Постанова

від 29.08.2024 по справі 138/2930/16-ц

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 138/2930/16-ц

Провадження № 22-ц/801/1865/2024

Категорія: 39

Головуючий у суді 1-ї інстанції Холодова Т. Ю.

Доповідач:Панасюк О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 рокуСправа № 138/2930/16-цм. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Панасюка О. С. (суддя доповідач),

суддів Берегового О. Ю., Шемети Т. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Марченка М. М. на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницькоїобласті у складі судді Холодової Т. Ю. від 18 липня 2024 року про повернення заяви про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

встановив:

У липні 2024 року Б ОСОБА_2 через свого представника адвоката Марченка М. М. звернувся досуду ззаявою про перегляд заочного рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 08 листопада 2016 року у цивільній справі № 138/2930/16-ц (провадження 2/138/870/16) за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05 липня 2024 року заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків шляхом подання суду заяви про перегляд заочного рішення суду з посиланням на докази припинення сплати Б ОСОБА_3 платежів за кредитним договором від 17 серпня 2007 року № 975/46-69 з грудня 2008 року, а також подання суду доказів припинення такої сплати та укладення іпотечного договору між сторонами в якості забезпечення виконання зобов`язань за договором кредиту від 17 серпня 2007 року № 975/46-69 (у кількості для суду та копії для позивача).

12 липня 2024 року Б ОСОБА_2 через свого представника адвоката Марченка М. М. подав письмові пояснення по суті заяви про перегляд заочного рішення та ухвали Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05 липня 2024 року, до яких додав заяву про виклик свідка та заяву про забезпечення доказів.

Ухвалою Могилів-Подільськогоміськрайонного судуВінницької областівід 18липня 2024року заявупро переглядзаочного рішенняМогилів-Подільськогоміськрайонного судуВінницької областівід 08листопада 2016року визнанонеподаною та повернуто заявнику.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що подання представником відповідача адвокатом Марченком М. М. письмових пояснень, зміст яких фактично зводиться до оцінки змісту позовної заяви та доданих до неї доказів, не свідчить про подання заяви про перегляд заочного рішення суду з посиланням на докази припинення сплати відповідачем платежів за кредитним договором від 17 серпня 2007 року № 975/46-69 з грудня 2008 року на виконання вимог ухвали про залишення заяви без руху від 05 липня 2024 року. Крім того не надано докази припинення сплати відповідачем платежів за кредитним договором від 17 серпня 2007 № 975/46-69 з грудня 2008 року.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Марченко М. М., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, просив ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 18 липня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги покликався на те, що на виконання вимог ухвали про залишення заяви без руху від 05 липня 2024 року ним було подано письмові пояснення як щодо заяви про перегляд заочного рішення, так і щодо самої ухвали суду, тому що її виконання не видається можливим з підстав неведених в поясненнях, а також подано заяву про виклик та допит в якості свідка самого відповідача, який підтвердить суду обставини того, що він на виконання умов кредитного договору від 17 серпня 2007 року № 975/46-69 у грудні 2008 року припинив сплачувати на користь первісного позивача як тіло кредиту, так і проценти за його користування, оскільки в інший спосіб довести цю обставину відповідач не в змозі, та заяву про забезпечення доказу шляхом витребування у позивача оригіналу або ж належним чином завіреної копії іпотечного договору, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , як на виконання умов пунктів 3.1, 3.1.1. договору кредиту від 17 серпня 2007 року № 975/46-69, за умовами якого позичальник передає кредитору в іпотеку приватний будинок АДРЕСА_1 , заставною вартістю 441875 грн 00 к., оскільки відповідач не має його у своєму розпорядженні через втрату.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги апеляційний суд прийшов до висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.

Частиною першою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Повертаючи заяву суд першої інстанції виходив з того, що подання представником відповідача адвокатом Марченком М. М. письмових пояснень, зміст яких фактично зводиться до оцінки змісту позовної заяви та доданих до неї доказів, не свідчить про подання заяви про перегляд заочного рішення суду з посиланням на докази припинення сплати відповідачем платежів за кредитним договором від 17 серпня 2007 року № 975/46-69 з грудня 2008 року на виконання вимог ухвали про залишення заяви без руху від 05 липня 2024 року. Крім того не надано докази припинення сплати відповідачем платежів за кредитним договором від 17 серпня 2007 № 975/46-69 з грудня 2008 року.

З такими висновками погодитися не можна з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

У рішенні Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року у справі № 9-зп (справа за конституційним зверненням громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України) зазначено, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, доступ до суду (рішення ЄСПЛ у справах «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року та «Беллет проти Франції» від 04 грудня1995 року).

Отже право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Частиною першою статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування і оскарження цього рішення.

Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача (частина перша статті 284 ЦПК України).

Форму заявипро переглядзаочного рішення,вимоги до її змісту, підписання, додатків, кількості копій визначено частинами першою сьомою статті 285 ЦПК України. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (частина восьма статті 285 ЦПК України), яка регламентує порядок залишення позовної заяви без руху та її повернення.

За змістом частини першої статті 286 ЦПК України суд зобов`язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає вимогам частин першої сьомої статті 285 ЦПК України, тобто є належно оформленою.

Відповідно до частин першої третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Положення статті 185 ЦПК України щодо повернення позовної заяви застосовуються у тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали про усунення недоліків.

За змістом цієї норми закону повернення позовної заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом,але ухилиласьвід виконаннявимог,вказаних вухвалі.

Як видно з матеріалів справи на виконання вимог ухвали Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05 липня 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Марченко М. М. подав письмові пояснення як щодо заяви про перегляд заочного рішення, так і щодо самої ухвали суду.

Також адвокат подав заяву про виклик та допит в якості свідка самого відповідача та заяву про забезпечення доказу шляхом витребування у сторони позивача оригіналу або ж належним чином завіреної копії іпотечного договору, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 .

Зі змісту заяви про перегляд заочного рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 08 листопада 2016 року та письмових пояснень по суті заяви про перегляд заочного рішення видно, що адвокатом Марченком М.М. були викладені обставини, якими він обґрунтував свої заперечення проти вимог позивача, та надав докази, які, на його думку, підтверджують вказані обставини.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Неналежне обґрунтування заяви, неподання певних доказів не є підставою для залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху з подальшим поверненням її заявнику, тому що відсутність доказів на підтвердження доводів, викладених у заяві може бути підставою для відмови у її задоволенні, але не може бути підставою для повернення заяви.

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справі «Nunes Dias v. Portugal» (Нун`єш Діаш проти Португалії) від 10 квітня 2003 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» (Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії) від 28 жовтня 1998 року).

Таким чином суд першої інстанції не врахував вищенаведені обставини та дійшов помилкового висновку про повернення заяви про перегляд заочного рішення з тих підстав, що відповідач не виконав вимог частини третьої статті 185 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За такихобставин ухваласуду першоїінстанції підлягаєскасуванню знаправленням справидо судупершої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись статтями 367, 369, 374,379,381-383 ЦПКУкраїни апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Марченка М. М. задовольнити.

Ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 18 липня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий О. С. Панасюк

Судді: О. Ю. Береговий

Т. М. Шемета