Ухвала

від 27.08.2024 по справі 293/2114/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 293/2114/18

провадження № 61-11568ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 23 серпня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 03 червня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Демецька Світлана Леонідівна, про визнання недійсним договору міни земельних ділянок, визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 23 серпня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 03 червня 2024 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Представник заявника порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки оскаржувану постанову представник заявника отримав 12 липня 2024 року, що підтверджується копією листа апеляційного суду.

Згідно з частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи те, що наведені підстави пропущення строку на касаційне оскарження судових рішень є поважними, процесуальний строк підлягає поновленню.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.

У касаційній скарзі представник заявника зазначає, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи, тому він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Проте, доказів на підтвердження вказаних обставин представником заявника не надано.

Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги або надати документ, що підтверджує підстави для звільнення його від сплати.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 762,00 грн.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 вересня 2023 року у справі №758/5118/21 зазначає, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Отже, судовий збір за звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості, визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

За позовною вимогою немайнового характеру (про визнання недійсним договору міни земельних ділянок) заявник за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 1 409,60 грн.

Оскільки із поданої касаційної скарги не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимоги майнового характеру (про визнання права власності на земельну ділянку), неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, проте з огляду на категорію справи судовий збір за подачу касаційної скарги повинен бути не менше ставки, визначеної Законом України «Про судовий збір», яка становить 1 409,60 грн, а тому заявник, при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, ринкова вартість земельної ділянки, її грошова оцінка, експертний висновок, тощо), надавши оригінал квитанції про оплату.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/ Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаного недоліку.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Поновити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , строк на касаційне оскарження рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 23 серпня 2023 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 03 червня 2024 року.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 23 серпня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 03 червня 2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 27 вересня 2024 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Коротун