Рішення

від 22.08.2024 по справі 906/396/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/396/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Красовський В.М. - ордер серія АМ № 1084252 від 08.04.2024;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Філоненко Юлії Миколаївни

до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Радомишльське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

про стягнення 1 887 426,74грн.

Фізична особа - підприємець Філоненко Юлія Миколаївна звернулася з позовом до суду про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Радомишльське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" 1 887 906,49грн, з яких 1 797 143,57грн основний борг, 65 067,37грн штраф, 13 115,55грн річні, 12 580,00грн інфляційні.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Філія "Радомишльське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" не виконала умови договору №2-2023 від 11.01.2023 про надання послуг, пов`язаних з лісництвом, в частині оплати наданих послуг.

Правовими підставами зазначено ст.525, 526, 530, 610, 612, 625, 901,903 Цивільного кодексу України, ст.174, 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 20.06.2024 прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог (вх. №01-44/1621/24 від 27.05.2024) та ухвалено вважати заявленим до розгляду спір про стягнення 1 887 426,74грн, з яких: 1 747 143,57грн сума основного боргу; 93 609,86грн сума штрафу; 21 613,32грн річних; 25 059,99грн інфляційних втрат.

09.07.2024 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення довідки про розмір заборгованості відповідача відповідно до якої, в зв`язку із сплатою останнім 100 000,00грн, заборгованість Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Радомишльське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" складає 1 787 426,74грн, з якої: 1 647 143,57грн - сума основного боргу; 93 609,86грн - сума штрафу; 21 613,32грн - розмір відсотків річних; 25 059,99грн - розмір інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 09.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/396/24 до судового розгляду по суті на 22.08.2024 об 11:00.

22.08.2024 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення довідки про розмір заборгованості відповідача від 21.08.2024, відповідно до якої, в зв`язку із сплатою останнім 50 000,00грн, заборгованість Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Радомишльське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" складає: 1 737 426,74грн, з якої: 1 597 143,57грн основного боргу; 93 609,86грн штрафу; 21 613,32грн розмір відсотків річних; 25 059,99грн інфляційних втрат.

Представник позивача в судовому засіданні 22.08.2024 позовні вимоги підтримав з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог з підстав, зазначених у позовній заяві. Просив суд закрити провадження у справі в частині стягнення 150 000,0грн основного боргу.

Представник відповідача в судове засідання 22.08.2024 не прибув; про час, дату, місце розгляду справи повідомлявся через систему "Електронний суд", про що свідчать відповідні довідки суду про доставку електронного листа.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання у справі №906/396/24.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст.13 ГПК України).

Враховуючи викладене, судом було надано учасниками справи можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Однак, відповідач, в порядку ст. 165, 251 ГПК України, не скористався правом подачі письмового відзиву на позовну заяву, доводи позивача не спростував.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України.

Враховуючи, що явка представника відповідача в судове засідання обов`язковою не визнавалася, суд вважає, що його відсутність не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи.

11.01.2023 між Фізичною особою - підприємцем Філоненко Юлією Миколаївною (виконавець, позивач) та Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі Філії "Радомишльське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (замовник, відповідач) укладено договір про надання послуг, пов`язаних з лісництвом №2-2023 (далі - Договір) (а.с.8-11, т.1).

Відповідно до п.1.1 Договору виконавець зобов`язується на власний ризик, власними силами, засобами та матеріалами надати послуги, пов`язані з лісництвом (код 02.40.1 за ДК 016-2010) за завданням замовника, який, у свою чергу, має право та зобов`язується прийняти і оплатити надані послуги.

Склад, види та обсяги послуг, що надаються за цим договором, а також строки надання послуг визначаються сторонами у додатках, які є невід`ємними частинами даного Договору (п.1.2 Договору).

Згідно з п.3.1-3.4 Договору ціна на послуги встановлюється в національній валюті України. Ціна цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін. Вартість та перелік передбачених послуг визначена в Додатку №4. Загальна сума договору становить 1 000 000,00грн.

За змістом п.4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після надання виконавцем рахунку на оплату наданих послуг на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (Додаток №6) протягом терміну дії договору.

Форма розрахунку за договором - безготівкова (п.4.2 Договору).

Розрахунок проводиться після складання акту огляду місць використання лісових ресурсів (Додаток №7) (п.4.4 Договору).

Відповідно до п.5.1.1 виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги (виконані роботи).

У свою чергу, згідно з п.5.4.4 Договору замовник зобов`язаний оплатити надані виконавцем послуги, передбачені у Додатку №6 цього договору, в розмірах і в строки, встановлені цим договором.

В п.6.2 Договору сторони погодили, що про надані послуги виконавець щомісячно складає акт приймання-передачі виконаних робіт (додаток №6), який підписується уповноваженими представниками сторін.

За умовами п.7.7 Договору в разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі послуг замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі облікової ставки Національного банку України від вартості прострочених (невиконаних) зобов`язань.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту остаточного виконання, але у будь-якому випадку до 31.03.2023 (п.10.1. Договору).

Сторонами укладено ряд додаткових угод до вказаного вище договору, зокрема, 30.06.2023 - додаткову угоду №4, якою продовжено строк дії договору про надання послуг, пов`язаних з лісництвом №2-2023 від 11.01.2023 до 31.12.2023 та встановлено, що загальна сума договору не повинна перевищувати 5 000 000,00грн (а.с.15, т.1).

Позивачем подано копії підписаних повноваженими представниками сторін актів приймання-передачі робіт та послуг на підтвердження надання відповідачу послуг згідно Договору протягом 2023 року на загальну суму 4 805 210,35грн (а.с.20-255, т.1; 1-173, т.2), для оплати яких позивачем виставлено відповідні рахунки-фактури (а.с.174-250, т.2; 1-250, т.3; 1-81, т.4).

Відповідачем частково оплачено надані позивачем послуги на загальну суму 3 008 066,78грн, що підтверджується виписками з банківського рахунку ФОП Філоненко Ю.М. за період 01.01.2023-14.03.2024 (а.с.92-102, т.4).

У матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків між сторонами за період 2023 рік, згідно якого станом на 31.12.2023 заборгованість відповідача перед позивачем становила 1 797 143,57грн (а.с.82-91, т.4).

Посилаючись на невиконання відповідачем його зобов`язань щодо оплати наданих послуг, позивач звернувся до суду з позовними вимогами (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення з останнього 1 887 426,74грн, з яких: 1 747 143,57грн основного боргу; 93 609,86грн штрафу; 21 613,32грн річних; 25 059,99грн інфляційних втрат.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України)). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов`язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч.3 ст.173 ГК України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Суд дійшов висновку, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання послуг, пов`язаних з лісництвом №2-2023 від 11.01.2023.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ч.1 ст.193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як суд зазначав вище, позивач умови договору про надання послуг, пов`язаних з лісництвом №2-2023 від 11.01.2023 виконав належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії підписаних повноваженими представниками сторін актів приймання-передачі робіт та послуг на підтвердження надання відповідачу послуг згідно Договору на загальну суму 4 805 210,35грн (а.с. 20-255, т.1; 1-173, т.2), для оплати яких позивачем виставлено відповідні рахунки-фактури (а.с. 174-250, т.2; 1-250, т.3; 1-81, т.4).

Водночас, відповідач своїх обов`язків щодо оплати за надані позивачем послуги за вказаними вище актами виконав частково, сплативши 3 008 066,78грн, що підтверджується виписками з банківського рахунку ФОП Філоненко Ю.М. за період 01.01.2023-14.03.2024 (а.с. 92-102, т.4).

Водночас, під час розгляду справи в суді відповідачем здійснено ще часткову сплату за надані послуги на загальну суму 150 000,00грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні інструкції №4665 від 21.06.2024 (на суму 50 000,00грн) (а.с.160, т.4), №4763 від 28.06.2024 (на суму 50 000,00грн) (а.с.160 на звороті, т.4), а також виписка з банківського рахунку ФОП Філоненко Ю.М. за період 12.07.2024 (на суму 50 000,00грн (а.с. 169, т.4).

Як визначено п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з ним не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Отже, суд закриває провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 150 000,00грн (50 000,00грн + 50 000,00грн + 50 000,00грн) на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 1 597 143,57грн (1 747 143,57грн - 150 000,00грн) боргу за поставлений товар є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Крім того, позивач заявляє вимогу про стягнення з відповідача 93 609,86грн штрафу за період 01.01.2024-10.05.2024.

Частиною 1 статті 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 193 ГК України встановлено, що порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

Як судом зазначалося вище, відповідно до п.7.7 Договору в разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі послуг замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі облікової ставки Національного банку України від вартості прострочених (невиконаних) зобов`язань.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафу (а.с. 130, т.4), суд вважає його обґрунтованим, арифметично правильним, тому задовольняє позов у цій частині.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення 21 613,32грн річних (за період 01.01.2024-27.05.2024) та 25 059,99грн інфляційних втрат (за період січень-квітень 2024 року).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом встановлено, що позивачем невірно зазначено в його розрахунку розміру річних відсотків кількість днів у 2024 році: 365 замість необхідних 366.

За допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга:Закон", судом здійснено перерахунок 3% річних, відповідно до якого загальна сума 3% річних, що підлягає до задоволення, складає 21 604,69грн. У задоволенні позову в частині вимог щодо стягнення 8,63грн 3% річних (21 613,32грн - 21 604,69грн) суд відмовляє.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми інфляційних нарахувань (а.с. 130, т.4), суд вважає його обґрунтованим, арифметично правильним, тому задовольняє позов у цій частині.

Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст.81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.

Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про задоволення позову частково, а саме - в частині вимог про стягнення 1 597 143,57грн основного боргу, 25 059,99грн інфляційних втрат, 21 604,69грн 3% річних, 93 609,86грн штрафу. У частині вимог щодо стягнення 8,63грн 3% річних суд відмовляє в позові. Крім того, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення 150 000,00грн основного боргу за відсутністю предмету спору.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що судовий збір необхідно покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись п.2 ч.1 ст.231, ст.123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині стягнення 150 000,0грн основного боргу.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м.Київ, вул.Руставелі Шота, буд.9А ідентифікаційний код 44768034) в особі Філії "Радомишльське спеціалізоване лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (12201, Житомирська обл., Житомирський р-н, м.Радомишль, вул.Київська, буд.6; ідентифікаційний код 45040111) на користь Фізичної особи-підприємця Філоненко Юлії Миколаївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ):

- 1 597 143,57грн основного боргу;

- 25 059,99грн інфляційних втрат;

- 21 604,69грн 3% річних;

- 93 609,86грн штрафу;

- 28 311,27грн судового збору.

4. Відмовити в задоволенні позову в частині вимог щодо стягнення 8,63грн 3% річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 29.08.24

Суддя Шніт А.В.

Відправити:

1 - представнику позивача через підсистему "Електронний суд";

2 - ДП "Ліси України" через підсистему "Електронний суд";

3 - Філії "Радомишльське лісомисливське господарство" на електронну пошту: info@radomishllg.com.ua