Рішення

від 21.08.2024 по справі 127/17186/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/17186/24

Провадження № 2/127/2315/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області ОСОБА_2 , про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в травні 2024 року звернувся до суду з позовом до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області про стягнення моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що 05 листопада 2021 року в.о. начальника Служби автомобільних доріг у Вінницькій області - заступником начальника з будівництва доріг ОСОБА_2 виданий наказ №135-к про звільнення позивача з займаної посади провідного уповноваженого з антикорупційної діяльності 05 листопада 2021 року.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у справі №127/33297/21 визнано незаконним та скасовано наказ в.о. начальника Служби автомобільних доріг у Вінницькій області - заступника начальника з будівництва доріг ОСОБА_2 від 05 листопада 2021 року №135-к про звільнення ОСОБА_1 05 листопада 2021 року, поновлено його на роботі та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, з утриманням установлених законодавством України податків та зборів. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03 серпня 2023 року виправлені описки у постанові суду від 01 серпня 2023 року, а саме: на аркуші 2 в абзаці 2, на аркуші 3 в абзаці 1 описової частини, на аркуші 9 в абзаці 9 мотивувальної частини та абзаці 5 резолютивної частини постанови замість слів «Служба автомобільних доріг у Вінницькій області» вважати вірним «Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області» у відповідних відмінках.

09 серпня 2023 року Вінницьким міським судом Вінницької області видані виконавчі листи у справі №127/33297/21.

28 серпня 2023 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №72494470 з примусового виконання виконавчого листа № 127/33297/21, виданого 09 серпня 2023 року, про поновлення позивача на посаді провідного уповноваженого з антикорупційної діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області; зазначено, що рішення суду не виконано, направлено повідомлення до органу досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення.

01 вересня 2023 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення №12023020010001298, що містить ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України.

На підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 лютого 2024 року у справі № 127/34252/23, яке залишено без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 11 квітня 2024 року, з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області стягнуто на користь позивача грошові кошти у відшкодування моральної шкоди за дії відповідача щодо незаконного застосування дисциплінарного стягнення та незаконного звільнення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 лютого 2024 року у справі № 127/33744/23, яке залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 28 березня 2024 року, зобов`язано Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області обчислити та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у визначеному законом порядку, із нарахованого середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 08 листопада 2021 року до 31 липня 2023 року включно, що стягнуто постановою Вінницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у справі № 127/33297/21 на користь ОСОБА_1 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 лютого 2024 року у справі № 127/33297/21 (провадження 4-с/127/73/23), що 09.03.2024 року набрала законної сили, визнано неправомірною та скасовано постанову головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пращука В.В. від 28.08.2023 року ВП № НОМЕР_2 про закінчення виконавчого провадження, зобов`язано державного виконавця відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 127/33297/21, виданого 09.08.2023 р. Вінницьким міським судом Вінницької області про поновлення мене на посаді провідного уповноваженого з антикорупційної діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури Вінницької області. Постановою державного виконавця від 12.04.2024 р. відновлено виконавче провадження № НОМЕР_2 про поновлення на роботі.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 лютого 2024 року у справі № 127/34432/23, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 16 травня 2024 року, вирішено стягнути з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 01.08.2023 у справі №127/33297/21 (в частині поновлення на роботі позивача), за період з 02 серпня 2023 року по день ухвалення судового рішення - 27 лютого 2024 року), з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.

Позивач оцінює розмір завданої йому моральної шкоди за невиплату належних сум середнього заробітку за період затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі з 02.08.2023 року по 27.02.2024 року у 30000 грн. Вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди є не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення його потреб, як потерпілої особи, відповідає принципам розумності, справедливості та співмірності, тому є обґрунтованою та справедливою сатисфакцією за душевні страждання, яких він зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача щодо не виплати позивачу належних грошових сум за період затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі з 02.08.2023 року по 27.02.2024 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.05.2024 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) осіб.

Відповідачем поданий відзив на позовну заяву, де вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Обґрунтовуючи доводи власного відзиву відповідач вважає, що ОСОБА_1 не доведено з посиланням на відповідні докази факт заподіяння йому моральної шкоди, її розмір, а також причинний зв`язок між його звільненням та завданням шкоди; матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги щодо відшкодування моральної шкоди. Відповідач також зазначає, що 18.03.2024 року Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області видано наказ № 40-к, яким поновлено на роботі ОСОБА_1 на посаді провідного уповноваженого з антикорупційної діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області. На виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.02.2024 року у справі № 127/34432/23, яке залишено без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 16.05.2024 р. Службою було виплачено ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення за період з 02.08.2023 року по 27.02.2024 року. Враховуючи викладене вище вважають, що ОСОБА_1 не довів з посиланням на відповідні докази факт заподіяння йому моральної шкоди, її розмір, а також причинний зв`язок між його звільненням та завданням шкоди. Зазначають, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги щодо відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного вище та враховуючи положення ст. 174 ЦПК України відповідач вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.

Позивач надав відповідь на відзив, вказуючи на необґрунтованість доводів відповідача та зазначаючи, що судові рішення (про незаконність догани та звільнення) підтверджують, що в результаті незаконних дій відповідача протягом тривалого часу він зазнав страждань, викликаних нехтуванням його правами, що змусило його звертатись за захистом, що в свою чергу призвело до нервувань, порушило звичайний режим його життя. Крім того, відповідачем підірвано його авторитет як адвоката. Позивач вкотре звертає увагу на те, що згідно постановою Вінницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у справі №127/33297/21, яка залишена в силі постановою Верховного Суду від 17 січня 2024 року, поновлено позивача на посаді провідного уповноваженого з антикорупційної діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області та стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 листопада 2021 року по день ухвалення судового рішення у розмірі 867323,52 грн. з утримування із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів, і судове рішення щодо поновлення на роботі допущене до негайного виконання. 09 серпня 2023 року Вінницьким міським судом Вінницької області було видано виконавчий лист №127/33297/21 про поновлення на роботі, а 10 серпня 2023 року було відкрито виконавче провадження №72494470. Однак, 28 серпня 2023 року виконавчий лист був повернутий до суду у зв`язку з закінченням виконавчого провадження. Підставою закінчення стало невиконання боржником рішення суду. Крім того, 01 вересня 2023 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020010001298 про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України, а саме за невиконання боржником судового рішення.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 лютого 2024 року у справі № 127/34432/23 стягнуто з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області на його користь середній заробіток за час затримки виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у справі № 127/33297/21, за період з 02 серпня 2023 року по день ухвалення судового рішення, а саме 27 лютого 2024 року. Листів відповідача щодо виконання судового рішення про поновлення на роботі позивач не отримував, хоча неодноразово звертався до відповідача, а саме 26 лютого 2024 року, 04 березня 2024 року та 28 березня 2024 року із заявами про поновлення на роботі, однак жодної відповіді не отримав. Позивач звертає увагу суду на те, що 28 березня 2024 року в судовому засіданні під час слухання справи №127/33744/23 представник відповідача ОСОБА_3 не повідомила про наявність наказу про поновлення на роботі його. 15 квітня 2024 року позивачу було надано наказ про поновлення на роботі від 18 березня 2024 року № 40-к та вже наступного дня він отримав поштове відправлення з описом № 2102803329316 та з листом відповідача від 02 квітня 2024 року вих.№ 491, яким повідомлено його про видачу наказу № 40-к від 18 березня 2024 року. Однак, звертає увагу суду, що відповідач вводить суд в оману і приховує усі обставини справи, не долучив до матеріалів справи другу сторінку наказу № 40-к від 18.03.2024 року на якій позивачем зазначені заперечення, а саме, що: - судове рішення про поновлення на роботі не виконано; - фактично не наданий допуск до роботи та не забезпечено можливість виконувати свої посадові обов`язки; - наказ наданий йому на ознайомлення лише 16.04.2024 року об 16:15 год. і до цього часу він не був обізнаний про його наявність. Таким чином, вбачається, що відповідач знав про необізнаність позивача про видачу такого наказу і в дійсності не виконав судове рішення про поновлення позивача на роботі, оскільки фактично не допустив його до роботи і не забезпечив можливість виконувати свої посадові обов`язки, та внаслідок не виплати належного заробітку за період з 02.08.2023 року по 27.02.2024 року він пеербував у стресовій ситуації, змушений був неоднноразово звертатися до відповідача із заявами про виконання рішення суду та виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі з 02.08.2023 року по 27.02.2024 року, що вимагало у нього додаткових зусиль для організації савого життя.

Відповідач правом на заперечення на відповідь на відзив не скористався.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, але від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Від представника відповідача та третьої особи надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутності, заперечують проти заявлених позовних вимог та просять відмовити у їх задоволенні за необґрунтованості та недоведеності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом установлено, що наказом від 01 жовтня 2018 року № 92-к ОСОБА_1 . провідного юрисконсульта переведено на посаду провідного уповноваженого з антикорупційної діяльності Служби автомобільних доріг у Вінницькій області з 02 жовтня 2018 року з посадовим окладом згідно штатного розпису.

01 листопада 2021 року виконуючим обов`язки начальника Служби автомобільних доріг у Вінницькій області Жебелевим І. І. видано наказ № 296 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 , провідного уповноваженого з антикорупційної діяльності», яким оголошено догану за порушення трудової дисципліни (відсутність на робочому місці більше 3-х годин).

Наказом від 05 листопада 2021 року №135-к, відповідно до п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України, положення про САД у Вінницькій області, затвердженого наказом ДААД України від 29 липня 2019 року №238, ОСОБА_1 , провідного уповноваженого з антикорупційної діяльності, звільнено з займаної посади 05 листопада 2021 року на підставі висновку за результатами перевірки стану антикорупційної діяльності САД у Вінницькій області від 28 жовтня 2021 року, листа погодження ДААД України від 04 листопада 2021 року №4977/1/16/13-4281/09-21.

Відповідно до наказу від 31 березня 2023 року №Н-112 перейменовано Службу автомобільних доріг у Вінницькій області на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у справі №127/33297/21 визнано незаконним та скасовано наказ в.о. начальника Служби автомобільних доріг у Вінницькій області - заступника начальника з будівництва доріг ОСОБА_2 від 05 листопада 2021 року №135-к про звільнення ОСОБА_1 05 листопада 2021 року, поновлено його на роботі та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, з утриманням установлених законодавством України податків та зборів.

09 серпня 2023 року Вінницьким міським судом Вінницької області видані виконавчі листи у справі №127/33297/21.

28 серпня 2023 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №72494470 з примусового виконання виконавчого листа №127/33297/21, виданого 09 серпня 2023 року, про поновлення позивача на посаді провідного уповноваженого з антикорупційної діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області; зазначено, що рішення суду не виконано, направлено повідомлення до органу досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення.

01 вересня 2023 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення №12023020010001298, що містить ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України.

На підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 лютого 2024 року у справі № 127/34252/23, яке залишено без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 11 квітня 2024 року, з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області стягнуто на користь позивача грошові кошти у відшкодування моральної шкоди за дії відповідача щодо незаконного застосування дисциплінарного стягнення та незаконного звільнення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 лютого 2024 року у справі № 127/33744/23, яке залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 28 березня 2024 року, зобов`язано Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області обчислити та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у визначеному законом порядку, із нарахованого середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 08 листопада 2021 року до 31 липня 2023 року включно, що стягнуто постановою Вінницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у справі № 127/33297/21 на користь ОСОБА_1 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 лютого 2024 року у справі № 127/33297/21 (провадження 4-с/127/73/23), що 09.03.2024 року набрала законної сили, визнано неправомірною та скасовано постанову головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пращука В.В. від 28.08.2023 року ВП № НОМЕР_2 про закінчення виконавчого провадження, зобов`язано державного, виконавця відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 127/33297/21, виданого 09.08.2023 р. Вінницьким міським судом Вінницької області про поновлення мене на посаді провідного уповноваженого з антикорупційної діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури Вінницької області. Постановою державного виконавця від 12.04.2024 р. відновлено виконавче провадження № НОМЕР_2 про поновлення на роботі.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 лютого 2024 року у справі № 127/34432/23, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 16 травня 2024 року, вирішено стягнути з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 01.08.2023 у справі №127/33297/21 (в частині поновлення на роботі позивача), за період з 02 серпня 2023 року по день ухвалення судового рішення - 27 лютого 2024 року), з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.

Дані обставини також встановлені рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 вересня 2022 року та постановою Вінницького апеляційного суду від 29 листопада 2022 року у справі №127/31314/21, постановою Вінницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року та ухвалою апеляційного суду від 03 серпня 2023 року у справі №127/33297/21, та рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 лютого 2024 року у справі № 127/34432/23, яке залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 16 травня 2024 року № 127/34432/23, що набрали законної сили, стосуються спірних правовідносин, які виникли між позивачем та Службою відновлення у Вінницькій області, а тому підлягають врахуванню під час розгляду даного позову відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України і повторному доказування не підлягають.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішення суду у справі № 127/34432/23 про виплату на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 02.08.2023 року по 27.02.2024 року відповідачем виконано лише 20.05.2024 року, про що ним також зазначається у відзиві на позовну заяву та підтверджується платіжною інструкцією № 3113 від 20.05.2024 року.

Таким чином, матеріали справи спростовують доводи відповідача, що відсутні підстави для стягнення моральної шкоди, оскільки судовим рішенням у справі № 127/34432/23 встановлений факт не виплати середнього заробітку за час затримки виконання рішення за період з 02.08.2023 року по 27.02.2024 року протягом тривалого часу, а ж до 20.05.2024 року.

Крім того докази, що містяться в матеріалах справи, які свідчать про тривалість незаконних дій відповідача, ігнорування ним вимог державних виконавців, навмисне невиконання судових рішень, прикладення позивачем додаткових зусиль з приводу протиправних дій відповідача щодо не виплати середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, постійне нервування та стрес через судовий спір.

Тому аргументи відповідача щодо виплати 20 травня 2024 року на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 02.08.2023 року по 27.02.2024 року не спростовують завдання позивачу моральної шкоди, яка є справедливою санкцією за незаконність дій відповідача протягом тривалого часу.

За загальним правилом, передбаченим статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтями 16 та 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування шкоди визначається законодавством.

Підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із статтею 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, а має самостійне юридичне значення.

Тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати».

Подібні висновки висловленні у постанові Верховного Суду України від 14 грудня 2016 року № 428/7002/14-ц, постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі № 185/5224/21, від 20 грудня 2023 року у справі № 302/181/20, від 06 грудня 2023 року у справі № 363/183/20.

Враховуючи, що КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди у разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір такого відшкодування суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у житті та з урахуванням інших обставин справи.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, у ході судового розгляду встановлено, що дії відповідача щодо незаконного застосування дисциплінарного стягнення, незаконного звільнення позивача на підставі п. 3 ч.1 ст. 40 КЗпП України, зрештою бездіяльність Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області щодо поновлення працівника на роботі, наслідком якого стало внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення за заявою позивача, вже були предметом розгляду і відповідно до рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02.02.2024 року у цивільній справі №127/34252/23, яке залишено без змін на підставі постанови Вінницького апеляційного суду від 11.04.2024 року з відповідачана користь позивача вже булио стягнуто моральну шкоду за порушення законних прав позивача, які завдали йому переживань та страждань, пов`язаних з позбавленням його роботи і заробітної плати як джерела для існування, необхідністю вжиття додаткових зусиль для організації свого життя.

Тому суд не може їх враховувати при розгляді даної справи, а тому повторне посиланя позивача на неправомірність таких дій відповідача є безпідставними та такими, що судом до уваги не беруться для вирішення питання щодо розміру моральної шкоди.

Також суд відхиляє доводи позивача про погіршення у зв`язку із цим стану його здоров`я чи втрати авторитету, зважаючи на відсутність будь-яких доказів щодо цього.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що внаслідок невиплати відповідачем належного заробітку позивачу за період з 02.08.2023 року по 27.02.2024 року, тобто затримка виконанння рішення суду в цій частині, вказує на неправомірність дій відповідача, які позбавили позивача в отриманні доходу, які б він міг одержаати, якщо б його трудові права не були порушенні.

Отже, невиконання відповідачем певний період часу рішення суду у справі № 127/34432/23 про виплату на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 02.08.2023 року по 27.02.2024 року, яке відповідачем виконано лише 20.05.2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 3113 від 20.05.2024 року, дає підстави вважати, що позивачу дійсно було завдано морльну шкоду такими неправомірними діями.

Щодо розміру шкоди, то суд зважає, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01 березня 2023 року у справі № 185/5224/21.

Визначаючи розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд враховує характер порушення його прав, тривалість невиконання відповідачем певний період часу рішення суду у справі № 127/34432/23, тяжкість і істотність вимушених змін у житті внаслідок порушення трудових прав та зусиль, вжитих для їх відновлення, виходячи з засад розумності та справедливості, визначає розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 5000,00 грн., що є обґрунтованою та справедливою сатисфакцією за душевні страждання, яких він зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього на часткове задоволення його позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати в розмірі 201 грн. 86 коп. судового збору пропорційно розміру задоволеної частини позовних вимог (1211,20 грн. * 5000,00/30000).

На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 23, 1167 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, ст. 76- 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Служби відновлення та розвиту інфраструктури у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 5 000 гривень 00 копійок (п`ять тисяч гривень 00 копійок), а також 201 гривню 86 копійок (двісті одну гривню вісімдесят шість копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач Служба відновлення та розвиту інфраструктури у Вінницькій області м. Вінниця, вул. Антона Листопада, 2-А, код ЄДРПОУ 25845655.

Суддя: