Ухвала

від 07.08.2024 по справі 693/1545/23

ЖАШКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 693/1545/23

2/693/107/24

У Х В А Л А

про задоволення заяви про відвід

07.08.2024 року м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Шимчика Р. В.,

за участю секретаря судового засідання Коломієць С.В.,

представника позивача, він же

представник відповідача - адвоката Бєляєва О.А.,

представника відповідача, він же

представник позивача адвоката Фатєєва А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жашків заяву адвоката Фатєєва А.О. про відвід головуючого - судді Шимчика Романа Васильовича, подану в рамках розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку зі сплати аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах, припинення стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Фастівський відділ державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ),

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жашківського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку зі сплати аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах, припинення стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Фастівський відділ державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Перед початком судового розгляду головуючим у справі суддею Шимчиком Р.В., з метою врегулювання можливого конфлікту інтересів, було повідомлено учасникам процесу про те, що йому стало відомо з офіційного сайту Вищої ради правосуддя про реєстрацію 24.01.2022 скарги на дії судді Шимчика Р.В., поданої Іноземним підприємством «Агро-Вільд Україна» (керівником якого є ОСОБА_2 ), в особі адвоката Фатєєва Андрія Олександровича, та з`ясовано думку представників сторін щодо наявності, з урахуванням зазначеного вище, підстав для відводу головуючого судді Шимчика Р.В.

Адвокатом Фатєєвим А.О. з цих підстав було заявлено відвід головуючому судді Шимчику Р.В.

Представник позивача, він же представник відповідача адвокат Бєляєв О.А. вважає, що підстави для відводу головуючого судді у даному випадку відсутні.

Вислухавши учасників процесу, суд вважає, що заява про відвід головуючого судді Шимчика Р.В., підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 2 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст.ст. 36, 37, 38 даного Кодексу, судді зобов`язаний заявити самовідвід.

Порядок розгляду питання про відвід регламентований положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України, якими визначено, що питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє самовідвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Одним з найважливіших прав людини в сучасній демократичній державі є право на справедливий суд. Забезпечення справедливого правосуддя, яке базується на верховенстві права, витікає з низки міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Україною, а отже є частиною національного законодавства, а також міжнародних зобов`язань, порушення яких призводить не лише до накладання відповідних, але й до значних репутаційних втрат, що прямо відзначаються на міжнародному положенні нашої держави та низка інших негативних наслідків. Одним з таких документів є Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікована Україною 17 липня 1997 року.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Зі змісту наведеної статті можна зробити висновок, що одним з важливих складових елементів справедливого правосуддя є принцип «незалежності та безсторонності судді» при розгляді справи у судовому провадженні, тобто його неупередженості.

Принцип неупередженості та об`єктивності судді є другим в переліку принципів, визначених Бангалорськими принципами поведінки судді, схвалених Резолюцією ЕКОСОР ООН 27 липня 2006 року. Відповідно до цього документу, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах «Piersac vs Belgium», «Grieves vs UK»). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі «Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium», суд має бути неупередженим і безстороннім.

Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.

У справі «Шкляр проти Хорватії» Європейський суд з прав людини зазначив: що будь-який суддя, стосовно якого є законні підстави сумніватися в його неупередженості, повинен бути відведеним. Без сумніву, судді повинні демонструвати високі стандарти поведінки та особисто дотримуватися цих стандартів, щоб підтримувати чесність судової влади. Будь-яке порушення таких стандартів зменшує довіру громадськості, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати у суспільстві. І коли судді під час судового провадження стали відомі обставини, які виправдовують його відвід від участі в розгляді справи ще до початку слухання, яке призвело до засудження заявника, ЄСПЛ не вважав необхідним з`ясовувати, чи насправді заявник, як він стверджував, подавав клопотання про відвід судді або, як заявляє уряд, жодної такої заяви подано не було. У цій конкретній ситуації, ЄСПЛ вважав доречним той факт, що зобов`язання судді, який бере участь у справі, негайно повідомити голову суду про обставини, що підтверджують його відведення від участі в розгляді справи, чітко визначене у національному законодавстві. Отже, в першу чергу суддя, який був обізнаний з обставинами, повинен був клопотати перед головою суду про відсторонення його від участі у справі.

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» («Wettstein v. Switzerland») та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» («Castillo Algar v. Spain»), від 28 жовтня 1998 року, пункт 45).

Такі самі висновки містяться також у рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України».

Приймаючи до уваги викладене та з метою усунення будь-яких сумнівів у демократичному суспільстві щодо об`єктивного розгляду та вирішення справи безстороннім та неупередженим судом, суд дійшов висновку, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України заяву про відвід необхідно задовольнити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву адвоката Фатєєва А.О. про відвід головуючого - судді Шимчика Романа Васильовича, подану в рамках розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку зі сплати аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах, припинення стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Фастівський відділ державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) задовольнити.

Передати справу до канцелярії Жашківського районного суду Черкаської області для виконання вимог процесуального закону відповідно до ч. 3 ст. 14 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 09.08.2024.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Роман Васильович Шимчик