Рішення

від 13.08.2024 по справі 910/4394/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.08.2024Справа № 910/4394/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Класика Комфорту»

до Дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» територіального медичного

об`єднання «Санаторного лікування» у місті Києві

про стягнення 1.972.693,20 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

за участю представників сторін

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

Суть спору :

10.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Класика Комфорту» до Дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» Територіального медичного об`єднання «Санаторного лікування» у місті Києві про зобов`язання Дитячий спеціалізований санаторій «Ялинка» Територіального медичного об`єднання «Санаторного лікування» у місті Києві в особі комісії з реорганізації включити до передавального акту грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Класика Комфорту» у сумі 1.972.693,20 грн та про стягнення 1.972.693,20 грн заборгованості за договором про закупівлю робіт № 80 від 20.09.2022.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору про закупівлю робіт № 80 від 20.09.2022 позивачем у повному обсязі виконано свої зобов`язання щодо виконання робіт на об`єкті будівництва «Капітальний ремонт пошкодженого внаслідок воєнних дій спального корпусу на 240 місць та спального корпусу на 120 місць дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» за адресою: м. Київ, Пуща-Водиця, 7 лінія». Відповідачем акти приймання виконаних будівельних робіт не підписані та повернуті, з причин неправильного найменування об`єкта в актах, позивачем недоліки усунені, однак відповідачем акти не підписано та роботи залишились не сплаченими. Позивачу стало відомо, що відповідач перебуває у стані припинення, а строк заявлення кредиторських вимог встановлений до 26.02.2024. Позивач звернувся до відповідача із заявою № 23/02/24-1 від 23.02.2024 про погашення кредиторських вимог, в якій просив погасити заборгованість за роботи, виконані за договором № 80 від 20.09.2022 у розмірі 1.972.693,20 грн. У відповідь листом № 7 від 05.03.2024 голова комісії з реорганізації відповідача повідомила про відсутність фінансування та неможливість самостійно приймати рішення щодо будь-яких оплат, у зв`язку з чим кредиторські вимоги позивача не будуть виконані. Також, позивач 28.03.2024 надав відповідачеві заяву щодо включення кредиторських вимог до передавального балансу, проте відповіді на неї не отримано. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/4394/24 від 17.04.2024 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

26.04.2024 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2024 відкрито провадження у справі № 910/4394/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 28.05.2024.

Даною ухвалою встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та доказів направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 03.05.2024 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 03.05.2024 о 13:15 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 20.05.2024 включно.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 03.05.2024 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Відповідач у підготовче засідання 28.05.2024 не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/4394/24 від 28.05.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/4394/24 на 30 (тридцять) днів; оголошено перерву у підготовчому засіданні на 09.07.2024.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу від 28.05.2024 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 30.05.2024 о 12:25 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Відповідач у підготовче засідання 09.07.2024 не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/4394/24 від 09.07.2024 закрито підготовче провадження у справі № 910/4394/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.07.2024.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу від 09.07.2024 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 11.07.2024 о 13:35 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

23.07.2024 позивачем в судовому засіданні подано заяву щодо подання доказів судових витрат.

Позивач в судовому засіданні 23.07.2024 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 23.07.2024 не з`явився.

23.07.2024 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 13.08.2024.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу від 23.07.2024 про виклик відповідача у судове засіданні, що відбудеться 13.08.2024 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 25.07.2024 о 18:10 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Позивач та відповідач у судове засідання 13.08.2024 не з`явились.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Класика Комфорту» (підрядник, позивач) та Дитячим спеціалізованим санаторієм «Ялинка» Територіального медичного об`єднання «Санаторного лікування» у місті Києві (замовник, відповідач) було укладено договір про закупівлю робіт № 80 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору підрядник зобов`язується своїми силами і засобами та на свій ризик упродовж 2022 року виконати роботи, зазначені в проектно-кошторисній документації (і при потребі зі змінами, внесеними до неї), що виготовлена на об`єкт будівництва «Капітальний ремонт пошкодженого внаслідок воєнних дій спального корпусу на 240 місць та спального корпусу на 120 місць дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» за адресою: м. Київ, Пуща-Водиця, 7 лінія» ДК 021:2015 код 45453000-7 «Капітальний ремонт і реставрація».

Спір виник внаслідок того, що позивач виконавши роботи за договором неодноразово направляв відповідачу для підписання акти виконаних робіт, які відповідач не підписав та вмотивованої відмови від їх підписання не надав. Після того, як позивач дізнався що відповідач перебуває в стані припинення він звернувся до відповідача з вимогою про включення до передавального акту його грошові вимоги в сумі 1.972.693,20 грн, проте отримав відповідь з відмовою в задоволенні його заяви.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 12.1. договору він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Строк дії договору може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі не переробної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не приведуть до збільшення суми визначеної в договорі.

Згідно з п. 12.2 договору строк дії договору за згодою сторін може бути продовжений про що укладається додаткова угода.

Додатковою угодою № 3 від 30.12.2022 до договору сторони передбачили, що договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2023, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Строк виконання робіт при цьому продовжено до 31.01.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або спроби її визначення.

Згідно з п. 3.1. договору договірна ціна (ціна договору) є твердою та визначається на підставі додатку № 1, що є невід`ємною частиною договору (договірна ціна), враховує всі можливі податки, збори та інші обов`язкові платежі та становить 2.120.007,73 грн, в тому числі податок на додану вартість (ПДВ).

Згідно з п. 4.2 договору акт приймання виконаних будівельних робіт (ПФ № КБ-2в), інші акти і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ПФ № КБ-3) готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника на паперових носіях поетапно, по мірі виконання робіт.

Згідно з п. 4.3. договору замовник зобов`язаний розглянути і підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5-ти робочих днів з дня одержання.

Відповідно до п. 4.4. договору якщо від замовника не надійшло жодних письмових зауважень щодо виконаних робіт та він з будь-яких причин не підписав акти приймання виконаних будівельних робіт (ПФ № КБ-2в), інші акти у вказаний у п. 4.3. цього договору термін - роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті у порядку, передбаченому даним договором та чинним законодавством України.

Позивач зазначає, що ним на виконання умов договору у встановлений строк до 31.01.2023 виконано роботи на загальну суму 1.972.693,20 грн про що ним складено (підписано та скріплено печаткою) наступні документи:

довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2023 року (примірна форма № КБ-3) на суму 1.972.693,20 грн;

акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2023 року (примірна форма № КБ2в) на суму 930.498,00 грн;

акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2023 року (примірна форма № КБ2в) на суму 1.042.195,20 грн;

дві підсумкові відомості ресурсів за звітний період 1/2023.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надіслано відповідачу довідку про вартість виконаних робіт та витрати за січень 2023 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2023 року та підсумкові відомості ресурсів за звітний період 1/2023.

Відповідач листом № 36 від 09.02.2023 відмовився від підписання зазначених документів та повернув їх для доопрацювання з мотивів ненадання завіреної копії сертифікату Головного інженера проектувальника та виконавчої документації з капітального ремонту об`єкта.

Позивач листом № 15/02/23-2 від 15.02.2023 надав відповідачу (отримано останнім 15.02.2023 та зареєстровано за вх. № 90) для розгляду та підписання довідку про вартість виконаних робіт та витрати за січень 2023 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2023 року, комплект виконавчої документації по об`єкту.

Відповідач листом № 45 від 21.02.2023 відмовився від підписання наданих довідки та акти з причини неправильного найменування в них предмета договору та найменування робіт. Так, відповідач вказує на те, що у довідці та актах зазначено таке найменування об`єкта: «Капітальний ремонт пошкодженого внаслідок воєнних дій спального корпусу на 240 місць та спального корпусу на 120 місць дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» за адресою: м. Київ, Пуща-Водиця, 7 лінія (Коригування)».

Судом встановлено, що в актах та довідці (на початку кожного з документів) найменування об`єкта вказано наступним чином: «Капітальний ремонт пошкодженого внаслідок воєнних дій спального корпусу на 240 місць та спального корпусу на 120 місць дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» за адресою: м. Київ, Пуща-Водиця, 7 лінія» ДК 021:2015 код 45453000-7 «Капітальний ремонт і реставрація», що повністю відповідає предмету договору, наведеному у п. 1.1 договору.

Також суд відзначає, що при цьому відповідачем не зазначено інші причини непідписання актів та довідки, зокрема відсутні зауваження щодо виконаних робіт та/або ненадання певних документів чи щодо їх комплектності.

Відповідно до ч. 1 ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Стаття 882 Цивільного кодексу України встановлює, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, на замовника законом покладено обов`язок прийняти виконані роботи, оглянути їх, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити, зокрема шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт.

Нормами чинного законодавства передбачено обов`язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт. Сама по собі відсутність підписаного сторонами акту виконаних робіт не може бути підставою для несплати вартості фактично виконаних робіт.

Якщо замовник в порушення, вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

На думку суду відмова відповідача від підписання актів та довідки є необґрунтованою, оскільки відсутні будь-які претензії відповідача щодо обсягу та/або якості виконаних робіт на момент отримання ним зазначених актів та довідки (15.02.2023).

Оскільки матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем актів виконаних робіт та довідки, проте останнім вони підписаними повернуті не були, та матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо виконаних робіт, вони в силу умов пунктів 4.3, 4.4 договору вважаються прийнятими та підписаними відповідачем 22.02.2023.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що замовник здійснює платежі за виконані роботи на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (ПФ № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ПФ № КБ-3) протягом 120 (ста двадцяти) робочих днів. У разі затримки фінансування, протягом п`яти робочих днів після надходження коштів з бюджету на реєстраційний рахунок замовника.

Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи положення наведеної норми та умови п. 4.1 договору відповідач мав сплатити виконані позивачем роботи за договором у строк до 09.08.2023 включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 6.1.1 договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за виконані роботи.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач в повному обсязі не виконав зобов`язання по сплаті виконаних робіт у січні 2023 року, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої відповідачем не заперечується, що складає 1.972.693,20 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором в розмірі 1.972.693,20 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

13.07.2023 Київською міською радою прийнято рішення № 6925/6966 «Про реорганізацію Дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» Територіального медичного об`єднання «Санаторного лікування» у місті Києві (ідентифікаційний код 05415970) та Комунальної організації (установа, заклад) дитячого спеціалізованого санаторію «Лісова поляна» Територіального медичного об`єднання «Санаторного лікування» у місті Києві (ідентифікаційний код 05415817)» шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 01993687).

Розпорядженням Київського міського голови № 1195 від 07.12.2023 «Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київської міської ради від 13.07.2023 № 6925/6966» було утворено комісію з реорганізації та затверджено її склад.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що станом на день звернення позивача з даним позовом Дитячий спеціалізований санаторій «Ялинка» Територіального медичного об`єднання «Санаторного лікування» у місті Києві перебуває у стані припинення з 25.12.2023; зазначено, що вимоги кредиторів розглядаються до 26.02.2024.

Позивач дізнавшись, що відповідач перебуває в стані припинення листом № 23/02/24-l від 23.02.2024 звернувся до відповідача із заявою про погашення кредиторських вимог та просив погасити заборгованість за виконані за договором № 80 від 20.09.2022 у розмірі 1.972.693,20 грн. Дану заяву з додатками надіслано відповідачу 23.02.2024 рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується описом вкладення у цінний лист № 0317912392906.

Листом № 7 від 05.03.2024 головою комісії з реорганізації відповідача надано відповідь, в якій зазначено, що внаслідок неналежного оформлення документів фінансування на роботи згідно договору не були виділені; технічна документація знов відсутня; наголосив на тому, що замовник самостійно не має права приймати рішення щодо будь-яких оплат та не може розпоряджатися бюджетними коштами; підстави для підписання наданих документів відсутні, тому кредиторські вимоги є необґрунтованими та замовник не зобов`язаний їх виконувати, у зв`язку з чим документи позивача повернуто.

В подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою № 28/03/24-1 від 29.03.2024, яка отримана відповідачем 29.03.2024 та зареєстрована за вх. № 3, щодо включення кредиторських вимог до передавального балансу, в якій просив у разі неможливості проведення оплати у строки за виконані роботи надати підтвердження включення кредиторських вимог ТОВ «Класика Комфорту» до передавального акта відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Частинами 1 та 5 статті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 Цивільного кодексу України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 107 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 4 ст. 107 Цивільного кодексу У країни порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Виходячи з положень ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України і ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору. Сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях від 29.06.2004 у справі «Войтенко проти України» та від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України» вказав, що відсутність відповідних асигнувань у Державному бюджеті не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

На підставі ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України» від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання (постанова Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446).

Отже, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення відповідача від зобов`язання зі сплати заборгованості за договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.07.2019 у справі № 910/4377/18 та від 08.07.2019 у справі № 910/4375/18, від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18.

Таким чином посилання відповідача на відсутність фінансування не можуть бути підставою для відмови у задоволенні кредиторських вимог позивача та для не включення вимог позивача до передавального акта.

З огляду на викладене та те, що відповідач згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є припиненим, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про зобов`язання відповідача включити до передавального акту грошові вимоги позивача в сумі 1.972.693,20 грн.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Класика Комфорту» є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Дитячий спеціалізований санаторій «Ялинка» Територіального медичного об`єднання «Санаторного лікування» у місті Києві (04075, м. Київ, Пуща-Водиця, 7 лінія; код ЄДРПОУ 05415970) в особі комісії з реорганізації включити до передавального акта грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Класика Комфорту» (01014, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, 41-Б, кабінет 2018; код ЄДРПОУ 36100693) у сумі 1.972.693 (один мільйон дев`ятсот сімдесят дві тисячі шістсот дев`яносто три) грн 20 коп.

3. Стягнути з Дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» Територіального медичного об`єднання «Санаторного лікування» у місті Києві (04075, м. Київ, Пуща-Водиця, 7 лінія; код ЄДРПОУ 05415970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Класика Комфорту» (01014, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, 41-Б, кабінет 2018; код ЄДРПОУ 36100693) 1.972.693 (один мільйон дев`ятсот сімдесят дві тисячі шістсот дев`яносто три) грн 20 коп. заборгованості та 32.618 (тридцять дві тисячі шістсот вісімнадцять) грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст складено 28.08.2024.

СуддяВ.В.Сівакова