Постанова

від 28.08.2024 по справі 440/16173/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 р.Справа № 440/16173/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Курило Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

представника позивача Бибика В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Депутата Полтавської обласної ради Удовиченка Андрія Вікторовича на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2024, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 02.05.24 року по справі № 440/16173/23

за позовом Депутата Полтавської обласної ради ОСОБА_1

до Зіньківської міської ради Полтавської області треті особи Пишненківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Зінківської міської ради , Відділ освіти та молоді Зінківської міської ради Полтавської області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач депутат Полтавської обласної ради ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Зіньківської міської ради, треті особи Пишненківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Зінківської міської ради, Відділ освіти та молоді Зінківської міської ради Полтавської області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення тридцять сьомої (позачергової) сесії восьмого скликання Зіньківської міської ради Полтавської області від 19.09.2023 "Про затвердження мережі закладів освіти Зіньківської міської ради на 2023/2024 навчальний рік".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно пункту 1 рішення тридцять сьомої позачергової сесії Зіньківської міської ради Полтавської області від 19.09.2023 "Про затвердження мережі закладів освіти Зіньківської міської ради на 2023/2024р. навчальний рік" вирішено затвердити мережу закладів загальної середньої освіти, класів та контингенту учнів Зіньківської міської ради на 2023/2024 навчальний рік. Зокрема, згідно додатку № 1 до Рішення, а саме "Мережа закладів загальної середньої освіти, класів та контингенту учнів Зіньківської міської ради на 2023/2024 навчальні роки" наявний перелік закладів загальної середньої освіти Зіньківської міської ради. Водночас вказаний перелік не містить інформації про Пишненківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Зіньківської міської ради. Позивач зазначає, що прийняття оскаржуваного рішення міською радою з невключенням Пишненківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Зіньківської міської ради Полтавської області до відповідного переліку призведе до порушення конституційного права на безкоштовну загальну середню освіту мешканців Пишненківської територіальної громади, відсутність фінансування вказаного закладу освіти призведе до порушення прав працівників навчального закладу.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваного рішення зазначає, що спірне рішення носить організаційний характер, фіксує перелік навчальних закладів, які мають учнів та потребують фінансування на 2023/2024 навчальний рік, однак згідно п. 9 рішення зазначено, що фінансування видатків на освіту здійснювати згідно кошторису у відповідності до мережі закладів загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти Зіньківської міської ради на 2023/2024 навчальний рік. Водночас, суд першої інстанції не зазначає про оплату праці педагогічного колективу навчального закладу та технічних працівників. Також, оскаржуваним рішенням сесії не буде фінансуватись утримання приміщення школи, що призведе до його руйнації.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що станом на 31 серпня 2023 року у Пишненківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Зіньківської міської ради контингент учнів був відсутній. У зв`язку з відсутністю контингенту учнів перераховані заклади зупинили надання освітніх послуг і таким чином не включені до мережі закладів загальної середньої освіти Зіньківської територіальної громади. Відповідно, звіт форми № ЗНЗ-1 керівниками даних закладів не формувався. Вказана інформація доведена відділом освіти та молоді виконавчого комітету Зіньківської міської ради до відома депутатів на спільному засіданні постійних комісій та в подальшому на пленарному засіданні розглянутий проект оскаржуваного рішення та прийнято відповідне рішення. Наказ від 31.08.2023 №75 Пишненківської загальноосвітньої школи "Про оголошення простою" виданий на виконання листа відділу освіти виконавчого комітету Зіньківської міської ради від 28.08.2023 №01-48/737, згідно якого повідомлено керівників закладів освіти, що відповідно до статті 12 Закону України "Про повну загальну середню освіту" формування класів (груп) у закладах загальної середньої освіти, кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може становити менше 5 учнів. Відповідно, у класах, кількість учнів яких становить менше 5, учні можуть продовжити навчання в цьому закладі освіти за сімейною формою навчання або в іншому закладі освіти із забезпеченням територіальної доступності. На даний час, згідно рішення Зіньківської міської ради від 23.08.2023 триває громадське обговорення щодо припинення (шляхом ліквідації) Пишненківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Зіньківської міської ран Полтавської області. Навчальний заклад не ліквідовано, але в зв`язку з відсутністю учнів, навчальний процес призупинено, відповідно і працівникам закладу оголошений простій.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, Відділ освіти та молоді виконавчого комітету Зіньківської міської ради зазначає, що мережа закладів загальної середньої освіти, класів та континенту учнів Зіньківської міської ради на 2023/2024 навчальні роки сформована на основі звітності, а саме звіту форми № ЗНЗ-1, що затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 31.07.2021 №868 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.08.2021 за №1119/36741 "Про затвердження форми звітів з питань діяльності закладів загальної середньої освіти та інструкцій щодо їх заповнення". Станом на 31 серпня 2023 року у Пишненківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Зіньківської міської ради Полтавської області контингент учнів був відсутній.У зв`язку з відсутністю контингенту учнів названий заклад призупинив надавати освітні послуги і не був включений до мережі закладів загальної середньої освіти Зіньківської територіальної громади. Наголошував, що права дітей на здобуття повної загальної середньої освіти не порушуються. Мережа закладів загальної середньої освіти направлена на затвердження до Зіньківської міської ради. Однак, враховуючи позовні вимоги позивача, в разі скасування рішення тридцять сьомої (позачергової) сесії Зіньківської міської ради восьмого скликання №56 від 19 вересня 2023 року "Про затвердження мережі закладів освіти Зіньківської міської ради на 2023/2024 навчальний рік", втратить чинність п.9 цього рішення, відповідно до якого здійснено фінансування видатків на освіту згідно кошторису у відповідності до мережі закладів загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти Зіньківської міської ради у І півріччі 2023/2024 навчального року. Це, у свою чергу, призведе до відсутності фінансування згідно кошторису мережі закладів загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти, підвезення учнів, що проживають за межею пішохідної доступності на 2023/2024 навчальний рік.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійша до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що 19.09.2023 Зіньківською міською радою прийнято рішення №56 "Про затвердження мережі закладів освіти Зіньківської міської ради на 2023/2024 навчальний рік".

Згідно пункту 1 рішення тридцять сьомої позачергової сесії Зіньківської міської ради Полтавської області від 19.09.2023 "Про затвердження мережі закладів освіти Зіньківської міської ради на 2023/2024 навчальний рік" вирішено затвердити мережу закладів загальної середньої освіти, класів та контингенту учнів Зіньківської міської ради на 2023/2024 навчальний рік.

Відповідно до пункту 9 рішення, фінансовому управлінню виконавчого комітету Зіньківської міської ради доручено здійснювати фінансування видатків на освіту згідно кошторису у відповідності до мережі закладів загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти Зіньківської міської ради на 2023/2024 навчальний рік; на підвезення учнів, що проживають за межею пішохідної доступності на 2023/2024 навчальний рік.

Вважаючи протиправним рішення Зіньківської міської ради №56 від 19 вересня 2023 року "Про затвердження мережі закладів освіти Зіньківської міської ради на 2023/2024 навчальний рік", позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов`язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Частиною першою статті 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

За змістом частини другої статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування від 15 жовтня 1985 року (ратифікована Законом України від 15.07.1997 № 452/97-ВР) органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції та вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною першою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

У відповідності до статті 45 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

За приписами статті 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Відповідно до положень статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Частиною одинадцятою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , як депутат Полтавської обласної ради звернувся до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення XXXVII (позачергової) сесії 8 скликання Зіньківської міської ради Полтавської області від 19.09.2023 "Про затвердження мережі закладів освіти Зіньківської міської ради на 2023/2024 навчальний рік".

Колегія суддів зазначає, що в контексті завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача. Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому для відкриття провадження у справі недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У розумінні КАС України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди передбачає наявність встановленого судом факту їхнього порушення. Таким чином, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд установлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-владних правовідносинах, що виникли між ним і позивачем.

Отже, під час розгляду справи адміністративної юрисдикції, позивач повинен зазначити, які саме його права або законні інтереси порушено рішенням та діями суб`єкта владних повноважень.

Аналогічний правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 19 травня 2022 року по справі №814/152/18.

У рішенні від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Колегія суддів зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, причому, захист прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто, передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії можливе лише у разі, якщо такий суб`єкт повинен був вчинити такі дії (або прийняти відповідне рішення) згідно з законодавством і, невчинення цих дій (неприйняття рішення) порушує права позивача.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах, про що неодноразово зазначено Верховним Судом, зокрема у постановах від 03 березня 2020 року у справі №331/5314/16-а (2-а/331/148/2016), від 15 квітня 2020 року у справі №712/11800/17, від 11 листопада 2021 року у справі №640/13941/20.

Колегія суддів зазначає, що правовий статус депутата місцевої ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого органу та рівноправного члена місцевої ради, а також гарантії депутатської діяльності визначені та встановлені Конституцією України, Законом України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування" та Законом України від 11 липня 2002 року №93-IV "Про статус депутатів місцевих рад".

З аналізу положень вказаних законів випливає, що депутат місцевої ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та її органів пропозицій з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю.

Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень.

Водночас депутат місцевої ради законодавчо не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах. Нормами чинного законодавства для депутата встановлений особливий спосіб впливу як на прийняття рішень органом місцевого самоврядування, так і на життя мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Саме відповідні ради, а не окремі депутати, згідно із статтею 10 Закону №280/97-ВР, є тими представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їхнього імені та в їхніх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом №280/97-ВР та іншими законами, а отже, й наділені в силу закону на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади.

У разі подання позову депутатом за для захисту інтересів територіальної громади (або її окремих представників) у суді може бути реалізоване шляхом представництва. Водночас депутат місцевої ради не уповноважений представляти в судах інтереси такої ради або інтереси утворених нею комісій, або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва.

Аналогічні висновки містять постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №803/413/18, від 13 березня 2019 року у справі №917/1188/12, від 20 березня 2019 року у справі №817/2297/14 та постанови Верховного Суду від 26 березня 2020 року №305/536/17, від 10 червня 2021 року у справі №305/536/17, від 19 жовтня 2023 року у справі №640/5291/22.

Колегія суддів зазначає, що порушення вимог закону рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цим рішенням, дією чи бездіяльністю з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Також сліж зазначити, що з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішень, котрі оскаржуються. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскаржених рішень.

Аналогічні висновки висновкит також містить постанова Верховного Суду від 18.12.2023 по справі №160/7583/22, що враховується відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Щодо посилання позивача на не врахування судом першої інстанції правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 по справі №925/1741/21 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки правовідносини у вказаній справі стосуються визначення предметної юрисдикції, тобто не є подібними.

Відповідач зазначає, що спірне рішення від 19.09.2023 не призводить до ліквідації Пишненківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Зіньківської міської ради, а лише не включає її до переліку навчальних закладів, які мають необхідну кількість учнів для організації навчального процесу.

Слід зазначити, що позивачем до суду першої та апеляційної інстанції не надано обгрунтованих пояснень щодо необхідності включення Пишненківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Зіньківської міської ради до мережі закладів освіти Зіньківської міської ради на 2023/2024 навчальний рік. При цьому позивач не заперечував факт того, що станом на 31 серпня 2023 року у Пишненківській ЗОШ І-ІІІ ступенів ЗМР контингент учнів був відсутній. Також, позивачем не надано обгрунтованих пояснень доцільності фінансування школи в тому році, в якому не відбувається навчальний процес.

Також, позивачем до суду першої та апеляційної інстанції не надано доказів того, що наказ № 75 від 31.08.2023 Пишненківської ЗОШ "Про оголошення простою" є прямим наслідком постановлення оскаржуваного рішення сесії ради.

Так, відповідно до листа відділу освіти та молоді виконавчого комітету Зіньківської міської ради № 01-48/737 від 28.08.2023 повідомлено керівників закладів освіти, що відповідно до норм статті 12 Закону України "Про повну загальну середню освіту", формування класів (груп) у закладах загальної середньої освіти, кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може становити менше 5 учнів. Відповідно, у класах, кількість учнів яких становить менше 5, учні можуть продовжити навчання в цьому закладі освіти за сімейною формою навчання або в іншому закладі освіти із забезпеченням територіальної доступності.

На виконання листа Міністерства освіти і науки України від 10.01.2023 № 1/385-23 "Про розрахунок освітньої субвенції на 2023 рік", індивідуальна форма навчання не фінансується, так як додаткові години навчального плану на окремі предмети, факультативні курси, індивідуальні заняття вилучено з державного фінансування. В разі якщо кількість учнів закладу освіти становить менше 25 осіб, такий заклад не буде фінансуватися з освітньої субвенції.

Відповідачем до суду апеляційної інстанції надавались письмові пояснення, в яких зокрема зазначено, що на даний час, згідно рішення Зіньківської міської ради від 23.08.2023 триває громадське обговорення щодо припинення (шляхом ліквідації) Пишненківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Зіньківської міської ради Полтавської області. Навчальний заклад не ліквідовано, але в зв`язку з відсутністю учнів, навчальний процес призупинено, відповідно і працівникам закладу оголошено простій.

Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормавтиних актів, щ регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу депутата Полтавської обласної ради ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 по справі № 440/16173/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.О. БегунцСудді Л.В. Мельнікова Л.В. Курило Повний текст постанови складено 29.08.2024 року