Ухвала

від 26.08.2024 по справі 915/711/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 915/711/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Кролевець О.А., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного агентства резерву України

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 (головуючий суддя - Богатир К.В., судді: Поліщук Л.В., Таран С.В.) та рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2023 (суддя Мавродієва М.В.)

у справі №915/711/22

за позовом Державного агентства резерву України

до Державного підприємства "ХЛІБНА БАЗА №76",

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача: Фонду державного майна України,

про зобов`язання повернути до державного резерву матеріальні цінності, стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 19 669 237,15 грн та зобов`язання провести освіження матеріальних цінностей державного резерву,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2022 року Державне агентство резерву України звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Державного підприємства "ХЛІБНА БАЗА №76", про:

- зобов`язання Державного підприємства "ХЛІБНА БАЗА №76" Державного агентства резерву України повернути до державного резерву матеріальні цінності, щодо яких встановлено факти незабезпечення збереження, а саме: 57,709 тон пшениці 2 класу, 723,337 тон пшениці 3 класу;

- стягнення з Державного підприємства "ХЛІБНА БАЗА №76" Державного агентства резерву України штрафних санкцій в сумі 19 669 237,15 грн, в тому числі 5 817 366,04 грн 100% штрафу, 2 437 661,37 грн пені та 11 414 209,74 грн 20% штрафу;

- зобов`язання Державного підприємства "ХЛІБНА БАЗА №76" Державного агентства резерву України провести освіження матеріальних цінностей державного резерву, а саме: пшениці 2 класу 868,921 тон, пшениці 3 класу 5 534,409 тон.

Господарський суд Миколаївської області рішенням від 19.10.2023 у справі №915/711/22, яке Південно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 20.05.2024, в задоволенні позову відмовив.

Державне агентство резерву України звернулось 18.06.2024 через систему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: (1) поновити строк на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2023 у справі №915/711/22; (2) скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою від 08.07.2024 Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу Державного агентства резерву України на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2023 у цій справі на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Скаржнику надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, шляхом подання Верховному Суду документа про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги на загальну суму 615 648,07 грн.

Роз`яснено скаржнику наслідки невиконання ухвали Верховного Суду, передбачені частиною другою статті 292 ГПК.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з абзацом другим частини шостої статті 242 ГПК якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Ухвалу Верховного Суду від 08.07.2024 скаржником отримано 08.07.2024 17:55, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду. Таким чином, з урахуванням приписів статті 242 ГПК, останнім днем строку на усунення недоліків касаційної скарги є 19.07.2024.

19.07.2024 Державне агентство резерву України засобами поштового зв`язку звернулось до Верховного Суду із заявою про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги в тексті якої також викладено клопотання про розстрочку сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке обґрунтоване тим, що складена 01.07.2024 пропозиція щодо відкриття асигнувань зі сплати судового збору на суму 615 648,07 за подання касаційної скарги знаходиться на даний час (19.07.2024) на узгодженні та опрацюванні Мінекономіки.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 119 ГПК встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зі змісту наведеної норми убачається, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії, навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

Проте, строк на усунення недоліків касаційної скарги у цій справі, встановлений в межах строку, передбаченого частиною другою статті 174 ГПК, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Оскільки у тих випадках, коли процесуальним законом суду надано право встановити строк в межах певного строку, передбаченого ГПК, суд не може продовжити строк понад встановленого ГПК строку.

Вказані висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16.

Ураховуючи наведене та те, що ухвалою Верховного Суду від 08.07.2024 було надано скаржникові максимальний строк для усунення недоліків касаційної скарги, передбачений приписами ГПК, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали скаржникові, подане клопотання про продовження цього строку є безпідставним, тому суд відмовляє у його задоволенні.

Державне агентство резерву України недоліки касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2023 у справі №915/711/22, зазначений в ухвалі Верховного Суду від 08.07.2024, у встановлений строк не усунув.

Неусунення недоліків є підставою для повернення касаційної скарги як такої, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо її форми та змісту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 зробила висновок, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може бути необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.

Отже, відсутність коштів для сплати судового збору не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).

Втім, наявність таких умов у клопотанні Державного агентства резерву України не наведено, а склад сторін у справі та предмет позову не свідчить про можливість їх поширення на дані правовідносини, у зв`язку з чим підстави для розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі відсутні.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною четвертою статті 174 ГПК визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 292 ГПК питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ураховуючи викладене, Верховний Суду дійшов висновку, що касаційна скарга Державного агентства резерву України на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2023 у справі №915/711/22 підлягає поверненню, оскільки скаржник не усунув недоліків касаційної скарги у визначений частиною другою статті 174 ГПК України десятиденний строк з дня вручення ухвали.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державного агентства резерву України на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2023 у справі №915/711/22 повернути.

2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою Державного агентства резерву України та доданими до касаційної скарги матеріалами надіслати скаржниці, копію ухвали - іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С. В. Бакуліна

Судді О. А. Кролевець

В. І. Студенець