Ухвала

від 01.10.2024 по справі 591/5586/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

01 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 591/5586/23

провадження № 61-13195ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу адвоката Паламаренко Тетяни Іванівни як представника ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат» (далі - КП «Спецкомбінат») щодо неналежного та неповного розгляду його заяви від 22 травня 2023 року щодо вжиття заходів з усунення порушень чинного законодавства в діяльності підприємства у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян»; зобов`язати КП «Спецкомбінат» належним чином розглянути та провести перевірку, викладених у його заяві від 22 травня 2023 року фактів порушень чинного законодавства на підставі ґрунтовного і всебічного їх вивчення, вжити заходів з усунення встановлених порушень, та надати належну та повну відповідь згідно з вимогами Закону України «Про звернення громадян» з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що 23 травня 2023 року він звернувся в порядку Закону України «Про звернення громадян» до КП «Спецкомбінат» із заявою від 22 травня 2023 року, у якій просив здійснити перевірку викладених у заяві фактів та вжити заходів щодо встановлення розташування фактичних могил на Василівському кладовищі померлих у 1959 році та у 1973 році осіб для усунення причин та умов, які сприяли цим порушенням шляхом зобов`язання власників перенесення намогильної споруди на фактичне місце поховання їх родичів. Просив провести перевірку викладених у заяві фактів за його участі, щоб у нього була особиста можливість викласти аргументи особі, що буде здійснювати перевірку, та надати допомогу при проведенні опитування у встановленні осіб, які користуються земельними ділянками поряд зі спірним місцем встановлення намогильної споруди та його родичів. Отримав відповідь відповідачів від 08 червня 2023 року, з якої, на його думку, вбачається, що жодної перевірки викладених у заяві фактів проведено не було та надано формальну відписку. Вважав, що відповідачем не було вжито заходів щодо проведення перевірки, порушено його право на участь у такій перевірці, не надано повної та вичерпної відповіді на всі порушені питання. На численні запити відповідачем не було надано жодного доказу, на підставі яких було саме встановлене фактичне місце поховання померлих у 1959 році ОСОБА_2 та у 1973 році ОСОБА_3 . Доводи позивача, надані на спростування поховання цих осіб саме на спірній ділянці не бралися відповідачем до уваги. Надання відповідачем дозволу на встановлення намогильної споруди на померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не на місці їх фактичного поховання є грубим порушенням правил і норм поховання, за дотриманням яких відповідач зобов`язаний стежити. Відповідач не вчинив дій, які зобов`язаний був вчинити: об`єктивно, всебічно і вчасно не перевірив наведені у заяві факти; на прохання позивача не запросив його на засідання щодо розгляду заяви; не виявив та не усунув причини та умови, які сприяли цим порушенням. Відповідач обмежився цитуванням норм законодавства, проте не навів їх зв`язку із змістом звернення, не довів у відповіді, що з їх боку не було допущено порушень законодавства. Не організував проведення перевірки викладених у заяві порушень. Всупереч положень частин другої, третьої статті 15 Закону України «Про звернення громадян» його звернення керівник не розглянув особисто.

Зарічний районний суд м. Суми рішенням від 31 січня 2024 року позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії КП «Спецкомбінат» щодо незабезпечення особистої участі ОСОБА_1 під час розгляду його заяви від 22 травня 2023 року. Зобов`язав КП «Спецкомбінат» повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 травня 2023 року згідно з вимогами Закону України «Про звернення громадян» та з урахуванням висновків суду. Стягнув з КП «Спецкомбінат» на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн. Стягнув з ОСОБА_1 на користь КП «Спецкомбінат» судові витрати в сумі 7 000,00 грн.

Сумський апеляційний суд постановою від 27 серпня 2024 року апеляційну скаргу КП «Спецкомбінат» задовольнив. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 січня 2024 року в оскаржуваній частині скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 січня 2024 року в частині стягнення з КП «Спецкомбінат» судового збору на користь держави скасував. Компенсував КП «Спецкомбінат» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 610,40 грн. Стягнув з ОСОБА_1 на користь КП «Спецкомбінат» витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2 000,00 грн.

25 вересня 2024 року адвокат Паламаренко Т. І. як представник ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сумського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Справа № 591/5586/23 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Згідно зі змістом статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Зазначення у постанові апеляційного суду про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Паламаренко Тетяни Іванівни як представника ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов