Постанова

від 06.12.2007 по справі 9/253-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/253-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "06" грудня 2007 р.                                                           Справа № 9/253-07

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Пасічник С.С.

суддів:                                                                        Гулової А.Г.

                                                                                   Щепанської Г.А.

при секретарі                                                            Жарській І.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Олійника Р.О. - представника за довіреністю № 333 від 01.12.07р.,                     Олійник Ю.Ю. - представника за довіреністю № 335 від 01.12.07р.,   

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2", смт. Десна Вінницького району Вінницької області

на рішення господарського суду Вінницької області

від "21" серпня 2007 р. у справі № 9/253-07 (суддя Балтак О.О.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2", смт. Десна Вінницького району Вінницької області  

до Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м.Київ, в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Вінницької дирекції Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м.Вінниця    

про  визнання відсутності прав  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 21.08.2007р. у справі №9/253-07 у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" (смт. Десна Вінницького району Вінницької області) до Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (м.Київ) в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Вінницької дирекції Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (м.Вінниця) про визнання відсутності прав відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати повністю з наведених у скарзі підстав, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права й невідповідність висновків суду обставинам, що мають значення для справи, зокрема:

- висновок суду першої інстанції про те, що типовий договір про надання послуг електрозв'язку №642 було укладено є помилковим, оскільки в даному договорі відсутні істотні умови, передбачені нормами ст. 153 Цивільного кодексу УРСР та ч.2 п.15 "Правил користування місцевим телефонним зв'язком", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №385 від 22.04.1997р.;

- господарський суд першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення не надав належної правової оцінки примірнику договору, наданого позивачем в обґрунтування позовних вимог. Так, в зазначеному примірнику договору відсутні умови щодо переліку послуг, які відповідач зобов'язаний був надавати позивачу та системи сплати послуг відповідача;

- скаржник зазначає, що умови про перелік послуг, які відповідач зобов'язаний був надавати позивачу, та систему сплати послуг відповідача були внесені відповідачем в односторонньому порядку без згоди позивача у примірник договору, представлений відповідачем. Тому між сторонами відсутня згода щодо істотних умов типового договору про надання послуг електрозв'язку №642;

- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо неможливості використання жодного з наведених у додатку №3 типів розрахунку;

- оскільки п.4.6. типового договору визначає строки оплати послуг за однією із систем оплати, тому посилання суду  в оскаржуваному рішенні на цей пункт стосовно досягнення згоди між сторонами про тип розрахунку є хибним;

- на думку скаржника, висновок суду першої інстанції щодо укладення сторонами типового договору про надання послуг електрозв'язку не відповідає обставинам справи.

Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, його представник в судове засідання не з'явився.

Враховуючи те, що відповідач належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції Житомирським апеляційним господарським судом від 10.10.2007р. (а.с.15,т.2), а також зважаючи на приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає перегляду оскарженого рішення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

10.07.2007р. позивач звернувся з позовом про визнання відсутності у відповідача прав за типовим договором про надання послуг електрозв'язку №642, зокрема, права вимагати від позивача сплати грошових коштів (а.с.2-4,т.1).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що договір про надання послуг електрозв'язку №642 є таким, що не відповідає вимогам закону, оскільки він укладений представником ВАТ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" без належних повноважень, а отже, є недійсним.

25.07.2007р. позивач подав заяву №564 від 25.07.2007р. (а.с.57-59,т.1) про зміну підстави позову, вказавши, що договір про надання послуг електрозв'язку №642 укладений всупереч вимог чинного законодавства. Зокрема, позивач стверджує, що сторонами не обумовлено всіх істотних умов договору, а саме: переліку надаваємих послуг та порядку розрахунків, а тому відповідно до ст.153 ЦК УРСР даний договір є неукладеним.

Колегія суддів не погоджується з позицією позивача про те, що договір про надання послуг електрозв'язку №642 від 30.01.2002р. є неукладеним з огляду на наступне.

На виконання доручення прем'єр-міністра України від 06.03.1999р. N4142/1 до Указу Президента України від 26.02.1999р. N219/99 "Про Основні напрями конкурентної політики на 1999-2000 роки та заходи щодо їх реалізації", рішення спільної колегії Держспоживзахисту і Держкомзв'язку України від 24.06.1998р. N5/24 та з метою удосконалення порядку надання послуг електрозв'язку Наказом Державного Комітету зв'язку та інформатизації України №10 від 13.07.1999р. затверджено Типовий договір про надання послуг електрозв'язку, який було додано до наказу, та введено його в дію з     01 січня 2000 року.

Відповідно до п.3.3.вказаного Наказу запроваджено укладання договорів за  новим  зразком  із споживачами, які укладають його вперше.

Так, 30.01.2002р. між ВАТ "Укртелеком" в особі начальника Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Вінницької дирекції Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" та ВАТ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" було укладено типовий договір про надання послуг електрозв'язку №642 з додатками.

Слід зазначити, що колегією суддів береться до уваги та оцінюється як доказ представлений відповідачем примірник вказаного договору, який підписано обома сторонами (знаходиться в матеріалах справи на аркушах 155-161, т.1), оскільки, доданий до позовної заяви примірник договору позивача (а.с.9-15,т.1), на який останній посилається як на підставу позову, не підписаний зі сторони ВАТ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" і тому не може розцінюватися судом як належний доказ.

Відповідно до п.1 договору №642 (а.с.155-161,т.1) підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, перераховані в додатку 1, і безоплатні послуги, перераховані в додатку 2.

В додатку №1 до типового договору про надання послуг електрозв'язку зазначено перелік послуг електрозв'язку, які надаються споживачеві та який складається із тридцяти чотирьох пунктів. Послуги, які необхідно надати споживачеві, відмічаються "пташкою".

Так, в додатку №1 договору №642 "пташкою" позначені наступні пункти в переліку послуг, а саме: надання місцевого телефонного зв'язку; надання автоматичного міжміського телефонного зв'язку; надання автоматичного міжнародного телефонного зв'язку; переоформлення і відновлення договору про надання послуг електрозв'язку; надання виходу до спецслужб (міліція, пожежна охорона, швидка медична допомога, аварійна служба газу тощо); надання послуг міжміського зв'язку за допомогою оператора за попереднім замовленням; надання послуг міжнародного телефонного зв'язку за допомогою оператора за попереднім замовленням; груповий міжміський телефонний зв'язок (конференц-зв"язок) та інформаційно-довідкові послуги.

В додатку №3 даного договору передбачені типи розрахунку, зокрема: казначейство, централізована бухгалтерія та бухгалтерія головної організації. Проте, сторонами закреслені всі перелічені вище типи розрахунків.

Однак, відповідно до умов договору (розділ 4 "Оплата та порядок розрахунків") споживач для одержання послуг електрозв'язку зобов'язався сплачувати їх за авансовою системою й проводити щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг (п.4.2., п.4.6. договору №642).

Стаття 153 ЦК УРСР (в редакції 1963р.), що діяв на час укладення спірного договору, передбачає, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а  також  всі  ті  умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Проаналізувавши укладений сторонами типовий договір про надання послуг електрозв'язку №642 від 30.01.2002р. з додатками, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що даний договір містить всі істотні умови, необхідні для договору даного виду та відповідає вимогам діючого законодавства.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що відповідно до п.7.1. договору про надання послуг електрозв'язку №642 від 30.01.2002р. даний договір діє п'ять років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін (п.7.2. договору).

В матеріалах справи також наявний укладений між сторонами типовий договір про надання послуг електрозв'язку №540083 від 02.04.2002р. з додатками (а.с.162-168,т.1).

Тобто, цей договір укладено пізніше (02.04.2002р.) ніж договір №642 (30.01.2002р.), проте, названий договір (№540083 від 02.04.2002р.) не містить умови про те, що сторони в зв'язку з його укладенням вважають припиненим договір №642. Також учасники процесу не подали будь-яких доказів відповідно до умов п.7.2. договору щодо повідомлення за місяць до закінчення їх дії відповідно до 30.01.2007р. (договір №642) та до 02.04.2007р. (договір №540083) про припинення цих договорів, а тому вони є продовженими ще на 5 років.

Отже, за наведених обставин, одночасно діють два договори про надання послуг електрозв'язку.

А тому відповідач не позбавлений права виставляти рахунки для оплати наданих ним послуг електрозв'язку з посиланням, зокрема, на договір №642 від 30.01.2002р. (а.с.15-21,т.2).

При цьому, як встановлено судом за поясненнями представників позивача в судовому засіданні та з огляду на рахунки, що містяться в матеріалах справи (а.с.21-24,146-152,т.1, а.с.15-21,т.2), відповідач не виставляв подвійних рахунків за будь-який місяць (окремо по кожному договору).

Таким чином, вимоги позивача, викладені в позові, не можуть заслуговувати на увагу.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частина 1 ст.1 ГПК України передбачає, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при  укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав (п.1ч.1ст. 12ГПК України).

Способи захисту порушеного права визначені ч.2 ст.16 ЦК України, а саме:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Стаття 20 Господарського кодексу України також встановлює способи захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів і передбачає можливість встановлення інших способів захисту прав законом. Важливим шляхом захисту є визнання наявності або відсутності прав, оскільки таке визнання є необхідною передумовою для визначення правомірності поведінки порушника права.

Для правильного застосування окремих способів захисту права суттєво встановити характер положень, що формулюються у ст.16 ЦК і ст. 20 ГК та встановлюють способи захисту права - формулюються чи не формулюються в цих положеннях норми прямої дії. При вирішенні цього питання слід враховувати, що загальні правила про матеріально-правові способи захисту права можуть застосовуватись лише за відсутності спеціальних правил.

В судовому порядку можливе встановлення факту відсутності прав, від яких залежить виникнення, зміна або припинення прав, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Слід зазначити, що в окремому провадженні (вид непозовного цивільного судочинства), розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Однак, відповідно до норм Господарського процесуального кодексу господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження.

Позивачем же заявлена вимога про визнання відсутності у відповідача прав за типовим договором про надання послуг електрозв'язку №642, зокрема, права вимагати від позивача сплати грошових коштів.

Проте, в даному випадку, як вже встановлено судом, про що йшлося вище,  право позивача не було порушено відповідачем.

Крім того, позивач не був би позбавлений права захищати свої інтереси при достатності підстав у разі звернення саме відповідача до суду з позовом про стягнення з позивача заборгованості за надання послуг електрозв'язку, наводячи свої аргументи щодо відсутності у надавача послуг прав вимагати сплати грошових коштів, тобто, колегія суддів вважає, що позов ВАТ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" за своїм предметом у цій справі не узгоджується з приписами ст.16 ЦК України щодо визначення способу захисту своїх прав.

Доводи ж апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Вінницької області від 21.08.2007р. у справі №9/253-07 має бути залишено без змін, а апеляційна скарга ВАТ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" - без задоволення.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 21 серпня 2007 року у справі № 9/253-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2", смт. Десна Вінницького району Вінницької області - без задоволення.

2. Справу № 9/253-07 повернути до  господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 Пасічник С.С.

судді:

                                                                                           Гулова А.Г.  

                                                                                           Щепанська Г.А.  

віддрук.

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд