Ухвала

від 26.08.2024 по справі 229/6909/23

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/6909/23

Провадження № 1-кп/229/863/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області у склад колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі судового засідання ОСОБА_4 , за участю прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції в залі Дружківського міського суду Донецької області кримінальне провадження щодо:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, українця, громадянина України, із вищою освітою, не одружений, не маючий на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимий, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, пілота оператора безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів 6-ї штурмової роти, 2-го штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1,7 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

02 жовтня 2023 року до Дружківського міського суду Донецької області надійшовобвинувальний акт, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023052150000696 від 13 травня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1, 7 ч. 2 ст. 115 КК України.

У підготовче судове засідання не з`явились потерпілі. Відповідно до наданої суду документальної інформації (витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 120231810550000470 від 29.11.2023 року) потерпілий ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 24.11.2023 року вважається зниклим безвісті. В матеріалах справи від потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є заява про проведення підготовчого судового засідання за його відсутність.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 19 лютого 2024 року призначено по кримінальному провадженню стаціонарну судово психіатричну експертизу. Станом на 8 липня 2024 року висновок експертизи до суду не надходив.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 15 травня 2024 року задоволено клопотання захисника про призначення у справі комплексної судово психолого психіатричної експертизи.

Станом на 26 серпня 2024 року висновок експертизи до суду не надходив.

Крім того, прокурор заявив письмове клопотання, в якому просив суд продовжити відносно обвинуваченого термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивоване наступним:

Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 7 ч. 2 ст. 115 КК України закінченому замаху на умисне вбивство двох осіб, з хуліганських мотивів.

13 травня 2023 року в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України затримано ОСОБА_7

14 травня 2023 року у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, повідомлено про підозру військовослужбовця ОСОБА_7 .

29.09.2023 ОСОБА_7 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри, тобто у вчиненні кримінального правопорушенні передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1, 7 ч. 2 ст. 115 КК України.

Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого будь-якого альтернативного запобіжного заходу, прокурор звертає увагу суду, що наразі достатніми та належними підставами застосування запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування завершення розгляду справи в суді, а і дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку повністю виправдовує утримання обвинуваченого під вартою.

У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.

Захисник заперечував проти клопотання. Зазначив, що клопотання прокурора необґрунтоване. Підзахисний тривалий час перебуває під вартою, підстав для продовження терміну якого не має. Просила суд визначити інший запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту по місту служби, з покладанням на підзахисного обов`язків, а також з покладенням обов`язку контролю за його поведінкою на командира, або визначити інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений підтримав свого захисника.

Прокурор заперечував проти зміни запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу, так само як і для його продовження, є зокрема наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Відповідно до ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

У справі « ОСОБА_10 проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зі спливом певного часу тяжкість злочину, в якому особа підозрюється чи обвинувачується, як єдина підстава тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може бути достатньою.

Положеннями ч.4 ст.199 КПК України, визначено, що суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що згідно обвинувального акту останній обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом України про кримінальну відповідальність може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15роківабо довічне позбавлення волі, особистість обвинуваченого. Також суд враховує, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, зможе впливати на потерпілих чи свідків цього кримінального провадження, з метою зміни їх показань задля уникнення кримінальної відповідальності.

Суд зазначає, що ризик впливу на свідків залишається на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Свідки у даному кримінальному провадженні не допитані.

Отже, ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли, а інші, більш м`які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, доказів, які б спростовували наявні ризики та вказані обставини, стороною захисту суду не надано та не зазначено про їх існування.

Також колегія суддів враховує лист Верховного Суду від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», в якому вказано, що вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.

Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, тому є всі підстави для продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .

Враховуючи викладене, клопотання захисника та обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу на більш м`який на теперішній час не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.242, 332, 350 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1,7 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України, на строк 60 днів, а саме з 26.08.2024 року по 24.10.2024 року включно, без визначення розміру застави, в умовах гауптвахти Луганського зонального відділу ВСП розташованого у АДРЕСА_2 .

У задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу відмовити.

Провести (етапувати) обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ДУ Львівський слідчий ізолятор" до гауптвахти Луганського зонального відділу ВСП розташованого у АДРЕСА_2 .

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Ухвала складена у повному обсязі та підписана 26.08.2024 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3