Ухвала

від 29.08.2024 по справі 906/882/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"29" серпня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/882/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Сікорської Н.А.,

розглядаючи заяву Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про забезпечення позову у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" в особі філії Житомирське Регіональне Управління ПАТ КБ "ПриватБанк" (м.Житомир)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс"

2. ОСОБА_1

про стягнення 1824726,56 грн,,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до суду з позовом про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс"та ОСОБА_1 1824726,56 грн., з яких: 1101751,17 грн. заборгованості за тілом кредиту, 250796,31 грн. заборгованості за відсотками, 472179,08 грн. заборгованості відповідача 1 перед державним бюджетом.

Ухвалою суду від 27.08.2024р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.

27.08.2024р. від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить на праві власності відповідачам, а саме:

а) Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 13277918104

Тип об`єкта: Квартира, трикімнатна житл. пл. 53,9 кв.м., об`єкт житлової нерухомості

Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 78,3, житлова площа (кв.м): 53,9, Опис: трикімнатна

Адреса: АДРЕСА_1

Номер об`єкта в РПВН 20860276

Власник Козловська Лариса В`ячеславівна

б) Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2952263118020

Об`єкт речових прав Закінчений будівництвом об`єкт

Тип об`єкта: Комплекс будівель та споруд

Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м.): 7082

Адреса Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Райки, вул. Центральна, 33

Власник Товариство з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс", код ЄДРПОУ: 42948182.

Заява мотивована тим, що у позивача є підстави вважати, що майно, яке належить на праві власності відповідачам може бути відчужено на користь третіх осіб, що у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вказує, що відповідач 1 тривалий час не виконує взяті на себе зобов`язання - не здійснює щомісячних погашень кредиту, внаслідок чого виникла у нього заборгованість, що свідчить про недобросовісну поведінку останнього.

Враховуючи ухилення відповідача 1 від свого обов`язку щодо задоволення вимог кредитора, на думку заявника існує реальний ризик ускладнення виконання рішення суду.

Дослідивши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно до статті 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Подібна правова позиція висловлена, зокрема, у Постанові Верховного Суду від 13.01.2020р. по справі №922/2163/17, від 03.04.2020 у справі № 904/4511/19.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 910/17014/20 та від 28.07.2021 у справі № 910/3704/21).

З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Основними доводами заявника про вжиття заходів забезпечення позову є те, що відповідач 1 тривалий час не виконує взяті на себе зобов`язання і що належне відповідачам нерухоме майно може бути відчужено на користь третіх осіб.

Здійснивши оцінку доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує, що предметом даного позову є вимога АТ КБ "Приватбанк" про стягнення солідарно з ТОВ "Райки-Агроплюс" та ОСОБА_1 грошових коштів.

При цьому суд відзначає, що наявність/відсутність боргу, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачами зобов`язань за укладеним між сторонами договором, суд встановлює під час розгляду справи по суті, а тому несплата відповідачами заявленої до стягнення суми коштів є, в першу чергу, свідченням наявності між сторонами спору, а не підставою для забезпечення позову, у зв`язку з можливою загрозою невиконання рішення суду.

Положеннями частини третьої статті 13, частин першої та третьої статті 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищенаведені процесуальні положення, суд зауважує, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Позивач має довести, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Позивач надав суду лише докази наявності у власності відповідачів нерухомого майна, в той же час докази вчинення відповідачами дій, що свідчать про намір відчуження нерухомого майна матеріали заяви про забезпечення позову не містять.

Суд зазначає, що заява мотивована виключно припущенням про ймовірну можливість відчуження відповідачами майна та внаслідок цього неможливість виконання рішення суду у даній справі, яке не підтверджене доказами, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Сам факт зазначення в тексті заяви, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду та захист порушених прав заявника не є достатньою підставою для задоволення зазначеної заяви.

Оскільки заявником не надано доказів в підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, судом не перевіряється розумність, співмірність і адекватність вимог заявника стосовно забезпечення позову із предметом позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст.140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74,76,77,136,137,140,232-235 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

1 - в справу