Постанова

від 29.08.2024 по справі 591/2156/17

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року м.Суми

Справа №591/2156/17

Номер провадження 22-ц/816/1068/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної фірми «Магазин «Славутич»

на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 16 лютого 2024 року у складі судді Сидоренко А.П., постановленої в м. Суми, повний текст якої виготовлено 21 лютого 2024 року,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної фірми «Магазин «Славутич» про стягнення вартості частки в майні товариства,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з окремими позовами, в яких просили стягнути з ТОВ Торгівельна фірма «Магазин «Славутич» на свою користь вартість1/2 частини частки померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у статутному капіталі товариства.

Свої вимоги мотивують тим, що після смерті матері ОСОБА_3 вони успадкували частку у статутному капіталі ТОВ Торгівельна фірма «Магазин «Славутич» в розмірі 74,24%. Зволікання відповідача у прийнятті рішення про включення їх до складу учасників товариства або виплати вартості частка, що належала їх матері у статутному капіталі товариства, порушує їх право власності.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 16 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ТОВ Торгівельна фірма «Магазин «Славутич» Шовкуна А.С. про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ Торгівельна фірма «Магазин «Славутич» про стягнення вартості частки в майні товариства.

Задоволено клопотання представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Сивенка В.М. про зупинення провадження у зазначеній справі.

Зупинено провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ Торгівельна фірма «Магазин «Славутич» про стягнення вартості частки в майні товариства до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Сумської області в справі №591/3946/20 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ТОВ Торгівельна фірма «Магазин «Славутич», приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Нагорна Н.В., приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Хвостик Г.І. про визнання права власності у порядку спадкування, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ТОВ Торгівельна фірма «Магазин «Славутич», подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду про зупинення провадження у справі скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Свої доводи мотивує тим, що суд першої інстанції належним чином не вмотивував оскаржуване рішення та дійшов до необґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі. Вважає, що перебування у провадженні господарського суду справи №591/3946/20 за позовом ОСОБА_4 не є підставою для зупинення провадження у справі в обов`язковому порядку, оскільки наявні в даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду. Зазначає, що судом першої інстанції не обґрунтовано, яким чином може вплинути господарська справа №591/3946/20 за позовом ОСОБА_4 на цю судову справу.

На переконання заявника апеляційної скарги, спір в даній справі є корпоративним, у зв`язку з чим не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, що також свідчить про незаконність оскаржуваної ухвали та наявність правових підстав для її скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

За змістом пункту 14 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені впунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За таких обставин розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

За приписами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що подальший розглядсправи №591/2156/17про стягненнявартості часткив майнітовариства єнеможливим довирішення справи№ 591/3946/20про визнаннянедійсними свідоцтвна спадщину,оскільки обставини,які підлягаютьдослідженню підчас розглядуданої справи,не можутьбути встановленимидо розглядусправи №591/3946/20,в якійдосліджується правомірністьвидачі свідоцтвпро правона спадщинуна часткув товаристві,що впливаєна розмірвартості часткимайна товариства,яку позивачіпросять стягнутина своюкористь.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормахКонституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зп. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК Українисуд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі згідно зпунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК Україниє виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно допункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК Українисуд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Встановлено, що позивачі, звертаючись до суду з позовом, просили стягнути з відповідача вартість частки в майні товариства, яку вони успадкували після смерті матері ОСОБА_3 , що належить їм, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 20 вересня 2017 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н. В., зареєстрованого в реєстрі за № 5048 та у спадковому реєстрі за № 61252363 на ім`я ОСОБА_1 та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 20 вересня 2017 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н. В., зареєстрованого в реєстрі за № 5047 та у спадковому реєстрі за № 61252330 на ім`я ОСОБА_2 .

У провадженні Господарського суду Сумської області перебуває справа №591/3946/20 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ТОВ Торгівельна фірма «Магазин «Славутич», приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Нагорна Н.В., приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Хвостик Г.І., про визнання права власності у порядку спадкування, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, в якому ОСОБА_4 заявлено вимогу про визнання недійсними вказаних свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Таким чином, враховуючи те, що результати розгляду судової справ №591/3946/20, в якій досліджується правомірність видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на частку в товаристві, можуть вплинути на розмір частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в майні товариства, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про неможливість подальшого розгляду справи за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення вартості частки в майні товариства до ухвалення судового рішення у вищевказаній справі.

Питання юрисдикційної підсудності судової справи не є предметом судового дослідження в межах апеляційного перегляду ухвали суду про зупинення провадження у справи.

Відповідно до ч. 1ст.375ЦПК України апеляційнийсуд залишаєапеляційну скаргубез задоволення,а судоверішення беззмін,якщо визнає,що судпершої інстанціїухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Установивши, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст.367,368,374,375, 381-384,389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної фірми «Магазин «Славутич» залишити без задоволення.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 16 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

Ю. О. Філонова