грн (платіжна інструкція №4905045496)

12.07.2024 р. 2 794,25 грн (платіжна інструкція №4907315575)

Всього за квітень 2024 року оплачено 3 343,73 грн

червень 2024 р. нараховано 2 794,25 грн

оплати відсутні

Згідно платіжної інструкції №4905045496 від 15.05.2024 р., яка підтверджує факт часткової оплати електричної енергії за квітень 2024 р., загальна сума платежу, що надійшла на рахунок ТОВ «ВЕЗ», склала 2 539,48 грн з призначенням платежу «прийнято платіж за електроенергію АКТИВНА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ, особовий рахунок 521-0148000, ДП ВОЛИНСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР, Володимир-Волинський».

У відповідності до абзацу 2 п.4.24. ПРРЕЕ у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Оскільки у ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» була наявна заборгованість за фактично використану електроенергію починаючи з березня 2024 року, ТОВ «ВЕЗ», отримавши 2 539,48 грн, за відсутності у призначенні платежу посилань на період щодо якого здійснюється оплата, зарахувало 1990,00 грн в погашення боргу за березень 2024 р. (березень 2024 р. оплачено у повному обсязі та не є борговим періодом), а 549,48 грн зараховано у часткове погашення заборгованості за квітень 2024 року (борг з найдавнішим терміном виникнення).

З огляду на це, у Відповідача існує заборгованість за використану електроенергію у сумі 3 532,67 грн.

ТОВ «ВЕЗ» звернулось до ПрАТ «Волиньобленерго», як оператора системи розподілу на території Волинської області, зокрема для об`єктів Відповідача, із листом №314 від 25.06.2024 р. та листом №381 від 18.07.2024 р. з проханням надати інформацію про історію споживання електричної енергії ДП «Волинський облавтодор» (код ЄДРПОУ 32035139) за квітень 2024 року, червень 2024 року.

ПрАТ «Волиньобленерго» у листі-відповіді №2135 від 27.06.2024 року, листі-відповіді №2565 (вх. №368 від 22.07.24) повідомило ТОВ «ВЕЗ», що ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» розподілено електричної енергії: Квітень 2024 р. 860 кВт/год Червень 2024 р. 410 кВт/год

Таким чином, факт споживання електроенергії за спірний період підтверджується листами ПрАТ «Волиньобленерго».

Відповідно до ст. 144 ГК України, ст.11 ЦК України обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Згідно п.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Як встановлено ст.67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторонами у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами частин 1, 2 ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За змістом ч. 1 ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Згідно зі статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як визначено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає до задоволення в сумі 3 532 грн. 67 коп. заборгованості.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп. відповідно до ст.129 ГПК України слід покласти на нього.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

Керуючись ст. 73-79, 86, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м. Луцьк, вул. Ковельська, 41, код ЄДРПОУ 32035139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут (вул. Яремчука Назарія, 11а, м. Луцьк, 43026, код ЄДРПОУ 42159289) 3 532 грн. 67 коп. заборгованості, а також 2 422 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

СуддяМ. С. Шум