ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/19286/23 пров. № А/857/13784/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
за участю секретаря судового засідання: Юник А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року, ухвалене суддею Сидор Н.Т. у м. Львові у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі № 380/19286/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРНЕШНЛ ФЛЕЙВОРС ЕНД ФРЕГРАНСІЗ ІФФ УКРАЇНА до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-
ВСТАНОВИВ:
16 серпня 2023 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРНЕШЕНЛ ФЛЕЙВОРС ЕНД ФРЕГРАНСІЗ ІФФ УКРАЇНА» звернувся до суду з позовом до відповідача - Львівської митниці, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/100014/2 від 14.01.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000108, винесене відокремленим підрозділом Державної митної служби України Львівською митницею;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/100015/2 від 14.01.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000109, винесене відокремленим підрозділом Державної митної служби України Львівською митницею;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/100016/2 від 14.01.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000105, винесене відокремленим підрозділом Державної митної служби України Львівською митницею;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/100017/2 від 14.01.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000107, винесене відокремленим підрозділом Державної митної служби України Львівською митницею;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/100019/1 від 17.01.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000122, винесене відокремленим підрозділом Державної митної служби України Львівською митницею;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/100020/1 від 17.01.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000121, винесене відокремленим підрозділом Державної митної служби України Львівською митницею;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/100021/1 від 17.01.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000134, винесене відокремленим підрозділом Державної митної служби України Львівською митницею;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/100022/1 від 17.01.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000125, винесене відокремленим підрозділом Державної митної служби України Львівською митницею;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/100023/1 від 18.01.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000137, винесене відокремленим підрозділом Державної митної служби України Львівською митницею;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/100024/1 від 18.01.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000138, винесене відокремленим підрозділом Державної митної служби України Львівською митницею;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/100025/1 від 18.01.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000142, винесене відокремленим підрозділом Державної митної служби України Львівською митницею;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/100034/2 від 18.01.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000200, винесене відокремленим підрозділом Державної митної служби України Львівською митницею;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/100035/2 від 25.01.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000202, винесене відокремленим підрозділом Державної митної служби України Львівською митницею.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів та обраного методу її визначення до декларації додано достатній перелік документів. При цьому зазначає, що приписи митного законодавства зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтовувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначати документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вказує, що відповідачем обґрунтованість сумнівів в заявленій декларантом митній вартості з урахуванням документів, поданих до митного оформлення товару, доведена не була.
На думку позивача, ним подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар та в своїй сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару.
Згідно доводів позивача, відомості інформаційних баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та не мають більшого значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Як наслідок, саме лише зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів реквізитів раніше оформленої митної декларації з вищим рівнем митної вартості товару не може вважатись належним підтвердженням обґрунтованості коригування митної вартості.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року адміністративний позов задоволено. Водночас здійснено розподіл понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та на сплату судового збору.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товарів які ввозяться по вищевказаним митним деклараціям на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме відповідно до умов контракту №3081 від 17.08.2021 оплата за товар здійснюється в такому порядку: Покупець проводить оплату на розрахунковий рахунок Покупця на умовах 100% попередньої оплати (від загальної вартості товарів Т/Т (банківським переказом). Оплата має бути здійснена на умовах банківської комісії SHA». На підтвердження факту оплати за товар декларантом було надані платіжні доручення від 25.10.2022 та від 11.02.2022. Однак, у платіжному дорученні від 25.10.2022 міститься лише загальне посилання на Контракт, що унеможливлює ідентифікацію документа із конкретною поставкою товару, а тому здійснення 100% передоплати за товар не піддається перевірці; в платіжному дорученні від 11.02.2022 міститься посилання на контракт та проформу-інвойс №QX-21081801, який до митного оформлення не було надано. Отже, платіжні доручення неможливо ідентифікувати з даною поставкою товару, що свідчить про не підтвердження 100 % передоплати. Також вказує на наявність ознак підробки у додатках до даного контракту, оскільки у розділі «Продавець» зовнішньоекономічного договору містяться підпис і печатка продавця, що є ідентичними копіями підпису і печатки в додатках до даного контракту (це можна встановити із взаємного розміщення елементів підпису і печатки), якими вносяться зміни щодо ціни товару та термінів до контракту. Водночас покликається на невключення до складових митної вартості товарів вартості послуг перевезення (витрат на транспортування).
Згідно доводів скаржника для визначення митної вартості товарів митницею використано другорядний метод визначення митної вартості. Відповідно до тлумачної примітки до ст. 7 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, методи оцінювання, які мають використовуватись згідно з ст. 7 повинні бути методами, викладеними у статтях 1-6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7. Таким чином, обираючи джерело інформації для визначення митної вартості товарів за резервним методом митниця керувалась статтею 64 МК України та враховувала вимоги статей 58-61 МК України, зокрема в частині меншої з двох альтернативних вартостей, часу імпорту, характеристик товару тощо. Також і графах 33 усіх оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів було зазначено: «Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось». Зважаючи на викладене, Львівська митниця вважає рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови такими, що прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства.
Також не погоджується із здійсненим судом розподілом судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу.
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 17.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРНЕШЕНЛ ФЛЕЙВОРС ЕНД ФРЕГРАНСІЗ ІФФ УКРАЇНА» (Покупець) та Seven Star Lemon Technology Co., LTD (Продавець) було укладено контракт №3081 (далі - Контракт №3081), за умовами якого продавець продає а покупцем купує лимонну кислоту моногідрат за ціною $740,00/тонну. Загальна ціна договору становить $672 000,00 грн.
В подальшому 02.08.2022 до вказаного контракту було укладено Додаток №3, яким сторони зазначили, що на умовах Контракту №3081 продавець продасть, а покупець купить 200 метричних тон лимонної кислоти моногідрату за ціною $1000/тонну. Загальна вартість товару складає $200 000,00.
В подальшому до вказаного контракту було укладено Додаток №4, яким сторони зазначили, що на умовах Контракту №3081 продавець продасть, а покупець купить 50 метричних тон лимонної кислоти моногідрату за ціною $740/тонну. Загальна вартість товару складає $37 000,00.
Зазначені суми сплачено по передоплаті згідно з платіжними дорученнями в іноземній валюті №6 від 11.02.2022 на суму $224 000,00 грн та №20 від 25.10.2022 на суму $13 000,00 грн. Всього на суму $237 000 .
03.10.2022 продавцем було виставлено два інвойси: QX-22101502 на суму $37 000,00 та QX-22081801 на суму $200 000,00.
З метою митного оформлення отриманого товару позивачем подано наступні митні декларації:
- 23UA209230002130U0;
- 23UA209230002128U9;
- 23UA202930002322U9;
- 23UA202930003444U7;
- 23UA202930003493U0:
- 23UA202930002334U1;
- 23UA202930003595U6;
- 23UA202930003526U3;
- 23UA202930003844U6;
- 23UA202930004010U1;
- 23UA202930006456U0;
- 23UA202930003426U6;
- 23UA202930006459U8.
До кожної з декларацій позивачем подано документи на підтвердження заявленої вартості товарів:
- Контракт №3081;
- додатки до договору №3, 4, 5;
- пакувальний лист від 03.10.2022;
- автотранспортні накладні (13 одиниць, по одній до кожної декларації);
- інвойси від 03.10.2022 QX-22101502 на суму $37 000,00 та QX-22081801 на суму $200 000,00;
- коносамент SZ2022100497 від 13.11.2022;
- сертифікат про походження товару №22С3707А2916/00413 від 29.12.2022;
- специфікації до інвойсів (13 одиниць, по одній до кожної декларації);
- довідки про транспортні витрати (13 одиниць, по одній до кожної декларації);
- договір про надання послуг митного брокера CCSV0102 від 01.02.2022;
- договір (контракт) про перевезення KYSV0401 від 04.01.2022;
- сертифікат аналізу від 15.10.2022;
- митна декларація країни відправлення №425820220001090139 від 10.11.2022;
- митна декларація країни відправлення №425820220001090165 від 10.11.2022;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги.
За наслідками опрацювання поданих документів митний орган надіслав повідомлення декларанту з вимогами надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
На виконання вимог позивачем подано письмові пояснення (№5 від 12.01.2023, №6 від 12.01.2023, №8 від 16.01.2023, №9 від 17.01.2023, №11 від 17.01.2023, №14 від 18.01.2023, №26 від 24.01.2023, №27 від 24.01.2023), та долучено додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів, а саме:
- копію Контракту №3081;
- копію додатків №2 від 02.08.2022, №3 від 02.08.2022, №4 від 02.09.2022, №5 від 29.12.2022;
- копію рахунку-фактури (інвойс) від 03.10.2022 №QX-22101502;
- копію специфікацій до інвойсів №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13 від 03.10.2022;
- копії платіжних доручень в іноземній валюті №6 від 11.02.2022 грн та №20 від 25.10.2022;
- копію коносаменту SZ2022100497 від 13.11.2022;
- копію пакувального листа від 03.10.2022;
- копію митної декларації країни експортера №425820220001090139 та №425820220001090165;
- копію сертифіката походження №22С3707А2916/00413 та №22С3707А2916/00414;
- копію сертифікату аналізу;
- цінову пропозицію (прайс-лист);
- виписка з бухгалтерської документації.
За результатами розгляду поданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/100014/2 від 14.01.2023, UA209000/2023/100015/2 від 14.01.2023, UA209000/2023/100016/2 від 14.01.2023, UA209000/2023/100017/2 від 14.01.2023, UA209000/2023/100017/2 від 14.01.2023, UA209000/2023/100019/1 від 17.01.2023, UA209000/2023/100020/1 від 17.01.2023, UA209000/2023/100021/1 від 17.01.2023, UA209000/2023/100022/1 від 17.01.2023, UA209000/2023/100023/1 від 18.01.2023, UA209000/2023/100024/1 від 18.01.2023, UA209000/2023/100025/1 від 18.01.2023, UA209000/2023/100034/2 від 18.01.2023, UA209000/2023/100035/2 від 25.01.2023, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000108, №UA209230/2023/000109, №UA209230/2023/000105, №UA209230/2023/000107, №UA209230/2023/000122, №UA209230/2023/000121, №UA209230/2023/000134, №UA209230/2023/000125, №UA209230/2023/000137, №UA209230/2023/000138, №UA209230/2023/000142, №UA209230/2023/000200, №UA209230/2023/000202.
Позивач, вважаючи рішення Львівської митниці та картки відмови протиправними, звернувся до суду з вимогами про їх скасування.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає на таке.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Суд апеляційної інстанції враховує, що порядок та умови проходження служби військовослужбовцями, порядок та умови визначення норм оплати праці (грошового забезпечення) регламентується спеціальним законодавством.
В розумінні пунктів 23 та 24 частини 1статті 4 МК Українимитне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною 1статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.
Згідно із статтею 264 Кодексу митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
У випадках, коли з причин, визнаних органом доходів і зборів обґрунтованими, окремі документи, визначені цим Кодексом, не можуть бути представлені разом з митною декларацією, дозволяється подання таких документів протягом часу, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.
За визначенням, викладеним у статті 256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Згідно зі статтею 264 Митного кодексу орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст. 335 Митного кодексу України разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості, зокрема у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12статті 264 МК України).
Суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позов виходив з того, що при проходженні митного контролю позивачем подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості є не конкретизованим та безпідставним. Відповідач, в свою чергу, не обґрунтував відсутність якої інформації чи розбіжність яких відомостей перешкоджає підтвердженню митної вартості товарів згідно з поданими позивачем митною деклараціями 23UA209230002130U0; 23UA209230002128U9; 23UA202930002322U9; 23UA202930003444U7; 23UA202930003493U0: 23UA202930002334U1; 23UA202930003595U6; 23UA202930003526U3; 23UA202930003844U6; 23UA202930004010U1; 23UA202930006456U0; 23UA202930003426U6; 3UA202930006459U8.
Так, за змістом статей 49,50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу(частини 1 та 2статті 51 МК України).
Згідно з частиною першою статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та главою 8.
За приписами частини другої цієї статті декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Як встановлено частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2ст. 53 МК України).
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною п`ятою цієї статті забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини шостої цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.
Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.
При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Так, згідно доводів відповідача, митна вартість товару не могла бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, що імпортуються, у зв`язку із неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України.
Тобто, наданими до митного оформлення документами не підтверджено заявлену до митного оформлення ціну імпортованого товару та на вимогу митного органу необхідних додаткових доказів, які б усували сумніви у правильності визначення митної вартості, декларантом не надано.
Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч.2 ст.2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).
Так, заявлена позивачем митна вартість товару не визнана митним органом. Відповідачем поставлено під сумнів правильність визначення митної вартості декларантом.
Як слідує із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару ,,лимонна кислота моногідрат».
Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом було виявлено, що подані до митного контролю та оформлення документи містять розбіжності і неточності.
Аналіз наведених вище положень МК України дозволяє дійти висновку про те, що підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару, серед іншого, може слугувати неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої-четвертої статті 53 МК України, або відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, на думку суду, у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка підлягає сплаті за ці товари, митний орган може витребувати додаткові документи.
Львівською митницею з метою підтвердження митної вартості скеровано вимогу щодо надання документів, а саме: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Суд апеляційної інстанції вважає, що розбіжності в поданих документах були встановлені відповідачем і такі свідчили про наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості та правомірно стали підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта.
Так, згідно пояснень скаржника щодо рішення про коригування митної вартості від 14.01.2023 №UA209000/2023/100014/2 на товар: «Кислота лимонна моногідрат (ITRIC ACID MONOHYDRAT); Країна походження: CN, Торгівельна марка: LEMON STAR. Виробник: SEVEN STAR LEMON TECHNOLOGY CO.,LTD…за ціною 1,0630 Дол. США за кг, на умовах поставки FOB QINGDAO» за результатами проведеного опрацювання встановлено наступне - надані платіжні доручення від 25.10.22, та від 11.002.22 містять посилання на контракт та проформу-інвойс №QX-21081801 (не надано), а не на рахунок-фактуру № QX-22101502, що унеможливлює співставити оплату за конкретну поставку товару.
Контракт від 17.08.2021 № 3081 у розділі "Продавець" містить підпис та печатку продавця, що є ідентичними копіями підпису і печатки в додатках до даного контракту (це можна встановити із взаємного розміщення елементів підпису та печатки), якими вносяться зміни щодо ціни та терміну дії контракту. Це дає підстави вважати, що документи мають ознаки підробки.
Умови поставки згідно інвойсу FOB Qingdao. Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FOB (... named port of shipment ) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.
Однак, рахунок-фактуру про надання транспортних послуг до митного оформлення не надано. Декларантом в графі 44 ЕМД заявлено договір на перевезення від 04.01.2022 №KYSV0401, який також не надано. Для підтвердження транспортних витрат надано довідку від декларанта ТОВ «СВ Брок», додатково додані рахунки на оплату транспортних послуг також надані даним підприємством. Згідно наданої до митного контролю міжнародної автотранспортної накладної CMR від 09.01.2023 № 6932/2 у графах 16 та 23 перевізником заявлено PEPITSYK OLEKSANDR, проте договір з таким постачальником послуг серед наданих декларантом документів відсутній.
За зазначеним маршрутом декларантом не надано рахунки на оплату, платіжні документи, заявку, договір на перевезення та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг.
Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості.
Доданий Прайс-лист не являється таким, оскільки містить обмежену інформацію, тобто ціна товару на конкретних умовах (для Українського ринку у кількості 50МТ). Інших документів згідно вимоги не надано.
Згідно пояснень скаржника щодо рішення про коригування митної вартості від 14.01.2023 №UA209000/2023/100015/2 на товар: «Кислота лимонна моногідрат (ITRIC ACID MONOHYDRAT); Країна походження: CN, Торгівельна марка: LEMON STAR. Виробник: SEVEN STAR LEMON TECHNOLOGY CO.,LTD…за ціною 1,3230 Дол. США за кг, на умовах поставки FOB QINGDAO», за результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: у рахунку-фактурі (інвойсі) від 03.10.2022 № QX-22081801 зазначено 100% передоплата, однак до митного оформлення банківські платіжні документи не надано, а додатково додані платіжні доручення від 25.10.22 №20, та від 11.002.22 №6 містять посилання на контракт та проформу-інвойс від 17.08.21 № QX-21081801 (не надано), а не на рахунок-фактуру, що унеможливлює співставити оплату за конкретну поставку товару.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) від 17.08.2021 № 3081 у розділі "Продавець" містить підпис та печатку продавця, що є ідентичними копіями підпису і печатки в додатках до даного контракту (це можна встановити із взаємного розміщення елементів підпису та печатки), якими вносяться зміни щодо ціни товару та терміну дії контракту. Це дає підстави вважати, що документи мають ознаки підробки. Умови поставки згідно інвойсу FOB Qingdao. Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FOB (... named port of shipment ) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Декларантом в графі 44 ЕМД заявлено договір на перевезення від 04.01.2022 № KYSV0401, який не надано.
Для підтвердження транспортних витрат надано довідку від декларанта ТОВ «СВ Брок», додатково додані рахунки на оплату транспортних послуг також надані даним підприємством. Згідно наданої до митного контролю міжнародної автотранспортної накладної CMR від 10.01.2023 № 6932/4 у графах 16 та 23 перевізником заявлено МТД-ТРАНС, проте договір з таким постачальником послуг серед наданих декларантом документів відсутній. За зазначеним маршрутом декларантом не надано рахунки на оплату, платіжні документи, заявку, договір на перевезення та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. Таким чином, в митного органу є всі підстави вважати, що складові не включені до митної вартості. Зовнішньоекономічним договором від 17.08.2021 № 3081 пунктом 4.5 обумовлено, що вартість пакування та маркування входить в ціну товару, однак в інвойсі такі складові ціни відсутні.
Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості. Доданий Прайс-лист не являється таким, оскільки містить обмежену інформацію, тобто ціна товару встановлена на конкретних умовах (для Українського ринку у кількості 200МТ). Додана копія декларації країни відправлення. Інших документів згідно вимоги не надано.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнала заявлену митну вартість.
Згідно пояснень скаржника щодо рішення про коригування митної вартості від 14.01.2023 №UA209000/2023/100016/2 на товар: «Кислота лимонна моногідрат (ITRIC ACID MONOHYDRAT); Країна походження: CN, Торгівельна марка: LEMON STAR. Виробник: SEVEN STAR LEMON TECHNOLOGY CO.,LTD…за ціною 1,0630 Дол. США за кг, на умовах поставки FOB QINGDAO», за результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: у рахунку-фактурі (інвойсі) від 03.10.2022 № QX-22101502 зазначено 100% передоплата, однак до митного оформлення банківські платіжні документи не надано, а додатково додані платіжні доручення від 25.10.22 №20, та від 11.002.22 №6 містять посилання на контракт та проформу-інвойс від 17.08.21 № QX-21081801 (не надано), а не на рахунок-фактуру, що унеможливлює співставити оплату за конкретну поставку товару.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) від 17.08.2021 № 3081 у розділі "Продавець" містить підпис та печатку продавця, що є ідентичними копіями підпису і печатки в додатках до даного контракту (це можна встановити із взаємного розміщення елементів підпису та печатки), якими вносяться зміни щодо ціни товару та терміну дії контракту. Це дає підстави вважати, що документи мають ознаки підробки.
Умови поставки згідно інвойсу FOB Qingdao. Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FOB (... named port of shipment ) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.
Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Декларантом в графі 44 ЕМД заявлено договір на перевезення від 04.01.2022 №KYSV0401, який не надано. Для підтвердження транспортних витрат надано довідку від декларанта ТОВ «СВ Брок», додатково додані рахунки на оплату транспортних послуг також надані даним підприємством.
Згідно наданої до митного контролю міжнародної автотранспортної накладної CMR від 09.01.2023 № 6932/1 у графах 16 та 23 перевізником заявлено МТД-ТРАНС, проте договір з таким постачальником послуг серед наданих декларантом документів відсутній.
За зазначеним маршрутом декларантом не надано рахунки на оплату, платіжні документи, заявку, договір на перевезення та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. Таким чином, в митного органу є всі підстави вважати, що складові не включені до митної вартості.
Зовнішньоекономічним договором від 17.08.2021 № 3081 пунктом 4.5 обумовлено, що вартість пакування та маркування входить в ціну товару, однак в інвойсі такі складові ціни відсутні.
Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості.
Доданий Прайс-лист не являється таким, оскільки містить обмежену інформацію, тобто ціна товару встановлена на конкретних умовах (для Українського ринку у кількості 50МТ). Інших документів згідно вимоги не надано.
Згідно пояснень скаржника щодо рішення про коригування митної вартості від 14.01.2023 №UA209000/2023/100017/2 на товар: Кислота лимонна моногідрат (ITRIC ACID MONOHYDRAT); Країна походження: CN, Торгівельна марка: LEMON STAR. Виробник: SEVEN STAR LEMON TECHNOLOGY CO.,LTD…за ціною 1,3230 Дол. США за кг, на умовах поставки FOB QINGDAO», за результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: у рахунку-фактурі (інвойсі) від 03.10.2022 № QX-22081801 зазначено 100% передоплата, однак до митного оформлення банківські платіжні документи не надано, а додатково додані платіжні доручення від 25.10.22 №20, та від 11.002.22 №6 містять посилання на контракт та проформу-інвойс від 17.08.21 № QX-21081801 (не надано), а не на рахунок-фактуру, що унеможливлює співставити оплату за конкретну поставку товару.
Декларантом в графі 44 ЕМД заявлено договір на перевезення від 04.01.2022 №KYSV0401, який не надано.
Для підтвердження транспортних витрат надано довідку від декларанта ТОВ «СВ Брок», додатково додані рахунки на оплату транспортних послуг також надані даним підприємством.
Згідно наданої до митного контролю міжнародної автотранспортної накладної CMR від 11.01.2023 № 6932/7 у графах 16 та 23 перевізником заявлено МТД-ТРАНС, проте договір з таким постачальником послуг серед наданих декларантом документів відсутній.
Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості.
Декларантом додано копію митної декларації країни відправлення та Прайс-лист, який містить обмежену інформацію, тобто ціна товару встановлена на конкретних умовах (для Українського ринку у кількості 200МТ). Інших документів згідно вимоги не надано.
Згідно пояснень скаржника щодо рішення про коригування митної вартості від 17.01.2023 №UA209000/2023/100019/1 на товар: «Кислота лимонна моногідрат (ITRIC ACID MONOHYDRAT); Країна походження: CN, Торгівельна марка: LEMON STAR. Виробник: SEVEN STAR LEMON TECHNOLOGY CO.,LTD…за ціною 1,3230 Дол. США за кг, на умовах поставки FOB QINGDAO», за результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: Контракт від 17.08.2021 № 3081 у розділі "Продавець" містить підпис та печатку продавця, що є ідентичними копіями підпису і печатки в додатках до даного контракту (це можна встановити із взаємного розміщення елементів підпису та печатки), якими вносяться зміни щодо ціни та терміну дії контракту. Це дає підстави вважати, що документи мають ознаки підробки. Умови поставки згідно інвойсу FOB Qingdao. Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FOB (... named port of shipment ) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.
Згідно наданої до митного контролю міжнародної автотранспортної накладної CMR від 11.01.2023 № 6932/8 графах 16 та 23 перевізником заявлено ОСОБА_1 , проте договір з таким постачальником послуг серед наданих декларантом документів відсутній. За зазначеним маршрутом декларантом не надано рахунки на оплату, платіжні документи, заявку, договір на перевезення та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг.
В декларації країни відправлення зазначена сума та документи, які неможливо ідентифікувати до даної МД.
Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості.
Доданий Прайс-лист не являється таким, оскільки містить обмежену інформацію, тобто ціна товару на конкретних умовах (для Українського ринку у кількості 50МТ). Надані платіжні доручення від 25.10.22, та від 11.02.22 містять посилання на контракт та проформу-інвойс №QX-21081801 (не надано), а не на рахунок-фактуру №QX-22101502, що унеможливлює співставити оплату за конкретну поставку товару. Відомості про взаєморозрахунки. Інших документів згідно вимоги не надано.
Згідно пояснень скаржника щодо рішення про коригування митної вартості від 17.01.2023 №UA209000/2023/100020/1 на товар: «Кислота лимонна моногідрат (ITRIC ACID MONOHYDRAT); Країна походження: CN, Торгівельна марка: LEMON STAR. Виробник: SEVEN STAR LEMON TECHNOLOGY CO.,LTD…за ціною 1,3402 Дол. США за кг, на умовах поставки FOB QINGDAO» за результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: Контракт від 17.08.2021 № 3081 у розділі "Продавець" містить підпис та печатку продавця, що є ідентичними копіями підпису і печатки в додатках до даного контракту (це можна встановити із взаємного розміщення елементів підпису та печатки), якими вносяться зміни щодо ціни та терміну дії контракту. Це дає підстави вважати, що документи мають ознаки підробки. Умови поставки згідно інвойсу FOB Qingdao. Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FOB (... named port of shipment ) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.
Для підтвердження транспортних витрат надано рахунки на оплату транспортних послуг. Згідно наданої до митного контролю міжнародної автотранспортної накладної CMR від 12.01.2023 № 6932/9графах 16 та 23 перевізником заявлено МТД-транс, проте договір з таким постачальником послуг серед наданих декларантом документів відсутній.
За зазначеним маршрутом декларантом не надано рахунки на оплату, платіжні документи, заявку, договір на перевезення та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. Таким чином, в митного органу є всі підстави вважати, що складові не включені до митної вартості.
Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості. Доданий Прайс-лист не являється таким, оскільки містить обмежену інформацію, тобто ціна товару на конкретних умовах (для Українського ринку у кількості 50МТ). Надані платіжні доручення від 25.10.22, та від 11.02.22 містять посилання на контракт та проформу-інвойс №QX-21081801 (не надано), а не на рахунок-фактуру, що унеможливлює співставити оплату за конкретну поставку товару.
Згідно пояснень скаржника щодо рішення про коригування митної вартості від 17.01.2023 №UA209000/2023/100021/1 на товар: Кислота лимонна моногідрат (ITRIC ACID MONOHYDRAT); Країна походження: CN, Торгівельна марка: LEMON STAR. Виробник: SEVEN STAR LEMON TECHNOLOGY CO.,LTD…за ціною 1,3230 Дол. США за кг, на умовах поставки FOB QINGDAO» за результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: Контракт від 17.08.2021 № 3081 у розділі "Продавець" містить підпис та печатку продавця, що є ідентичними копіями підпису і печатки в додатках до даного контракту (це можна встановити із взаємного розміщення елементів підпису та печатки), якими вносяться зміни щодо ціни та терміну дії контракту. Це дає підстави вважати, що документи мають ознаки підробки.
Умови поставки згідно інвойсу FOB Qingdao. Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FOB (... named port of shipment ) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.
Для підтвердження транспортних витрат надано рахунки на оплату транспортних послуг. Згідно наданої до митного контролю міжнародної автотранспортної накладної CMR від 09.01.2023 № 6932/3 графах 16 та 23 перевізником заявлено МТД-транс, проте договір з таким постачальником послуг серед наданих декларантом документів відсутній.
За зазначеним маршрутом декларантом не надано рахунки на оплату, платіжні документи, заявку, договір на перевезення та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. Таким чином, в митного органу є всі підстави вважати, що складові не включені до митної вартості.
В декларації країни відправлення зазначена сума та документи, які неможливо ідентифікувати до даної МД.
Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості.
Доданий Прайс-лист не являється таким, оскільки містить обмежену інформацію, тобто ціна товару на конкретних умовах (для Українського ринку у кількості 50МТ). Надані платіжні доручення від 25.10.22, та від 11.02.22 містять посилання на контракт та проформу-інвойс №QX-21081801 (не надано), а не на рахунок-фактуру, що унеможливлює співставити оплату за конкретну поставку товару.
Згідно пояснень скаржника щодо рішення про коригування митної вартості від 17.01.2023 №UA209000/2023/100022/1 на товар: «Кислота лимонна моногідрат (ITRIC ACID MONOHYDRAT); Країна походження: CN, Торгівельна марка: LEMON STAR. Виробник: SEVEN STAR LEMON TECHNOLOGY CO.,LTD…за ціною 1,3340 Дол. США за кг, на умовах поставки FOB QINGDAO», за результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: Документ сформований в системі «Електронний суд» 31.05.2024 14 Контракт від 17.08.2021 № 3081 у розділі "Продавець" містить підпис та печатку продавця, що є ідентичними копіями підпису і печатки в додатках до даного контракту (це можна встановити із взаємного розміщення елементів підпису та печатки), якими вносяться зміни щодо ціни та терміну дії контракту. Це дає підстави вважати, що документи мають ознаки підробки.
Умови поставки згідно інвойсу FOB Qingdao. Для підтвердження транспортних витрат надано рахунки на оплату транспортних послуг. Згідно наданої до митного контролю міжнародної автотранспортної накладної CMR від 16.01.2023 № 6932/10 графах 17 та 23 перевізником заявлено DIM VER TRANS, проте договір з таким постачальником послуг серед наданих декларантом документів відсутній. За зазначеним маршрутом декларантом не надано рахунки на оплату, платіжні документи, заявку, договір на перевезення та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. Таким чином, в митного органу є всі підстави вважати, що складові не включені до митної вартості. Зовнішньоекономічним договором від 17.08.2021 № 3081 пунктом 4.5 обумовлено, що вартість пакування та маркування входить в ціну товару, однак в інвойсі такі складові ціни відсутні. Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості. Доданий Прайс-лист не являється таким, оскільки містить обмежену інформацію, тобто ціна товару на конкретних умовах (для Українського ринку у кількості 50МТ). Надані платіжні доручення від 25.10.22, та від 11.02.22 містять посилання на контракт та проформу-інвойс №QX-21081801 (не надано), а не на рахунок-фактуру, що унеможливлює співставити оплату за конкретну поставку товару.
Згідно пояснень скаржника щодо рішення про коригування митної вартості від 18.01.2023 №UA209000/2023/100023/1 на товар: Кислота лимонна моногідрат (ITRIC ACID MONOHYDRAT); Країна походження: CN, Торгівельна марка: LEMON STAR. Виробник: SEVEN STAR LEMON TECHNOLOGY CO.,LTD…за ціною 1,3230 Дол. США за кг, на умовах поставки FOB QINGDAO», за результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: Контракт від 17.08.2021 № 3081 у розділі "Продавець" містить підпис та печатку продавця, що є ідентичними копіями підпису і печатки в додатках до даного контракту (це можна встановити із взаємного розміщення елементів підпису та печатки), якими вносяться зміни щодо ціни та терміну дії контракту. Це дає підстави Документ сформований в системі «Електронний суд» 31.05.2024 15 вважати, що документи мають ознаки підробки. Умови поставки згідно інвойсу FOB Qingdao. Для підтвердження транспортних витрат надано рахунки на оплату транспортних послуг. Згідно наданої до митного контролю міжнародної автотранспортної накладної CMR від 10.01.2023 № 6932/5 у графах 16 та 23 перевізником заявлено Poliak-Ivan, проте договір з таким постачальником послуг серед наданих декларантом документів відсутній. За зазначеним маршрутом декларантом не надано рахунки на оплату, платіжні документи, заявку, договір на перевезення та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. Таким чином, в митного органу є всі підстави вважати, що складові не включені до митної вартості. Зовнішньоекономічним договором від 17.08.2021 № 3081 пунктом 4.5 обумовлено, що вартість пакування та маркування входить в ціну товару, однак в інвойсі такі складові ціни відсутні. Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості. Доданий Прайс-лист не являється таким, оскільки містить обмежену інформацію, тобто ціна товару на конкретних умовах (для Українського ринку у кількості 50МТ). - надані платіжні доручення від 25.10.22, та від 11.02.22 містять посилання на контракт та проформу-інвойс №QX-21081801 (не надано), а не на рахунок-фактуру, що унеможливлює співставити оплату за конкретну поставку товару. Відомості про взаєморозрахунки. Інших документів згідно вимоги не надано.
Згідно пояснень скаржника щодо рішення про коригування митної вартості від 18.01.2023 №UA209000/2023/100024/1 на товар: «Кислота лимонна моногідрат (ITRIC ACID MONOHYDRAT); Країна походження: CN, Торгівельна марка: LEMON STAR. Виробник: SEVEN STAR LEMON TECHNOLOGY CO.,LTD…за ціною 1,3340 Дол. США за кг, на умовах поставки FOB QINGDAO», за результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: Контракт від 17.08.2021 № 3081 у розділі "Продавець" містить підпис та печатку продавця, що є ідентичними копіями підпису і печатки в додатках до даного контракту (це можна встановити із взаємного розміщення елементів підпису та печатки), якими вносяться зміни щодо ціни та терміну дії контракту. Це дає підстави вважати, що документи мають ознаки підробки. Умови поставки згідно інвойсу FOB Qingdao. Документ сформований в системі «Електронний суд» 31.05.2024 16 Для підтвердження транспортних витрат надано рахунки на оплату транспортних послуг. Згідно наданої до митного контролю міжнародної автотранспортної накладної CMR від 16.01.2023 № 6932/11графах 17 та 23 перевізником заявлено ФОП ОСОБА_1 , проте договір з таким постачальником послуг серед наданих декларантом документів відсутній. За зазначеним маршрутом декларантом не надано рахунки на оплату, платіжні документи, заявку, договір на перевезення та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. Таким чином, в митного органу є всі підстави вважати, що складові не включені до митної вартості. Зовнішньоекономічним договором від 17.08.2021 № 3081 пунктом 4.5 обумовлено, що вартість пакування та маркування входить в ціну товару, однак в інвойсі такі складові ціни відсутні. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості. В декларації країни відправлення зазначена сума та документи,які неможливо ідентифікувати до даної МД. Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості. Доданий Прайс-лист не являється таким, оскільки містить обмежену інформацію, тобто ціна товару на конкретних умовах (для Українського ринку у кількості 50 МТ).
Згідно пояснень скаржника щодо рішення про коригування митної вартості від 18.01.2023 №UA209000/2023/100025/1 на товар: «Кислота лимонна моногідрат (ITRIC ACID MONOHYDRAT); Країна походження: CN, Торгівельна марка: LEMON STAR. Виробник: SEVEN STAR LEMON TECHNOLOGY CO.,LTD…за ціною 1,3230 Дол. США за кг, на умовах поставки FOB QINGDAO» за результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: Контракт від 17.08.2021 № 3081 у розділі "Продавець" містить підпис та печатку продавця, що є ідентичними копіями підпису і печатки в додатках до даного контракту (це можна встановити із взаємного розміщення елементів підпису та печатки), якими вносяться зміни щодо ціни та терміну дії контракту. Це дає підстави вважати, що документи мають ознаки підробки. Умови поставки згідно інвойсу FOB Qingdao. Для підтвердження транспортних витрат надано рахунки на оплату транспортних послуг. Згідно наданої до митного контролю міжнародної автотранспортної накладної Документ сформований в системі «Електронний суд» 31.05.2024 17 CMR від 10.01.2023 № 6932/6графах 16 та 23 перевізником заявлено Poliak-Ivan, проте договір з таким постачальником послуг серед наданих декларантом документів відсутній. За зазначеним маршрутом декларантом не надано рахунки на оплату, платіжні документи, заявку, договір на перевезення та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. Таким чином, в митного органу є всі підстави вважати, що складові не включені до митної вартості. Зовнішньоекономічним договором від 17.08.2021 № 3081 пунктом 4.5 обумовлено, що вартість пакування та маркування входить в ціну товару, однак в інвойсі такі складові ціни відсутні. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості. В декларації країни відправлення зазначена сума та документи, які неможливо ідентифікувати до даної МД. Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості. Доданий Прайс-лист не являється таким, оскільки містить обмежену інформацію, тобто ціна товару на конкретних умовах (для Українського ринку у кількості 50МТ). Надані платіжні доручення від 25.10.22, та від 11.02.22 містять посилання на контракт та проформу-інвойс №QX-21081801 (не надано), а не на рахунок-фактуру, що унеможливлює співставити оплату за конкретну поставку товару. Відомості про взаєморозрахунки. Інших документів згідно вимоги не надано.
Згідно пояснень скаржника щодо рішення про коригування митної вартості від 18.01.2023 №UA209000/2023/100034/1 на товар: «Кислота лимонна моногідрат (ITRIC ACID MONOHYDRAT); Країна походження: CN, Торгівельна марка: LEMON STAR. Виробник: SEVEN STAR LEMON TECHNOLOGY CO.,LTD…за ціною 1,9187 Дол. США за кг, на умовах поставки FOB QINGDAO», за результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: -Контракт від 17.08.2021 № 3081 у розділі "Продавець" містить підпис та печатку продавця, що є ідентичними копіями підпису і печатки в додатках до даного контракту (це можна встановити із взаємного розміщення елементів підпису та печатки), якими вносяться зміни щодо ціни та терміну дії контракту. Це дає підстави вважати, що документи мають ознаки підробки. Умови поставки згідно інвойсу FOB Qingdao. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця Документ сформований в системі «Електронний суд» 31.05.2024 18 договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Такий рахунок-фактуру про надання транспортних послуг до митного оформлення не надано. Декларантом в графі 44 ЕМД заявлено договір на перевезення від 04.01.2022 № KYSV0401 який також не надано. Для підтвердження транспортних витрат надано довідку від декларанта ТОВ «СВ Брок», додатково додані рахунки на оплату транспортних послуг також надані даним підприємством. Згідно наданої до митного контролю міжнародної автотранспортної накладної CMR у графах 16 та 23 перевізником заявлено Експрес-логістик, проте договір з таким постачальником послуг серед наданих декларантом документів відсутній. За зазначеним маршрутом декларантом не надано рахунки на оплату, платіжні документи, заявку, договір на перевезення та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. В товаротранспортних документах відсутні всі числові складові (навантаження, розвантаження, портові). Таким чином, в митного органу є всі підстави вважати, що складові не включені до митної вартості. Зовнішньоекономічним договором від 17.08.2021 № 3081 пунктом 4.5 обумовлено, що вартість пакування та маркування входить в ціну товару, однак в інвойсі такі складові ціни відсутні. В декларації країни відправлення зазначена сума та документи, які неможливо ідентифікувати до даної МД. Доданий Прайс-лист не являється таким, оскільки містить обмежену інформацію, тобто ціна товару на конкретних умовах (для Українського ринку ). - надані платіжні доручення від 25.10.22, та від 11.02.22 містять посилання на контракт та проформу-інвойс №QX-21081801 (не надано), а не на рахунок-фактуру, що унеможливлює співставити оплату за конкретну поставку товару. Відомості про взаєморозрахунки. Інших документів згідно вимоги не надано.
Згідно пояснень скаржника щодо рішення про коригування митної вартості від 25.01.2023 №UA209000/2023/100035/1 на товар: «Кислота лимонна моногідрат (ITRIC ACID MONOHYDRAT); Країна походження: CN Торгівельна марка : LEMON STAR Виробник : SEVEN STAR LEMON TECHNOLOGY CO.,LTD… за ціною 1,1811 Дол. США за кг, на умовах поставки FOB QINGDAO», під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: - Контракт від 17.08.2021 № 3081 у розділі "Продавець" містить підпис та печатку продавця, що є ідентичними копіями підпису і печатки в додатках до даного контракту (це можна встановити із взаємного розміщення елементів підпису та печатки), якими вносяться зміни щодо ціни та терміну дії контракту. Це дає підстави вважати, що документи мають ознаки підробки. Умови поставки згідно інвойсу FOB Qingdao. Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FOB (... named port of shipment ) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.
Рахунок-фактуру про надання транспортних послуг до митного оформлення не надано. За зазначеним маршрутом декларантом не надано рахунки на оплату, платіжні документи, заявку, договір на перевезення та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. В товаротранспортних документах відсутні всі числові складові (навантаження, розвантаження, портові). Таким чином, в митного органу є всі підстави вважати, що складові не включені до митної вартості. Зовнішньоекономічним договором від 17.08.2021 № 3081 пунктом 4.5 обумовлено, що вартість пакування та маркування входить в ціну товару, однак в інвойсі такі складові ціни відсутні. В декларації країни відправлення зазначена сума та документи, які неможливо ідентифікувати до даної МД. Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості.
Надані на вимогу документи не спростовують виявлені розбіжності. Інших документівзгідно вимоги не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст.54 МКУ у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Стосовно тверджень скаржника про те, що згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту від 17.08.2021 №3081 передбачено 100% передоплату за поставлений товар, але з поданих платіжних документів від 25.10.2022 та від 11.02.2022 неможливо ідентифікувати до якої саме поставки товару вони відносяться, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне.
Колегією суддів суду апеляційної інстанції на підставі наявних у матеріалах справи платіжних доручень встановлено, що такі містять лише загальне посилання на контракт, а у платіжному документі від 11.02.2022 міститься також посилання на проформу інівойс №QX-21081801, який декларантом не надано митниці.
У відповідності до вимог п.2.4 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року №2 пунктом 5 частини другої статті 53 МК України визначено, що документи, що подаються декларантом для підтвердження митної вартості товару, мають містити реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Із цим положенням узгоджується вимога пункту 2.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року №216, відповідно до якого у платіжному дорученні платник повинен заповнити реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті. При цьому, надати повну інформацію про документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів, означає надати реквізити як зовнішньоекономічного договору (контракту), так і рахунку-фактури (інвойсу), згідно з якими здійснюється оплата. Саме ці документи і дозволяють ідентифікувати платіжне доручення з поставкою оцінюваного товару. Ідентифікація платіжного доручення з певною поставкою товару може бути здійснена також шляхом посилання на специфікацію до договору, на основі якої було поставлено відповідний товар. Без ідентифікації на основі посилання на такі документи платіжне доручення як доказ не може вважатися достатнім для доведення митної вартості певної партії товару. Так само платіжне доручення не є достатнім доказом митної вартості певної поставки товару в разі зазначення у ньому лише зовнішньоекономічного договору, на основі якого здійснена поставка певного товару.
Отже, платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж (у разі коли відповідно до умов відповідних зовнішньоекономічних договорів такий авансовий платіж мав здійснюватися лише після отримання декларантом рахунку-фактури (інвойсу), не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару.
Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи митного органу, що надані платіжні документи не можливо було пов`язати з даними поставками.
Правова позиція про те, що у випадку встановлення сторонами в договорі поставки товару його оплати до процедури розмитнення або у випадку, якщо рахунок сплачено, декларант повинен надати банківський платіжний документ, висловлена в постанові Верховного Суду від 07.02.2023 у справі №804/5961/16.
Поряд з тим, покликання в банківському платіжному документі лише на контракт також не є достатнім задля того, щоб пов`язати його з конкретною поставкою, оскільки контракт довгостроковий та розрахований на чимало поставок.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №804/15901/15
Наведені висновки в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" враховуються апеляційним судом під час вирішення розглядуваного спору.
Стосовно доводів скаржника щодо не підтвердження позивачем таких складових як вартість упакування та транспортні витрати, судом апеляційної інстанції враховано, що відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів,-
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
-калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Так, Контрактом від 17.08.2021 №3081 у пункті 4.5 обумовлено, що вартість пакування та маркування входить в ціну товару, однак в інвойсі такі складові відсутні.
Крім наведеного, митний орган наголосив на тому, що за зазначеним маршрутом декларантом не надано рахунки на оплату, платіжні документи, заявку, договір на перевезення та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. Наведене свідчить на користь висновку, що такі складові декларантом не включені до митної вартості.
Спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу та подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару. Згідно доводів відповідача, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
Митні органи наділені виключною компетенцією в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою їм надано повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.
Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14 липня 2020 року у справі №809/1557/17, від 10 червня 2020 року у справі №1.380.2019.004752, від 28 вересня 2020 року у справі №520/2133/19, від 10 квітня 2020 року у справі №822/2806/15, наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для коригування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості.
Запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару.
Відповідно, з огляду на наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару за першим методом, у відповідача були правові підстави витребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.
Тобто, за результатами опрацювання документів, долучених до митної декларації, відповідно до положень статей 53, 54, 368 МК України, декларанту направлено письмову вимогу про необхідність подання додаткових документів, визначивши їх чіткий перелік, однак на вимогу митного органу належних документів декларантом не надано.
Слід зазначити, що саме позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари за самостійно обраним методом, і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган за наявності у нього сумнівів може витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.
При цьому, за змістом пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слідує, що їх прийняттю передувало проведення митним органом консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Митницею вказано на неможливість застосування методк визначення митної вартості 2а (ст. 59 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UA 500130/2022/18570 від 05.10.2022, де вартість подібного товару становить 2,0737 дол. США за кг.
Суд апеляційної інстанції вважає, що митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких митниця не могла визнати заявлену декларантом митну вартість; у них вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості з покликанням на реквізити митних декларацій, зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що під час процедури митного оформлення ввезеного позивачем товару у митного органу були наявні правові підстави для обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару.
За таких обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла переконання щодо безпідставності позовних вимог та відповідно відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Отже, висновок про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною контракту з підстав ненадання декларантом позивача документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, та про застосування при визначенні митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядмим методом, суд апеляційної інстанції вважає правомірним.
Таким чином, оскільки митний орган діяв підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є правомірними, а позовні вимоги про їх скасування є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Приймаючи постанову у даній справі за наслідком апеляційного перегляду рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року у справі №380/19286/23, суд апеляційної інстанції керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Відповідно до частини першоїстатті 242 Кодексу адміністративного судочинства Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Оскільки ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2024 року Львівській митниці відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року у справі №380/19286/23 та на момент ухвалення судового рішення вказаним скаржником доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі на відповідні реквізити не надано, сума судового збору в розмірі 32208,00 грн підлягає стягненню з Львівської митниці.
Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 310, 315, 317, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Львівської митниці задовольнити, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року у справі №380/19286/23 скасувати.
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРНЕШНЛ ФЛЕЙВОРС ЕНД ФРЕГРАНСІЗ ІФФ УКРАЇНА до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відмовити.
Стягнути з Львівської митниці (ЄДРПОУ 43971343) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 32208 (тридцять дві тисячі двісті вісім) грн 00 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 27.08.24
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2024 |
Оприлюднено | 30.08.2024 |
Номер документу | 121254097 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сидор Наталія Теодозіївна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сидор Наталія Теодозіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні