Ухвала

від 25.09.2024 по справі 229/6909/23

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/6909/23

Провадження № 1-кп/229/863/2024

УХВАЛА

25 вересня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області у склад колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі судового засідання ОСОБА_4 , з участю прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції в залі Дружківського міського суду Донецької області кримінальне провадження щодо:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, українця, громадянина України, із вищою освітою, не одружений, не маючий на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимий, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, пілота оператора безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів 6-ї штурмової роти, 2-го штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п.п. 1,7 ч. 2 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

02 жовтня 2023 року до Дружківського міського суду Донецької області надійшовобвинувальний акт, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023052150000696 від 13 травня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 7 ч. 2 ст. 115 КК України.

Прокурор в судовому засіданні просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду. Заявив, що підстав для закриття, зупинення провадження не вбачається. У справі є всі необхідні для розгляду в судовому засіданні матеріали, обвинувальний акт складено відповідно до норм кримінального процесуального законодавства. Вважає за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду. Також прокурор вважав, що судове провадження слід здійснювати у закритому засіданні, оскільки під час судового розгляду має досліджуватися інформація, розголошення якої може нанести шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, або нанести загрозу життю та здоров`ю військовослужбовців.

У підготовче судове засідання не з`явились потерпілі. Відповідно до наданої суду документальної інформації (витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 120231810550000470 від 29.11.2023 року) потерпілий ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 24.11.2023 року вважається зниклим безвісті. В матеріалах справи від потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є заява про проведення підготовчого судового засідання за його відсутність.

Захисник та обвинувачений не заперечували щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Крім того захисник ОСОБА_6 , вказала, що вважає недоречним розгляд провадження у закритому засіданні.

Обвинувачений, заявив суду клопотання про розгляд справи судом присяжних.

Вислухавши думки учасників судового провадження по викладених у ст.315 КПК України питаннях, вивчивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки про отримання обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, клопотання сторони обвинувачення, клопотання сторони захисту, обговоривши їх у підготовчому судовому засіданні, колегія приходить до наступних висновків.

Кримінальне провадження підсудне Дружківському міському суду Донецької області. Обвинувальний акт складений у відповідності з вимогами чинного КПК України. Підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою ст.284 КПК України, для закриття кримінального провадження чи для направлення клопотання для визначення підсудності, а також для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України не встановлено.

Колегія дійшла висновку про можливість призначення кримінального провадження за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_7 до судового розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 КПК України слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі:

1) якщо обвинуваченим є неповнолітній;

2) розгляду справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;

3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;

4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;

5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, зважаючи на те, що наразі на території України продовжує діяти воєнний стан, введений на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 15, п.п. 1,7 ст. 115 КК України, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_7 , як вказує прокурор скоєне обвинуваченим під час несення військової служби, тому колегія погоджується, що при проведенні судового засідання у відкритому режимі може мати ймовірність розголошення таємниці, що охороняється законом, розголошення якої може нанести шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, або нанести загрозу життю та здоров`ю військовослужбовців.

Ураховуючи викладене, колегія вважає за необхідне здійснювати судове провадження у закритому судовому засіданні (в окремій його частині при дослідженні доказів та допиті свідків даного правопорушення) визначивши коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді, а саме: прокурор, потерпілі, захисник та обвинувачений.

Щодо складу суду, який має здійснювати дане кримінальне провадження.

Частиною 3 статті 31КПК України визначено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних.

Відповідно до ч. 10 статті 615 КПК України, яка встановлює особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану, кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю присяжних.

Відповідно доУказу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк якого продовжено і який діє до 18 серпня 2023 року.

До моменту введення в дію воєнного стану дана справа не перебувала в суді, склад суду не визначався.

Таким чином, дане кримінальне провадження слід розглядати відповідно до ч.10 ст.615 КПК України, тобто колегіально судом у складі трьох суддів.

Крім того, прокурор заявив письмове клопотання, в якому просив суд продовжити відносно обвинуваченого термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивоване наступним:

Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 7 ч. 2 ст. 115 КК України закінченому замаху на умисне вбивство двох осіб, з хуліганських мотивів.

13 травня 2023 року в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України затримано ОСОБА_7

14 травня 2023 року у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, повідомлено про підозру військовослужбовця ОСОБА_7 .

29.09.2023 ОСОБА_7 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри, тобто у вчиненні кримінального правопорушенні передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1, 7 ч. 2 ст. 115 КК України.

Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого будь-якого альтернативного запобіжного заходу, прокурор звертає увагу суду, що наразі достатніми та належними підставами застосування запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування завершення розгляду справи в суді, а і дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку повністю виправдовує утримання обвинуваченого під вартою.

У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.

Захисник заперечував проти клопотання. Зазначив, що клопотання прокурора необґрунтоване. Підзахисний тривалий час перебуває під вартою, підстав для продовження терміну якого не має. ОСОБА_7 має міцні соціальні зв`язки, на утриманні останнього перебувають непрацездатна мати та брат інвалід, які потребують постійного догляду та допомоги. Просила суд визначити інший запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту по місту служби, з покладанням на підзахисного обов`язків, а також з покладенням обов`язку контролю за його поведінкою на командира, або визначити інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, у тому числі заставу.

Обвинувачений підтримав свого захисника.

Прокурор заперечував проти зміни запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу, так само як і для його продовження, є зокрема наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Відповідно до ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

У справі « ОСОБА_10 проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зі спливом певного часу тяжкість злочину, в якому особа підозрюється чи обвинувачується, як єдина підстава тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може бути достатньою.

Положеннями ч.4 ст.199 КПК України, визначено, що суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , колегія виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що згідно обвинувального акту останній обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом України про кримінальну відповідальність може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15роківабо довічне позбавлення волі, особистість обвинуваченого. Також суд враховує, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, зможе впливати на потерпілих чи свідків цього кримінального провадження, з метою зміни їх показань задля уникнення кримінальної відповідальності.

Колегія зазначає, що ризик впливу на свідків залишається на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Свідки у даному кримінальному провадженні не допитані.

Отже, ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли, а інші, більш м`які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, доказів, які б спростовували наявні ризики та вказані обставини, стороною захисту суду не надано та не зазначено про їх існування.

Також колегія суддів враховує лист Верховного Суду від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», в якому вказано, що вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.

Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, тому є всі підстави для продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .

Враховуючи викладене, клопотання захисника та обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу на більш м`який на теперішній час не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 27, 314, 369-376, 615 КПК України, колегія

УХВАЛИЛА:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12023052150000696, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 13.05.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п.п. 1,7 ч. 2 ст. 115 КК України на 03 жовтня 2024 року на 12 годину 30 хвилин (резервна дата 14 листопада 2024 року на 13 годину 00 хвилин).

Розглядати кримінальне провадження відповідно до ч.10 ст.615 КПК України - колегіально судом у складі трьох суддів.

Відмовити в задоволенні клопотання про визначення суду присяжних.

Проводити закрите судове засідання в окремій його частині (дослідження письмових доказів та допиті свідків) за участю прокурора, потерпілих, обвинуваченого, захисника.

Викликати для участі в судовому засіданні прокурора, потерпілих, захисника, обвинуваченого, свідків.

Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1,7 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України, на строк 60 днів, а саме з 25.09.2024 року по 23.11.2024 року включно, без визначення розміру застави, в умовах гауптвахти Луганського зонального відділу ВСП розташованого у АДРЕСА_2 .

У задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу відмовити.

Провести негайне етапування обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ДУ Львівський слідчий ізолятор" до гауптвахти Луганського зонального відділу ВСП розташованого у АДРЕСА_2 .

Копію ухвали для виконання направити до з ДУ Львівський слідчий ізолятор" та гауптвахти Луганського зонального відділу ВСП розташованого у АДРЕСА_2 .

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 25 вересня 2024 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3