Справа № 947/29342/22
Провадження № 1-кс/947/11142/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.08.2024 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , під час розгляду у судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого детектива підрозділу детективів ТУ БЕБ України в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021162240000053 від 28.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 209 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, підрозділом детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню за №42021162240000053 від 28.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 209 КК України, за фактом незаконного виготовлення, зберігання, транспортування з метою збуту та збуту підакцизних товарів з використанням підроблених марок акцизного податку.
Посилаючись на обставини, викладені в клопотанні детектив звертався з клопотанням про арешт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , автомийка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 450220951101, з метою збереження речових доказів та спеціальної конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Ухвалами слідчого судді Київського районного суду м.Одеси неодноразово поверталися клопотання про арешт майна прокурору строком на 72 години для усунення недоліків.
Детектив втретє звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів та можливої спеціальної конфіскації, оскільки на думку сторони обвинувачення, у випадку допущення дій зі сторони ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відчужити на користь третіх осіб майно, вчинити реєстраційні дії щодо передачі його іншим особам будуть втрачені речові докази у кримінальному провадженні.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, письмові заперечення з додатками представника власника майна, слідчий суддя приходить до наступного.
Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак, з матеріалів, доданих з клопотанням вбачається, що детективом під час складання вищевказаного клопотання не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України.
Так, на думку слідчого судді клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке.
У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:1) підстави імету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;2) перелік і види майна, що належить арештувати;3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.03.2024 накладено арешт на будинок АДРЕСА_1 , автомойка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 450220951101.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.05.2024 вказану ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 19.03.2024 скасовано, та постановлено нову ухвалу, якою відмовлено у задоволені клопотання про арешт майна.
Як вбачається з поданого клопотання та долучених в його обґрунтування матеріалів, детективом під час складання клопотання не було дотримано вимог ч.2 ст.171 КПК України, що позбавляє можливості слідчого суддю розглянути таке клопотання по суті.
Так, в порушення вимог ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна належним чином не обґрунтовано наявність підстав та необхідності в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Крім того, слідчий суддя враховує доводи представника ОСОБА_5 під час попереднього розгляду клопотання з приводу того, що нерухоме майно, на яке просить накласти арешт прокурор належить третій особі. Таким чином, процесуальним керівником не наведено належного обґрунтування який існує зв`язок між кримінальними правопорушеннями, які розслідуються та майном, що належить третій особі.
Так, в клопотанні детектива зазначено, що ОСОБА_6 провадив злочинну діяльність з незаконного виготовлення, зберігання, транспортування з метою збуту та збуту підакцизних товарів з використанням підроблених марок акцизного податку та отримував дохід від такої діяльності, у період 2022 2023 років. Однак, з документів, які були надані представником ОСОБА_5 до заперечень поданих під час розгляду попереднього клопотання про арешт майна вбачається, що майно на яке накладено арешт, було придбано ОСОБА_7 значно раніше періоду, який є предметом досудового розслідування. Крім цього, встановлено, що ОСОБА_5 не є підозрюваною у кримінальному провадженні.
Таким чином, детективом не були наведені нові обставини, які не були враховані під час розгляду попереднього клопотання про накладення арешту на вищезазначене майно, не надано відповідне документальне обґрунтування необхідності застосування такого засобу забезпечення кримінального провадження.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що з зазначених вище підстав клопотання про арешт майна вже було повернуто прокурору. Проте, даних про усунення зазначених недоліків клопотання не містить.
За наявних недоліків клопотання та долучених до нього матеріалів слідчий суддя позбавлений можливості повно, всебічно та об`єктивно розглянути його.
Таким чином, клопотання та долучені до нього матеріали не відповідають вимогам ч.2 ст.171 КПК України, оскільки не підтверджують підстави, мету та відповідного обґрунтування необхідності арешту майна.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що на теперішній час недоліки зазначені у попередній ухвалі слідчого судді про повернення клопотання про арешт майна прокурором не усунуті та наявні всі правові підстави для повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, відповідно до вимог ч.3 ст.172 КПК України.
За таких обставин та враховуючи викладене, керуючись ст.ст.171, 172,309 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого детектива підрозділу детективів ТУ БЕБ України в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021162240000053 від 28.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 209 КК України - повернути прокурору для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 27.08.2024 |
Оприлюднено | 02.09.2024 |
Номер документу | 121271557 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Київський районний суд м. Одеси
Тішко Д. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні