Рішення

від 29.08.2024 по справі 910/7294/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.08.2024Справа № 910/7294/24за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київтехімпорт"

про стягнення 567864,00 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київтехімпорт" про стягнення 567864,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором № 4600007461 від 07.04.2023 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2023 р. відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін. Встановлено учасникам справи строки на подання заяв по суті спору.

04.07.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відповідач посилається на те, що зобов`язання відповідачем виконано, а порушення строків поставки за договором було викликано настанням форс-мажорних обставин, а саме військовою агресію російської федерації проти України (введення воєнного стану) та проблем з логістикою. Крім того, відповідач зазначає, що обумовлений договором товар ним було поставлено позивачеві ще 11.10.2023, однак було виявлено недоліки товару, які усувалися, тому кінцевою датою поставки товару позивачеві є 29.02.2024. Наведене, за твердженням відповідача, є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання. Також відповідач вказує про надмірність санкцій.

09.07.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він підтримує позовні вимоги та вказує, що нараховані ним санкції обумовлені договором і не є надмірними.

16.07.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він вказує, що ним був поставлений товар належної якості, виготовлений згідно європейських стандартів, проте, позивач відмовся його прийняти, вказавши на недоліки, що були фактично усунені у лютому 2024. Відповідач зазначає, що саме позивач затягував процес прийомки товару. Як зазначає відповідач, він діяв добросовісно, а нараховані санкції є надмірними.

28.08.2024 від відповідача надійшов ордер, в підтвердження повноважень адвоката відповідача, в читабельному вигляді.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

07.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київтехімпорт" (постачальник) укладено договір поставки № 4600007461 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця Насоси та компресори (агрегати водовідливні) код згідно ЄЗС ДК-021:2015-42120000-6, зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари.

Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються в специфікації (п. 1.2 договору).

До матеріалів справи долучено специфікацію, в якій передбачено, що поставці підлягає агрегат водовідвідний, вартістю 1980000,00 грн без ПДВ у кількості 1 штука, строк поставки - 120 календарних днів з дати отримання постачальником заявки.

В додатку № 2 до договору визначено технічні та якісні характеристика товарів, в якому зазначено, що довжина агрегату, не більше 2300 мм, ширина агрегату, не більше 1500 мм, висота агрегату, не більше 1600 мм, вага агрегату, не більше 1700 кг.

Згідно з п. 3.1 договору ціна цього договору становить 2376000,00 грн з ПДВ.

Постачальник зобов`язується передати покупцю товари у кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації. Поставка товарів здійснюється на умовах DDP "Поставка зі сплатою мита" (місце поставки згідно специфікації), ІНКОТЕРМС 2010, з урахуванням умов п. 5.1 договору. Поставка товару здійснюється на підставі письмових заявок від покупця, які є невід`ємною частиною договору (п. 5.1, 5.3 договору).

Згідно п. 5.6 договору право власності на товари переходить від постачальника до покупця в дату прийняття товарів покупцем за видатковою накладною.

Прийняття покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов`язку з поставки товарів за цим договором та відсутності у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товарів. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством України. Датою поставки товарів за цим договором є дата підписання покупцем акта приймання товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.14 цього договору та передачі постачальником покупцю в повному обсязі наведених нижче документів: видаткової накладної, документу про підтвердження якості товарів на кожну одиницю (або партію) товару: паспорт, документу про підтвердження гарантійних зобов`язань виробника на товар: паспорт, товарно-транспортної накладної, рахунку-фактури, документу про експлуатацію товарів: інструкція з експлуатації, сертифікату про походження товару, фактичної калькуляції собівартості товару, підготовленої виробником, інших необхідних документів, якщо такі зазначені в додатку № 2 до договору (п. 5.7, 5.8 договору).

Відповідно до п. 5.9, п.п 5.9.2 договору у разі виявлення недоліків в переданих товарах (будь-яка не відповідність товару вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договору або вимогам, що пред`являються до товарів, а також інформації про товар, наданій виробником (постачальником)), покупець має право незалежно від можливості використання товарів за призначенням, вимагати від постачальника безоплатного усунення недоліків товарів у визначений покупцем строк, але не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання постачальником повідомлення покупця про виявлені недоліки товарів.

За результатами усунення недоліків в товарах сторонами складають акт про усунення недоліків, в якому фіксується факт їх усунення (п. 5.11 договору).

Згідно п 5.14 договору приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі акту приймання товарів за кількістю та якістю.

Пунктом 6.3.5 договору постачальник зобов`язується у разі поставки товарів неналежної якості (комплектності) виконати вимоги покупця відповідно до умов п. 5.9, 5.10 цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 29.12.2023 (включно), а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 12.1 договору).

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

До матеріалів справи долучено заявку на поставку № 1 від 15.05.2023 № ТОВВИХ-23-6117, в якій позивач просив відповідача здійснити поставку за договором № 4600007461 від 07.04.2023 - агрегат водовідливний. Як зазначає позивач та не заперечує і не спростовує відповідач, заявка була направлена на електронну адресу відповідача 15.05.2023 та отримана останнім означеною датою.

З урахуванням строку поставки, вказаного в специфікації (120 днів з дати отримання заявки), відповідач зобов`язаний був поставити товар до 12.09.2023 включно.

Позивач до матеріалів справи долучив видаткову накладну від 11.10.2023 № 11 на поставку агрегата водовідливного за договором № 4600007461 від 07.04.2023. Видаткова накладна підписана відповідачем, з боку позивача (покупця) підпис відсутній.

Натомість, складено акт невідповідності ТМЦ по кількості та/або якості № 302 від 11.10.2023, в якому перелічено недоліки поставленого за видатковою накладною № 11 від 11.10.2023 товару, та зроблено загальний висновок, що отримані ТМЦ за накладною № 11 від 11.10.2023 не відповідають технічним характеристикам предмету закупівлі.

27.10.2023 був складений акт невідповідності ТМЦ по кількості та/або якості № 304, з якого вбачається, що частина недоліків була усунена відповідачем. Позивачем вказано наступні зауваження: виявлені розбіжності у висоті агрегату, згідно з договором: не більше 1600 мм, по факту - 1850 мм; порушено строки поставки. На акті міститься підпис директора відповідача та застереження, що у зв`язку з неможливістю усунення зауважень, запропоновано ініціювати підписання додаткової угоди до договору № 4600007461 від 07.04.2023.

16.02.2024 було складено акт невідповідності ТМЦ по кількості та/або якості № 315, в якому зазначено про надання сертифікату на товар іноземною мовою та з долученням перекладу датованого раніше дати видачі самого сертифікату, що викликає сумніви у його достовірності; порушено строк поставки; товар поставлений після усунення технічних зауважень.

29.02.2024 підписано акт приймання товарів за кількістю та якістю № 321, яким прийнято агрегат водовідливний за договором № 4600007461 від 07.04.2023, в якому вказано про усунення зауважень, викладених у попередніх актах та вирішено оприбуткувати товар відповідно до видаткової накладної № 11 від 11.10.2023 (видаткова накладна після усунення технічних зауважень № 1 від 13.02.2024). Долучена до матеріалів справи видаткова накладна № 1 від 13.02.2024 на суму 2376000,00 грн підписана обома контрагентами без зауважень.

В процесі прийняття товару за якістю між сторонами велась переписка.

12.09.2023 відповідач звернувся до позивача з листом № 001/09, в якому повідомлялось про обставини непереборної сили: військову агресію рф, введення воєнного стану та спричинені цим проблеми з логістикою. Відповідач просив підписати додаткову угоду з продовженням терміну поставки на 30 днів.

06.10.2023 листом № 001/10 відповідач повідомив позивача про поставку товару в найближчий час.

Листом від 19.10.2023 № ТОВИХ-23-14894 позивач повідомив відповідача, про фіксування зауважень щодо якості поставленого товару, в зв`язку з чим повідомив про виклик повноважених представників відповідача для проведення огляду та повторного приймання товару 24.10.2023.

23.10.2023 відповідач надав відповідь позивачу щодо виявлених зауважень до товару (лист № 025/10 від 23.10.2023) та просив підписати додаткову угоду щодо зміни параметрів висоти агрегату. Відповідач послався на відповідь виробника, в якій зазначено, що обладнання побудовано згідно правил охорони здоров`я та безпеки в Європі, згідно існуючих правил "Виробників машин".

Відповідач запропонував позивачу понизити суму контракту та збільшити гарантійний термін, оскільки, зауваження до висоти агрегату усунути не можливо (лист від 02.11.2023 № 032/11).

Листом від 29.11.2023 (у відповідь на вказаний вище лист відповідача) позивач повідомив відповідача, що зміна параметрів агрегату додатковою угодою порушує ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому позивач не може погодити внесення таких змін до договору.

Листом від 29.11.2023 № 0131/11 відповідач повідомив позивача, що розмірі самого агрегату відповідають умовам договору, а розміри контейнеру, в якому він розміщений відповідають вимогам європейського законодавства. Зазначені обставини відповідач підтверджує листом виробника.

Відповідач звернувся до позивача з проханням надання доступу до складу для вивезення товару з метою усунення його недоліків (лист від 01.02.2024 № 001/29).

09.02.2024 сторони склали акт повернення матеріальних цінностей, яким відповідачу агрегат було повернуто для усунення недоліків. Також долучено товарно-транспортну накладну від 09.02.2024 на перевезення товару.

Листом від 13.02.2024 № 002/34 відповідач повідомив позивача про усунення недоліків та поставку товару 13.02.2024 на склад ТОВ "Оператор газотранспортної системи України".

Листом від 21.02.2024 № ТОВВИХ-24/2560 позивач повідомив відповідача про виклик його представника на 23.02.2024 для проведення огляду та повторного прийняття товару.

Сторонами не було долучено доказів направлення один одному вказаних вище листів, проте вони не заперечували та не спростовували наявність даної переписки між собою.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Як було встановлено судом, відповідач порушив взяті на себе договірні зобов`язання щодо поставки позивачу товару в строк, визначений за домовленістю сторін та вказаний у специфікації до договору.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо поставки ним товару 11.10.2023 (з простроченням), оскільки, з боку позивача видаткова накладна від 11.10.2023 № 11 підписана не була. Крім того, згідно умов договору датою поставки є саме дата підписання сторонами акту приймання товару за кількістю та якістю, який був підписаний 29.02.2024.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено порушення відповідачем встановленого договором строку поставки товару.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 401544,00 грн пені за період з 13.09.2023 по 28.02.2024 та 166320,00 грн штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.4 договору за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості товарів, поставку яких прострочено та/або не до поставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або не допоставлено.

Як встановлено судом вище, товар мав бути поставлений у строк до 12.09.2023, натомість, поставка товару була здійснена 29.02.2024 - з простроченням понад 30 календарних днів. Тобто у позивача виникло право на нарахування пені та штрафу згідно умов укладеного договору.

Суд перевірив розрахунок пені та штрафу, здійснений позивачем, та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, суми пені за період з 13.09.2023 по 28.02.2024 у розмірі 401544,00 грн та штрафу у розмірі 166320,00 грн такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, судом перевірено розрахунок штрафу на загальну суму 2799997,20 грн., встановлено його правильність та відповідність вимогам умов договору.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України).

Відповідач, стверджуючи про відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання за договором поставки посилається на настання форс-мажорних обставин спричинених військовою агресію російської федерації проти України (введення воєнного стану), оскільки вказана форс-мажорна обставина призвела до проблем з логістикою, що в свою чергу стало причиною порушення строків поставки товару відповідачем позивачу.

Суд відзначає, що військова агресія рф, в зв`язку з якою був оголошений воєнний стан в Україні, розпочалась 24.02.2022, натомість, договір між сторонами був укладений 07.04.2023, тобто більше ніж через рік після настання форс-мажорних обставин, на які посилається відповідач. В зв`язку з зазначеним, відповідач мав усвідомлювати існування форс-мажорних обставин (війни) під час укладення договору з позивачем і розраховувати можливість виконання своїх зобов`язань з урахуванням уже існуючих проблем з логістикою та воєнним станом.

З огляду на зазначене, суд вважає безпідставним та не обґрунтованим посилання позивача на форс-мажорні обставини. Крім того, суду не було надано жодного доказу в підтвердження того, що прострочення поставки товару виникло саме в зв`язку з вказаними відповідачем форс-мажорними обставинами.

Щодо тверджень відповідача, що саме затримки з боку позивача щодо повернення товару для усунення недоліків та прийняття товару позивачем призвели до значного прострочення не підтверджені жодними доказами. Натомість, подане листування спростовує дані твердження відповідача. Як вбачається з листа від 01.02.2024 відповідач просив надати йому доступ до складу для вивезення товару з метою усунення недоліків і вже 09.02.2024 сторонами був складений акт про повернення товару відповідачу. 13.02.2024 відповідач повідомив позивача про повернення товару після усунення недоліків 13.02.2024 і вже 17.02.2024 був складений акт з зауваженнями.

З поданих суду доказів не вбачається, що позивач умисно затримував прийомку товару.

Відповідач у відзиві вказує на свою добросовісність та виконання своїх зобов`язань за договором, як підставу для зменшення, нарахованих позивачем штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають значення.

Згідно з частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Аналіз приписів статей 551 Цивільного кодексу України, 233 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен, зокрема, об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та інше. При цьому, обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

У той же час зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 року в справі № 904/4685/18, від 21.11.2019 року в справі № 916/553/19.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків. При цьому слід враховувати, що правила частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Отже, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.

Судом встановлено, що відповідачем було виконано умови договору та поставлено товар, передбачений договором № 4600007461 від 07.04.2023.

Проте, більшість періоду прострочення, відповідач замість усунення недоліків товару (невідповідність його умовам договору по висоті) намагався не усунути вказаний недолік, а переконати позивача прийняти означений товар, в супереч його невідповідності обумовленим в договорі вимогам (лист № 025/10 від 23.10.2023, лист від 02.11.2023 № 032/11, лист від 29.11.2023 № 0131/11). В зв`язку з зазначеним, суд не вбачає, що відповідач діяв виключно добросовісно при виконанні договору, а тому не вбачає підстав для зменшення штрафних санкцій. Також, як уже зазначалось судом, матеріалами справи не підтверджено недобросовісність позивача та його зволікання щодо надання товару для усунення недоліків чи зволікання з прийняттям товару.

Суд не вбачає підстав для зменшення нарахованих позивачем штрафних санкцій.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені та штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, ст. ст. 236 - 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київтехімпорт" (03680, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 3, офіс 920, ідентифікаційний код 39051707) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира, буд. 44, ідентифікаційний код 42795490) пеню у розмірі 401544 (чотириста одну тисячу п`ятсот сорок чотири) грн 00 коп., штраф у розмірі 166320 (сто шістдесят шість тисяч триста двадцять) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 8517 (вісім тисяч п`ятсот сімнадцять) грн 96 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко