Рішення

від 22.08.2024 по справі 552/3287/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/3287/24

Провадження № 2/552/2195/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.08.2024 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Лиходід Я.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави у режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АкордБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «АкордБанк» ( далі ПАТ «КБ «АкордБанк» ) звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості посилаючись на те, що 15.07.2019 р. між ПАТ «КБ «АкордБанк» та ОСОБА_1 підписано Заяву-Пропозицію № СІК-150719/035-47, що складає договір про надання споживчого кредиту та надано відповідачу кредит у розмірі 92691 грн. строком на 60 місяців, зі сплатою відсотків за процентною ставкою 0,01%, розмір щомісячної комісії 1,65 %, розмір одноразової комісії 2,99 %. Позивач виконав свою зобов`язання та перерахував відповідачу зазначену суму. Відповідач зобов`язання по поверненню кредиту за кредитним договором належним чином не виконує. Станом на 23.01.2024 р. заборгованість ОСОБА_1 становить 76 588,64 грн. , що складається із:простроченої суми заборгованості по кредиту -35 258,01 грн., простроченої суми заборгованості по процентам - 4,77 грн., простроченої заборгованості за комісією - 32 117,40 грн., строкової суми заборгованості по кредиту - 9 208,46 грн.

04.02.2019 р. між сторонами підписано Анкету-Заяву №ІРК-150119/74-1647 на підставі чого встановлено відповідачу кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн., строк кредиту - 12 міс. з пролонгацією, процентна ставка - 36% річних, мінімальний обов`язковий платіж - 7,00 %, штраф (за кожен день прострочення щомісячного платежу) - 100 грн. Відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання, станом на 26.01.2024 р. заборгованість становить 16 215,30 грн., що складається із: суми заборгованості по кредиту -10 000,00 грн. , суми несанкціонованого овердрафту - 6 215,30 грн. Промив стягнути суму заборгованості за кредитними договорами та судові витрати.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 24 травня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження по справі.

Ухвалою суду від 25 червня 2024 року відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Судове засідання проведено в режимі відео конференції.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, пославшись на викладені в ній обставини та просив позов задовольнити. Щодо відзиву заперечив та пояснив, що відповідачем не вірно проведений обрахунок заборгованості, а також не надано доказів щодо впливу форс-мажорних обставин саме на сплату зобов`язань за кредитними договорами. Підтримав надану відповідь на відзив.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, підтримав наданий відзив та пояснив, що не заперечує щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредитів у розмірі 39015 грн. Інші позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.

Судом установлено, що 15 липня 2019 року між сторонами підписано Заяву-Пропозицію № СІК-150719/035-47, згідно якої відповідач прийняв пропозицію укласти кредитний договір та приєднався до Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Акордбанк».

Згідно пункту 2.2 договору сума споживчого кредиту 92691 грн., строк споживчого кредиту 60 місяців .

Пунктами 2.4, 2.5 Заяви-Пропозиції передбачено розмір процентної ставки 0,01 % річних, розмір щомісячної комісії 1,65 %, розмір одноразової комісії 2,99 %.

Також між сторонами договору погоджено Графік платежів. Розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки.

Згідно з меморіальним ордером від 15 липня 2010 року № 181652 позивачем перераховано відповідачу кредитні кошти у розмірі 90000 грн., меморіальним ордером № 25201278 від 15 липня 2019 року - 2691 грн.

04.02.2019 р. між сторонами підписано Анкету-Заяву № ІРК-150119/74-1647 на підставі чого встановлено відповідачу кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн., строк кредиту - 12 міс. з пролонгацією, процентна ставка - 36% річних, мінімальний обов`язковий платіж - 7,00 %, штраф (за кожен день прострочення щомісячного платежу) - 100 грн.

За правилами частини першоїстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно достатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У частині першійстатті 626ЦК Українивизначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другастатті 639 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку банком позивачем по справі).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Статтею 629 ЦК Українивизначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (стаття 510 ЦК України).

Згідностатті 526ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530ЦК Українипередбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно частини першої статті1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Устатті 1049ЦК Українизазначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідностатті 1054ЦК Україниза кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.Поняття зобов`язання належить до фундаментальних понять доктрини цивільного права. Розумне тлумачення законодавства можливе лише з врахуванням правової природи зобов`язання.

Згідно із частиною четвертоюстатті 16 Закону України «Про споживче кредитування»у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах: від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1252цс16 та зробила висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти, а також пені за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України.

Позивачем направлялась досудова вимога банку до позичальника, який прострочив внесення платежів за договором про дострокове повернення всієї суми кредиту, сплати процентів та інших обов`язкових платежів, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Отже, судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконав, внаслідок чого утворились заборгованості.

На підтвердження заборгованості за договором № СІК-150719/035-47 від 15 липня 2019 року ПАТ «КБ «Акордбанк» надано розрахунок суми загальної заборгованості, яка станом на 23.01.2024 р. становить 76 588,64 грн., що складається із:

простроченої суми заборгованості по кредиту - 35 258,01 грн., простроченої суми заборгованості по процентам - 4,77 грн.,простроченої заборгованості за комісією -32 117,40 грн., строкової суми заборгованості по кредиту - 9 208,46 грн.

На підтвердження заборгованості по кредитному договору від 04.02.2019 р № ІРК-150119/74-1647 надано розрахунок, яка станом на 26.01.2024 року становить 16 215,30 грн., що складається із: суми заборгованості по кредиту -10 000,00 грн. , суми несанкціонованого овердрафту - 6 215,30 грн.

Не погоджуючись із сумою заборгованості, відповідач не надав розрахунку контррозрахунку заборгованості за двома кредитними договорами .

Згідно із частиною першоюстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Належними доказами в розумінністатті 77 ЦПК Україниє докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Що стосується посилання представника відповідача на виникнення форс-мажорних обставин, після початку агресії рф , про неможливість виконання зобов`язань за договором, суд дійшов до наступних висновків.

Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

ПоложенняЗакону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"не передбачають скасування нарахування процентів за користування кредитними коштами протягом періоду воєнного та надзвичайного стану та/або не звільняють позичальників від обов`язку повернення отриманого кредиту та від виконання обов`язків за кредитним договором.

Форс-мажор або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання

Аналогічний висновок викладений у Постанові КГС ВС від 13.12.2023 № 922/193/23.

На підтвердження доводів того, що саме у зв`язку з збройною агресією іншої держави проти України та введенням в Україні воєнного стану відповідач не може виконати свої зобов`язання перед позивачем, суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем та у ході судового розгляду представником відповідача не спростовано належними засобами доказування наявність заборгованості перед позивачем за договором № СІК-150719/035-47 від 15 липня 2019 року , а саме

простроченої суми заборгованості по кредиту - 35 258,01 грн., простроченої суми заборгованості по процентам - 4,77 грн., строкової суми заборгованості по кредиту - 9 208,46 грн.

та по кредитному договору від 04.02.2019 р № ІРК-150119/74-1647 : заборгованості по кредиту -10 000,00 грн. , суми несанкціонованого овердрафту - 6 215,30 грн.,

а тому в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення за кредитним договором № СІК-150719/035-47 від 15.07.2019 року простроченої заборгованості за комісією у розмірі 32117 грн. 40 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першоїстатті 638 ЦК Україниістотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із нормамистатті 11Закону України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування»(даліЗакон№ 1734-VIII) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 12 Закону № 1734-VIIIумовидоговору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з частиною другоюстатті 215 ЦК Українинікчемний правочин це правочин, недійсність якого встановлена законом.

Згідно із частинами першою, третьоюстатті 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 1 Закону №1734-VIIIзагальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону №1734-VIII до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті1та частини другої статті8Закону №1734-VIII ПравлінняНаціонального банку України постановою від 08 червня 2017 року№ 49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією жпостановоювизнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168«Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затвердженихпостановоюПравління Національного банку України від 08 червня 2017 року № 49(далі Правила про споживчий кредит) банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (зокрема за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимогЗакону№ 1734-VIII тапідтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту плати за обслуговування кредитної заборгованості.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

Закон № 1734-VIII визначає оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 194/1387/19, провадження № 61-7416св20, від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19, провадження № 61-22778св19.

З урахуванням викладеного, умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом №1734-VIII(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12Закону №1734-VIII.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 серпня 2022 року у справі № 180/1434/20, провадження № 61-9418св21, Велика Палата Верховного Суду у постанові від13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21.

Верховний Суд зауважує, що висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21 щодо тлумачення статей11,12Закону № 1734-VIII, є застосовними у справах про визнання нікчемними умов договору споживчого кредитування (після 10 червня 2017 року), відповідно до яких банк встановлює для споживача будь-які додаткові платежі на підставі частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону № 1734-VIII.

Як вбачається з кредитного договору у пункті 2.5 встановлено розмір щомісячної комісії 1,65 %.

Крім цього, у графіку платежів також вказана щомісячна комісія у розмірі 1,65 % .

Аналіз умов спірного договору дає підстави для висновку, що позивач не вказав у кредитному договорі та не роз`яснив відповідачу, які саме послуги ПАТ «КБ«Акордбанк» йому надає, і що входить в «щомісячну комісію».

Ні у тексті спірного договору та додатку до нього, ні в матеріалах справи немає переліку дій/операцій ПАТ «КБ«Акордбанк», які включені до послуги комісії, яка є постійною, сталою і сплачувалась до повного повернення суми кредиту відповідно до спірного договору. У позовній заяві ПАТ «КБ «Акордбанк» посилається на те, що дана щомісячна комісія за послуги розрахунково-касового обслуговування, ведення рахунку.

ПАТ «КБ «Акордбанк» чітко не визначено, яка саме комісія передбачена кредитним договором, які щомісячні операції чи дії входять до цієї послуги, чи тотожні вони послугам, які банк має надавати безкоштовно відповідно до частин першої та другої статті11 Закону№ 1734-VIII.

Водночас у матеріалах справи немає доказів, що відповідач звертався до банку щомісячно чи частіше про надання інформації про стан кредиту.

Європейський суд з прав людини зазначав, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення від 06 грудня 2007 року у справі «Воловік проти України», заява № 15123/03, пункт 45).

Нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьмастатті 18Закону України «Про захист прав споживачів»).

Особа, яка включила ту чи іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується, зокрема, в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову. Зазначене правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (noindividuallynegotiated), а й щодо умов, які хоч і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (underthediminantsinfluenceoftheparty).

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17, провадження № 61-18730св20.

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі №161/14194/20.

Суд дійшов до висновку, що банком у кредитному договорі № СІК-150719/035-47 від 15.07.2019 року встановлена плата за ті послуги, які за вказаним законом повинні надаватися безоплатно, тому позовні вимоги щодо стягнення простроченої заборгованості за комісією у розмірі 32117 грн. 40 коп. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн.

Керуючись ст..ст.10,12,81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АкордБанк» заборгованість по кредитному договору № СІК-150719/035-47 від 15 липня 2019 року у розмірі 44471 грн. 24 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АкордБанк» заборгованість за Анкетою-Заявою № ІРК-150119/74-1647 від 14 червня 2019 року у розмірі 16215 грн. 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АкордБанк» судові витрати у розмірі 3028 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «АкордБанк», місце знаходження м. Київ, вул. Стеценка,6 ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35960913

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення виготовлений 27 серпня 2024 року.

Головуючий Ж.В. Кузіна