Постанова

від 14.08.2024 по справі 371/476/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 371/476/21

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/225/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Болотова Є.В.,

суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г.,

при секретарі Даньшиній І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом колективного сільськогосподарського підприємства «Маслівське» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Миронівщини», треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Миронівська міська рада, Обухівська районна державна адміністрація Київської області, про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Миронівщини» на рішення Миронівського районного суду Київської області від 29 вересня 2023 року та на додаткове рішення Миронівського районного суду Київської області від 22 листопада 2023 року та за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Миронівського районного суду Київської області від 22 листопада 2023 року, ухвалених під головуванням судді Капшук Л.О.,-

встановив:

У травня 2021 року КСП «Маслівське» звернулось до суду із названим позовом.

КСП «Маслівське» просило: витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 у державну власність в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області та у володіння Колективного сільськогосподарського підприємства «Маслівське» земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:023:0002; визнати недійсним договір оренди землі № М-1 від 11 червня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Нива Миронівщини».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна земельна ділянка вибула з володіння титульного володільця за відсутності рішення органу, уповноваженого розпоряджатися землями державної форми власності. Передача у приватну власність відбулась не у передбачений законом спосіб, з порушенням норм діючого законодавства.

Позивач вважає, що порушено законні права та інтересів підприємства як титульного володільця спірної земельної ділянки.

Спірназемельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_1 , яка передала її в оренду ТОВ «Нива Миронівщини».

КСП «Маслівське» вказувало, що оскільки право власності на спірну земельну ділянку отримано незаконно, відтак, у ОСОБА_1 відсутні повноваження власника майна, передбачені ч. 1 ст. 319 ЦК України.

Підприємство просило визнати недійсним договір оренди спірної земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України та витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 у комунальну власність Миронівської міської територіальної громади та у володіння КСП «Маслівське» спірну земельну ділянку.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 29 вересня 2023 року названий позов задоволено частково.

Визнанонедійсним договір оренди земельної ділянки № 1-М від 11 червня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Нива Миронівщини», та витребувано з володіння ОСОБА_1 у володіння КСП «Маслівське» земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:023:0002.

У задоволенні позовних вимог про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:023:0002 у комунальну власність Миронівської територіальної громади в особі Миронівськомї міської ради відмовлено.

Стягнутоз ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Миронівщини» на користь колективного сільськогосподарського підприємства «Маслівське» судовий збір у розмірі 1 135 грн 00 коп. з кожного.

09 жовтня 2023 року від представника КСП «Маслівське» надійшла заява про розподіл судових витрат.

Представник КСП «Маслівське» просила стягнути з ОСОБА_1 та ТОВ «Нива Миронівщини» на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 31 840 грн 00 коп.

Додатковим рішеннямМиронівського районного суду Київської області від 22 листопада 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Миронівщини» на користь колективного сільськогосподарського підприємства «Маслівське» витрати на правничу допомогу у розмірі 7 960 грн 00 коп. з кожного.

В апеляційних скаргах ТОВ «Нива Миронівщини» просить: рішення суду від 29 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі; додаткове рішення суду від 22 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір витрат на правничу допомогу, а у разі наявності підстав - відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить додаткове рішення суду від 22 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір витрат на правничу допомогу, а у разі наявності підстав - відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

У відзиві на апеляційну скаргу представник КСП «Маслівське» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Нива Миронівщини», а рішення Миронівського районного суду Київської області від 29 вересня 2023 року залишити без змін.

Від представника Миронівської міської ради надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без їх участі.

В судовому засіданні представники КСП «Маслівське» заперечили щодо доводів апеляційних скарг, просили відмовити.

Представник ТОВ «Нива Миронівщини» просила задовольнити вимоги апеляційних скарг.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлялись належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Задовольняючи позовні вимоги в частині витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 спірної земельної ділянки у володіння КСП «Маслівське» та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 отримала у власність спірну земельну ділянку з порушенням вимог закону. Спірна земельна ділянка вибула за відсутності припиненого права користування позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:208:0001, за рахунок якої було виділено спірну земельну ділянку.

Враховуючи, що у ОСОБА_1 не виникло право на розпорядження спірною земельною ділянкою, відтак договір оренди спірної земельної ділянки підлягає визнанню недійсними на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 безвідплатно набула право власності на спірну земельну ділянку, яка вибула із користування позивача не з його волі, відтак, наявні підстави для витребування майна в порядку ст. ст. 387, 388 ЦК України.

Суд першої інстанції визнав необґрунтованими позовні вимоги про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 у комунальну власність Миронівської міської територіальної громади спірної земельної ділянки.

Ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції стягнув з відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ «Нива Миронівщини» на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 960 грн 00 коп. з кожного, враховуючи часткове задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

Встановлено, що КСП «Маслівське» є правонаступником ДП «СП «Маслівське».

ДП «СП «Маслівське» набуло права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий № 3222984300:02:208:0001, загальною площею 392,0472 га, на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 153877, виданого Управлінням земельних ресурсів у Миронівському районі 23 грудня 2009 року.

Згідно висновку експерта № 327/04-2021 від 01 квітня 2021 року за результатами проведення земельно- технічної експертизи у кримінальному провадженні № 12020110220000279, на земельну ділянку з кадастровим номером № 3222984300:02:208:0001 накладається земельна ділянка з кадастровим номером 3222984300:02:023:0002, площею 4, 1100 га.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3222984300:02:023:0002 відноситься до земель сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належать на праві власності ОСОБА_1 .

Вказану земельну ділянку ОСОБА_1 набула у власність на підставі розпорядження Миронівської районної державної адміністрації Київської області № 165 від 22 травня 2018 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 на території Маслівської сільської ради Миронівського району Київської області».

Земельна ділянка з кадастровим номером 3222984300:02:023:0002 передана ОСОБА_1 в оренду ТОВ «Нива Миронівщини» на підставі договору оренди землі № М-1 від 11 червня 2018 року.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 04 жовтня 2017 року у справі № 371/318/17 за ОСОБА_1 визнано право на отримання у власність земельної частки (паю) із резервного фонду земель, переданих у державну власність при розпаюванні колективним сільськогосподарським підприємством «Маслівське», розміром 4, 57 умовних кадастрових гектари для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Маслівської сільської ради Миронівського району Київської області.

Відповідно до висновку науково - правової експертизи № 126/226-е від 26 листопада 2020 року: з 01 січня 2013 року повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності перейшли від Миронівської РДА до територіального органу Держземагентства у Київській області, відповідно до Закону України № 5245-УІ від 06 вересня 2012 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».

У повідомленні Обухівської районної військової адміністрації Київської області № 60/07-15/212 від 31 січня 2022 року зазначено, що проект приватизації земель ДП «СП «Маслівське» на зберіганні в архівному відділі Обухівської РДА не перебуває.

Обґрунтовуючи поданий позов, КСП «Маслівське» зазначило, що право власності на спірну земельну ділянку отримано ОСОБА_1 незаконно, відтак, на момент укладення договору оренди у ОСОБА_1 відсутні повноваження власника майна, передбачені ч. 1 ст.319 ЦК України.

Стаття 387 ЦК України визначає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

За ч. 4 ст. 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогоподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

За ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згіднодо ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п?ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, спірну земельну ділянку ОСОБА_1 набула у власність на підставі розпорядження Миронівської районної державної адміністрації Київської області № 165 від 22 травня 2018 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 на території Маслівської сільської ради Миронівського району Київської області».

Відповідно до п. 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 445 (в редакції чинній на момент видачі розпорядження № 165 від 22 травня 2018 року), Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

На момент набуття ОСОБА_1 у власність спірної земельної ділянки уповноваженим на розпорядження земельними ділянками сільськогоподраського призначення державної власності було Державне агентство земельних ресурсів України.

Відтак, Миронівська РДА не мала повноважень на розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності та передачу спірної ділянки ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Встановлено, що право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:208:0001, на момент видачі Миронівською районною державною адміністрацією рішення № 165 від 22 травня 2018 року, належало КСП «Маслівське» на підставі державного акту серії ЯЯ № 153877.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3222984300:02:208:0001, або її частина, попередньо не вилучалась із користування КСП «Маслівське», державний акт серії ЯЯ № 153877 не скасовано.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що Державне агентство земельних ресурсів України не приймало розпоряджень про передачу земельної ділянки у власність громадянам, відтак відчуження частини земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:208:0001 відбулося без волевиявлення володільця.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскільки у ОСОБА_1 не виникло право на розпорядження спірною земельною ділянкою, відтак договір оренди спірної земельної ділянки № М-1, укладений 11 червня 2018 року між нею та ТОВ «Нива Миронівщини», підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Враховуючи, що набуте ДП «СП «Маслівське» право постійного користування земельною ділянкою не припинилось, а перейшло до його правонаступника КСП «Маслівське», колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що КСП «Маслівське» є титульним володільцем земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:208:0001.

Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині витребування з володіння ОСОБА_1 у володіння КСП «Маслівське» земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:023:0002.

Так, КСП «Маслівське» звернулось до суду із позовною вимогою про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:023:0002 з незаконного володіння ОСОБА_1 у комунальну власність Миронівської міської територіальної громади в особі Миронівської міської ради.

Оскільки, ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, відтак вказані вимоги пред?явлено неналежним позивачем.

Висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог є обґрунтованим.

КСП «Маслівське» у жовтні 2021 року звернулось до суду із заявою про зміну предмета позову.

Підприємство просило витребувати у комунальну власність Миронівської міської територіальної громади в особі Миронівської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:023:0002.

Відповідно до матеріалів справи, судом першої інстанції не прийнято до розгляду вказану заяву.

Відтак, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції допущено одночасну зміну предмета і підстав позову, оскільки судом розв`язано спір відповідно до позовних вимог первісної редакції позовної заяви КСП «Маслівське».

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом при вирішенні спору були порушені норми процесуального права.

Так, додатковим рішенням Миронівського районного суду Київської області від 22 листопада 2023 року заяву про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі № 820/479/18 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У заяві представник КСП «Маслівське» просила вирішити питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу у сумі 31 840 грн 00 коп.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником КСП «Маслівське» надано копію: договору № 25/02-21 про надання правової допомоги; акту виконаних послуг від 06 жовтня 2023 року; розрахунку вартості послуг.

В акті розрахункувартості послуг наданих виконавцем згідно акту виконаних робіт від 06 жовтня 2023 року зазначено:

- участь у робочій зустрічі з представником КСП «Маслівське», надання консультацій, узгодження правової позиції- 2 год - 2 684 грн 00 коп.;

- аналіз документів та підготовка позовної заяви - 12 год - 16 104 грн 00 коп.;

- підготовка відповіді на відзив відповідача ОСОБА_1 - 4 год - 5 368 грн 00 коп.;

- підготовка заяви про зміну предмета позову - 2 год - 2 684 грн 00 коп.;

- представництво інтересів у суді 21 червня 2022 року, 29 вересня 2023 року - 2 год - 5 000 грн 00 коп.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, беручи до уваги, що дана справа не є унікальною та не потребувала значного часу для вивчення та підготовки позовної заяви, колегія суддів вважає, що зазначені представником КСП «Маслівське» витрати на правничу допомогу в розмірі 31 840 грн 00 коп. є завищеними та не достатньо обґрунтованими.

Відтак, з огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_1 та ТОВ «Нива Миронівщини» на користь КСП «Маслівське» витрат на правничу допомогу у розмірі 7 960 грн 00 коп з кожного.

Доводи апеляційних скарг про те, що судом першої інстанції не взято до уваги заяву про зменшення розміру судових витрат, колегія суддів оцінює критично, оскільки судом зменшено розмір витрат на правничу допомогу з 31 840 грн 00 коп. до 15 920 грн 00 коп.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом при вирішенні спору були порушені норми процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 29 вересня 2023 року та додаткове рішення від 22 листопада 2023 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для їх скасування за доводами апеляційних скарг немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Миронівщини» на рішення Миронівського районного суду Київської області від 29 вересня 2023 року залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Миронівщини» на додаткове рішення Миронівського районного суду Київської області від 22 листопада 2023 року залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Миронівського районного суду Київської області від 22 листопада 2023 року залишити без задоволення.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 29 вересня 2023 року залишити без змін.

Додаткове рішення Миронівського районного суду Київської областівід 22 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст складено 27 серпня 2024 року.

Суддя-доповідач Є.В. Болотов

Судді: С.В. Кулікова

С.Г. Музичко