Рішення

від 21.08.2007 по справі 9/253-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/253-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 серпня 2007 р.           Справа 9/253-07

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя   Балтак О.О. , при секретарі судового засідання Одарченко О.Г.

За участю представників

          позивача :   Олійник  Р.О.-представник за довіреністю № 108 від 15.07.2007 р.

          відповідача : Сніцаренко А.А.-представник за довіреністю № 404 від 12.02.2007р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" (23240, вул. Гагаріна, 6, смт Десна, Вінницький район, Вінницька область) до Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (01030, бульвар Т.Шевченка, 18, м. Київ-030) в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Вінницької дирекції Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (21000, вул. Козицького, 22, м. Вінниця) про визнання відсутності прав

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про визнання відсутності у Відповідача прав за типовим договором про надання послуг  електрозв"язку  № 642, зокрема  права  вимагати від Позивача сплати грошових коштів.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що договір  про надання послуг  електорозв"язку  № 642  є таким, що не відповідає  вимогам закону, оскільки він укладений  представником сторони  без належних  повноважень, а отже є  недійсним.

25.07.2007 року представником позивача подано заяву № 564 від 29.07.07р. про зміну підстави позову, яка мотивована тим, що оскільки сторони не досягли згоди по всім істотним  умовам договору № 642, а саме: з приводу  переліку зобов"язань  відповідача перед позивачем, порядку  та типу   розрахунків перед відповідачем за надані ним послуги, то договір є не укладеним.

Враховуючи, що дії позивача  не суперечать чинному законодавству, не порушють  чиїх - небудь прав і охоронюваних законом інтересів, заява про зміну  підстав позову прийнята судом на підставі п.4 ст. 22 ГПК України.

Відповідач, як вбачається з відзиву б/н  від 25.07.2007 року вважає, що позивач не надав доказів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, як того вимагає ст. 33 ГПК України. В обгрунтування свого твердження відповідач повилається на те, що вимога позивача є нічим іншим, як встановлення  факту, що має юридичне значення, а тому не може бути предметом спору, самостійно розглядатися в окремій справі. З огляду на наведене та з урахуванням змісту ст. 12 ГПК України, відповідач вважає, що спори про встановлення  факту відсутності прав за договором не підвідомчі господарським судам. Крім того, відповідач вважає, що  додані до позовної заяви рахунки, які позивач  вважає безпідставно виставленими та розцінює як докази незаконного вимагання з боку відповідача  грошових коштів, не слід брати до уваги  при розгляді даної справи, оскільки  дані рахунки виставлені  згідно договору № 540083, а не згідно договору № 642, на який позивач посилається у позовній заяві.

Представник позивача, в  запереченнях проти доводів відповідача (вх. № 12326 від 21.08.2007р.) та  в судовому засіданні 21.08.2007 року, просить суд перевірити  факт укладення між позивачем та відповідачем  договору № 542000083.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 30.01. 2002 року  між Сторонами  укладено типовий договір про надання послуг електрозв"язку № 642.

В позовній заяві зазначено, що  сторони  не досягли  згоди  з приводу того, які саме послуги відповідач зобов"язаний  був надавати  позивачу, про що свідчить додаток 1 до типового договору про надання послуг електрозв"язку № 642, в якому жодна із перелічених послуг не позначена "пташкою". Як же вбачається з копії типового договору № 642  та додатків до нього, наданих представником відповідача (оригінал, якого оглянуто в судовому засіданні) в  Додатку № 1  "пташкою" позначені наступні пункти в переліку послуг, зокрема: надання місцевого телефонного зв"язку; надання  автоматичного міжміського телефонного зв"язку; надання автоматичного міжнародного телефонного зв"язку; переоформлення і відновлення договору про надання послуг електрозв"язку; надання виходу до спецслужб (міліція, пожежна охорона, швидка медична допомога, аварійна служба газу тощо); надання послуг міжміського зв"язку за допомогою оператора за попереднім замовленням; надання послуг міжнародного телефонного зв"язку за допомогою оператора за попереднім замовленням; груповий міжміський телефонний зв"язок (конференц-зв"язок) та Інформаційно-довідкові послуги.  

Крім того, позивач  зазначає, що в порушення п. 4.2 Договору про надання послуг електрозв"язку  № 642, замість погодження системи оплати зазначено лише місце, проте і це твердження позивача спростовується оглянутим в судовому засіданні оригіналом Договору № 642 від 30.01.2002 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Зокрема в п. 4.2 Договору зазначено : "Споживач сплачує послуги електрозв"язку за спільно погодженою авансовою системою оплати".

Також, позивач стверджує, що сторони не досягли згоди з приводу того, яким саме буде тип розрахунків, про що свідчить те, що всі типи розрахунку наведені в додатку № 3 були закреслені сторонами, тому позивач зробив висновок, що сторін не влаштовував жоден з наведених типів розрахунку, а згоди щодо  іншого, альтернативного типу розрахунку досягнуто не було.  Стосовно даного твердження, суд вважає, що оскільки, підприємство відповідача є  комерційним, то жоден з  наведених в Додатку № 3 типів розрахунку, зокрема: казначейство, централізована бухгалтерія та бухгалтерія головної організації, не може використовуватись. Натомість, відповідно до п. 4.6 Договору Споживач для одержання послуг електрозв"язку зобов"язався проводити щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у  попередньому розрахунковому періоді, з  подальшим перерахунком ( до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Твердження відповідача, яке відображене у відзиві від 25.07.2007 р., стосовно непідвідомчості господарському суду даного спору  не може братися до уваги судом з наступних підстав.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та  споживач  має  право  на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, в тому рахунку, шляхом     визнання наявності або відсутності прав.

Оскільки позивач ставив вимогу  визнати відсутність  у відповідача прав за типовим  договором про надання послуг  електрозв"язку № 642, чим використовує законний шлях захисту своїх прав та інтересів, даний спір підвідомчий  господарському суду, що вбачається з п.1 ч.1 ст. 12  ГПК України.

Враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими, а отже в задоволенні позову слід відмовити.  

          Керуючись ст.ст. 33, 43, 82, 83, 84, 85, 115, 116, ГПК України ,-

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити.

Суддя                                             Балтак О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.85ГПК України  22.08.07