Постанова

від 28.08.2024 по справі 910/11845/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2024 р. Справа№ 910/11845/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Козир Т.П.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Ліневич Л.В.,

від відповідача - Драчова М.С.,

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 (повний текст рішення складено 04.06.2024)

у справі № 910/11845/23 (суддя Смирнова Ю.М.)

За позовом Акціонерного товариства "Енергетична компанія України"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 169828676,37 грн, -

ВСТАНОВИВ:

У 2023 році Акціонерне товариство "Енергетична компанія України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 194 896 572, 43 грн., з яких 184 936 239, 85 грн. основного боргу, 7 238 889, 84 грн. втрат від інфляції, 2 721 442, 74 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 року позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Акціонерного товариства "Енергетична компанія України" 98 438 831 грн. 03 коп. основного боргу, інфляційні втрати у розмірі 8 953 239 грн. 53 коп., 5 989 763 грн. 82 коп. 3% річних та судовий збір у розмірі 939 400 грн. 00 коп. Провадження в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 56 446 841,99 грн. закрито. В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відстрочення виконання судового рішення відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 року заяву про розподіл судових витрат задоволено частково. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Акціонерного товариства "Енергетична компанія України" витрати на професійну правничу допомогу на суму 72 000 грн. 00 коп.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що витрати позивача у розмірі 72 000, 00 грн. є співмірні зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову.

Не погодившись із прийнятим додатковим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви про розподіл судових витрат відмовити в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що додаткове рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення заяви АТ «ЕКУ» про розподіл судових витрат є незаконним, необґрунтованим, оскільки судом не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, також судом першої інстанції порушенні норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права. Зокрема скаржник вважає, що позивачем документально не підтверджено реальності понесених витрат на професійну правову допомогу, тобто в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують сплату позивачем витрат на правову допомогу.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.06.2024 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

27.06.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/11845/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 року у справі №910/11845/23 та призначено розгляд справи на 28.08.2024 року.

09.07.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшов відзивна апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

В судовому засіданні 28.08.2024 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вже було зазначено вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 року позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Акціонерного товариства "Енергетична компанія України" 98 438 831 грн. 03 коп. основного боргу, інфляційні втрати у розмірі 8 953 239 грн. 53 коп., 5 989 763 грн. 82 коп. 3% річних та судовий збір у розмірі 939 400 грн. 00 коп. Провадження в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 56 446 841,99 грн. закрито. В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відстрочення виконання судового рішення відмовлено.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 року у справі №910/11845/23 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 року у справі №910/11845/23 залишено без змін.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до чч. 1-3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи разом з першою заявою по суті справи (позовна заява, т.1, а.с. 13) позивачем було зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс та які очікує понести у зв`язку з розглядом справи - витрати на професійну правничу допомогу, буде повідомлений додаткового.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 року у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 року у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 року у справі № 904/3583/19, від 11.11.2021 року у справі 910/7520/20).

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України").

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження понесених ним судових витрат заявник долучив до матеріалів справи:

- договір №2-4-28082023/2 про надання правничої допомоги від 28.08.2023 року, укладений між позивачем та адвокатом Ліневич Л.В., який набирає чинності із врахуванням положень ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, з 20.07.2023 року та діє до 31.12.2023 року;

- договір №2-4-281223/2 про надання правничої допомоги від 28.12.2023 року, укладений між позивачем та адвокатом Ліневич Л.В., який набирає чинності з 01.01.2024 року та діє до 31.12.2024 року;

- акт №1 наданих послуг від 15.05.2024 року до договору №2-4-281223/2 про надання правничої допомоги від 28.12.2023 року на загальну суму 138 000, 00 грн., в якому вказано, що вартість послуг адвоката складає 4 000, 00 грн. за одну годину, розмір гонорару адвоката визначається з урахуванням складності справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, а також ціною позову та значенням справи для клієнта, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію клієнта та публічним інтересом до справи. Таким чином адвокатом надано, а позивачем прийнято послуги з правничої допомоги під час розгляду справи №910/11845/23 у суді першої інстанції, а саме: аналіз договірної документації (договір, акти, рахунки, листування) 3 год. на суму 12 000, 00 грн.; аналіз судової практики з висновками щодо судової перспективи справи, розробка загальної стратегії ведення справи 1 год. на суму 4 000, 00 грн.; підготовка позовної заяви 5 год. на суму 20 000, 00 грн., підготовка відповіді на відзив відповідача 2 год. 8 000, 00 грн., підготовка письмових пояснень на заперечення відповідача 1 год. 4 000, 00 грн., підготовка заяви про збільшення позовних вимог 3 год. 12 000, 00 грн., підготовка заяви про зміну позовних вимог 3 год. 12 000, 00 грн., підготовка до участі у судовому засіданні 0,5 год. 2 000, 00 грн., участь у судовому засіданні в Господарському суді міста Києва 1 судове засідання 11.11.2023 року 4 000, 00 грн., підготовка до участі у судовому засіданні 0,5 год. 2 000, 00 грн., участь у судовому засіданні в Господарському суді міста Києва 1 судове засідання 07.02.2024 року 4 000, 00 грн., підготовка до участі у судовому засіданні 0,5 год. 2 000, 00 грн., участь у судовому засіданні в Господарському суді міста Києва 1 судове засідання 07.03.2024 року 4 000, 00 грн., підготовка до участі у судовому засіданні 0,5 год. 2 000, 00 грн., участь у судовому засіданні в Господарському суді міста Києва 1 судове засідання 02.04.2024 року 4 000, 00 грн., підготовка до участі у судовому засіданні 0,5 год. 2 000, 00 грн., участь у судовому засіданні в Господарському суді міста Києва 1 судове засідання 25.04.2024 року 4 000, 00 грн., підготовка до участі у судовому засіданні 0,5 год. 2 000, 00 грн., участь у судовому засіданні в Господарському суді міста Києва 1 судове засідання 14.05.2024 року 4 000, 00 грн., гонорар адвоката 30 000, 00 грн.

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК №000850 від 15.01.2018 року.

Колегія суддів звертає увагу, що положеннями п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 року від №640/8316/20, від 21.10.2021 року у справі №420/4820/19 тощо).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інтонації, що акт №1 наданих послуг від 15.05.2024 року складений та підписаний між адвокатом та позивачем до договору №2-4-281223/2 про надання правничої допомоги від 28.12.2023 року, набрав чинності з 01.01.2024 року, однак, послуги адвоката, які зазначені у позиціях №№1, 2, 3, 4, 6, 8, 9 стосуються 2023 року, а тому, не можуть бути включені до акту №1 надання послуг від 15.05.2024 року за договором про надання правничої допомоги №2-4-281223/2, який укладено позивачем і адвокатом пізніше.

Також суд першої інстанції вірно встановив, що письмові пояснення на заперечення відповідача (п.5 акту №1 надання послуг від 15.05.2024 року) в матеріалах справи відсутній, тому позивач безпідставно включив витрати на суму 66 000, 00 грн. до акту №1 наданих послуг від 15.05.2024 року до договору №2-4-281223/2 про надання правничої допомоги від 28.12.2023 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо співмірності вартості наданих послуг адвоката в сумі 72 000, 00 грн. із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, та виконаних робіт.

Щодо посилання відповідача про ненадання позивачем доказів оплати вартості наданих послуг, як на підставу для відмови у задоволенні поданої позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення, то колегія суддів зазначає, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному додатковому рішенні. Господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, а тому, додаткове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 240, 244, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 року у справі №910/11845/23 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 року у справі № 910/11845/23 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11845/23.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.08.2024 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

Т.П. Козир