Постанова

від 29.08.2024 по справі 513/891/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/891/24

Провадження № 2/513/853/24

Саратський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2024 року суддя Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про адміністративне правопорушення після доопрацювання, передбачене ст.124 КУпАП, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера,

В С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом серії ААД № 478030, складеного 19 травня 2024 року поліцейським СРПП ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Валовичем М.Д., 19 травня 2024 року о 09 годині 40 хвилин по АДРЕСА_2 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Daewo Lanos» державний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись заднім ходом, не впевнився у безпечності маневру та скоїв наїзд на пішохода, який рухався позаду автомобіля, порушив п. 10.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП не є обов`язковою, тому враховуючи наведені положення, той факт, що ОСОБА_1 не з`явився у судове засідання, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

В порядку статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вирішує також питання, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення і виходячи з цього, не вправі вийти за межі протоколу.

Так, відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 254 КУпАП передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.

Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Кодексом України про адміністративне правопорушення передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В п. 1.3 Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

На підставі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

У п. 1.10 ПДР України зазначено, що дорожньо-транспортна пригода (ДТП) подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно до ст.124 КУпАП ознаками вказаного адміністративного правопорушення є порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тобто данні наслідки повинні знаходиться у причинному зв`язку з правопорушенням.

Оскільки зазначена норма матеріального закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, то у протоколі є необхідним посилання на порушення водієм вимог конкретного пункту ПДР.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення поліцейським вказані дві взаємовиключні фабули подій, які підпадають під різні пункти порушення ПДР України.

Відповідно до 10.5 ПДР України поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини. Виїзд з перехрестя, де організовано круговий рух, може здійснюватися з будь-якої смуги, якщо напрямок руху не визначено дорожніми знаками чи розміткою і це не створить перешкод транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку праворуч.

У той же час пункт 10.9 Правил вказує, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 10.5 ПДР України, а не п. 10.9 ПДР України.

За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись судом лише у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.

Постанова суду від 10 липня 2024 року про направлення матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області для належного оформлення не виконана.

У справах «Малофеева проти Pocії» (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Pocії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У даній справі про адміністративне правопорушення не доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП саме у зв`язку з порушенням ним п. 10.5 ПДР.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 суд не вбачає порушення п. 10.5 ПДР України, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.247 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП закрити, за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови на ім`я Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області.

Суддя В. С. Миргород