Ухвала

від 23.03.2007 по справі 15/14-07-122

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/14-07-122

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

         "23" березня 2007 р.Справа  № 15/14-07-122

Господарський суд Одеської області у складі

судді                                               Петрова В.С.

При секретарі                                Стойковій М.Д.

За участю представників сторін:

від позивача  -                               Паскаль Т.В.;

від відповідачів:

1)          ГУДКУ України в Одеській області -  не з'явився;

2)  ДП „Енергоринок”  -               Алмаз В.В.,                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” до Державного підприємства „Енергоринок” та Головного Управління Державного казначейства України в Одеській області про стягнення 27 298 950,22 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства „Енергоринок” та Управління Державного казначейства в Одеській області про стягнення 27 298 950,22 грн., посилаючись на наступне.

Протягом червня –липня 2000 року арбітражним судом Одеської області розглядалась справа № 17-1-24/3492 за позовом ДП „Енергоринок” до ВАТ „Одесаобленерго” (між тими ж сторонами) про стягнення з останнього заборгованості в сумі 476 904 584,85 грн. за куплену електроенергію по договору № 427/01 від 14.10.1998 р., яка виникла станом на 01.04.2000 р.

Рішенням арбітражного суду Одеської області від 25.07.2000 р. позовні вимоги                 ДП „Енергоринок” було задоволено, стягнуто з ВАТ „Одесаобленерго” 178 841 118,92 грн. та судові витрати. На виконання зазначеного рішення був виданий відповідний наказ про примусове стягнення вищевказаної суми.

У зв'язку з тим, що ні в позовній заяві, ні в судовому рішенні не було зазначено періоду виникнення заборгованості, а лише вказано дату, станом на яку виник борг –01.04.2000 р. („сальдова” заборгованість), з метою уникнення помилок для проведення розрахунків за минулі роки ВАТ „Одесаобленерго” звернулось до господарського суду Одеської області із заявою в порядку ст. 89 ГПК України про роз'яснення рішення арбітражного суду Одеської області від 27.05.2000 р. у справі  № 17-1-24/3492 в частині визначення періоду виникнення заборгованості за позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.06.2006 р. по справі № 17-1-24/3492 було роз'яснено, що періодом, за яким було стягнуто заборгованість з ВАТ „Одесаобленерго” на користь ДП „Енергоринок” згідно вищевказаного рішення суду є заборгованість, що виникла з моменту укладання договору № 427/01 –14.10.1998 р. по 01.04.2000 р.

Таким чином, розгляд питання про стягнення заборгованості за 1999 р. було предметом вирішення судової справи № 17-1-24/3492.

В той же час, вищевказане рішення арбітражного суду Одеської області від 25.07.2000 р. було повністю виконане ВАТ „Одесаобленерго”, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження ВДВС Центрального районного управління юстиції м. Одеси від 15.11.2000 р.

Заборгованість за 1999 рік в сумі 241 387 676,97 грн. арбітражним судом Одеської області при розгляді справи № 17-1-24/3492 не була стягнута на користь ДП „Енергоринок” у зв'язку з тим, що стягнення вказаної суми відбулось в доарбітражному порядку шляхом визнання претензії НЕК „Укренерго від 24.04.1999 р. Зазначену претензію ВАТ „Одесаобленерго” визнало в повному обсязі, у зв'язку з чим на підставі ст. 8 АПК України стягувач –НЕК „Укренерго”, правонаступником якого є ДП „Енергоринок” звернувся до установи банку з платіжною вимогою № 359 від 09.07.1999 р. про безспірне списання з ВАТ „Одесаобленерго” суми 241 387 676,97 грн. В подальшому, як вбачається з листа банківської установи –ОРУ АКБ „Фінанси та Кредит” № 129 від 03.02.2004 р., зазначена платіжна вимога була повернута стягувачу у зв'язку з відкликанням платіжної вимоги без виконання.

Враховуючи той факт, що ДП „Енергоринок” не звертався до банківських установ та до органів ДВС для примусового стягнення вказаної суми, то строк позовної давності для стягнення боргу сплинув в липні 2002 року.

Таким чином, у ВАТ „Одесаобленерго” відсутня заборгованість перед ДП „Енергоринок” за 1999 рік, тому перерахування коштів в рахунок погашення боргу за вказаний період відбулось без достатньої правової підстави.  

В той же час, ВАТ „Одесаобленерго” в листопаді –грудні 2005 р. та червні 2006 року помилково перерахувало ДП „Енергоринок” в рахунок погашення заборгованості за куплену електроенергію у серпні-вересні 1999 року грошові кошти в сумі 25 114 571,93 грн. за наступними платіжними документами:

-          платіжне доручення № 1 від 24.11.2005 р. на суму 458 732,65 грн. за електроенергію, відпущену у серпні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 2 від 24.11.2005 р. на суму 189 299,09 грн. за електроенергію, відпущену у серпні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 3 від 24.11.2005 р. на суму 67 802,21 грн. за електроенергію, відпущену у серпні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 4 від 24.11.2005 р. на суму 811 225,24 грн. за електроенергію, відпущену у серпні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 5 від 24.11.2005 р. на суму 64 612,24 грн. за електроенергію, відпущену у серпні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 6 від 24.11.2005 р. на суму 162 687,78 грн. за електроенергію, відпущену у серпні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 7 від 24.11.2005 р. на суму 296 685,07 грн. за електроенергію, відпущену у серпні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 9 від 29.11.2005 р. на суму 145 750,80 грн. за електроенергію, відпущену у серпні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 10 від 29.11.2005 р. на суму 115 176,14 грн. за електроенергію, відпущену у серпні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 11 від 29.11.2005 р. на суму 1 191 752,83 грн. за електроенергію, відпущену у серпні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 12 від 29.11.2005 р. на суму 206 460,79 грн. за електроенергію, відпущену у серпні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 13 від 29.11.2005 р. на суму 829 033,98 грн. за електроенергію, відпущену у серпні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 14 від 29.11.2005 р. на суму 731 919,35 грн. за електроенергію, відпущену у серпні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 15 від 21.12.2005 р. на суму 1 354 909,20 грн. за електроенергію, відпущену у серпні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 16 від 21.12.2005 р. на суму 2 656 936,32 грн. за електроенергію, відпущену у серпні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 17 від 21.12.2005 р. на суму 1 829 795,79 грн. за електроенергію, відпущену у серпні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 20 від 21.12.2005 р. на суму 1 214 539,51 грн. за електроенергію, відпущену у серпні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 18 від 21.12.2005 р. на суму 889 744,96 грн. за електроенергію, відпущену у вересні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 19 від 21.12.2005 р. на суму 1 753 209,01 грн. за електроенергію, відпущену у серпні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 21 від 26.12.2005 р. на суму 1 363 669,21 грн. за електроенергію, відпущену у вересні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 22 від 26.12.2005 р. на суму 1 404 345,77 грн. за електроенергію, відпущену у вересні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 23 від 26.12.2005 р. на суму 206 484,71 грн. за електроенергію, відпущену у вересні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 24 від 26.12.2005 р. на суму 559 717,56 грн. за електроенергію, відпущену у серпні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 25 від 26.12.2005 р. на суму 1 056 645,00 грн. за електроенергію, відпущену у вересні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 29 від 03.07.2006 р. на суму 1 408 254,78 грн. за електроенергію, відпущену у вересні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 28 від 03.07.2006 р. на суму 33 412,67 грн. за електроенергію, відпущену у серпні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 26 від 20.06.2006 р. на суму 1 644 629,02 грн. за електроенергію, відпущену у вересні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 27 від 20.06.2006 р. на суму 2 467 150,25 грн. за електроенергію, відпущену у вересні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 6 від 19.12.2006 р. на суму 100 248,23 грн. за електроенергію, відпущену у серпні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 5 від 19.12.2006 р. на суму 26 155,27 грн. за електроенергію, відпущену у жовтні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 9 від 19.12.2006 р. на суму 626 161,03 грн. за електроенергію, відпущену у жовтні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 7 від 19.12.2006 р. на суму 128 638,00 грн. за електроенергію, відпущену у жовтні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 8 від 19.12.2006 р. на суму 411 508,85 грн. за електроенергію, відпущену у жовтні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 10 від 19.12.2006 р. на суму 129 212,91 грн. за електроенергію, відпущену у жовтні 1999 р.;

-          платіжне доручення № 11 від 19.12.2006 р. на суму 750 444,00 грн. за електроенергію, відпущену у вересні 1999 р.

Загальна сума перерахованих коштів за вищевказаними платіжними документами складає 27 286 950,22 грн.

       На підставі викладеного та з урахуванням того, що питання оплати заборгованості за серпень, вересень та жовтень 1999 р. було вирішено по суті арбітражним судом Одеської області при розгляді справи № 17-1-24/3492 та сплачено ВАТ „Одесаобленерго” у 2000 році, позивач вважає, що вищезазначені грошові кошти було сплачено на користь ДП „Енергоринок” без достатньої правової підстави.

За таких обставин та оскільки розрахунки з оплати позивачем коштів в сумі 27286950,22 грн. проводились за участю Управління Державного казначейства в Одеській області, позивач просить стягнути з державного підприємства „Енергоринок” та управління Державного казначейства в Одеській області на користь відкритого акціонерного товариства „Одесаобленерго” 27 286 950,22 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.01.2007 р. було порушено провадження у справі № 15/14-07-122 та справу призначено до розгляду.  

Відповідач –ДП “Енергоринок” позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у  відзиві на позовну заяву (а.с. 45-47 т. 2 справи).

Відповідач –Управління Державного казначейства України в Одеській області відзив на позов не надав, проте у судовому засіданні позов не визнав.   

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.03.2007 р. у справі № 15/14-07-122 здійснено заміну відповідача –Управління Державного казначейства в Одеській області на його правонаступника –Головне Управління Державного казначейства України в Одеській області у зв'язку з реорганізацією

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути безпідставно отримані кошти в сумі 27 286 950,22 грн. з ДП „Енергоринок”.       

20.03.2007 року ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” звернулось до господарського суду з клопотанням про припинення провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмету спору, посилаючись на наступне.

19.03.2007 року ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” звернувся до відповідача –ДП „Енергоринок” із заявою № 21/299 про зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій зазначено, що станом на 01.02.2007 року ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” має заборгованість перед ДП “Енергоринок” , що утворилась у зв'язку з несплатою коштів за куплену електроенергію у квітні 2000 року в сумі 42 460 411,35 грн.

Так, ДП “Енергоринок” має грошові зобов'язання перед ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” щодо повернення отриманих без достатньої правової підстави грошових коштів в сумі  27 286 950,22 грн., сплачені позивачем у листопаді –грудні 2005 року та червні 2006 року відповідачу –ДП „Енергоринок” в рахунок погашення заборгованості за куплену електроенергію за серпень, вересень та жовтень 1999 року.

Таким чином, на даний час ДП “Енергоринок” пред'являє вимоги до ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” щодо  сплати заборгованості у сумі  42460411,35 грн., та ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” також вимагає від ДП “Енергоринок” повернути безпідставно отримані кошти в сумі  27 286 950,22 грн. Виходячи з викладеного, на думку позивача, є підстави вважати зазначені вимоги зустрічними.

Крім того, вимога ДП “Енергоринок” щодо сплати заборгованості в сумі                         42 460 411,35 грн. та вимога ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” про повернення коштів у сумі 27 286 950,22 грн. є однорідними, оскільки є грошовими вимогами та обидві пов'язані із розрахунками за електричну енергію.

Також щодо вимог ДП “Енергоринок” по оплаті заборгованості в сумі 42 460 411,35 грн. та вимог ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” про повернення безпідставно оплачених коштів настав строк виконання зобов'язань.

З урахуванням викладеного та відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України  ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” вважає, що однорідні зустрічні вимоги на суму 27 286 950,22 грн. підлягають зарахуванню. В результаті такого  зарахування сума боргу ДП “Енергоринок” перед ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” за зобов'язаннями повернути отримані без достатньої правової підстави грошові кошти вважатиметься погашеною повністю, а сума заборгованості ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” перед ДП “Енергоринок” за  квітень 2000 року –погашеною частково в сумі 27 286 950,22 грн., тобто залишок боргу за цей період складатиме 15 173 461,13 грн.

Відповідач проти задоволення клопотання про припинення провадження по справі заперечує посилаючись на те, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог не усуває предмету спору, оскільки предметом даного спору є певна суцільність, яка виявляється в спірній сумі грошових коштів і, відповідно, права на ці кошти, а оскільки позивач і досі вважає 27286950,22 грн. такими, що незаконно отримані ДП „Енергоринок”, будь-які його дії по відношенню до цієї суми не роблять відсутнім предмет спору у даній справі, а лише змінюють спосіб захисту цивільного права.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання позивача про припинення провадження по справі є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” звернулось до суду з позовом до ДП “Енергоринок” про повернення безпідставно отриманих відповідачем коштів у сумі 27  286 950,22 грн. згідно частини 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

        Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на час здійснення ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” на користь ДП “Енергоринок” оплат в сумі 27 286 950,22 грн. в рахунок погашення заборгованості за 1999 рік, вказаних зобов'язань насправді не існувало.

        Так, у відповідності до положень ст. 222 Цивільного кодексу УРСР (надалі ЦК 1963 року) зобов'язання припиняється неможливістю виконання, якщо вона викликана обставинами, за які боржник не відповідає (стаття 210 цього Кодексу). Стаття 210 ЦК встановлює, що коли невиконання або неналежне виконання зобов'язання обумовлено умислом або необережністю кредитора, боржник звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом. З матеріалів справи вбачається, що господарськими судами у справах № 17-1-24/3492,  № 5/205-05-6104 встановлено, що стягнення заборгованості за електричну енергію, що утворилась за 1999 рік, відбулося в доарбітражному порядку шляхом визнання претензії НЕК „Укренерго” (правонаступником якого є відповідач) від 24.04.1999 р. Зазначену претензію ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” визнало в повному обсязі, у зв'язку із чим на підставі ст. 8 АПК України стягувач –НЕК „Укренерго” звернувся до установи банку з платіжною вимогою № 359 від 09.07.1999 р. про безспірне списання з ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” суми в розмірі 241 387 676,97 грн. В подальшому, як вбачається з листа банківської установи –ОРУ АКБ „Фінанси та Кредит” № 129 від 03.02.2004 р. зазначена платіжна вимога була повернута стягувачу у зв'язку із відкликанням платіжної вимоги без виконання. Згідно зі ст. 8 АПК України, що діяла на час визнання заборгованості 1999 року позивачем за претензією ДП “Енергоринок”, та ст. 143 Інструкції НБУ “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України” № 7, затвердженої постановою НБУ № 204 від 02.08.96 р., стягнення заборгованості за визнаною боржником претензією проводилось в безакцептному порядку через установу банку за платіжною вимогою кредитора.

Відмова ДП “Енергоринок” від безспірного списання коштів з рахунків ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” за визнаною претензією шляхом відкликання платіжної вимоги свідчить про припинення зобов'язання по оплаті вказаної заборгованості внаслідок неможливості його виконання.

Вказане підтверджується тим, що відповідач добровільно відмовився від виконання зобов'язання у порядку, передбаченому чинним законодавством, і як наслідок втратив право на цю суму боргу, в тому числі на звернення  до суду щодо стягнення такої заборгованості.

Таким чином, перераховані ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” на користь ДП “Енергоринок” кошти в сумі 27 286 950,22 грн. в рахунок погашення боргу за куплену електроенергію за 1999 рік,  зобов'язання по оплаті якого було припинено згідно зі ст. 222 ЦК 1963 року, отримані відповідачем безпідставно та відповідно до вимог ст. 1212 ЦК 2003 року повинні бути повернуті позивачу.

Крім того, безпідставність отримання ДП “Енергоринок” коштів в сумі 27 286 950,22 грн., сплачених в рахунок погашення неіснуючого боргу за куплену електроенергію за 1999 рік, підтверджується також і тим, що вказана заборгованість була предметом судової справи № 17-1-24/3492, яка розглядалася арбітражним судом Одеської області ще в 2000 році. Під час розгляду зазначеної справи позивачу справі № 17-1-24/3492 –ДП “Енергоринок” не уточнював позовні вимоги в частині виключення вимог про стягнення суми заборгованості за визнаною претензією. У відповідності до положень ч. 4 ст. 84 ГПК України резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю або частково З рішення арбітражного суду Одеської області від 25.07.2000 року по справі № 17-1-24/3492 вбачається, що суд частково задовольнив позовні вимоги позивача шляхом зменшення стягуваної суми на суму визнаної відповідачем претензії.

Отже, оскільки позовні вимоги ДП “Енергоринок” у справі № 17-1-24/3492 було задоволено частково, та до складу вказаних вимог входили вимоги про стягнення суми заборгованості за електричну енергію за 1999 рік  за визнаною претензією, то у стягненні заборгованості за визнаною претензією ДП “Енергоринок” було відмовлено.

Таким чином, оскільки з боку ДП “Енергоринок” рішення арбітражного суду Одеської області від 25.07.2000 року по справі № 17-1-24/3492 оскаржене у встановленому законом порядку не було та набрало законної сили, зазначене є також обставиною, що обумовлює безпідставність погашення заборгованості, у стягненні якої судом було відмовлено.

До зазначених висновків дійшов господарський суд м. Києва при розгляді справи № 7/712 за позовом ДП “Енергоринок” до ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” та НАК “Енергетична компанія України” про стягнення 267 927 330,62 грн., у тому числі заборгованості за поставлену електроенергію в сумі  169 209 990,41 грн., що виникла за договором  № 427/01 від 14.10.1998 року  в період з серпня 1999 року по грудень 1999 року, трьох відсотків річних у сумі 15 228 899,14 грн., інфляційних нарахувань у розмірі  56 702 267,79 грн., пені –14 941 473,95 грн., 7% штрафу в сумі 11 844 699,33 грн., а також судових витрат по справі. Предмет вказаної справи безумовно пов'язаний з обставинами щодо вимог позивача про повернення безпідставно отриманих ДП “Енергоринок”  коштів в сумі 27 286 950,22 грн. Зазначеним підтверджується те, що сума 27 286 950,22 грн. була сплачена ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” саме  в рахунок погашення заборгованості за куплену електроенергію за 1999 рік, а заявлений ДП “Енергоринок” позов, що розглядався у справі № 7/712, був пред'явлений стосовно саме вказаної заборгованості, точніше її залишку.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.12.2006 року у справі № 7/712, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2007 року по зазначеній справі, провадження по справі за позовом ДП “Енергоринок”  до ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” та НАК “Енергетична компанія України” про стягнення заборгованості за 1999 рік було припинено на підставі ч. 2 ст. 80 ГПК України, а саме: з підстав того, що спір по справі було вже розглянуто арбітражним судом Одеської області у справі № 17-1-24/3492 та за результатами розгляду винесене рішення  від 25.07.2000 року.

Зазначені обставини також підтверджують факт відсутності підстав для погашення заборгованості за електричну енергію за 1999 рік і відповідно свідчать про безпідставність отримання ДП “Енергоринок” сплачених коштів у сумі 27 286 950,22 грн.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування –це односторонній правочин. Його особливість полягає у тому, що воно може припинити відразу два зустрічних зобов'язання –при умові рівності розміру вимог.

Зарахуванням можуть припинятися тільки однорідні вимоги. Вони повинні бути однорідними у розумінні їх матеріального змісту. Не можна зарахувати обов'язок надати послугу в рахунок зустрічного обов'язку поставити товар. Звичайно зарахуванням припиняються грошові зобов'язання, оскільки гроші є в обігу як загальний еквівалент товарів, робіт, послуг.

Юридично неоднорідними є цивільно-правові вимоги про оплату поставлених товарів, виконаних робіт, наданих послуг з одного боку, і про стягнення неустойки за неналежне виконання зобов'язання, зустрічні вимоги зміст яких складає цивільно-правова відповідальність –відшкодування шкоди, сплата процентів і сум індексації заборгованості з іншого.

Отже, зарахування можливе при наявності таких умов:

-          зустрічність вимог, це означає, що сторони беруть участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов'язанні є боржником в іншому зобов'язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі). При цьому, якщо сторони з метою проведення зарахування своєю угодою змінять предмет вимог (наприклад оцінять речі, послуги тощо в грошах), то така однорідність не відповідає вимогам ст. 601 Цивільного кодексу України і зарахування буде неможливим;

-          зрілість вимог, необхідно, щоб термін виконання зобов'язань вже настав, або був визначений моментом запитання, чи щоб термін не був указаний взагалі, тобто виконання можна вимагати в будь-якій момент;

-          ясність вимог.                        

Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами позивача про припинення зобов'язань ДП „Енергоринок” перед позивачем шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Таким чином, предмет спору у даній справі відсутній.

Відповідно до п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у справі № 15/14-07-122 підлягає припиненню.

Керуючись п. 11 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі № 15/14-07-122 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” до Державного підприємства „Енергоринок” та Головного Управління Державного казначейства України в Одеській області про стягнення 27 298 950,22 грн. припинити.

Ухвалу може бути оскаржено у 10-денний термін з дня її прийняття.

                        Суддя                                                                                       Петров В.С.