Постанова

від 21.08.2024 по справі 638/11159/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

21 серпня 2024 року

м. Харків

справа № 638/11159/21

провадження № 22-ц/818/2248/24

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів колегії Тичкової О.Ю., Савенка М.Є.

за участю секретаря Львової С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харків цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо» про визнання правочину удаваним і недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 березня 2024 року, ухвалене суддею Цвіра Д.В.,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2021 року позивачФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 завдані збитки в порядку регресу у розмірі:19 793, 95 (дев`ятнадцять тисяч сімсот дев`яносто три) грн.9коп.; витрати по сплаті судового збору, витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 11863, 80 грн.

В обґрунтування позовних вимогФОП ОСОБА_1 посилається на те, що між ПрАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_4 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту№7053932-02-21-01 від 22.04.2019 року,за яким страховик зобов`язується відшкодувати шкоду, заподіяну страхувальником життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля«Skoda Rapid»,державний реєстраційний номер« НОМЕР_1 ».

У відповідності до умов даного Договору, ПрАТ «СК «ВУСО» взяло на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.

19 вересня 2019 року о 14:22 год. в м. Харкові по вул. Шевченка, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Opel Vectra», д/н., державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Skoda Rapid», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 » - під керуванням водія ОСОБА_4 .

В результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб «Skoda Rapid», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », що підтверджується постановою Київського районного суду м. Харкова від 09.10.2019 року по справі №953/19422/19.

Згідно постанови Київського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2019 року по справі №953/19422/19, 19.09.2019 о 14:22 год. в м. Харкові, Відповідач, керуючи автомобілем Opel Vectra, д/н. НОМЕР_2 , біля буд. 198 по вул. Шевченка, невірно обрала безпечну швидкість руху, не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималась безпечної дистанції з автомобілем Skoda Rapid, д/н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок чого сталося зіткнення з послідуючим зіткненням автомобіля Skoda Rapid, д/н. НОМЕР_1 з автомобілем Chevrole Aveo, д/н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 , які зупинились попереду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Дії Відповідача були кваліфіковані як порушення п.п. 12.1, 13.1 Правил Дорожнього руху України, тобто вчинення правопорушення, що передбачене ст. 124 КУпАП.

Суд визнав ОСОБА_2 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Потерпіла особа від вищезазначеної ДТП - ОСОБА_4 (власник автомобіля «Skoda Rapid», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 ») звернулась до ПрАТ «ВУСО» із заявою на виплату страхового відшкодування.

Співробітниками ПрАТ СК «ВУСО» 25.09.2019 року було здійснено огляд автомобіля «Skoda Rapid», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 » та складено акт (протокол) огляду транспортного засобу - заява на виплату, фото-таблицю пошкоджень.

Згідно рахунку-фактури №0000004047 від 24.09.2019, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Rapid», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 » склала86 734,74 грн.

Факт ДТП 19.09.2019 року визнаний ПрАТ СК «ВУСО» страховим випадком, що підтверджуєтьсяСтраховим актом №12436-02 від 11.10.2019 року.

Виконуючи взяті на себе зобов`язання по Договору№7053932-02-21-01 від 22.04.2019,на підставі страхового акту, на виконання вимогст. 27 Закону України «Про страхування»таст. 993 Цивільного кодексу України,співробітниками ПрАТ СК «ВУСО» було проведено розрахунок суми страхового відшкодування та здійснено виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи (через автосервіс) та в рахунок несплаченого страхового платежу в сумі83 742, 12 грн.,що підтверджується платіжним дорученням про оплату страхового відшкодування №27228 від 11.10.2019 та довідкою-підтвердження заліку страхового відшкодування.

Згідно страхового акту №12436-02 від 11.10.2019, сума страхового відшкодування в розмірі 74451, 92 грн.перерахована на рахунок СТО, де проводився відновлювальний ремонт автомобіля «Skoda Rapid», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 » - ФОП ОСОБА_6 та в розмірі9290, 20 грн.,зарахована в рахунок несплаченого страхового платежу ОСОБА_4 за Договором№7053932-02-21-01 від 22.04.2019.

Враховуючи вищенаведене, загальний розмір фактично понесених витрат ПрАТ «СК «ВУСО» склав:83742, 12 грн.

Транспортний засіб, яким керував Відповідач, був забезпечений Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту №АО/1314978 на момент ДТП 19.09.2019 року в ТДВ «Міжнародна Страхова Компанія».

ТДВ «МСК» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «ВУСО» в межах ліміту передбаченого Полісом №АО/1314978 з урахуванням амортизаційного зносу та вирахуванням розміру франшизи.

Враховуючи недостатність страхової виплати, для повного відшкодування завданої шкоди Відповідач повинен виплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою страхової ТДВ «МСК», що склала -19793, 95 грн.

Як вбачається з вищенаведеного, право регресної вимоги виникло у ПрАТ «СК «ВУСО» з моменту виплати страхового відшкодування, тобто 11.10.2019, що підтверджується платіжним дорученням.

Отже, відшкодувавши матеріальну шкоду заподіяну Відповідачем внаслідок ДТП 19.09.2019 року, ПрАТ СК «ВУСО» отримало право вимоги до Відповідача щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, а саме19 793, 95 грн.

З огляду на викладене саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

16.11.2020 між ПрАТ «СК «ВУСО» (Первісний кредитор) таФОП ОСОБА_1 (Новий кредитор) укладено Договір № 16/11/2020 про відступлення права вимоги від 16.11.2020, відповідно до якого Первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих Первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку №1 до Договору. В тому числі, Новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Договором№7053932-02-21-01 від 22.04.2019 року.

Таким чином, до Позивача перейшло право вимоги щодо стягнення з Відповідача вищевказаної суми боргу.

З метою досудового врегулювання спору, 16.12.2020 року Відповідачу було направлено Вимогу про відшкодування збитків в порядку регресу (рекомендовані листи №0102121213068, №0102121213076 які отримані Відповідачем). Проте, Відповідач проігнорував дану вимогу та не почав проводити ніяких платежів Позивачу. В зв`язку з тим, що Відповідач не погашає заборгованості в добровільному порядку, Позивач змушений звернутись до суду за захистом свої прав та законних інтересів у спосіб, який передбачений нормами ЦК України (п. 8 ч. 2 ст. 16).

23.10.2023 ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ФОП ОСОБА_1 та ПАТ «Страхова компанія ВУСО», в якій просила договір про відступлення прав вимоги №16/11/2020 від 16.11.2020 року, укладений ФОП ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «Вусо» - визнати удаваним; договір про відступлення прав вимоги №16/11/2020 від 16.11.2020 року укладений ФОП ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «Вусо» - визнати недійсним

В обґрунтуваннязустрічного позовувказувала нате,що 16.11.2020року міжПрАТ «СК«Вусо» таФОП ОСОБА_1 укладено Договір№16/11/2020про відступленняправа вимоги,відповідно доякого первіснийкредитор відступив,а новийкредитор отримавправо вимогивідшкодування упорядку регресузбитків завданихпервісному кредиторупо договорамстрахування,перелік якихнаведений уДодатку №1до Договору.Відповідно,Новий кредиторвважає щоотримав правона вимогивідшкодування упорядку регресузбитків увигляді виплаченогострахового відшкодуванняза Договором№7053932-02-21-01від 22.04.2019року. Вказує,що ФОП ОСОБА_1 надало ПрАТ «СК «Вусо» послугу у вигляді сплати на його користь 242 581 грн. 26 коп., а ПрАТ «СК «Вусо», в свою чергу, фактично сплатив ФОП ОСОБА_1 винагороду в розмірі 1617208 гривень 40 коп. у вигляді різниці між вартістю вимоги, пред`явленої в подальшому до ОСОБА_2 та її вартістю, що є ціною договору факторингу. Наведене свідчить про те, що укладений між ПрАТ «СК «Вусо» та ФОП ОСОБА_1 оспорюваний договір за своєю юридичною природою (незважаючи на його назву як договір про відступлення права вимоги) є договором факторингу.З укладенням договору про відступлення прав вимоги від 16.11.2020, відбулася заміна ПрАТ «СК «Вусо», який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на іншу особу, - ФОП ОСОБА_1 , який не відноситься до фінансових установ у розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», який може надавати фінансові послуги, у тому числі і у формі факторингу. А тому за таких обставин, вважає, що вказаний Договір про відступлення прав вимоги від 16.11.2020 є удаваний. Крім того, оскільки ФОП ОСОБА_1 не є фінансовою установою, тому, на думку позивача, оспорюваний договір суперечить положенням ч. 3 ст. 1079 ЦК України та ч. 1 ст. 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", що є підставою для визнання його недійсним.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 березня 2024 року позовну заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користьПозивача - ФОП ОСОБА_1 (завдані збитки порядку регресу у розмірі:19 793, 95 грн.9коп. Стягнутовитрати на правову (правничу) допомогу з відповідачана користьПозивача ФОП ОСОБА_1 в розмірі5000грн. Стягнутовитрати по сплаті судового збору з Відповідачана користьПозивача - ФОП ОСОБА_1 в розмірі908, 00 грн.Зустрічний позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , витрати на правову допомогу покласти на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .

В обґрунтуванняапеляційної скаргизазначає,що судомпершої інстанціїзастосовано невірнінорми матеріальногоправа,а томудана шкодавідшкодовується впорядку суброгації,а нев порядкурегресу,тому виннаособа повиннавідшкодувати шкодув межахфактичних витратздійснених відповідачем,а нена підставірозрахованого страховоговідшкодування,згідно умов,визначених удоговорі страхування. Вказує,що ПрАТ «СК «ВУСО» не витребувано розрахунок авто-товарознавчого дослідження вартості матеріального збитку. Звертає увагу суду на те, що позивач у позовній заяві зазначає, що згідно рахунку фактури №00000004047 від 24.09.2019 року, вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Skoda Rapid» державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », склала 86 734,74 грн., але висновок експертного автотоварознавчого дослідження, відсутній. Посилання позивача на звіт про оцінку транспортного засобу автомобіля «Skoda Rapid» державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 » та рахунок фактуру №00000004047 від 24.09.2019 року, яким визначено вартість матеріального збитку, завданого в результаті пошкодження автомобіля при ДТП, складає 86 734,74, не може бути прийнятий до уваги, оскільки ні відповідач, ні власник автомобіля марки «Chevrole Aveo» державний реєстраційний номер « НОМЕР_3 », ні представник ТДВ «Міжнародна Страхова Компанія», не були присутні при проведенні дослідження, а по-друге відповідно до 4.2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Вказує, що Акт (Протокол) огляду транспортного засобу від 25.08.2019 року, наданий до позовної заяви, невідомо ким складений, підписаний тим, хто складав. Не зрозуміло чи він є фахівцем необхідної освіти та спеціальності для складання опису пошкоджень, чи є він експертом, оцінювачем, чи є у нього процесуальні повноваження для складання акту огляду автомобіля. В матеріалах справи відсутнє кваліфікаційне свідоцтво. Крім того, звертає увагу, на помилки в акті, а саме: у графі «Під час огляду ТЗ виявлено» - не зазначено площу або довжину пошкоджень,

Зазначає,що вакті оглядуне вказанаінформація пропопередні можливіремонтні впливаннята технічнийстан автомобілядо події.Фото вматеріалах справизаниженого формату,що недає можливостірозгледіти характерта об`ємпошкоджень.Вказує,що матеріальнашкода визначенаПрАТ «СК«ВУСО» порахункам СТО,а незгідно Методикитоварознавчої експертизий оцінкиколісних транспортнихзасобів,затвердженої наказомМіністерства юстиціїУкраїни йФонду державногомайна Українивід 24.11.2003року №142/2092,зареєстрована вМіністерства юстиціїУкраїни 24.11.2003за №1074/8395(вредакції наказуМіністерства юстиціїУкраїни йФонду державногомайна Українивід 24.07.2009№1335/5/1159,а саме:не застосованіпрограмні продуктидля розрахункуматеріальної шкоди(згідноМетодики,додаток 8Методики);не зазначенийкурс НБУна датуподії,вартість нормочасу длярегіону (врахунках цьогоне має),чим порушенийп.8.5.3Методики.Зазначає,що в матеріалахвідсутні підтверджуючидокументи проте,що власникомавтомобіля булив повномуобсязі сплаченівсі рахункипо відновленнюавтомобіля.Наявність рахунківв справіце тількинаміри ремонтнихпідприємств,а нефакт отриманнягрошових коштів.Наголошує,що вищезазначеніобставини,привели доне об`єктивноїпретензії,зазначеної упозовній заявіта непідтверджений,згідно чинногозаконодавства реальнийзбиток,нанесений потерпілому.Позивач неправомірнорозраховує розміршкоди,ним ненадано доказівкупівлі запчастин,проведення відновлювальногоремонту тареальних затрат,що вінпоніс внаслідокДТП. Позивачем ненадано актвиконаних робітна ремонтавтомобіля тадокументи підтверджуючікому тав якомурозмірі,позивач заплативгрошові кошти,відсутні квитанціїщодо сплатигрошових коштів.Таким чином,звіт прооцінку транспортногозасобу отриманоз порушеннямпорядку,встановленого законом,що викликаєсумніви вйого достовірності. Звертаєувагу судуна те,що з жоднихнаявних доказів,борг урозмірі 19793,95грн.як тоговимагає відповідач(Позивачза первіснимпозовом)відсутній принаймнів цьомуобсязі.Єдиним денаписана цясума вдодатку додоговору провідступлення прававимоги якийне єдостатнім таналежним тане кимне перевірявся. Зазначає, що не зрозумілий той факт то ПАТ «СК «Вусо» півтора року не заявляло претензію щодо відшкодування недоплаченого боргу за страховою виплатою, чому саме після Договору відступлення права вимогу надійшла до скаржника Вимога №12436-02 від 27.11.2020р. Враховуючи вищенаведене скаржник не вбачає наявність в нього боргу і Дзержинський районний суд м. Харкова в рішенні від 28.03.2024 по справі № 638/1 1 159/21 не дослідив факту наявності предмету спору .

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції переглядається лише в частині позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу, оскільки апеляційна скарга не містить доводів щодо незгоди з рішенням суду першої інстанції в частині зустрічних позовних вимог.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4ст. 265 ЦПК Україниу мотивувальній частині рішення зазначаються:

1) фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини;

2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення;

3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику;

4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду;

5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування;

6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 березня 2024 року цим вимогам не відповідає, оскільки обставини справи судом першої інстанції не встановлені, рішення суду є необгрунтованим.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між ПрАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_4 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту№7053932-02-21-01 від 22.04.2019 року за умовами якого страховик зобов`язується відшкодувати страхувальнику або вигодонабувачу, прямі збитки, що сталися внаслідок ризиків, позначених у цьому договорі як прийняті під страховий захист.

19 вересня 2019 року о 14:22 год. в м. Харкові по вул. Шевченка, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Opel Vectra», д/н., державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Skoda Rapid», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 » - під керуванням водія ОСОБА_4 .

В результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб «Skoda Rapid», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 ».

Згідно постанови Київського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2019 року по справі №953/19422/19, 19.09.2019 о 14:22 год. в м. Харкові, Відповідач, керуючи автомобілем Opel Vectra, д/н. НОМЕР_2 , біля буд. 198 по вул. Шевченка, невірно обрала безпечну швидкість руху, не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималась безпечної дистанції з автомобілем Skoda Rapid, д/н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок чого сталося зіткнення з послідуючим зіткненням автомобіля Skoda Rapid, д/н. НОМЕР_1 з автомобілем Chevrole Aveo, д/н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 , які зупинились попереду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Дії Відповідача були кваліфіковані як порушення п.п. 12.1, 13.1 Правил Дорожнього руху України, тобто вчинення правопорушення, що передбачене ст. 124 КУпАП. Суд визнав ОСОБА_2 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_4 (власник автомобіля «Skoda Rapid», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 ») звернувся до ПрАТ «ВУСО» із заявою на виплату страхового відшкодування.

Співробітниками ПрАТ СК «ВУСО» 25.09.2019 року було здійснено огляд автомобіля «Skoda Rapid», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 » та складено акт (протокол) огляду транспортного засобу - заява на виплату, фото-таблицю пошкоджень.

Згідно рахунку-фактури №0000004047 від 24.09.2019, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Rapid», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 » склала86 734,74 грн.

Факт ДТП 19.09.2019 року визнаний ПрАТ СК «ВУСО» страховим випадком, що підтверджуєтьсяСтраховим актом №12436-02 від 11.10.2019 року.

Виконуючи зобов`язання по Договору№7053932-02-21-01 від 22.04.2019,на підставі страхового акту ПрАТ СК «ВУСО» було проведено розрахунок суми страхового відшкодування та здійснено виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи (через автосервіс) та в рахунок несплаченого страхового платежу в сумі83 742, 12 грн.,що підтверджується платіжним дорученням про оплату страхового відшкодування №27228 від 11.10.2019 та довідкою-підтвердження заліку страхового відшкодування.

Згідно страхового акту №12436-02 від 11.10.2019, сума страхового відшкодування в розмірі 74451, 92 грн.перерахована на рахунок СТО, де проводився відновлювальний ремонт автомобіля «Skoda Rapid», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 » - ФОП ОСОБА_6 та в розмірі9290, 20 грн.,зарахована в рахунок несплаченого страхового платежу ОСОБА_4 за Договором№7053932-02-21-01 від 22.04.2019.

Транспортний засіб, яким керував Відповідач, був забезпечений Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту №АО/1314978 на момент ДТП 19.09.2019 року в ТДВ «Міжнародна Страхова Компанія».

16.11.2020 між ПрАТ «СК «ВУСО» (Первісний кредитор) таФОП ОСОБА_1 (Новий кредитор) укладено Договір № 16/11/2020 про відступлення права вимоги, відповідно до якого Первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор набуває право вимоги Первісного кредитора за укладеними договорами страхування.

В тому числі, Новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Договором№7053932-02-21-01 від 22.04.2019 року.

Частиною першою статті15, частиною першою статті16 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно дост. 979 ЦК Україниза договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно дост. 999 ЦК Українизаконом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цьогоКодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень ч. 1ст. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у повному обсязі на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1ст. 1188 ЦК України).

Статтею 1 Закону України «Про страхування»передбачено, що страхуванняце вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Статтеюст. 9 Закону України «Про страхування»визначено, що страхова виплатагрошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Страхове відшкодуваннястрахова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Франшизачастина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно дост. 27 Закону України «Про страхування»таст. 993 ЦК Українидо страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, а відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого, а тому в порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику.

За загальним правилом, майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка, на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2статті 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржникособа, яка завдала шкоди.

Згідност. 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Колегія суддів зазначає, що у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

Згідно з ч. 1, 5, 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За приписамист. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі страхового акту № 12436-02 від 11.10.201 року ПрАТ СК «ВУСО» було здійснено виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи ОСОБА_4 (через автосервіс) в сумі 74451, 92 грн та в розмірі9290, 20 грн.,зарахована в рахунок несплаченого страхового платежу ОСОБА_4 за Договором№7053932-02-21-01 від 22.04.2019.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором абоЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Позивач ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог зазначає, що транспортний засіб, яким керував Відповідач, був забезпечений Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту №АО/1314978 на момент ДТП 19.09.2019 року в ТДВ «Міжнародна Страхова Компанія» та ТДВ «МСК» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «ВУСО» в межах ліміту передбаченого Полісом №АО/1314978 з урахуванням амортизаційного зносу та вирахуванням розміру франшизи.

Між тим, із наданих позивачем доказів неможливо встановити, яку саме суму було сплачено ТДВ «МСК» на рахунок ПрАТ «СК «ВУСО», чи відповідала ця сума ліміту відповідальності, або з яких підстав була меншою ніж ліміт відповідальності, який згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту №АО/1314978 становить 100000 грн.

Посилання відповідача на те, що виплата ТДВ «МСК» була зменшена з урахуванням амортизаційного зносу не доведені.

Відповідно доп.7.38.Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів значення коефіцієнта фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.

З огляду на те, що автомобіль потерпілої особи, 2015 року випуску, отже коефіцієнт його фізичного зносу згідно положень зазначеної вище Методики становить 0.

За таких обставин, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача 18793, 95 грн. задоволенню не підлягають.

Між тим, згідност. 9 Закону України «Про страхування»франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Отже, з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 підлягає стягненню франшиза, яка передбачена Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту №АО/1314978 у розмірі 1000 грн., яка не відшкодовується страховиком.

За ч. 1ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частинами 1, 13ст. 141 ЦПК Українипередбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, судові витрати підлягають перерозподілу, а саме: з ОСОБА_7 на користь ФОП ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правову допомогу пропорційно задоволеним вимогам у сумі 599,37 грн., також судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 45,87 грн., всього 645,24 грн (599,37+45,87).

Понесені витрати ОСОБА_7 за подачу апеляційної скарги також підлягають частковому відшкодуванню, пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 68,80 грн.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (ч.10ст.141 ЦПК України).

Отже, шляхом взаємозаліку, із з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати у розмірі 576,44 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.367,374,375,382 - 384,389 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 березня 2024 року в частині вирішення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу - скасувати.

Позовні вимоги в цій частині задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1000 грн.

Перерозподілити судові витрати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 576,44 грн.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді М.Є. Савенко

О.Ю. Тичкова