Постанова

від 22.08.2024 по справі 910/5740/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/5740/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Огородніка К. М.

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи:

представник ТОВ " ЛЕВРА " - Крилевець Є. С.,

представник Міністерства оборони України - Барда С. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВРА"

про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат

у справі № 910/5740/21

за позовом: 1) Міністерства оборони України,

2) Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд"

до: 1) фізичної особи - підприємця Пустової Людмили Леонідівни,

2) фізичної особи - підприємця Туманік Ганни Георгіївни,

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВРА",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Кабінету Міністрів України,

про визнання права власності та витребування майна, -

ВСТАНОВИВ

01.08.2024 постановою Верховного Суду касаційні скарги Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі № 910/5740/21 залишено без змін.

До ухвалення постанови суду касаційної інстанції у відзивах на касаційні скарги Міністерства оборони України та ДП "Укрвійськбуд" Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕВРА" (далі - ТОВ "ЛЕВРА") було зазначено, що товариство очікує понести судові витрати у розмірі 300 грн - витрати на надсилання учасникам справи процесуальних документів, а також очікує понести судові витрати в сумі 65 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу, докази понесення яких буде надано в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

До відзиву ТОВ "ЛЕВРА" також було додано копію Договору про надання правової допомоги від 11.11.2020, Додатку № 1 від 27.12.2020 до Договору та Додаткової угоди № 1 від 31.01. 2023.

05.08.2024 до Верховного Суду від ТОВ "ЛЕВРА" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 910/5740/21, в якій заявник просить:

- здійснити розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕВРА" у зв`язку з переглядом справи № 910/5740/21 у суді касаційної інстанції;

- прийняти додаткову постанову у справі № 910/5740/21, якою сягнути з Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВРА" 34 319,78 грн витрат на професійну правничу (правову) допомогу;

- прийняти додаткову постанову у справі № 910/5740/21, якою сягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВРА" 36 381,03 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши заяву, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, з огляду на наступне.

За змістом пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Стаття 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (стаття 126 ГПК України).

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлює, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви").

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто процесуальним законодавством передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (правова позиція наведена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Наведені вище висновки викладені також в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі 914/2355/21.

20.08.2024 до Верховного Суду від Міністерства оборони України надійшли заперечення щодо задоволення заяви ТОВ "ЛЕВРА", в яких Міністерство оборони України просить відмовити у задоволенні вимог ТОВ "ЛЕВРА" щодо стягнення з Міністерства оборони України та ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" на користь Товариства 70 700,82 грн витрат на професійну правничу допомогу (зменшити до 0,00 грн розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами).

Позивач вказує, що адвокат Крилевець Є. С. був обізнаний з характером спірних відносин задовго до відкриття судом провадження у справі № 910/5740/21, у вказаного представника не було потреби вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги та інші обставини, а вимоги щодо стягнення з Міноборони та Державного підприємства на користь заявника витрат на правничу допомогу під час розгляду справи № 910/5740/21 в Касаційному господарському суді в розмірі 70 700, 82 грн є значно завищеними.

Послуги з підписання відзиву на касаційні скарги та направлення іншим учасникам та до суду, на переконання Позивача-1, у цілому не можуть вважатись такими, що надані в межах професійної правничої допомоги; підготовка та направлення до Верховного Суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, а також заяви про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції, очікування судових засідань, проїзд до суду також не можуть вважатись невідворотними або неминучими.

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), принципу "pacta sunt servanda" та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

При цьому за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В заяві про ухвалення додаткового рішення, ТОВ "ЛЕВРА" вказує, що, розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ "ЛЕВРА" у зв`язку із розглядом Касаційним господарським судом Верховного Суду касаційних скарг Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 по справі № 910/5740/21 та які мають бути відшкодовані особами, які подавали касаційні скарги становить 70 700 82 грн.

ТОВ "ЛЕВРА" на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанцій надано копії Акту № 6 приймання-передачі послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги від 11.11.2020, рахунку на оплату № 3 від 05.08.2024, платіжної інструкції № 894 від 05.08.2024, доказів направлення заяви іншим учасникам справи, ордеру на підтвердження повноважень адвоката Крилевця Є. С.

Дослідивши подані заявником докази, Верховним Судом встановлено таке.

У заяві про ухвалення додаткового рішення ТОВ "ЛЕВРА" зазначає, що у відзиві на касаційні скарги зазначало, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести відповідач у зв`язку із розглядом справи в суді касаційної інстанції та який становив 65 000 00 грн, було здійснено з урахуванням того, що провадження у справі (на момент подачі відзиву на касаційні скарги) здійснювалось у письмовому провадженні та не потребувало безпосередньої участі адвоката (представництва інтересів клієнта) в судових засіданнях суду касаційної інстанції.

Заявник вказує, що з огляду на той факт, що розгляд справи № 910/5740/21, після повторного автоматизованого розподілу справи, здійснювався в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, ТОВ "ЛЕВРА" понесло додаткові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із забезпеченням участі свого представника в судових засіданнях суду касаційної інстанції, що в свою чергу збільшило розмір судових витрат, які відповідач поніс у зв`язку із розглядом справи в суді касаційної інстанції та який становить 70 700 82 грн.

Відповідно до умов п. 1 Договору про надання правової допомоги від 11.11.2020, укладеного між Адвокатським об`єднанням "АНВЕРІС" (в подальшому - Адвокат) та ТОВ "ЛЕВРА" (Клієнт), Адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу Клієнту в процесуальному статусі представника зі всіма правами, що має Клієнт. Відповідно до п. 3 вказаного Договору під час надання правової допомоги Адвокат також надає клієнту консультації і роз`яснення з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі, здійснює складання документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню у разі порушення.

Згідно з п. 6 Договору про надання правової допомоги від 11.11.2020 за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар, розмір і порядок оплати якого погоджується сторонами у Додатку до даного Договору.

Пунктом 1 Додатку № 1 встановлено, що за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар у розмірі, що визначається шляхом множення часу, витраченого Адвокатом та його фахівцями на погодинну ставку, яка складає гривневий еквівалент 100 доларів США за курсом НБУ на дату виставлення рахунку.

Заявник вказує, що станом на 05.08.2024 офіційний курс НБУ становить 41,225 грн до 1 долара США.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 Договір діє до 30.01.2026.

Відповідно до Акту № 6 приймання-передачі послуг від 05.08.2024 сторони підтверджують, що в період з 29.02.2024 до 05.08.2024 адвокат надав Клієнту наступні послуги з правової допомоги, з урахуванням вартості однієї години 4 122,5 грн:

- Аналіз ухвал КГС ВС від 29.02.2024 по справі № 910/5740/21 (9 хвилин)- 618,37 грн,

- Аналіз касаційної скарги Міністерства оборони України (2 години 25 хвилин) - 9 962,70 грн,

- Аналіз касаційної скарги ДП МОУ "Укрвійськбуд" (2 години 55 хвилин) - 12 023,95 грн,

- Підготовка тексту відзиву ТОВ "ЛЕВРА" на касаційні скарги Міністерства оборони України та ДП МОУ "Укрвійськбуд" (7 годин 25 хвилин) - 30 575,20 грн,

- Підписання (засвідчення) та направлення відзиву ТОВ "ЛЕВРА" на касаційні скарги Міністерства оборони України та ДП МОУ "Укрвійськбуд" на адресу учасників справи та КГС ВС (через підсистему "ЕЛЕКТРОННИЙ СУД" та засобами поштового зв`язку АТ "УКРПОШТА") (45 хвилин) - 3 091,87 грн,

- Підготовка та направлення до КГС ВС клопотання ТОВ "ЛЕВРА" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від 15.03.2024 по справі № 910/5740/21 (35 хвилин) - 2 404,79 грн,

- Підготовка та направлення до КГС ВС заяви ТОВ "ЛЕВРА" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (призначеному на 20.06.2024 о 10.30 год) від 14.06.2024 по справі № 910/5740/21 (45 хвилин) - 3 091,87 грн,

- Очікування судового засідання по справі № 910/5740/21, призначеному на 20.06.2024 о 10.30 год (32 хвилини) - 2 198,66 грн,

- Представництво інтересів клієнта в судовому засіданні КГС ВС по справі № 910/5740/21, призначеному на 20.06.2024 о 10.30 год (41 хвилина) - 2 817,04 грн,

- Проїзд до КГС ВС для участі в судовому засіданні по справі № 910/5740/21, призначеному на 20.06.2024 о 10.30 год (12 хвилин) - 824,50 грн,

- Очікування судового засідання по справі № 910/5740/21, призначеному на 01.08.2024 о 10.30 год (17 хвилин) - 1 168,04 грн,

- Представництво інтересів клієнта в судовому засіданні КГС ВС по справі № 910/5740/21, призначеному на 20.06.2024 о 10.30 год (28 хвилин) - 1 923,83 грн.

Загальна сума складає 70 700 82 грн.

Колегія суддів враховує, що у цій справі в суді касаційної інстанції відбулося два судових засідання - 20.06.2024 та 01.08.2024, а тому вважає зазначення в Акті в останньому пункті щодо "Представництво інтересів клієнта в судовому засіданні КГС ВС по справі № 910/5740/21, призначеному на 20.06.2024 о 10.30 год (28 хвилин) - 1 923,83 грн" опискою, замість вірного зазначення дати "01.08.2024".

Колегія суддів також враховує, що Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21, від 18.04.2023 у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 у справі № 921/434/21, від 25.04.2023 у справі № 910/21424/21, від 01.12.2021 у справі № 641/7612/16-ц, від 10.08.2022 у справі № 369/3817/19, від 27.04.2023 у справі № 280/4115/20 неодноразово зазначав про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі в судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (такий самий висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21).

Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або ж погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Такий правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

При цьому у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, оцінивши наведені ТОВ "ЛЕВРА" доводи щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у сумі 70 700,82 грн та подані на їх підтвердження докази, колегія суддів вважає, надана адвокатом послуга з аналізу касаційних скарг охоплюється наданою адвокатом послугою із підготовки тексту відзивів на касаційні скаргу та підписанням (засвідчення), направленням відзиву іншим учасникам справи. Суд також враховує, що позиція ТОВ "ЛЕВРА" під час розгляду цієї справи в судах попередніх інстанцій не змінювалася, а представництво його інтересів здійснювалося тим самим адвокатом - Крилевцем Є. С.

Тож, надавши оцінку дотриманню заявником критеріїв формування розміру гонорару адвоката, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, врахувавши наведені заперечення позивача-1, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що заявлені у вказаній сумі витрати на професійну правничу допомогу не відповідають вимогам щодо реальності, розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості та пропорційності (критерії, визначені статтею 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК України).

Відтак, Верховний Суд дійшов висновку, що заява ТОВ "ЛЕВРА" про відшкодування судових витрат у зв`язку із розглядом справи №910/5740/21 у суді касаційної інстанції підлягає частковому задоволенню у сумі 30 000 грн. В іншій частині заявлений розмір витрат задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВРА" про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи № 910/5740/21 у суді касаційної інстанції задовольнити частково.

2. Стягнути з Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВРА" 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВРА" 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВРА" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в іншій частині відмовити.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді С. Жуков

К. Огороднік