Постанова

від 20.08.2024 по справі 927/69/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 927/69/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

представники учасників справи:

прокуратури - Савицька О. В.,

третьої особи на стороні відповідачів - Хайновський О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури та Фонду державного майна України та Фонду державного майна України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 (судді: Станік С. Р. - головуючий, Тарасенко К. В., Шаптала Є. Ю.) та рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2023 (суддя Демидова М. О.) у справі

за позовом керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі позивача Чернігівської обласної військової адміністрації

до відповідача: 1) Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області; 2) Державного підприємства "Укрліктрави"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне підприємство "Новгород-Сіверське лісове господарство"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 2 Фонд державного майна України

про визнання недійсними рішень, зобов`язання скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з припиненням речових прав, усунення перешкод у користуванні земельними ділянками,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У січні 2023 року керівник Новгород-Сіверської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Чернігівської обласної військової адміністрації звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області) та Державного підприємства "Укрліктрави" (далі - ДП "Укрліктрави") про:

- визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держземагенства у Чернігівській області від 03.07.2013 № ЧН/7424784500:07:001/00000171; № ЧН/7424787000:11:001/00000148; № ЧН/7424787000:11:001/00000149; № ЧН/7424784500:07:001/00000165; № ЧН/74247845 00:07:001/00000173; № ЧН/7424784500:07:001/00000170; № ЧН/7424784500:07:001/00000153; № ЧН/7424784500:07:001/00000155 (далі - спірні накази/накази від 03.07.2013), згідно з якими надано у користування ДП "Укрліктрави" земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Орликівської сільської ради Семенівського району (на даний час Семенівська об`єднана територіальна громада Новгород-Сіверського району) Чернігівської області, а саме: земельну ділянку площею 25,5117 га з кадастровим номером 7424784500:07:001:0002; земельну ділянку площею 922,5827 га з кадастровим номером 7424787000:11:001:0003; земельну ділянку площею 1078,5743 га з кадастровим номером 7424787000:11:001:0004; земельну ділянку площею 203,8493 га з кадастровим номером 7424784500:07:001:0008; земельну ділянку площею 39,4727 га з кадастровим номером 7424784500:07:001:0009; земельну ділянку площею 31,9292 га з кадастровим номером 7424784500:07:001:0010; земельну ділянку площею 183,5960 га з кадастровим номером 7424784500:07:001:0025; земельну ділянку площею 66,9890 га з кадастровим номером 7424784500:07:001:0026 (далі - спірні земельні ділянки);

- скасування рішень державного реєстратора Семенівського районного управління юстиції Чернігівської області Тихомирової Н.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.06.2013 та здійснені на їх підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на спірні земельні ділянки за ГУ Держземагенства у Чернігівській області з одночасним припиненням речових прав ГУ Держземагенства (Держгеокадастру) у Чернігівській області на земельну ділянку (далі - спірні рішення державного реєстратора);

- усунення перешкод у здійсненні Чернігівською обласною військовою адміністрацією права користування та розпорядження спірними земельними ділянками лісового фонду шляхом зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області скасувати їх державну реєстрацію та повернути на користь держави в особі Чернігівської обласної військової адміністрації.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що землі лісового фонду неправомірно були включені до складу сформованих земельних ділянок, право власності на які, як землі сільськогосподарського призначення, безпідставно зареєстровано за ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, а право користування - за ДП "Укрліктрави".

1.3. Чернігівська обласна військова адміністрація, підтримуючи позовні вимоги, вказувала на те, що з доданих до позовної заяви документів вбачається, що спірні земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення, оскільки були визнані деградованими і малопродуктивними та заліснені ДП "Семенівське лісове господарство", розпорядження якими віднесено до Чернігівської обласної військової адміністрації.

1.4. У відзиві на позовну заяву ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області просило відмовити у її задоволенні, вказуючи на те, що у листі від 29.09.2022 № 01-01-21/5769 Чернігівська обласна військова адміністрація повідомила, що не має підстав для участі у порушеному прокурором питанні і не має до цього відношення, отже прокурор не дотримався процедури, передбаченої статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", та не обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави у цьому випадку.

ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області також вказувало на те, що позивачем не доведено, що він є постійним користувачем спірних земельних ділянок в розумінні статті 125 Земельного кодексу України та статті 17 Лісового кодексу України, оскільки матеріали справи не містять державних актів на право користування земельними ділянками, виданих позивачу, а відтак ним не доведено, що спірні накази і, як наслідок, реєстрація земельних ділянок, порушує його права або охоронювані інтереси.

1.5. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.04.2023 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне підприємство "Новгород-Сіверське лісове господарство" (далі - ДП "Новгород-Сіверське лісове господарство"), яке у поясненнях на позовну заяву, підтримуючи позовні вимоги, вказувало на те, що на схемах розташування земельних ділянок відображено накладання земельних ділянок, зареєстрованих на праві постійного користування, за ДП "Укрліктрави" на молопродуктивні та деградовані земельні ділянки, межі яких встановлені проєктами від 2006 та 2009 років, які були заліснені ДП "Семенівське лісове господарство". Надані до позову докази підтверджують факт незаконної реєстрації земель лісового фонду за ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області з подальшою передачею їх в постійне користування неспеціалізованому підприємству - ДП "Укрліктрави".

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2024, позовні вимоги задоволено частково, визнано незаконними та скасовано оспорювані накази ГУ Держземагенства у Чернігівській області від 03.07.2013; скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.06.2013 щодо земельних ділянок з одночасним припиненням речових прав ГУ Держземагенства (Держгеокадастру) у Чернігівській області на спірні земельні ділянки. У решті позовних вимог відмовлено.

2.2. Суди задовольняючи позовні вимоги дійшли висновку про порушення порядку встановлення цільового призначення спірних земельних ділянок та надання їх у постійне користування ДП "Укрліктрави", як неспеціалізованому підприємству, що є підставою для визнання незаконними та скасування рішень про їх передачу та скасування відповідних рішень державного реєстратора стосовно відповідних земельних ділянок.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди дійшли висновку, що прокурором неправильно обрано спосіб захисту інтересів держави у спірних правовідносинах щодо усунення перешкод у здійсненні Чернігівською обласною військовою адміністрацією права користування та розпоряджання земельними ділянками лісового фонду шляхом зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області скасувати їх державну реєстрацію та повернути на користь держави в особі Чернігівської обласної військової адміністрації.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2024, прокурор у касаційній скарзі просить їх скасувати в частині відмови у задоволенні позову про усунення перешкод у здійсненні Чернігівської обласною військовою адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками шляхом зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області скасувати їх державну реєстрацію та повернути на користь держави в особі Чернігівської обласної військової адміністрації, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вказані позовні вимоги, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, акцентуючи увагу на застосуванні судами положень Земельного кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 338/180/17, № 905/1926/16, № 569/17172/15-ц, 363/2877/18, № 363/669/17, № 69/10847/19, № 916/1517/22 щодо належного способу захисту порушеного права держави внаслідок незаконного формування земельної ділянки за рахунок земель державного лісового фонду.

Так, прокурор вказує на те, що суди, встановивши обставину щодо порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, на вимогу позивача, який позбавлений можливості захистити своє порушене право у спосіб інакший, ніж звернутись до державного кадастрового реєстраторам із судовим рішенням про скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок, до складу яких протиправно включено земельні ділянки лісового фонду, мав застосувати всі наслідки такого порушення, у тому числі, передбачені нормами спеціального Закону, а саме пунктом "в" статті 21 та частиною 13 статті 79-1 Земельного кодексу України, та скасувати державну реєстрацію спірних земельних ділянок, визнавши її незаконною.

Натомість, прокурор вважає, що суди не застосували положення вказаних вимог законодавства, незважаючи на те, що встановили підстави для скасування державної реєстрації земельних ділянок, які були сформовані як об`єкти цивільних прав з порушенням порядку встановлення цільового призначення земель.

Суди визнали недоведеними доводи прокурора про те, що скасування державної реєстрації земельних ділянок призведе до припинення їх існування як об`єктів цивільних справ, які було сформовано незаконно, з огляду на неправомірне включення до їх складу земель лісового фонду як земель сільськогосподарського призначення. За твердженням, викладеним у позовній заяві, припинення існування такого об`єкту цивільних прав надасть позивачу безперешкодну можливість оформити як нові об`єкти цивільних прав земельні ділянки у межах заліснених територій, без необхідності додаткового звернення із позовом до суду про визнання права власності на частину земельної ділянки, так і можливість законному власнику та користувачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення оформити речові права на них.

Відповідні обставини, які мають значення для справи, залишені судами без належної правової оцінки.

При цьому Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи справи, у тому числі на предмет забезпечення судовим рішенням реального поновлення порушеного права, дійшла висновків, зокрема про те, що застосування конкретного способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 19.10.2022 у справі № 910/14224/20).

Прокурор вважає, що оскаржуваними рішеннями не забезпечено реального поновлення прав позивача на розпорядження землями лісового фонду, які залишились незаконно включеними до складу спірних земельних ділянок, сформованими як землі сільськогосподарського призначення.

3.2. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2024, ФДМ України у касаційній скарзі також просить їх скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові повністю, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник з посиланням на положення чинного законодавства та правові висновки Верховного Суду щодо питання представництва прокурором інтересів держави, вказує нате, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що відповідно до листа Чернігівської обласної військової адміністрації від 29.09.2022 № 01-01-21/5769 було повідомлено, що військова адміністрація не має ніяких підстав для участі у порушеному питанні і не має до порушеного питання відношення, в свою чергу, позов заявлено в інтересах Чернігівської обласної військової адміністрації в особі єдиного позивача.

Заявник касаційної скарги вважає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що обґрунтовуючи позов наявністю підстав для представництва інтересів Чернігівської обласної військової адміністрації, позовні вимоги прокурора спрямовані на захист прав державного підприємства, тобто фактично відбувається представництво інтересів державного підприємства, що прямо заборонено Законом України "Про прокуратуру", а отже не підлягали розгляду, на чому наголосила Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 359/3373/16-ц.

Отже, скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 та від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.

Також ФДМ України зазначає, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги те, що матеріали справи не містять рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування щодо віднесення спірної земельної ділянки до певної категорії на момент видачі розпоряджень Семенівською райдержадміністрацією, а також відсутність державних актів на право постійного користування земельними ділянками, виданих позивачу відповідно до вимог законодавства.

Отже, як вважає скаржник, позивач звертаючись з позовом до суду та наводячи посилання на порушення відповідачами його права користування спірними земельними ділянками, повинен підтвердити з поданням відповідних доказів, що він є постійним користувачем спірних земельних ділянок, а суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача, чого судами попередніх інстанцій зроблено не було.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є самостійною підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволені позову незалежно від інших встановлених судом обставин (аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 910/1255/20 та від 21.04.2021 у справі № 904/5480/19).

ФДМ України посилається на застосування судами статті 45 Господарського процесуального кодексу України без врахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 щодо збігу в одній особі позивача та відповідача, а також акцентуючи увагу на правових висновках Верховного Суду щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, посилаючись на те, що звертаючись з позовом до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області з вимогою про визнання незаконним та скасування його наказів прокурор обрав неналежний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ФДМ України прокурор просив відмовити в її задоволенні, вказуючи на необґрунтованість доводів скаржника з підстав, наведених у відзиві.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах та запереченнях, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права в межах касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги слід задовольнити частково з огляду на таке.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили такі обставини:

- 16.02.2006 листом Чернігівської обласної державної адміністрації № 01.05-10/449 з метою виконання доручення Прем`єр-Міністра України від 20.01.2006 № 2359/1/1 щодо важливості збільшення площі лісів та вирішення питання спрощеної процедури оформлення земельних ділянок доручено посадовим особам Чернігівської обласної державної адміністрації, зокрема,: спільно з районними державними адміністраціями визначити на землях державної власності земельні ділянки, які можливо надати під заліснення; створити районні комісії по врегулюванню земельних відносин, до складу яких включити представників Чернігівського обласного управління лісового господарства та обласного спеціалізованого комунального агролісогосподарського підприємства "Чернігівоблагроліс"; затвердити відповідними розпорядженнями оформлені акти вибору земельних ділянок для створення нових площ лісових насаджень; з метою прискорення передачі земель під заліснення, оформити акти прийому-передачі виявлених земельних ділянок лісогосподарським підрозділам з подальшим набуттям ними права постійного користування земельними ділянками згідно чинного земельного законодавства;

- 15.02.2006 Семенівською районною державною адміністрацією Чернігівської області за результатами розгляду клопотання Семенівського районного відділу земельних ресурсів надано дозвіл на виконання проектно-вишукувальних робіт з подальшою консервацією земель шляхом заліснення на території Орликівської, Погорільської, Тимоновицької, Хотіївської, Машівської, Жадівської сільських рад;

- розпорядженням Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 30.03.2006 № 75 затверджено матеріали з визначення земель державної власності загальною площею 4796,0 га, які в установленому порядку будуть передаватися до складу земель лісогосподарських підприємств згідно з додатком № 1. Додаток № 1 до вказаного вище розпорядження від 30.03.2006 містить дані про площі земель державної власності, які в перспективі будуть передаватися до складу земель лісогосподарських підприємств з розбивкою по сільських радах та назвах господарств, у яких така земля вилучається;

- розпорядженням Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 12.07.2006 № 172 внесено зміни до розпорядження від 30.03.2006 № 75, а саме: змінено площу земель з "4796,0 га" на "4188 га" та викладено додаток 1 до розпорядження районної державної адміністрації від 12.07.2006 № 172 про площі земель державної власності, які в перспективі будуть передаватися до складу земель лісогосподарських підприємств у новій редакції;

- розпорядженням Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 18.08.2006 № 199 затверджено проєкт консервації деградованих і малопродуктивних с/г земель загальною площею 453,85 га, з них: 453,85 га ріллі на території Орликівської, Хотіївської, Погорільської, Машівської, Тимоновицької, Жадівської сільських рад, яким передбачено вилучити із активного господарського обігу землю та здійснити її консервацію шляхом заліснення згідно з додатком. Додатком до вказаного розпорядження від 18.08.2006 № 199 визначено перелік проєктів консервації деградованих і малопродуктивних земель з розбивкою по сільських радах Семенівського району, вказаних в розпорядженні (том 1, а.с. 48);

- розпорядженням Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 27.09.2006 № 233 затверджено акти прийому-передачі земельних ділянок ДП "Семенівський лісгосп" та ДП "Семенівкарайагролісгосп" для посадки лісових насаджень, загальною площею 453,85 га, згідно з додатком. ДП "Семенівський лісгосп" та ДП "Семенівкарайагролісгосп" оформити право постійного користування на дані земельні ділянки згідно чинного законодавства; надано дозвіл на складання проектів землеустрою щодо оформлення права постійного користування вищезазначеними земельними ділянками. Додатком до розпорядження від 27.09.2006 № 233 визначено, що ДП "Семенівський лісгосп" передаються земельні ділянки площею 143,01 га на території Орликівської сільської ради та 46,57 га на території Хотіївської сільської ради Семенівського району (на даний час Новгород- Сіверський район Чернігівської області), всього передано 189,58 га (том 1, а. с.49-50).

Факт передачі Семенівською райдержадміністрацією земельних ділянок ДП "Семенівський лісгосп" підтверджується відповідними актами прийому-передачі земельної ділянки для посадки лісових та захисних насаджень на землях державної власності Орликівської та Хотіївських сільських рад Семенівського району (том 1, а. с. 51-55);

- розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 02.10.2007 № 373 "Про збільшення площі лісів та вирішення питання спрощеної процедури оформлення земельних ділянок" головам райдержадміністрацій спільно з лісогосподарськими підприємствами Чернігівського обласного лісового та мисливського господарства до 01.11.2027 доручено забезпечити організацію проведення ґрунтових обстежень та встановлення меж в натурі деградованих і малопродуктивних земель сільськогосподарського та іншого призначення за рахунок коштів, що надходять в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (тому 1, а. с. 56);

- розпорядженням Семенівської районної державної адміністрації від 10.09.2008 № 252 відділу земельних ресурсів у Семенівському районі надано дозвіл на проведення робіт з консервації малопродуктивних та деградованих земель, загальною площею 431,66 га, в тому числі на території Машівської сільради, площею 48,89 га, Орликівської с/ради площею 106,35 га, Миколаївської сільради площею 11,22 га, Архипівської сільради площею 26,23 га, Іванівської сільради площею 80,71 га, Семенівської міської ради площею 158,26 га.

Про вилучення та консервацію площ земель на території вищевказаних сільських рад та міської ради Семенівського району складено відповідні акти (тому 1, а. с. 58-61);

- 02.06.2009 ДП "Семенівський лісгосп" звернулося до Семенівської районної адміністрації з листом № 467 з проханням затвердити проєкт землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських земель державної власності шляхом заліснення в адміністративних межах Архипівської с/ради площею 26,23 га, Іванівської с/ради площею 80,71 га, Миколаївської с/ради площею 11,22 га, Орликівської с/ради площею 106,4 га, Машівської с/ради, площею 48,89 га, Семенівської міської ради площею 158,26 га (том 1, а. с. 62);

- 09.06.2009 у клопотанні № 01-15/450 Відділ Держкомзему у Семенівському районі просило Семенівську районну державну адміністрацію затвердити проєкти землеустрою вищезазначених земель; зазначено, що даний проєкт розроблений ДП "Чернігівським науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою" та погоджений з всіма відповідними організаціями, які надали позитивні висновки (том 1, а. с. 63);

- розпорядженням Семенівської районної державної адміністрації від 16.06.2009 № 295 "Про затвердження проєкту землеустрою щодо консервації земель та актів прийому-передачі земельних ділянок для заліснення державного підприємства "Семенівське лісове господарство" вирішено затвердити проєкти землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських земель державної власності в адміністративних межах відповідних рад району; затвердити акти прийому-передачі земельних ділянок ДП "Семенівське лісове господарство" для посадки лісових та захисних насаджень на землях державної власності в адміністративних межах відповідних рад району. Додатком до розпорядження від 16.06.2009 № 2 визначено перелік адміністративно-територіальних одиниць на території яких проведені роботи щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель державної власності, а саме: Архипівська с/р - 26,23 га; Іванівська с/р - 80,71 га; Машівська с/р - 48,89 га; Миколаївська с/р - 11,22 га; Орликівська с/р - 106,35 га; Семенівська міська рада - 158, 26 га; всього 431,66 га (том 1, а. с. 64).

Факт передачі Семенівською райдержадміністрацією земельних ділянок ДП "Семенівський лісгосп" підтверджується відповідними актами прийому-передачі земельної ділянки для садіння лісових та захисних насаджень на землях державної власності Архипівської, Іванівської, Миколаївської, Орликівської, Машівської сільських рад та Семенівської міської ради Семенівського району (том 1, а. с. 65-67);

- наказом Державного агентства лісових ресурсів України» від 27.09.2021 № 549 припинено ДП "Семенівське лісове господарство", затверджено склад комісії з припинення, визначено ДП "Новгород-Сіверське лісове господарство" правонаступником прав та обов`язків ДП "Семенівське лісове господарство" (том 1, а. с. 68-71);

- у листі від 22.09.2022 № 01/702 ДП "Новгород-Сіверське лісове господарство" надав інформацію щодо земельних ділянок, які визнано малопродуктивними та деградованими, внаслідок чого було проведено їх консервацію протягом 2006-2011 років, ДП "Семнівське лісове господарство" створено захисні лісові насадження, у тому числі, на площі 148,8 га на території Орликівської сільської ради та на площі 46,6 га на території Хотіївської сільської ради, всього на площі 194,68 га, що підтверджується відповідними записами у Книзі лісових культур та у інвентаризаційних відомостях щорічної інвентаризації, що проводиться згідно з Інструкцією з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об`єктів", затвердженою наказом № 62 від 08.08.1997 Міністерства лісового господарства України.

На частині земельних ділянок, визнаних малопродуктивними та деградованими, які були передані під заліснення, а саме: в урочищі Гатище, Орликівської сільської ради, колишнього Семенівського району (на даний час Новгород-Сіверський район) на площі 21,85 га поросли самосійні сосни та берези висотою 12 м, діаметром 16 см. ДП "Семенівський лісгосп" мало на меті зареєструвати право постійного користування на земельні ділянки лісового фонду, вказані вище, які було виведено із сільськогосподарського обігу, консервована внаслідок їх малопродуктивності та деградованості, та в подальшому майже повністю заліснено. Однак, зареєструвати право постійного користування на них не вдалося, оскільки на частину із них вже було зареєстровано право постійного користування за ДП "Укрліктрави" як на землі сільськогосподарського призначення (том 1, а.с. 73-85).

4.3. Також суди попередніх інстанцій установили, що факт заліснення переданих ДП "Семенівське лісове господарство" земельних ділянок, визнаних малопродуктивними та деградованими, встановлено актами обстеження земельних ділянок державної власності на території Орликівської, Хотіївської сільських рад Семенівського району Чернігівської області від 24.01.2013, проведеними представниками Семенівської районної державної адміністрації, Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держземагентства у Чернігівській області, за участі начальника відділу Держземагентства у Семенівському районі, Хотіївського та Орликівського сільських голів, головного лісничого та інженера лісового господарства ДП "Семенівське лісове господарство", а також директора ДП "Семенівське", яке в подальшому на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2011 № 424-р та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.07.2011 № 343 "Про реорганізацію державних підприємств, діяльність яких пов`язана з виробництвом лікарської сировини» з 09.07.2013 приєднано до ДП "Укрліктрави" (том 1, а.с. 86-97)

До зазначених актів обстеження земельних ділянок долучено схеми з позначенням їх меж, які є частиною проектів консервації малопродуктивних та деградованих сільськогосподарських угідь державної власності, затверджених розпорядженнями Семенівської районної державної адміністрації від 18.08.2006 № 199 та від 16.06.2009 № 295.

4.4. 01.08.2013 ДП "Укрліктрави" у листі № 120, адресованому ДП "Семенівське лісове господарство" повідомило про приєднання ДП "Семенівське лісове господарство" до ДП "Укрліктрави" на правах Прогреської філії ДП "Укрліктрави" та зазначено, що під час огляду земельних ділянок, право постійного користування на які належить ДП "Укрліктрави" згідно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виявлено огорожі, розмежувальні знаки та лісові насадження ДП "Семенівське лісове господарство". ДП "Укліктрави" просило здійснити демонтаж огорож, розмежувальних та вказівних знаків, а стосовно розпорядника земельних ділянок, звернутися до Міністерства аграрної політики та продовольства України з проханням передачі незаконно займаних земельних ділянок ДП "Семенівське лісове господарство" з одночасним наданням ДП "Укрліктрави" рівноцінних земельних ділянок, придатних для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (том 1, а. с. 98).

4.5. Суди попередніх інстанцій вказали на те, що за змістом листа ДП Чернігівського науково-дослідного та проєктного інституту землеустрою від 23.01.2012 № 30, адресованого ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, розпорядження райдержадміністрації щодо виготовлення проєкту відводу фактично не виконано. Землевпорядна документація не погоджена в установленому порядку з розробником проєкту з консервації та іншими заінтересованими відомствами, не пройшла землевпорядну експертизу. В проєкт відводу включені і землі, що виведені з господарського використання, згідно актів прийому-передачі під заліснення давніх територій (том 1, а.с.101).

Суди установили, що матеріали справи містять схеми розміщення земельних ділянок на яких відображено накладення земельних ділянок, зареєстрованих на праві постійного користування за ДП "Укрліктрави" на малопродуктивні та деградовані земельні ділянки, межі яких встановлені проектами від 2006, 2009 років та які були заліснені ДП "Семенівське лісове господарство" (том 1, а. с.102-106).

4.6. На запит Новгород-Сіверської окружної прокуратури про надання копії технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування ДП "Укрліктрави" на спірні земельні ділянки, ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області у листі від 01.12.2022 № 10-25-0.3-4044/2-22 надало технічну документацію, згідно з якою ДП "Укрліктрави" у постійне користування надано спірні земельні ділянки.

4.7. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога прокурора про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держземагенства у Чернігівській області від 03.07.2013, згідно з якими надано у користування ДП "Укрліктрави" земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, скасування рішень державного реєстратора Семенівського районного управління юстиції Чернігівської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.06.2013 та здійснені на їх підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на спірні земельні ділянки за ГУ Держземагенства у Чернігівській області з одночасним припиненням речових прав ГУ Держземагенства (Держгеокадастру) у Чернігівській області на земельну ділянку та усунення перешкод у здійсненні Чернігівською обласною військовою адміністрацією права користування та розпорядження спірними земельними ділянками лісового фонду шляхом зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області скасувати їх державну реєстрацію та повернути на користь держави в особі Чернігівської обласної військової адміністрації.

4.8. Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 14 Конституції України та статтею 1 Земельного кодексу України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

За змістом частин 1-4 статті 1 Лісового кодексу України ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

Відповідно до статті 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом статті 63 Лісового кодексу України полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Відповідно до статті 5 Лісового кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

За приписами статті 8 Лісового кодексу України право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Повноваження у сфері лісових відносин щодо надання у власність та постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території належать Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям у межах своїх повноважень на їх території (пункт 4 статті 31 Лісового кодексу України).

Згідно з частиною 5 статті 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб. З урахуванням наведеного, на даний час Чернігівська обласна державна адміністрація (наразі - Чернігівська обласна військова адміністрація) є розпорядником земель державного лісового фонду, в тому числі наділена повноваженнями щодо надання та вилучення земельних ділянок вказаної категорії.

Суди попередніх інстанції з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ про введення на території України з 24.02.2022 воєнного стану, а також виходячи з положень Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указу Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 "Про утворення військових адміністрацій" дійшов висновку, що прокурором підтверджено наявність підстав для представництва інтересів держави в інтересах держави в особі Чернігівської обласної військової адміністрації, у той час як відповідачами вказаного не спростовано.

4.9. Згідно зі статтею 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, землі сільськогосподарського призначення (пункт "а") та землі лісогосподарського призначення (пункт "е").

Статтею 20 Земельного кодексу України передбачене встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок, у частині 3 якої встановлено, що категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту. Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках, зокрема, консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель.

Суди попередніх інстанцій під час розгляду справи установили, що у складі технічної документації із землеустрою, за якою сформовані спірні земельні ділянки, містяться відомості про входження до складу зазначених земельних ділянок (як земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) деградованих та малопродуктивних земель, які були вилучені із господарського використання, у тому числі заліснені ДП "Семенівське лісове господарство" (правонаступником прав та обов`язків якого є ДП "Новгород-Сіверське лісове господарство") у рамках їх консервації, що підтверджується актами прийому-передачі земельних ділянок для садіння лісових та захисних насаджень на землях державної власності, актами обстеження земельних ділянок від 24.01.2023, у зв`язку з чим такі земельні ділянки є землями лісового фонду, розпорядником яких на момент виникнення спірних правовідносин була Чернігівська обласна державна адміністрація.

Статтею 172 Земельного кодексу України передбачені особливості консервації земель та встановлено, що консервація земель здійснюється шляхом припинення чи обмеження їх господарського використання на визначений термін та залуження, заліснення або ренатуралізації. Передача у власність і користування земель державної та комунальної власності, щодо яких прийнято рішення про їх консервацію, для цілей, не пов`язаних із такою консервацією, забороняється. Консервація земель здійснюється відповідно до робочого проекту землеустрою, зокрема, щодо земель державної та комунальної власності - за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які відповідно до статті 122 цього Кодексу приймають рішення про передачу земельних ділянок у власність чи користування.

Згідно зі статтею 81 Лісового кодексу України лісорозведення здійснюється шляхом створення лісових культур або шляхом сприяння природному відновленню на придатних для створення лісів землях, не вкритих лісовою рослинністю. Лісорозведення може здійснюватися на землях усіх категорій з дотриманням вимог щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Суди попередніх інстанцій установили, що ГУ Дерземагенства у Чернігівській області на час реєстрації права власності на оспорювані земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та прийняття оспорюваних наказів 03.07.2013 було обізнано про факт виведення земельних ділянок, які в подальшому ввійшли до складу оспорюваних земельних ділянок, із сільськогосподарського обороту, їх консервацію та заліснення ДП "Семенівське лісове господарство", оскільки представники ГУ Держземагенства у Чернігівській області були присутні при обстеженні землі, що підтверджується наявністю їх підписів під актами обстеження земельних ділянок державної власності на території Орликівської, Хотіївської сільських рад Семенівського району Чернігівської області від 24.01.2013, складених за участю представників Управління контролю за використанням та охороною земель ГУ Держземагентства у Чернігівській області.

При цьому суди установили, що діяльність ДП "Укрліктрави" не пов`язана із веденням лісового господарства і спірні земельні ділянки було передано у його користування для товарного сільськогосподарського виробництва, що виключає набуття підприємством права постійного користування землями лісогосподарського призначення, які були незаконно включені до складу спірних земельних ділянок, як землі сільськогосподарського призначення, з огляду на приписи частини 1 статті 57 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Ураховуючи встановлені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для визнання незаконними та скасування оспорюваних наказів ГУ Держземагенства у Чернігівській області від 03.07.2013 та рішень про реєстрацію права на земельні ділянки.

4.10. ФДМ України, звертаючись з касаційною скаргою, вказував на те, що суди не взяли до уваги відсутність рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування щодо віднесення спірної земельної ділянки до певної категорії на час видачі Семенівською районною державною адміністрацією розпоряджень тощо, а також недоведення позивачем того, що він є постійним користувачем спірних земельних ділянок.

Натомість, як вже зазначалося, ГУ Дерземагенства у Чернігівській області на час реєстрації права власності на оспорювані земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та прийняття оспорюваних наказів 03.07.2013 було обізнано про факт виведення земельних ділянок, які в подальшому ввійшли до складу оспорюваних земельних ділянок, із сільськогосподарського обороту, їх консервацію та заліснення ДП "Семенівське лісове господарство". Як й було встановлено судами наявність у цьому випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Чернігівської обласної військової адміністрації.

Вказаних обставин ФДМ України не спростовував, а зміст касаційної скарги зводиться до незгоди із судовими рішеннями.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на застосування судами статті 45 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 не беруться до уваги, оскільки у справі, на яку посилається скаржник, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у цій справі прокурор пред`явив, зокрема, вимогу про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагентства у Харківській області, про надання земельної ділянки в оренду поза конкурсом, визначивши цей орган відповідачем. Отже, в частині цієї позовної вимоги позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області).

Натомість у справі, яка розглядається, суди установили, що прокурор визначив орган, який уповноважений у спірних правовідносинах здійснювати розпорядження землями лісогосподарського призначення - Чернігівську обласну військову адміністрацію, а відповідачем визначив орган, оскаржуваними рішеннями якого порушені права позивача щодо розпорядження земельними ділянками, залісненими на виконання відповідних рішень уповноваженого органу, у цьому випадку - ГУ Держгеокадастр у Чернігівській області.

4.11. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог прокурора щодо усунення перешкод у здійсненні Чернігівською обласною військовою адміністрацією права користування та розпорядження спірними земельними ділянками лісового фонду шляхом зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області скасувати їх державну реєстрацію та повернути на користь держави в особі Чернігівської обласної військової адміністрації, суди попередніх інстанцій виходили з того, що такий спосіб захисту порушеного права, не призведе до поновлення порушеного права та автоматично не стане підставою для набуття Чернігівською обласною військовою адміністрацією права розпорядження зазначеними земельними ділянками.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі № 914/1128/16, постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних правовідносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 05.05.2005 у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02)).

Проте заявляючи позовну вимогу про усунення перешкод у здійсненні Чернігівською обласною військовою адміністрацією права користування та розпорядження спірними земельними ділянками лісового фонду шляхом зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області скасувати їх державну реєстрацію та повернення на користь держави земельних ділянок, прокурор не врахував, що обраний ним спосіб захисту шляхом зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, а також повернення земельних ділянок, які не вибували з державної власності, не зможе забезпечити і гарантувати позивачеві відновлення його порушеного права чи законного інтересу, а тому не спроможний надати ефективний захист, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні зазначених позовних вимог.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.3. Ураховуючи те, що доводи касаційних скарг прокурора та ФДМ України не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржувані у справі судові рішення у межах доводів та вимог касаційних скарг, вважає, що постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2023 слід залишити без змін.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки підстав для скасування судових рішень, а також задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури та Фонду державного майна України залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2023 у справі № 927/69/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак