Ухвала

від 21.01.2025 по справі 552/3287/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД М.ПОЛТАВИ

Справа №552/3287/24

Провадження № 4-с/552/3/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2025 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Іванко В.В.

за участю представника скаржника ОСОБА_1 , приватного виконавця Гуріної Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_2 на дії приватного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд зі скаргою на дії приватного виконавця посилаючись на те, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 22.08.2025 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «АкордБаню» заборгованість по кредитному договору № СІК-150719/035-47 від 15 липня 2019 року у розмірі 44 471 грн. 24 коп., у розмірі 16 215 грн. 30 коп. та судові витрати. Відносно ОСОБА_2 на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Т.В. перебуває зведене виконавче провадження № 76622061, до якого входять виконавчі провадження про стягнення заборгованості, судових витрат і витрат з виконавчого провадження. При відкритті виконавчого провадження приватним виконавцем накладено арешт на грошові кошти та арешт на майно . У послідуючому звернено стягнення на його доходи та щомісячно у розмірі 20 % від заробітної плати погашається заборгованість . Постановою від 06.12.2024 року

оголошено розшук майна, а саме автомобіля RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VІN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 . Боржник рішення суду виконує, здійснює погашення коштів, його автомобіль знаходиться за його місцем мешкання та використовується для лікування доньки ОСОБА_3 , 2011 року народження, яка має статус дитини з інвалідністю. Вартість транспортного засобу перевищує суму заборгованості. Просив скасувати постанову про розшук майна боржника.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави скарга в частині скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни від 21 листопада 2024 року про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника в рамках виконавчого провадження № 76604101- залишено без розгляду.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 уточнену скаргу підтримав та просив задовольнити, скасувати постанову про розшук майна.

Приватний виконавець Гуріна Т.В. заперечує щодо задоволення скарги, підтримала надані пояснення по скарзі та пояснила, що всі дії в ході виконання судового рішення відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Просила відмовити у задоволенні скарги.

ПАТ «КБ «Акорд» у судове засідання свого представника не направив, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Надав письмові пояснення в яких зазначив, що з боржника здійснюється відрахування коштів відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, що виключає добровільний характер часткового погашення. Доводи викладені у скарзі є необґрунтованими, не доведеними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства. Просив відмовити у задоволені скарги.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, приватного виконавця, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України передбачено одну із основних засад судочинства - обов`язковість рішень суду, виконання будь-якого рішення є невід`ємною частиною правосуддя, а у ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначене конституційне положення відображено і у ст. 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до норм ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом установлено, що рішення Київського районного суду м. Полтави по цивільній справі № 552/3287/24 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АкордБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АкордБанк» заборгованість по кредитному договору № СІК-150719/035-47 від 15 липня 2019 року у розмірі 44471 грн. 24 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АкордБанк» заборгованість за Анкетою-Заявою № ІРК-150119/74-1647 від 14 червня 2019 року у розмірі 16215 грн. 30 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АкордБанк» судові витрати у розмірі 3028 грн.

Рішення набрало законної сили та звернуто до примусового виконання.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 та п.1 ч.2 ст. 18 даного Закону державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Постановами приватного виконавця виконавчого округу Полтавського області Гуріною Т.В. від 21 листопада 2024 року відкрито виконавчі провадження з виконання виконавчих листів № 552/3287/24, виконавчі провадження № 76604212, 76604101, 76603988 та постановою від 21 листопада 2024 року об`єднано виконавчі провадження у зведене виконавче провадження № 76604101.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріною Т.В. від 06 грудня 2024 року оголошено в розшук майно боржника , а саме RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VІN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 .

Відповідно до норм ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 суду пояснив, що транспортний засіб ОСОБА_2 , який оголошений в розшук перебуває у володінні та знаходиться за місцем проживання останнього. Також, представник заявника ОСОБА_1 не заперечував та підтвердив, що ні він, ні ОСОБА_2 не звертались з письмовою заявою на адресу приватного виконавця щодо місця знаходження автомобіля, що у подальшому виключає його розшук.

Згідно ст.451ЦПК Україниу разівстановлення обґрунтованостіскарги судскасовує оскаржуванірішення тавизнає оскаржуванідії чибездіяльність неправомірнимиі зобов`язуєдержавного виконавцяабо іншупосадову особуоргану державноївиконавчої служби,приватного виконавцяусунути порушення(поновитипорушене правозаявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, у ході судового розгляду скарги суду не надано доказів, що приватний виконавець при прийнятті постанови про розшук майна діяла не на підставі та не у спосіб визначений законом, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст. 452 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії приватного виконавця відмовити .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 24 січня 2025 року.

Головуючий Ж.В.Кузіна