Постанова

від 27.08.2024 по справі 591/5586/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року м.Суми

Справа №591/5586/23

Номер провадження 22-ц/816/1102/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.

з участю секретаря судового засідання Чуприни В.І.,

у присутності:

позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Паламаренко Тетяни Іванівни,

представників відповідача Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат» - адвоката Марченка Ігоря Васильовича та ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат»

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 січня 2024 року у складі судді Ніколаєнко О.О., ухвалене в м. Суми, повний текст рішення виготовлено 01 лютого 2024 року,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.

Свої вимоги мотивував тим, що 23 травня 2023 року він звернувся в порядку Закону України «Про звернення громадян» до Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат» (далі КП «Спецкомбінат») із заявою від 22 травня 2023 року, у якій просив здійснити перевірку викладених у заяві фактів та вжити заходів щодо встановлення розташування фактичних могил на Василівському кладовищі померлих у 1959 році та у 1973 році осіб для усунення причин та умов, які сприяли цим порушенням шляхом зобов`язання власників перенесення намогильної споруди на фактичне місце поховання їх родичів. Просив провести перевірку викладених у заяві фактів за його участі, щоб у нього була особиста можливість викласти аргументи особі, що буде здійснювати перевірку, та надати допомогу при проведенні опитування у встановленні осіб, які користуються земельними ділянками поряд зі спірним місцем встановлення намогильної споруди та його родичів. Отримав відповідь відповідачів від 08 червня 2023 року, з якої, на його думку, вбачається, що жодної перевірки викладених у заяві фактів проведено не було та надано формальну відписку.

Вважає, що відповідачем не було вжито заходів щодо проведення перевірки, порушено його право на участь у такій перевірці, не надано повної та вичерпної відповіді на всі порушені питання. На численні запити відповідачем не було надано жодного доказу, на підставі яких було саме встановлене фактичне місце поховання померлих у 1959 році ОСОБА_3 та у 1973 році ОСОБА_4 . Доводи позивача, надані на спростування поховання цих осіб саме на спірній ділянці не бралися відповідачем до уваги. Надання відповідачем дозволу на встановлення намогильної споруди на померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не на місці їх фактичного поховання є грубим порушенням правил і норм поховання, за дотриманням яких відповідач зобов`язаний стежити.

Відповідач не вчинив дій, які зобов`язаний був вчинити: об`єктивно, всебічно і вчасно не перевірив наведені у заяві факти; на прохання позивача не запросив його на засідання щодо розгляду заяви; не виявив та не усунув причини та умови, які сприяли цим порушенням. Відповідач обмежився цитуванням норм законодавства, проте не навів їх зв`язку зі змістом звернення, не довів у відповіді, що з їх боку не було допущено порушень законодавства. Не організував проведення перевірки викладених у заяві порушень. Всупереч положень ч. 2,3 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» його звернення керівник не розглянув особисто.

Посилаючись на вказані обставини, просить: визнати протиправними дії КП «Спецкомбінат» щодо неналежного та неповного розгляду його заяви від 22 травня 2023року щодо вжиття заходів з усунення порушень чинного законодавства в діяльності підприємства у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян»; зобов`язати КП «Спецкомбінат» належним чином розглянути та провести перевірку, викладених у його заяві від 22травня 2023 року фактів порушень чинного законодавства на підставі ґрунтовного і всебічного їх вивчення, вжити заходів з усунення встановлених порушень, та надати належну та повну відповідь згідно вимог Закону України «Про звернення громадян» з урахуванням висновків суду.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 31 січня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії КП «Спецкомбінат» щодо незабезпечення особистої участі ОСОБА_1 під час розгляду його заяви від 22 травня 2023року.

Зобов`язано КП «Спецкомбінат» повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22травня 2023 року згідно з вимогами Закону України «Про звернення громадян» та з урахуванням висновків суду.

Стягнуто з КП «Спецкомбінат» на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Спецкомбінат» судові витрати в сумі 7000 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, КП «Спецкомбінат» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позову; в частині стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат в сумі 7000 грн рішення суду залишити без змін; покласти на позивача судові витрати в апеляційній інстанції, які складаються зі сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що особиста участь позивача у перевірці його заяви викладеним ним способом неможлива внаслідок відсутності у відповідача не тільки обов`язку, а й права розшукувати очевидців подій 1959 та 1973 років та втручатися у права інших осіб.

Вважає обраний позивачем спосіб захисту неналежним та таким, що не призведе до відновлення або захисту прав позивача.

Наголошує на тому, що відповідач діяв у межах своїх повноважень, визначених законом та нормативними актами, що регулюють питання поховання та похоронної справи. Він виходить з наявних у нього документів та не може проводити за зверненням громадян розслідування у спосіб, не передбачений нормативно та за відсутності повноважень.

Вважає, що позивач намагається покласти на нього обов`язок перевірити викладені ним доводи щодо захоронення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інших місцях, ніж там, де встановлено намогильну споруду родичами померлих; встановити фактичні місця захоронення цих осіб; зобов`язати родичів померлих перенести намогильні споруди.

Просить врахувати правову позицію Верховного Суду у справі № 757/31372/18-ц, висловлену у постанові від 12 липня 2023 року.

На думку відповідача, задоволення позовних вимог у вигляді зобов`язання КП «Спецкомбінат» повторно розглянути заяву ОСОБА_1 не захистить його право щодо встановлення фактичного місця поховання померлої у 1959 році ОСОБА_3 та померлої у 1973 році ОСОБА_4 та знесення їх намогильної споруди відповідачем або вжиття інших наслідків до третіх осіб з боку відповідача.

Вважає, що позивач намагається свої приватні інтереси щодо встановлення намогильної споруди, яка належить іншим особам та нібито йому перешкоджає, захищати у спосіб, не передбачений законом і з цією метою перекладає на відповідача необхідність вчинення дій, які відповідач вчиняти не повинен в силу закону.

Наголошує на тому, що суд, зобов`язавши відповідача розглянути звернення ОСОБА_1 у його присутності, не звернув увагу на те, що звернення позивача з питань місця захоронення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , наявності підтверджуючих документів, встановлення намогильної споруди до 22 травня 2023 року відповідачем були розглянуті неодноразово. При цьому ОСОБА_1 особисто приймав участь у проведенні такої перевірки, у обстеженні місця захоронення та проведенні замірів.

В частині часткового стягнення з позивача судових витрат в суді першої інстанції рішення відповідачем не оскаржується.

Від представника позивача адвоката Паламаренко Т.І. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 10000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. Наголошує на тому, що позивач жодного разу не порушував перед відповідачем питання, наведені в заяві від 22 травня 2023 року. Єдиною метою перевірки було встановлення дійсних місць поховання померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на Василівському кладовищі. Зазначає, що він просив провести перевірку викладених в заяві фактів за його особистої участі, щоб була можливість викласти аргументи особі, що буде здійснювати таку перевірку, та наданні допомоги при проведенні опитування у встановленні осіб, які користуються земельними ділянками поряд зі спірним місцем встановлення намогильної споруди. При цьому ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» передбачає право особи, яка звернулася зі зверненням на особисту присутність під час розгляду її заяви та обов`язок підприємства, яке розглядає звернення, запросити особу на засідання під час розгляду звернення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги позивача та його представника, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 22 травня 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про вжиття заходів з усунення порушень чинного законодавства. У заяві викладав ряд обставин, пов`язаних із незаконним, на його думку, встановленням намогильних споруд не на місцях поховання померлої у 1959 році ОСОБА_3 та померлої у 1973 році ОСОБА_4 . Зазначав, що єдиним способом встановити фактичні обставини цих поховань та дійсного розташування могил є проведення опитування осіб, рідних яких було поховано в межах років поховання останніх чи раніше, та осіб, що мають родинні огорожі поряд зі спірною земельною ділянкою, та його родичів.

З метою усунення порушення вимог норм і правил встановлення намогильних споруд у відповідності до положень чинного законодавства, просив здійснити перевірку викладених у заяві фактів та вжити заходів щодо встановлення розташування фактичних могил на Василівському кладовищі померлих у 1959 році ОСОБА_3 та у 1973 році ОСОБА_4 для усунення причин та умов, які сприяли цим порушенням, шляхом зобов`язання власників перенесення намогильної споруди на фактичне місце поховання їх родичів. Зазначав, що проведення перевірки повинно мати на меті встановлення дійсних місць поховань померлих осіб, зазначених вище. Відповідь на заяву просив направити на його адресу у строк встановлений чинним законодавством, з урахуванням його статусу. Посилаючись на положення ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» просив провести перевірку викладених у заяві фактів за його особистої участі, щоб у нього була особиста можливість викласти аргументи особі, що буде здійснювати таку перевірку, та наданні допомоги при проведенні опитування у встановленні осіб, які користуються земельними ділянками поряд зі спірним місцем встановлення намогильної споруди (а.с. 13-15).

Листом від 08 червня 2023 позивачу була надана відповідь, у якій зазначено, що зареєструвати намогильну споруду або ні, це право користувача місця поховання, а не обов`язок. Намогильна споруда на місцях померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 встановлена родичами померлих на існуючих пагорбках з ознаками могили, що досить часто зустрічаються на територіях частково - закритих кладовищ Сумської міської територіальної громади. Оскільки Василівське кладовище функціонує з 1912 року та з моменту відкриття не було розділене на сектори, ряди та місця поховання, відповідач не може підтвердити або спростувати місця поховання померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Зазначено, що встановлення намогильної споруди користувачем сусіднього поховання на 2 пагорбках з ознаками могил на території частково-закритого кладовища не порушує права позивача та законні інтереси користувача іншої родинної огорожі. Відповідь підписана директором підприємства. У нижньому лівому куті зазначено виконавця: Азімов (а.с. 16).

Позивач раніше звертався до відповідача із рядом заяв, які стосувались місця поховання його родичів та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Відповідачем надавались відповіді на ці заяви (а.с. 17-25).

Позивач є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок війни (а.с. 12).

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами розгляду справи судом встановлено, що було порушено право позивача бути особисто присутнім під час розгляду звернення, особисто викласти свої аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої заяви, що є порушенням Закону України «Про звернення громадян», тому вважав за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду.

Колегія не може погодитися з таким висновком місцевого суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про звернення громадян України» письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про звернення громадян» заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

Відповідно достатті 18Закону України«Про зверненнягромадян» громадянин,який звернувсяіз заявоючи скаргоюдо органівдержавної влади,місцевого самоврядування,підприємств,установ,організацій незалежновід формвласності,об`єднаньгромадян,медіа,и посадовихосіб,має право: особисто викластиаргументи особі,що перевірялазаяву чискаргу,та братиучасть уперевірці поданоїскарги чизаяви; знайомитися зматеріалами перевірки; подавати додатковіматеріали абонаполягати наїх запитіорганом,який розглядаєзаяву чискаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги.

Відповідно достатті 19зазначеного Законуоргани державноївлади імісцевого самоврядування,підприємства,установи,організації незалежновід формвласності,об`єднаннягромадян,медіа,їх керівникита іншіпосадові особив межахсвоїх повноваженьзобов`язані: на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

Як передбачено положеннями ч.1 ст.20 Закону «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення,- невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Відповідно достатті 18Закону України«Про зверненнягромадян» громадянин,який звернувсяіз заявоючи скаргоюдо органівдержавної влади,місцевого самоврядування,підприємств,установ,організацій незалежновід формвласності,об`єднаньгромадян,медіа,посадових осіб,має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

В даній справі суд дійшов висновків, що вважав необґрунтованими доводи позивача, що його звернення не було розглянуто керівником підприємства особисто, хоча він є особою з інвалідністю внаслідок війни, оскільки відповідь підписана директором відповідача. Також безпідставними вважав доводи позивача про те, що відповідач мав обов`язок опитати осіб та дослідити докази, оскільки законодавством не передбачено під час розгляду звернення проведення опитування інших осіб. Крім того, позивачем до звернення не було додано доказів та не зазначено конкретний перелік доказів, які він надав або мав намір надати в межах розгляду даного звернення та не зазначено конкретних осіб, яких він хотів опитати з метою розгляду звернення та не зазначено конкретних осіб, яких він хотів опитати з метою розгляду звернення. Також суд погодився з твердженням відповідача, що фактично спір у позивача виник з особами, які встановили намогильні споруди на місці поховання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з тих підстав, що за твердженням позивача, намогильні споруди встановлені не на місцях фактичного поховання.

ОСОБА_1 рішення суду в цій частині в апеляційному порядку не оскаржив, тому колегією суддів рішення в цій частині не переглядається.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд заяви ОСОБА_1 від 22 травня 2023 року здійснювався без його участі.

Водночас за встановлених обставин справи та з врахуванням наведених вище висновків суду першої інстанції щодо безпідставності викладених у заяві позивача від 22 травня 2023 року доводів, а також, оскільки відповідачем неодноразово проводились перевірки за аналогічними зверненнями позивача з його особистою участю, з виходом на місце розташування могил, проведенням замірів відстані між могилами і із складанням місця їх огляду, а також тієї обставини, що позивач не обґрунтував, яким чином його відсутність при розгляді заяви вплинула на результат розгляду його заяви від 22 травня 2023 року, тому незабезпечення відповідачем особистої присутності позивача при розгляді його заяви, на думку колегії суддів, не призвело до необ`єктивного чи неповного розгляду його заяви, за результатами розгляду якої позивачу була надана письмова відповідь з посиланням на Закон і викладенням мотивів, а також із роз`ясненням порядку оскарження рішень та дій відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Проведення за участю позивача опитування осіб, які користуються земельними ділянками поряд зі спірним місцем встановлення намогильної споруди, про що наголошував позивач у свій письмовій заяві до КП «Спеціалізований комбінат», не відноситься до повноважень останнього і ніяким чином не буде сприяти захисту прав та інтересів заявника.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій КП «Спецкомбінат» щодо незабезпечення особистої участі ОСОБА_1 під час розгляду його заяви від 22 травня 2023року та зобов`язання КП «Спецкомбінат» повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22травня 2023 року, у зв`язку з чим рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України підлягає скасуванню рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь держави судового збору в розмірі 536,80 грн та, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 8) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», вказані судові витрати слід залишити за державою.

Крім того, на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України слід компенсувати КП «Спецкомбінат» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1610,40 грн.

В апеляційній скарзі стороною відповідача було заявлено про стягнення з позивача 5000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, на підтвердження понесення яких було надано копії договору про надання професійної правничої допомоги (адвокатські послуги) від 02 лютого 2024 року та платіжної інструкції № 10 від 15 лютого 2024 року.

У відзиві на апеляційну скаргу сторона позивача просить відмовити у стягненні вказаних витрат.

Колегія суддів з врахуванням заперечень позивача, з огляду на складність справи та обсяг необхідних послуг, наданих адвокатами, час, витрачений адвокатом на надання відповідних послуг, обставину того, що адвокат Марченко І.В. брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції та був обізнаний з обставинами справи, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Спецкомбінат» 2000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 367; 374; 376; 381-382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат» задовольнити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 січня 2024 року в оскаржуваній частині скасувати з ухваленням в цій частині нового рішення.

В задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат» щодо незабезпечення особистої участі ОСОБА_1 під час розгляду його заяви від 22 травня 2023року та зобов`язання Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат» повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22травня 2023 року згідно з вимогами Закону України «Про звернення громадян» та з урахуванням висновків суду відмовити.

Рішення суду в частині стягнення з Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат» судового збору на користь держави скасувати.

Компенсувати Комунальному підприємству «Спеціалізований комбінат» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1610 гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат» 2000 гривень 00 копійок понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 серпня 2024 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

Ю. О. Філонова