Постанова

від 04.12.2007 по справі 15/14-07-122

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/14-07-122

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 04 грудня 2007 р.                                                                                    № 15/14-07-122  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. –головуючий,

Грека Б.М., Самусенко С.С.,

розглянувшикасаційну скаргуДержавного підприємства "Енергоринок"

на ухвалугосподарського суду Одеської області від 23.03.2007р.

та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 31.05.2007р.

у справі№15/14-07-122

за позовомВідкритого акціонерного товариства  "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"

до1.          Державного підприємства "Енергоринок";2.          Головного управління Державного казначейства України в Одеській області

простягнення 27 298 950 грн. 22 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Паскаль Т.В. (дов. від 24.04.2007р.); Зубченко С.М. (дов. від 12.12.2006р. №266);

від відповідача 1: Алмаз В.В. (дов. від 09.02.2007р. №01/10-102Д);

від відповідача 2: не з'явилися

             В судовому засіданні оголошувалася перерва до 04.12.2007р.

В С Т А Н О В И В

       ВАТ “Одесаобленерго” звернулося  до господарського суду Одеської області із позовною заявою до ДП “Енергориок” та ГУДКУ в Одеській області  про стягнення  27 298 950,22 грн. безпідставно отриманих коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України  (надалі ЦК України).

Ухвалою від 23.03.2006 р. по справі № 15/14-07-122 господарським судом Одеської області провадження по даній справі було припинено  на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку із погашенням заборгованості  у сумі 27 298 950,22 грн. шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог.

Одеський апеляційний господарський суд переглядаючи за апеляційною скаргою ДП “Енергоринок” дану справу прийняв постанову від 31.05.2007 року, якою залишив ухвалу господарського суду Одеської області від 23.03.2007 року без змін, а апеляційну скаргу ДП “Енергоринок” –без задоволення.

ДП “Енергоринок” не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2007 року звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій ставить питання про скасування  ухвали господарського суду Одеської області від 23.03.2007 року і постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2007 року, та просить направити справу на розгляд до суду першої інстанції. Мотивуючи свою касаційну скаргу, ДП “Енергоринок” зазначає на порушення попередніми судовими інстанціями  положень ст. 601 ЦК та п. 1-1 ст. 80 ГПК України. Скаржник зазначає у скарзі, що  місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом були зроблені помилкові висновки щодо відсутності між сторонами спору щодо предмету позову.

У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти доводів скаржника та просить суд касаційної інстанції залишити оскаржувані судові акти в силі з мотивів, наведених у відзиві.

 Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши оскаржувані судові акти на предмет дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті останніх, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги, з огляду на наступне.

   Заявляючи позовні вимоги про стягнення з ДП “Енергоринок” та ГУДКУ в Одеській області  27 298  950,22 грн. безпідставно отриманих коштів, ВАТ “Одесаобленерго” виходило з того, що на протязі 2005 –2006 років позивач сплатив на користь  ДП “Енергоринок”   27 298  950,22 грн.  в якості оплати електричної енергії купованої у 1999 році.  В подальшому   на підставі ухвали господарського суду Одеської області від 23.06.2006 року по справі № 17-1-24/3492 про роз'яснення рішення арбітражного суду Одеської області від 25.07.2000 року у справі № 17-1-24/3492, позивач дізнався про те, що заборгованість за 1999 рік  заявлялася ДП “Енергоринок” до стягнення та відносно неї було прийняте рішення.

Так, рішенням арбітражного суду Одеської області було встановлено, що державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго”, правонаступником якого є ДП “Енергоринок”, в зв'язку з утворенням заборгованості  у розмірі  476 904 584,85 грн. станом на 15.04.2000 року, пред'явило до ВАТ “Одесобленерго” претензію від 17.04.2000 р. № 116, яка була визнана останнім частково на суму  241 387 676,97 грн., та яка згідно з платіжною вимогою № 359 від 09.07.99 року стягується Промінвестбанком України.  Постановою Одеського апеляційного господарського суду  від                25.07.2006 р. по справі №5/205-05-6104 за позовом ВАТ „Одесаобленерго” до ДП „Енергоринок” про визнання недійсним договору реструктуризації заборгованості за 1999 рік було встановлено, що  відповідно до листа філії ОРУ банку „Фінанси та Кредит”  №129 від 03.02.2004 р. платіжна вимога                                         №359 від 09.07.99 року була повернута стягувачу в зв'язку із її відкликанням.

Окрім зазначеного, як свідчать  ухвала господарського суду м. Києва від 25.12.2006 року щодо припинення провадження по справі  №7/712 та  постанова Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2007 року у даній справі  вимоги ДП “Енергоринок” до ВАТ “Одесаобленерго” про стягнення заборгованості  в сумі 267 927 330,62 грн., у тому числі заборгованості за поставлену електроенергію  в сумі 169 209 990,41 грн., що виникла за договором  № 427/01 від 14.10.1998 року  в період з серпня 1999 року по грудень 1999 року, 3 відсотків річних у сумі 15 228 899,14 грн., інфляційних нарахувань у розмірі  56 702 267,79 грн.. пені –14 941 473,95 грн., 7 відсоткового штрафу у сумі 11844 699,33 грн., задоволенню не підлягають, оскільки рішенням  арбітражного суду Одеської області від 25.07.2000 року  у справі №17-1-24/3492 вирішено спір щодо стягнення вказаної заборгованості.

У касаційній скарзі ДП “Енергоринок” зазначає про відсутність у нього боргу перед ВАТ “Одесаобленерго” в  сумі 27  298  950,22 грн., оскільки  вказані кошти були сплачені позивачем на погашення заборгованості за електроенергію 1999 року, а заборгованість за 1999 рік існує та не погашена ВАТ “Одесаобленерго”, про що свідчать акти звірки взаєморозрахунків. Втім такі  доводи скаржника суперечать зазнаним  вище судовим актам, що набрали законної сили та на підставі вимог ст. 35 ГПК України не приймаються колегією суддів суду касаційної інстанції до уваги.

Необґрунтованими є твердження ДП “Енергоринок” щодо невірного застосування  господарськими судами  попередніх інстанцій положень  п. 1-1 ст. 80 ГПК України при розгляді справи.

    У відповідності до положень ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. При цьому зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. В ухвалі від 23.03.2007 року та постанові від 31.05.2007 року господарськими судами було надано вірну правову оцінку  проведеного між сторонами зарахування однорідних зустрічних вимог згідно із ст. 601 ЦК України, як підставу припинення предмету спору по справі, та доводи касаційної скарги не спростовують висновків  господарських судів попередніх інстанцій щодо відповідності проведеного зарахування вимогам ст. 601 ЦК України. Посилання скаржника на безпідставність зарахування внаслідок відсутності його згоди щодо зарахування однорідних зустрічних вимог,  спростовуються  ч. 2 ст. 601 ЦК України  та матеріалами справи.

Враховуючи викладене, на думку судової колегії Вищого господарського суду України, доводи касаційної скарги щодо порушення  господарським судом Одеської області та Одеським апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесені ухвали та постанови не підтверджуються обставинами справи.

          Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

           1.Касаційну скаргу ДП “Енергоринок” залишити без задоволення.

           2.Постанову Одеського апеляційного господарського суду                              

              від 31.05.2007 року у справі № 15/14-07-122 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  І. Плюшко

Судді                                                                                Б. Грек                                                                                          

                                                                                   С. Самусенко