Рішення

від 01.08.2024 по справі 910/3177/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.08.2024Справа № 910/3177/24

За позовомНаціональної поліції УкраїнидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-текст плюс"простягнення 6470241,00 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Негеля Ю.М.

Представники сторін:

від позивачаМедведський В.В.від відповідачаЖуков Д.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національна поліція України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-текст плюс" про стягнення 6470241,00 грн, з яких: 337041,00 грн пені та 6133200,00 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №268 НП про закупівлю форменого одягу (костюм (куртка, брюки) утеплений в колористиці "камуфляж" (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-18110000-3) від 18.10.2022 в частині надання зразку товару та поставки товару у встановлений цим правочином строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 відкрито провадження у справі №910/3177/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 17.04.2024.

01.04.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що мало місце прострочення кредитора, адже позивач не сплатив авансу (попереднього платежу) за договором. Відповідно, у відповідача не виникло обов`язку виконувати свої зобов`язання з поставки товару, що унеможливлює стягнення з нього будь-яких санкцій.

Також відповідач стверджує, що він повідомив позивача про неможливість своєчасного виконання зобов`язань за укладеним між сторонами договором у зв`язку із форс-мажорними обставинами до спливу строку такого виконання, а в день отримання відповідного сертифікату про форс-мажорні обставини надіслав його позивачу.

Крім того, як зазначає відповідач у відзиві на позов, в ході виконання договору позивач дійшов висновку про бажання змінити технічні вимоги до товару, в результаті чого відтермінував поставку такого товару до 23.12.2022, тобто позивач запропонував відповідачу зміну до граничного терміну поставки з відкладальною умовою (надання сертифікату про форс-мажор), відповідний сертифікат Вінницької ТПП було надано позивачу 19.12.2022, у зв`язку з чим граничний термін поставки товару було подовжено.

Як вказує відповідач, з моменту підписання нової редакції технічної специфікації, зразок та товар були передано протягом 10 днів і це виконання було прийнято позивачем, товар було повністю оплачено 28.12.2023, а отже посилання позивача на пропуск строку та виникнення обов`язку сплатити неустойку є несправедливим, недобросовісним і нерозумним, а його поведінка - суперечливою, що також є підставою для відмови у позові.

16.04.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов, заперечив.

17.04.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

У підготовчому засіданні 17.04.2024 суд встановив строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 25.04.2024 та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 30.04.2024.

23.04.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

30.04.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.05.2024.

10.05.2024 від відповідача надійшло клопотання по справі.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 30.05.2024 оголошено перерву до 23.07.2024.

31.05.2024 від відповідача надійшло клопотання по справі про долучення доказів понесених судових витрат.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 23.07.2024 оголошено перерву до 01.08.2024.

25.07.2024 від позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 01.08.2024 заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.08.2024 проти заявлених позовних вимог заперечив.

У судовому засіданні 01.08.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніка-текст плюс" (постачальник, відповідач) та Національною поліцією України (покупець, позивач) укладений договір №268 НП про закупівлю форменого одягу (костюм (куртка, брюки) утеплений в колористиці "камуфляж" (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-18110000-3) (договір).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується поставити покупцю костюми (куртка, брюки) утеплені в колористиці "камуфляж" (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-18110000-3), далі - товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказаний товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Загальна кількість товару, що підлягає поставці, та ціна договору визначається у специфікації товару (додаток №1 до договору) і ростовці товару (додаток №2 до договору) (п.1.2 договору).

Згідно п.1.5 договору місце виконання договору: в частині поставки товару - за адресою замовника в м.Києві, стосовно інших зобов`язань за цим договором, в тому числі щодо сплати штрафних санкцій - вул.Богомольця, 10, м.Київ, 01601.

Постачальник зобов`язаний поставити покупцю товар, якість якого відповідає узгодженому сторонами зразку товару, наданого постачальником згідно з п.2.2 цього договору, технічній специфікації товару (додаток №3 до договору) та законодавству України щодо показників якості такого роду/виду товару (п.2.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору постачальник зобов`язаний протягом 40 календарних днів з дати укладення договору надати покупцю (за адресою: м.Київ, вул.Інститутська, 29/3, каб.№ 61) зразок товару скріплений ярликом ДНДІ МВС України, який містить посилання на експертний висновок про відповідність товару ТО 1822.40108578-203:2020 (додаток №3 до договору) та конфекційну карту (додаток №4 до договору) із зазначенням усіх матеріалів із яких виготовлений зразок товару.

Зразок товару скріплюється ярликом, який підписується уповноваженою посадовою (службовою) особою покупця, постачальником та містить посилання на експертний висновок ДНДІ МВС України, до якого додається конфекційна картка з матеріалами, із яких виготовлено товар. При цьому, наданий зразок товару не входить в загальний обсяг поставки товару за договором.

У разі надання постачальником зразка товару з порушенням строків, установлених цим пунктом договору, та/або надання покупцю зразка товару, який не відповідає технічній специфікації товару, зазначений в додатку №3 до договору, до постачальника застосовуються штрафні санкції згідно з пунктом 9.5 цього договору.

Відповідно до п.3.1 договору ціна договору становить 28500000,00 грн з ПДВ.

Згідно з п.4.1 договору оплата товару здійснюється шляхом безготівкового переказу коштів на рахунок постачальника, який зазначено в розділі ХV цього договору на умовах попередньої оплати у розмірі 40 відсотків від ціни договору, указаній в розділі ІІІ договору в сумі 11400000,00 грн з ПДВ. Підставою для проведення попередньої оплати є оформлений та наданий постачальником рахунок на оплату. Остаточний розрахунок у розмірі 60 відсотків 17100000,00 грн з ПДВ покупець здійснює після поставки товару, протягом бюджетного періоду. Підставою для проведення остаточного розрахунку є накладна, підписана уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п.5.1 договору постачальник зобов`язується здійснити поставку товару в термін по 12.12.2022 включно, за адресою покупця у місті Києві (конкретні реквізити, адреси поставки будуть повідомлені постачальнику безпосередньо перед поставкою товару).

Датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін накладної (п.5.2 договору).

Відповідно до п.9.2 договору за порушення строків виконання зобов`язання, передбаченого пунктом 5.1 цього договору, в обсягах передбачених цим договором, з постачальника на користь покупця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. При цьому день поставки товару, поставленого постачальником з порушенням строку, передбаченого пунктом 5.1 розділу V цього договору, вважається днем прострочення, за який постачальнику нараховується штрафні санкції згідно умов договору.

Згідно з п.9.5 договору у разі не надання постачальником зразка товару у строки та в порядку, передбачених пунктом 2.2 договору, з постачальника стягується штраф у розмірі 5 (п`яти) відсотків від ціни договору.

Також сторони у п.9.6 договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання постачальником зобов`язання за цим договором, що стало підставою для відмови покупця від цього договору повністю або частково згідно умов цього договору, з постачальника стягується штраф у розмірі 20% від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Саме на підставі вищевказаних п.9.2, п.9.5 та п.9.6 договору позивачем і заявлені вимоги до відповідача.

Згідно до п.12.1 договору він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, реєстрації у покупця та діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Згідно специфікації (додаток №1 до договору) відповідач мав поставити позивачу костюм (куртка, брюки) утеплені в колористиці "камуфляж" (ТО 1822.40108578-203:2020) у кількості 5000 комплектів, загальною вартістю 28500000,00 грн з ПДВ.

У додатку №3 до договору сторонами погоджено технічну специфікацію товару.

24.11.2022 на адресу позивача від відповідача надійшов лист №21/11-2 від 21.11.2022 про настання форс-мажорних обставин, пов`язаних з обстрілами російською федерацією енергетичної інфраструктури України та тривалими відключеннями електроенергії, що вплинуло на здатність відповідача вчасно виконати зобов`язання за договором, у зв`язку з цим відповідач просив позивача продовжити термін постачання товару до 30.12.2022.

29.11.2022 позивач звернувся до відповідача з листом №121 від 24.11.2022, яким повідомив, що внаслідок масованих ракетних обстрілів української енергосистеми, що призвело до відключень електроенергії по всій Україні, у т.ч. у Вінницькій області, відповідач позбавлений можливості виконати належним чином свої зобов`язання за договором, оскільки все обладнання підприємства працює виключно за наявності електроенергії, у зв`язку з чим відповідач просив продовжити строк надання зразку до 15.12.2022 та термін постачання товару до 30.12.2022.

В матеріалах справи також наявний лист відповідача №02/12-1 від 02.12.2022, в якому відповідач, у зв`язку зі складнощами постачання попередньо погоджених матеріалів, просив позивача погодити використання інших матеріалів для виготовлення товару за договором.

Позивач в листі №7836/31/01-2022 від 09.12.2022 у відповідь на вищевказані листи відповідача пропозицію щодо внесення змін до договору відхилив; зазначив, що відповідач не подав доказів настання форс-мажору або істотної зміни обставин у спосіб, передбачений договором. Також, у цьому ж листі позивач, посилаючись на граничні терміни закінчення казначейського обслуговування бюджетних установ 27-28 грудня відповідного бюджетного року, вказав, що граничну дату поставки товару може бути встановлено не пізніше 23 грудня поточного року включно.

Разом з цим, 12.12.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №1/317НП до договору, відповідно до якої додаток №3 "Технічна специфікація товару" до договору викладено в новій редакції згідно додатку №1 до цієї угоди.

В подальшому, 15.12.2022, листом №8072/31/01-2022 позивач повідомив відповідача про розірвання договору у зв`язку з істотним порушенням відповідачем його умов та пропонував підписати угоду про розірвання договору.

Відповідач листом №19/12-20 від 19.12.2022 повідомив позивача про підтвердження форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання відповідачем умов договору, та надав сертифікат Вінницької торгово-промислової палати №0500-22-1780 від 16.12.2022.

З огляду на зміну технічної специфікації товару відповідачем було виготовлено відповідний зразок товару, передано до Державного науково-дослідного інституту МВС України та після отримання відповідного експертного висновку надано зразок товару позивачу 23.12.2022, що підтверджується листом відповідача №23/12-1 від 23.12.2022.

23.12.2022 відповідач поставив позивачу товар за договором у кількості 870 комплектів на суму 4959000,00 грн, що підтверджується накладною №2312 від 23.12.2022.

Згідно платіжної інструкції №6437 від 28.12.2022 позивачем оплачено за отриманий товар 4959000,00 грн.

Листом від 04.01.2023 №37/31/01-2023 позивач повідомив відповідача, що наданий відповідачем сертифікат №0500-22-1780 про форс-мажорні обставин від 16.12.2022, виданий Вінницькою торгово-промисловою палатою не є належним доказом, оскільки за умовами п.10.4 договору сторонами визначено, що настання таких обставин має підтверджуватися саме сертифікатом Торгово-промислової палати України.

18.12.2023 позивач надіслав на адресу відповідача претензію №6136/26/3-2023 від 15.12.2022 щодо сплати неустойки за договором.

Листом у відповідь №13/01-1 від 13.01.2024 відповідач проти доводів, викладених позивачем у претензії, заперечив.

Спір виник внаслідок неналежного, за твердженнями позивача, виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору №268 НП про закупівлю форменого одягу (костюм (куртка, брюки) утеплений в колористиці "камуфляж" (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-18110000-3) від 18.10.2022 в частині надання зразку товару та поставки товару у встановлений цим правочином строк.

У свою чергу відповідач не визнає обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч.2 ст.267 Господарського кодексу України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

За приписами ст.230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 1 ст.548 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов`язань, у тому числі, встановлювати неустойку за порушення негрошового зобов`язання, визначено ч.2 ст.546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, яка передбачена ст.627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

У ч.4 ст.231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як вже вказувалося судом, за змістом п.п.2.1, 2.2 договору відповідач зобов`язаний спочатку надати позивачу зразок товару (протягом 40 календарних днів з дати укладення договору), скріплений ярликом ДНДІ МВС України, а потім поставити позивачу товар в термін по 12.12.2022 включно.

При цьому, у разі надання постачальником зразка товару з порушенням строків, установлених цим пунктом договору та/або надання покупцю зразка товару, який не відповідає технічній специфікації товару, зазначений в додатку №3 до договору, до постачальника застосовуються штрафні санкції, згідно з п.9.5 цього договору, а саме: штраф у розмірі 5 (п`яти) відсотків від ціни договору.

Отже, умовами укладеного між сторонами договору встановлено, що відповідач повинен був надати позивачу відповідний зразок товару у строк до 28.11.2022 включно з урахуванням положень ст.ст.253, 254 Цивільного кодексу України. До вказаної дати зразок товару відповідач позивачу зразок не надав. В той же час, як свідчать матеріали справи, за ініціативою відповідача (лист №02/12-1 від 02.12.2022) позивачем було погоджено виробництво товару з інших матеріалів, про що сторонами підписано додаткову угоду №1/317НП від 12.12.2022 до договору щодо внесення змін до технічної специфікації товару. У зв`язку з чим відповідачем було надано, а позивачем - прийнято відповідний зразок товару 23.12.2022.

З огляду на укладення сторонами такої додаткової угоди та досягнення домовленостей щодо виробництва запланованого до постачання товару з інших матеріалів ненадання відповідачем зразка товару у первісному варіанті, на переконання суду, не може бути підставою для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді штрафу. В цьому випадку стягнення з відповідача неустойки суперечило б принципу добросовісності.

Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу згідно п.9.5 договору задоволенню не підлягають.

Також суд вважає, що поведінка позивача за тих обставин, що склалися в ході виконання договору, засадам послідовності та передбачуваності не відповідає. В цьому контексті суд критично оцінює твердження позивача про одностороннє розірвання ним договору згідно п.8.5 договору у зв`язку з істотним порушенням відповідачем умов цього договору в частині надання зразку та поставки товару у встановлений строк, з огляду на погодження позивачем 12.12.2022 нової технічної специфікації товару, подальше прийняття позивачем часткового виконання відповідачем зобов`язань за таким договором 23.12.2022 та повної оплати позивачем поставленого відповідачем товару 28.12.2022. Зазначене свідчить про відсутність волі позивача на реальне розірвання договору, а отже, позовні вимоги в частині стягнення штрафу на підставі положень п.9.6 договору не визнаються судом обґрунтованими та, відповідно, задоволенню не підлягають.

В той же час суд констатує, що сторонами не було погоджено іншого кінцевого строку поставки товару, ніж той, що передбачений в договорі (12.12.2022). Відповідна угода сторін про це відсутня.

Суд відхиляє посилання відповідача на лист позивача №7836/31/01-2022 від 09.12.2022 в контексті погодження іншого строку поставки ніж той, який визначений в договорі, оскільки у вказаному листі позивачем відхилено пропозицію відповідача щодо внесення змін до договору в частині продовження строку поставки товару.

У вказаному листі позивач, посилаючись на граничні терміни закінчення казначейського обслуговування бюджетних установ 27-28 грудня відповідного бюджетного року, вказав, що граничну дату поставки товару може бути встановлено не пізніше 23 грудня поточного року з метою виконання позивачем своїх зобов`язань з оплати товару у поточному бюджетному році, а отже твердження відповідача про погодження позивачем іншого строку поставки товару є надуманими.

Оскільки товар у строк, який погоджено сторонами у договорі, відповідачем поставлено не було, має місце прострочення виконання відповідачем відповідного зобов`язання, а отже позовні вимоги в частині нарахування та стягнення пені згідно п.9.2 договору визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який перевірений судом.

При цьому суд відхиляє посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин та зазначає наступне.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та наразі триває.

Відповідно до п.10.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором, якщо доведуть, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Обставини непереборної сили, які існували на момент укладення договору не були відомі сторонам під час укладення цього договору, не є підставою для звільнення сторін від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором.

Згідно з п.10.2 договору до форс-мажорних обставин (непереборної сили) належать обставини визначені у частині другій ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та які почали свою дію після укладення сторонами цього договору.

Відповідно до п.10.3 договору сторона, що не може виконати зобов`язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 (трьох) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Пунктом 10.4 договору визначено, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дій є сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України постраждалій стороні за цим договором.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч.1 ст.617 Цивільного кодексу України).

Згідно положень ст.218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.4 ст.219 Господарського кодексу України сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин

Відповідно до абз.3 ч.3 ст.14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч.2 ст.141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

При цьому, ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20).

Таким чином, форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, а між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Для застосування форс-мажору (обставин непереборної сили) як умови звільнення від відповідальності судам необхідно встановити, які саме зобов`язання за договором були порушені/невиконані та причину такого невиконання, а лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, від 30.11.2021 у справі №913/785/17).

Поряд з цим, згідно висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 25.01.2022 у справі №905/3886/21 форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих що собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для нього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Обставинами, які спричинили неможливість виконання відповідачем умов договору, на його переконання, є вторгнення російської федерації на територію України та введення воєнного стану, який у подальшому неодноразово було продовжено, а також обстріли енергетичної інфраструктури України.

На переконання відповідача, наявність форс-мажорних обставин підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №0500-22-1780 від 16.12.2022, яким засвідчена дія форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливлюють виконання договору відповідачем щодо надання зразку товару, скріпленого ярликом та поставки товару у кількості 5000 комплектів у термін до 12.12.2022, а саме: військова агресія рф проти України, масові ракетні обстріли об`єктів критичної інфраструктури України, в тому числі у Вінницькій області, що спричинили системні аварії української енергосистеми, масові екстрені відключення електроенергії, введення планових та аварійних відключень споживачів по всій території України; дата настання форс-мажорних обставин 15.11.2022, дата закінчення - тривають на 16.12.2022.

В той же час, як підтверджено матеріалами справи, в ході виконання договору у відповідача виникли складнощі із постачанням матеріалів для виготовлення обумовленого договором товару, і саме ці обставини об`єктивно вплинули на можливість своєчасного надання зразка товару у первісному варіанті. Тому суд вважає, що відповідач не довів зв`язку між неможливістю виконання своїх зобов`язань в указаній частині з військовими діями та з масовими відключеннями електроенергії.

Відтак, доводи відповідача про настання форс-мажорних обставин є необґрунтованими, а існування воєнного стану на території України, обстріли критичної інфраструктури тощо не є свідченням наявності обставин непереборної сили в контексті виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором.

Крім того суд відхиляє твердження відповідача у відзиві на позов про прострочення кредитора, що унеможливило виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, з огляду на наступне.

За змістом ст.613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Матеріали справи доказів того, що відповідач не міг виконати свого обов`язку з поставки товару до оплати позивачем попередньої оплати, не містять. Обставини справи свідчать про те, що відповідач не мав можливості виготовити товар з матеріалів, використання яких було погоджено сторонами при укладенні договору, та вимушений був просити позивача про заміну таких матеріалів на інші, у зв`язку з чим між сторонами було укладено додаткову угоду до договору. Більш того, попри відсутність передплати, відповідач за накладною №2312 від 23.12.2022 поставив позивачу 870 комплектів форменого одягу на суму 4959000,00 грн.

Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, до уваги судом не приймаються, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також відповідач просив суд покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу на суму 75600,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1, 2, ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.ч.3-5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Для розподілу витрат на професійну правничу допомогу позивач надав:

- ордер серії АІ №1550852 від 18.02.2024;

- договір №82 про надання правничої допомоги від 15.02.2024, укладений між адвокатом Жуковим Д.О та відповідачем;

- додаток №3 від 25.03.2024 до договору №82 про надання правничої допомоги від 15.02.2024;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН №1244 від 17.06.2017;

- банківську виписку руху коштів по рахунку адвоката від 27.03.2024 на суму 75600,00 грн;

- звіт №3 від 30.05.2024 про надану правничу допомогу за договором, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг склала 75600,00 грн, а саме:

1) Отримання від замовника інформації щодо предмету та підстав спору, витрачено часу - 30 хв., вартість послуг - 2520,00 грн;

2) Збір та аналіз документації та листування між відповідачем та Національною поліцією України щодо виконання договору поставки, дослідження додаткової угоди та сертифікату про форс-мажор, витрачено часу - 165 хв., вартість послуг - 13860,00 грн;

3) Формування правової позиції за результатами аналізу зібраних доказів із запереченням проти позовних вимог, узгодження її із замовником та підготовка відзиву на позовну заяву, витрачено часу - 435 хв., вартість послуг - 36540,00 грн;

4) Аналіз відповіді на відзив, підготовка заперечення на нього, витрачено часу - 165 хв., вартість послуг - 13860,00 грн;

5) Участь в підготовчому засіданні (проїзд до суду, очікування, виступ), витрачено часу - 120 хв., вартість послуг - 10080,00 грн;

6) Участь в підготовчому засіданні (проїзд до суду, очікування, виступ), витрачено часу - 120 хв., вартість послуг - 10080,00 грн.

Суд зауважує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи фактичні обставини даної справи, предмет та підстави позовних вимог, наявність подібних спорів між сторонами у суді, суд вважає, що визначений позивачем розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги є завищеним та таким, що суперечить принципу розподілу таких витрат, становить надмірний тягар для відповідача, у зв`язку з чим з урахуванням часткового задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.

Керуючись ст.ст.74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-текст плюс" (24500, Вінницька обл., Ямпільський р-н, місто Ямпіль, вулиця Замостянська, будинок 45, ідентифікаційний код 42949778) на користь Національної поліції України (01601, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10, ідентифікаційний код 40108578) 337041 (триста тридцять сім тисяч сорок одна) грн 00 коп пені та витрати зі сплати судового збору у розмірі 4044 (чотири тисячі сорок чотири) грн. 49 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Національної поліції України (01601, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10, ідентифікаційний код 40108578) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-текст плюс" (24500, Вінницька обл., Ямпільський р-н, місто Ямпіль, вулиця Замостянська, будинок 45, ідентифікаційний код 42949778) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.08.2024

Суддя Ю.М.Смирнова