Рішення

від 28.08.2024 по справі 320/7099/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2024 року № 320/7099/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Енергопром» про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю),

в с т а н о в и в:

Державна екологічна інспекція України (далі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Енергопром» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- зупинити виконання робіт, надання послуг у сфері поводження з небезпечними медичними відходами до: отримання висновку з оцінки впливу на довкілля та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням викидів забруднюючих речовин при спалюванні небезпечних медичних відходів; усунення порушень, виявлених в акті перевірки позивача від 21.05.2021 № 4.2.-19/7; отримання позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Енергопром" повідомлення про усунення ним усіх встановлених судом порушень за підтвердженням згідно результатів здійснення заходу державного нагляду (контролю).

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що за результатами проведення перевірки, встановлено з боку відповідача порушення вимог природоохоронного законодавства та складено акт від 21.05.2021 № 4.2.-19/7, що і зумовило звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення виконання робіт, надання послуг у сфері поводження з небезпечними медичними відходами.

За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 (суддя Дудін С.О.) відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 у зв`язку з задоволенням заяви про самовідвід судді Дудіна С.О. адміністративну справу №320/7099/21 передано для розгляду іншим складом Київського окружного адміністративного суду.

02.11.2021 дану адміністративну справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2021).

Рішенням Вищої ради правосуддя №411/0/15-24 від 13 лютого 2024 ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

У зв`язку зі звільненням судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/7099/21 передано 03.04.2024 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Частиною 14 ст. 31 КАС України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 адміністративну справу №320/7099/21 прийнято до провадження судді Парненко В.С. та вирішено розглядати спочатку, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, яку отримано відповідачем в системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє, вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

В матеріалах справи відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки на адресу Державної екологічної інспекції України було направлено заперечення на акт від 21.05.2021 р. №4.2-19/7 складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів за вих. №31/05-1 від 31 травня 2021 року, які повністю спростовували висновки контролюючого органу, викладені в даному акті та вказували на відсутність будь-яких порушень допущених відповідачем. Однак, позивач на дані заперечення жодним чином не відреагував, їх не розглянув та не надав обґрунтованої відповіді. Окрім цього відповідач вказує, що позивачем не було винесено припис про необхідність усунення тих чи інших порушень, а відтак звернення з позовом є передчасним.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі наказу Держекоінспекції від 06.05.2021 № 208 «Про проведення державного нагляду (контролю)», направлення № 34 від 06.05.2021, та доручення Прем?єр-міністра України (до листа Міндовкілля від 29.10.2020 № 25/6-23/8527-70) позивачем здійснено позапланову перевірку об?єкта поводження з небезпечними відходами ТОВ "ЕКО-ЕНЕРГОПРОМ" за адресою: 08322, Київська обл., Бориспільський р-и, село Проліски, вул. Промислова, 9.

За результатами позапланової перевірки складено Акт від 21.05.2021 № 4.2-19/7 в ході якого позивачем виявлено, що відповідач порушує вимоги природоохоронного законодавства, а саме:

1. Перелік забруднюючих речовин у Висновку державної екологічної експертизи № 062-04/283 від 27.01.2014 та Дозвіл на викиди № 3220888003-19 від 01.04.2014 при спалюванні небезпечних відходів з джерела № 1 від утилізатору УТ 100Д є необґрунтованим, а розрахунки викидів забруднюючих речовин при спалюванні медичних відходів, є неправдивими, неповними та недостовірними.

2. Не виконуються вимоги, передбачені Умовами дозволу на викиди забруднюючих речовин № 3220888003-19 від 01.04.2014 (далі - Умови) в повному обсязі, а саме:

1) «пункти 2.2.2, 2.2.3, Умов» експлуатація установки для термічного знешкодження відходів УТ 100Д здійснюється з порушенням технологічного процесу, а саме: дана установка не обладнана комбінованою системою очистки диму «холодної закладки», при якій забезпечується різке охолодження димових газів з 1200 до 300 °С. А також дане обладнання не оснащена очисними установками димових газів для хімічної нейтралізації в скрубері.

2) «пункт 2.6.5 Умов» не підготовлено План природоохоронних заходів та цільових показників.

3. Не розроблені спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також заходи для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря.

4. Не призначено осіб, відповідальних за належне розташування та обладнання місць відбору проб та вимірювання параметрів газопилового потоку.

5. Не представлено документи для взяття на державний облік об?єкта, який справляє або може справити шкідливий вплив на здоров?я людей і стан атмосферного повітря.

6. Не представлено інформацію щодо подання державної статистичної звітності за встановленою формою.

7. Відповідно до Висновку державної екологічної експертизи № 062-04/283 від 27.01.2014 ( зазначено, що підприємство забезпечено автотранспортом вантажні фургони з гідробортом на базі DAIMLER-BENZ-1324 та RENAULT MIDLUM.

Не представленні данні щодо дотримання нормативу вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних та інших пересувних засобів.

8. Не представлені данні щодо ведення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються.

9. Відповідно до листа директора ТОВ «Еко-Енергопром» ОСОБА_2 № 21/05 від 21.05.2021 з 2014 по 2020 прийнято та знешкоджено 6400 кг медичних відходів.

Тобто, всі медичні та подібні їм небезпечні відходи які надходять на підприємство знешкоджуються/утилізуються з використанням установи для термічного знешкодження відходів УТ 100Д шляхом спалювання.

Технологічним регламентом даної установки передбачається можливість рекуперації тепла охолодження димових газів для використання на підігрів власних приміщень чи використання для підігріву води в системі гарячого водопостачання.

Під час перевірки Держекоінспекцією встановлено, що установка для термічного знешкодження відходів УТ 100Д призначена для знешкодження небезпечних медичних відходів шляхом спалювання, не працює, а також не обладнана устаткуванням для рекуперації тепла шляхом охолодження димових газів.

Статтею 1 Закону України «Про відходи» визначено, що «утилізація відходів» це використання відходів як вторинного матеріалу чи енергетичного ресурсу.

Тобто під час знешкодження відходів, _ на підприємстві не здійснюються заходи для максимальної утилізації відходів, а саме: не забезпечено обладнанням щодо використання відходів як енергетичного ресурсу.

10. Не забезпечено за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації, а саме золи що залишається після спалювання небезпечних відходів.

11. Не представлено дані щодо подання декларацію про відходи за формою та в порядку, затвердженими ПКМУ № 118.

12. Не представлено декларацію безпеки для об?єкту поводження з небезпечними медичними відходами.

13. Не представлено реєстрові карти об?єктів утворення, оброблення та утилізації небезпечних медичних відходів.

14. Не здійснюється моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів.

15. Не представлено страховий поліс цивільної відповідальності перевізника за збитки, які можуть бути завдані ним під час перевезення небезпечних відходів.

Судом встановлено, що відповідачем позивачу було надане заперечення на акт від 21.05.2021 р. №4.2-19/7.

Вважаючи за необхідне зупинити виконання робіт, надання послуг у сфері поводження з небезпечними медичними відходами до: отримання висновку з оцінки впливу на довкілля та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням викидів забруднюючих речовин при спалюванні небезпечних медичних відходів; усунення порушень, виявлених в акті перевірки позивача від 21.05.2021 № 4.2.-19/7; отримання позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Енергопром" повідомлення про усунення ним усіх встановлених судом порушень за підтвердженням згідно результатів здійснення заходу державного нагляду (контролю), позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, з урахуванням дії норми закону у часі, суд виходить з наступного.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і прав, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовані Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», передбачені загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю), а саме виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно змісту ч. 1 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», встановлює правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Правовідносини щодо тимчасової заборони (зупинення) та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля регулює ст. 16 Закону України № 2059-VIII. Зокрема, діяльність суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути: 1) тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля екологічних умов зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання; 2) припинена - повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

У разі тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств забороняються всі викиди і скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів підприємства в цілому чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

Діяльність підприємств тимчасово забороняється (зупиняється) у разі порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, зокрема у разі недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження, - до моменту забезпечення виконання таких екологічних умов.

Підставою для припинення діяльності підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності або систематичні порушення у сфері оцінки впливу на довкілля, що не можуть бути усунені з технічних, економічних або інших причин.

Рішення про тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено.

Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-ХІІ (далі - Закон № 1264- XII), державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, що вбачається з відповідного положення про Держекоінспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017.

До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин (п. в ч. 1 ст. 20-2 Закону № 1264-ХІІ).

У положенні про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017, в п. п. 5 п. 3, одним з завдань Державної екологічної інспекції України є звернення до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин.

Відповідно до норм ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган держави і нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

З огляду на завдання адміністративного судочинства, обраний позивачем механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень, проте, з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування таких заходів реагування, як зупинення виконання робіт, надання послуг у сфері поводження з небезпечними медичними відходами. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин перевірених належними та допустимими доказами у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування, адміністративний суд повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.

Так, заходи реагування у вигляді повного зупинення робіт, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем, як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Судом встановлено, що на адресу Державної екологічної інспекції України було направлено заперечення на акт від 21.05.2021 р. №4.2-19/7 складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів вих. №31/05-1 від 31 травня 2021 року.

Так, згідно заперечень та пояснень відповідача було зазначено наступне.

У п. 1 "Опису виявлених порушень" акту посадові особи Державної екологічної інспекції України зазначають, що перелік забруднюючих речовин, визначений Висновком державної екологічної експертизи №062-04/283 від 27.01.2014 та Дозволом на викиди №3220888003-19 від 01.04.2014 при спалюванні небезпечних відходів з джерела №1 від утилізатору УТ 100Д є необґрунтованим, а розрахунки викидів забруднюючих речовин при спалюванні медичних відходів, є неправдивим, неповним та недостовірним, оскільки повний перелік забруднюючих речовин, що утворюються при спалюванні відходів, а також значення гранично допустимих викидів у повітрі для установок зі спалювання відходів визначений у Директиві Європейського парламенту і ради 2010/75/ЄС від 24. 11.2010 року про промислові викиди.

Відповідач зазначає, що контролюючий орган не конкретизує, які саме положення наведеної Директиви визначають гранично допустимі показники для такого виду діяльності та у чому полягає невідповідність національних положень положенням Директиви, а також те, що національні положення, викладені у вищенаведених актах не ґрунтуються на положеннях Директиви та яка відповідальність визначена державою-членом за таке порушення. Так, у Директиві Європейського парламенту і ради 2010/75/ЄС від 24.11.2010 року про промислові викиди чітко зазначено, що цей документ слугує суто засобом документування, і установи не несуть жодної відповідальності за його зміст.

Щодо пункту 2 "Опису виявлених порушень" акту відповідач зазначив, що протоколом державної санітарно-епідеміологічної експертизи №384 від 17.04.2019 р. визначено, що спалювання відходів та очищення топових газів може бути термічне та комбіноване, проте не встановлено наявності в обов`язковому порядку саме комбінованого очищення толкових газів, як і не передбачено жодним нормативно-правовим актом обов`язкової наявності скрубера. Крім того, під час проведення заходу (контролю) контролюючим було надано план природоохоронних заходів та цільових показників, який не взято до уваги та не надано жодної оцінки.

Щодо пункту 3 "Опису виявлених порушень" акту відповідач вказав, що до перевірки надавався план заходів щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також заходи для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря оцінка якому не була надана.

На противагу висновку, що викладений у пункті 4 "Опису виявлених порушень" акту відповідач зазначив, що наказом від 01.03.2019 № 1-АДМ призначено ОСОБА_2 відповідальним за належне розташування та обладнання місць відбору проб та вимірювання параметрів газопилового потоку.

Щодо п. 5 «Опису виявлених порушень» акту відповідач зазначив, що згідно листа ГУ Держпраці у Київській обл. від 29.09.2016 р. №5.4/10012 виробничий майданчик ТОВ "Еко-Енергопром» за адресою 08322, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Промислова, буд. 9 не належить до об`єктів підвищеної небезпеки та не підлягає реєстрації у Державному реєстрі об`єктів підвищеної небезпеки.

Стосовно п. 6 "Опису виявлених порушень" акту зазначено, що Товариством подавалася державна статистична звітність, що підтверджується доданими до заперечення звітами.

Щодо п. 7 "Опису виявлених порушень" акту відповідач повідомив, що підприємство забезпечене автотранспортом у відповідності до договору №11-01-21 на перевезення вантажів від 11 січня 2021 року відповідно до якого відповідальність щодо дотримання нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів несе перевізник.

Щодо п. 8 "Опису виявлених порушень" акту зазначено, що перевіряючим було надано журнал обліку утворення та руху відходів.

Пункт 9 "Опису виявлених порушень" акту відповідач вважає безпідставним, оскільки, перевіряючими посадовими особами не здійснювалось жодного технічного огляду устаткування утилізатора термічного УТ 100Д, не зазначено яким саме технічним регламентом передбачається можливість рекуперації тепла. При цьому наведене положення ст. 1 ЗУ "Про відходи" передбачає, що "утилізація відходів" це використання відходів як вторинного матеріалу чи енергетичного ресурсу, тобто дана стаття передбачає альтернативну утилізацію відходів та не встановлює обов?язку використання відходу як енергетичного ресурсу, що знову ж вказує на безпідставність висновку " щодо того, що на підприємстві не здійснюються заходи для максима» утилізації відходів".

Стосовно пункту 10 "Опису виявлених порушень" акту Товариством зазначено, що оскільки під час перевірки ним було надано договір про надання послуг №193/1 від 19 січня 2021 року, умови якого передбачають передання відходів, що не підлягають утилізації для подальшого видалення.

Щодо пункту 11 "Опису виявлених порушень" акту відповідач повідомив, що неподання зазначеної декларації не призвело до жодних негативних наслідків та ризиків їх настання.

Щодо пункту 12 "Опису виявлених порушень" акту відповідач зазначив, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про об?єкти підвищеної небезпеки» та на виконання вимог Порядку декларування об?єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 11 липня 2002 №956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об?єктів підвищеної небезпеки» (далі - Порядок) суб?єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один об?єкт підвищеної небезпеки, організовує розроблення і складання декларації безпеки об?єкта підвищеної небезпеки (далі декларація безпеки) відповідно до вимог Порядку. Однак, згідно листа ГУ Держпраці у Київській обл. від 29.09.2016 р. №5.4/10012 виробничий майданчик ТОВ «Еко-Енергопром» за адресою 08322, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Промислова, буд. 9. не належить до об?єктів підвищеної небезпеки та не підлягає реєстрації у Державному реєстрі об?єктів підвищеної небезпеки, а відповідно не потребує декларації безпеки.

Стосовно пунктів 13 та 14 "Опису виявлених порушень" акту зазначено, під час проведення перевірки перевіряючим посадовим особам було надано реєстрові карти об?єктів утворення, оброблення та утилізації небезпечних відходів та документи щодо здійснення моніторингу місць утворення, зберігання і видалення відходів.

Щодо пункту 15 "Опису виявлених порушень" акту відповідач повідомив, що Товариством було надано договір СТД № 3516969 обов`язкового страхування цивільної відповідальності суб?єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об?єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об?єкти та об?єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру».

В той же час позивач на дані заперечення та пояснення відповіді не надав.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону № 877, припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п`яти робочих днів з дня складення акта надається суб`єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом або у випадках, передбачених законом, - за допомогою електронного кабінету або іншої інформаційної системи, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб`єкт господарювання, який ним перевірявся, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Таким чином суд погоджується з доводами відповідача, що звернення позивача з даним адміністративним позовом є передчасним, враховуючи відсутність винесеного припису щодо необхідності усунення тих чи інших порушень, та відсутності обґрунтованої відповіді на заперечення відповідача щодо складеного акту від 21.05.2021 № 4.2.-19/7.

Під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону № 877-V), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Так, при обранні заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01.09.2019 у справі № 807/1410/17.

В той же час заявлений позивачем захід реагування у вигляді зупинення виконання відповідачем робіт, надання послуг, що за своєю суттю фактично є припиненням господарської діяльності відповідача до моменту отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущене порушення реально створює загрозу негативному впливу на довкілля, життя та здоров`я людей.

Як вбачається з матеріалів справи, виявлені під час позапланової перевірки порушення не призводять до негативних наслідків, оскільки відмітки контролюючого органу у графі "Опис негативних наслідків, що настали в результаті порушення вимог законодавства (за наявності)" містять не вказівку на настання конкретного негативного наслідку, а загальне формулювання щодо порушення законодавства.

Стосовно доводів позивача про отримання відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в тому числі щодо утилізації медичних відходів, слід зазначити, що на момент розгляду даної справи, а сама 21.03.2023 р. Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної (військової) адміністрації видав для ТОВ "ЕКО-ЕНЕРГОПРОМ" новий дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами: №UA 32040130070086013-45 від 21/03/2023, терміном дії 10 років, в тому числі і щодо медичних відходів, що спростовує позовні вимоги позивача.

Суд звертає увагу на те, що, перевіряючи обґрунтованість позовних вимог відповідного органу держекоінспекції про застосування заходів реагування, суд має перевірити: 1) відповідність виявлених порушень з вимогами законодавства, що регулюють дані правовідносини; 2) встановити обсяг та «вагу» зазначених в акті перевірки порушень на предмет існування реальної загрози життю та здоров`ю людей; 3) оцінити зібрані під час розгляду спору по суті докази від усіх сторін на предмет здійснення суб`єктом господарювання заходів по усуненню порушень, виявлених під час перевірочного заходу (вжиття заходів по ініціюванню проведення позапланової перевірки, часткове/повне усунення виявлених порушень, пріоритет усунення реальних загроз над «паперовими порушеннями» тощо); 4) надати оцінку спірним правовідносинам щодо наявності/відсутності підстав для застосування заходів реагування.

Водночас, перевірка реальності зазначених в акті перевірки порушень з встановленням певних технічних характеристик та оцінки «технічної» сторони таких порушень, виходить за межі компетенції суду, та є виключно дискреційними повноваженнями спеціального уповноваженого органу - позивача, працівники якої, володіють спеціальними знаннями та мають необхідні навички по виявленню порушень вимог законодавства.

Таким чином, враховуючи вказані вище дії відповідача, спрямовані на усунення виявлених порушень, суд вважає, що застосування заходів реагування, у такому разі, спрямовано саме як санкція для відповідача.

Суд вважає, що зупинення виконання робіт, надання послуг у сфері поводження з небезпечними медичними відходами до: отримання висновку з оцінки впливу на довкілля та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням викидів забруднюючих речовин при спалюванні небезпечних медичних відходів; усунення порушень, виявлених в акті перевірки позивача від 21.05.2021 № 4.2.-19/7; отримання позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Енергопром" повідомлення про усунення ним усіх встановлених судом порушень за підтвердженням згідно результатів здійснення заходу державного нагляду (контролю), є найсуворішим заходом впливу на порушника природоохоронного законодавства, необхідність вжиття такого заходу слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

При цьому, підстави для застосування заходів реагування мають бути підтверджені та існувати на день винесення судового рішення, тоді як передчасне задоволення позовних вимог без урахування того, що відповідачем вживаються заходи по усуненню виявлених перевіркою порушень, не сприятиме усуненню самих порушень, з урахуванням наявності в контролюючого органу (позивача) інших засобів адміністративного впливу на відповідача щодо усунення порушень.

Стороною позивача під час розгляду даного спору в суді не було надано відповідних заперечень/пояснень щодо наданих відповідачем доказів усунення виявлених під час проведення перевірки порушень, як і не було доведено обґрунтованої наявності застосування заходів реагування у контексті вчинення суб`єктом господарювання активних дій по усуненню порушень, чи результатів проведення повторної/позапланової перевірки об`єкту.

Встановлені обставини спору на час судового розгляду справи не доводять обґрунтованості заявлених підстав для позовних вимог щодо зупинення діяльності відповідача у контексті принципу пропорційності втручання та порушуватиме баланс між приватними та публічними інтересами сторін.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Енергопром» про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), - відмовити;

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.