Постанова

від 26.02.2025 по справі 910/3177/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 910/3177/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кролевець О.А., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

позивача - Медведського В.В.,

відповідача - Жукова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національної поліції України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 (головуючий суддя - Мальченко А.О., судді: Козир Т.П., Агрикова О.В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 (суддя Смирнова Ю.М.)

у справі №910/3177/24

за позовом Національної поліції України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-текст плюс"

про стягнення 6 470 241 грн,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 20.02.2025 №32.2-01/183 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку із запланованим відрядженням судді Кібенко О.Р., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/3177/24, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.

1. Короткий зміст позовних вимог

2. Національна поліція України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-текст плюс" (далі - ТОВ "Ніка-текст плюс") про стягнення 6 470 241 грн, з яких: 337 041 грн пені та 6 133 200 грн штрафу, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору №268 НП про закупівлю форменого одягу (костюм (куртка, брюки) утеплений в колористиці "камуфляж" (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-18110000-3) від 18.10.2022 в частині надання зразку товару та поставки товару у встановлений цим договором строк.

3. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №268 НП про закупівлю форменого одягу (костюм (куртка, брюки) утеплений в колористиці "камуфляж" (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-18110000-3) від 18.10.2022 в частині надання зразку товару та поставки товару у встановлений цим правочином строк.

4. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

5. 18.10.2022 між ТОВ "Ніка-текст плюс" (далі - постачальник) та Національною поліцією України (далі - покупець) був укладений договір №268 НП про закупівлю форменого одягу (костюм (куртка, брюки) утеплений в колористиці "камуфляж" (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-18110000-3) (договір).

6. Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити покупцю костюми (куртка, брюки) утеплені в колористиці "камуфляж" (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-18110000-3), далі - товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказаний товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

7. Загальна кількість товару, що підлягає поставці, та ціна договору визначається у специфікації товару (додаток №1 до договору) і ростовці товару (додаток №2 до договору) (пункт 1.2 договору).

8. Постачальник зобов`язаний поставити покупцю товар, якість якого відповідає узгодженому сторонами зразку товару, наданого постачальником згідно пункту 2.2 цього договору, технічній специфікації товару (додаток №3 до договору) та законодавству України щодо показників якості такого роду/виду товару (пункт 2.1 договору).

9. Відповідно до пункт 2.2 договору постачальник зобов`язаний протягом 40 календарних днів з дати укладення договору надати покупцю зразок товару, скріплений ярликом ДНДІ МВС України, який містить посилання на експертний висновок про відповідність товару ТО 1822.40108578-203:2020 (додаток №3 до договору) та конфекційну карту (додаток №4 до договору) із зазначенням усіх матеріалів із яких виготовлений зразок товару. Зразок товару скріплюється ярликом, який підписується уповноваженою посадовою (службовою) особою покупця, постачальником та містить посилання на експертний висновок ДНДІ МВС України, до якого додається конфекційна картка з матеріалами, із яких виготовлено товар. При цьому, наданий зразок товару не входить в загальний обсяг поставки товару за договором. У разі надання постачальником зразка товару з порушенням строків, установлених цим пунктом договору, та/або надання покупцю зразка товару, який не відповідає технічній специфікації товару, зазначеній в додатку №3 до договору, до постачальника застосовуються штрафні санкції згідно з пунктом 9.5 цього договору.

10. Відповідно до пункту 3.1 договору ціна договору становить 28 500 000,00 грн з ПДВ.

11. Згідно з пунктом 4.1 договору оплата товару здійснюється шляхом безготівкового переказу коштів на рахунок постачальника, який зазначено в розділі ХV цього договору на умовах попередньої оплати у розмірі 40 відсотків від ціни договору, указаній в розділі ІІІ договору в сумі 11 400 000,00 грн з ПДВ. Підставою для проведення попередньої оплати є оформлений та наданий постачальником рахунок на оплату. Остаточний розрахунок у розмірі 60 відсотків - 17 100 000,00 грн з ПДВ покупець здійснює після поставки товару, протягом бюджетного періоду. Підставою для проведення остаточного розрахунку є накладна, підписана уповноваженими представниками сторін.

12. Відповідно до пункту 5.1 договору постачальник зобов`язується здійснити поставку товару в термін по 12.12.2022 включно, за адресою покупця у місті Києві (конкретні реквізити, адреси поставки будуть повідомлені постачальнику безпосередньо перед поставкою товару).

13. Датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін накладної (пункт 5.2 договору).

14. Відповідно до пункту 9.2 договору за порушення строків виконання зобов`язання, передбаченого пунктом 5.1 цього договору, в обсягах передбачених цим договором, з постачальника на користь покупця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. При цьому день поставки товару, поставленого постачальником з порушенням строку, передбаченого пунктом 5.1 розділу V цього договору, вважається днем прострочення, за який постачальнику нараховуються штрафні санкції згідно умов договору.

15. Згідно з пунктом 9.5 договору, у разі ненадання постачальником зразка товару у строки та в порядку, передбачені пунктом 2.2 договору, з постачальника стягується штраф у розмірі 5 (п`яти) відсотків від ціни договору.

16. Також сторони у пункті 9.6 договору погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання постачальником зобов`язання за цим договором, що стало підставою для відмови покупця від цього договору повністю або частково згідно умов цього договору, з постачальника стягується штраф у розмірі 20% від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

17. На підставі вищевказаних пунктів 9.5, 9.6 договору позивачем заявлені вимоги до відповідача про стягнення штрафу, а також пені - у відповідності до пункту 9.2 договору.

18. Згідно зі специфікацією (додаток №1 до договору) відповідач мав поставити позивачеві костюм (куртка, брюки) утеплені в колористиці "камуфляж" (ТО 1822.40108578-203:2020) у кількості 5 000 комплектів, загальною вартістю 28 500 000,00 грн з ПДВ.

19. У додатку №3 до договору сторони погодили технічну специфікацію товару.

20. Відповідач звернувся на адресу позивача з листом №21/11-2 від 21.11.2022 про настання форс-мажорних обставин, в якому повідомив про ракетні обстріли енергетичної інфраструктури України, що спричинило тривалі відключення електроенергії на підприємстві. Наведені обставини істотно вплинули на здатність відповідача вчасно виконати зобов`язання за договором, у зв`язку з чим відповідач просив позивача продовжити термін постачання товару до 30.12.2022. Вказаний лист отриманий позивачем 24.11.2022.

21. 29.11.2022 за вх.№15217 позивач отримав від відповідача листа за №121 від 24.11.2022, в якому останній повідомляв про неможливість виконання ним належним чином зобов`язань за договором через масовані ракетні обстріли енергосистеми країни, у зв`язку з чим має місце відключення споживачів від електропостачання по всій Україні, в тому числі і у Вінницькій області. А оскільки все обладнання відповідача працює виключно за наявності електроенергії, товариство просило позивача продовжити строк надання зразку до 15.12.2022, а термін постачання товару - до 30.12.2022.

22. Також з матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався до позивача з листом №02/12-1 від 02.12.2022, в якому, посилаючись на труднощі з постачанням попередньо погоджених матеріалів, просив позивача погодити використання інших матеріалів для виготовлення товару за договором.

23. У відповідь на такі звернення відповідача, позивач листом №7836/31/01-2022 від 09.12.2022 відхилив його пропозицію щодо внесення змін до договору, вказуючи на ту обставину, що відповідачем не подано належних доказів настання форс-мажорних обставин або ж настання істотної зміни обставин у спосіб, передбачений договором. Також у листі, посилаючись на граничні терміни закінчення казначейського обслуговування бюджетних установ 27-28 грудня відповідного бюджетного року, позивач, вказав, що граничну дату поставки товару може бути встановлено не пізніше 23 грудня поточного року включно.

24. Водночас 12.12.2022 сторонами була укладена додаткова угода №1/317НП до договору, відповідно до якої Додаток №3 "Технічна специфікація товару" до договору викладено у новій редакції згідно додатку №1 до цієї угоди.

25. В подальшому, 15.12.2022, позивач у своєму листі №8072/31/01-2022 повідомив відповідача про розірвання договору, вказуючи на істотне порушення відповідачем його умов та запропонував підписати угоду про розірвання договору.

26. Натомість відповідач у листі №19/12-20 від 19.12.2022 повідомив позивача про наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання ним умов договору, до якого долучив сертифікат, виданий Вінницькою торгово-промисловою палатою (далі також Вінницька ТПП) №0500-22-1780 від 16.12.2022.

27. Зважаючи на те, що мала місце зміна технічної специфікації товару, відповідач виготовив відповідний зразок товару, передав його до Державного науково-дослідного інституту МВС України, після чого, отримавши відповідний експертний висновок, надав зразок товару позивачеві, що підтверджується листом №23/12-1 від 23.12.2022.

28. 23.12.2022 відповідач поставив позивачеві товар за договором у кількості 870 комплектів на суму 4 959 000,00 грн, що підтверджується накладною №2312 від 23.12.2022.

29. Факт оплати позивачем товару на суму 4 959 000,00 грн підтверджується платіжною інструкції №6437 від 28.12.2022.

30. Листом від 04.01.2023 №37/31/01-2023 позивач повідомив відповідача, що наданий відповідачем сертифікат №0500-22-1780 про форс-мажорні обставин від 16.12.2022, виданий Вінницькою ТПП, не є належним доказом, оскільки за умовами пункту 10.4 договору сторонами визначено, що настання таких обставин має підтверджуватися саме сертифікатом Торгово-промислової палати України.

31. 18.12.2023 позивач надіслав на адресу відповідача претензію №6136/26/3-2023 від 15.12.2022 щодо сплати неустойки за договором.

32. Листом у відповідь №13/01-1 від 13.01.2024 відповідач проти доводів, викладених позивачем у претензії, заперечив.

33. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору №268 НП про закупівлю форменого одягу, порушення відповідачем строку надання зразка товару, порушення строку поставки товару у визначений у договорі строк, позивач звернувся з цим позовом до суду.

34. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

35. Господарський суд міста Києва рішенням від 01.08.2024 у справі №910/3177/24 позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з ТОВ "Ніка-текст плюс" на користь Національної поліції України 337 041 грн пені та витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 044,49 грн. В іншій частині позову відмовив. Стягнув з Національної поліції України на користь ТОВ "Ніка-текст плюс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.

36. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходив з такого:

- з огляду на укладення сторонами додаткової угоди та досягнення домовленостей щодо виробництва запланованого до постачання товару з інших матеріалів ненадання відповідачем зразка товару у первісному варіанті, на переконання суду, не може бути підставою для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді штрафу. В цьому випадку стягнення з відповідача неустойки суперечило б принципу добросовісності. Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу згідно з пунктом 9.5 договору задоволенню не підлягають;

- суд критично оцінює твердження позивача про одностороннє розірвання ним договору згідно з пунктом 8.5 договору у зв`язку з істотним порушенням відповідачем умов цього договору в частині надання зразку та поставки товару у встановлений строк з огляду на погодження позивачем 12.12.2022 нової технічної специфікації товару, подальше прийняття позивачем часткового виконання відповідачем зобов`язань за таким договором 23.12.2022 та повної оплати позивачем поставленого відповідачем товару 28.12.2022. Зазначене свідчить про відсутність волі позивача на реальне розірвання договору, а отже, позовні вимоги в частині стягнення штрафу на підставі положень пункту 9.6 договору не визнаються судом обґрунтованими та, відповідно, задоволенню не підлягають;

- оскільки товар у строк, який погоджено сторонами у договорі, відповідачем поставлено не було, має місце прострочення виконання відповідачем відповідного зобов`язання, а отже позовні вимоги в частині нарахування та стягнення пені згідно з пунктом 9.2 договору визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який перевірений судом;

- в ході виконання договору у відповідача виникли складнощі з постачанням матеріалів для виготовлення обумовленого договором товару, і саме ці обставини об`єктивно вплинули на можливість своєчасного надання зразка товару у первісному варіанті. Тому суд вважає, що відповідач не довів зв`язку між неможливістю виконання своїх зобов`язань в указаній частині з військовими діями та з масовими відключеннями електроенергії.

37. Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.11.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 у справі №910/3177/24 скасував частково. Виклав резолютивну частину рішення в наступній редакції: "У задоволенні позову Національної поліції України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-текст плюс" про стягнення 6 470 241,00 грн відмовити повністю". Стягнув з Національної поліції України на користь ТОВ "Ніка-Текст Плюс" 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Стягнув з Національної поліції України на користь ТОВ "Ніка-Текст Плюс" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 6 066,74 грн.

38. Постанова апеляційного суду мотивована таким:

- з огляду на укладення сторонами додаткової угоди №1/317НП від 12.12.2022 та досягнення домовленостей щодо виробництва запланованого до постачання товару з інших матеріалів обставина ненадання відповідачем зразка товару у первісному варіанті не може бути підставою для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді штрафу. В цьому випадку стягнення з відповідача неустойки суперечило б принципу добросовісності, відтак висновок господарського суду про відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафу згідно з пунктом 9.5 договору є правильним;

- судова колегія вважає, що судом першої інстанції була надана належна оцінка доводам позивача про одностороннє розірвання ним договору згідно з пунктом 8.5 договору з посиланням на істотне порушення відповідачем договору в частині надання зразку та поставки товару у встановлений строк. Так, враховуючи погодження позивачем 12.12.2022 нової технічної специфікації товару, подальше прийняття ним виконання відповідачем зобов`язань за договором 23.12.2022, а також повну оплату поставленого відповідачем товару 28.12.2022, суд дійшов правильного висновку, що вищенаведені обставини свідчать про відсутність у позивача волі на реальне розірвання договору. Отже, доводи апеляційної скарги позивача про помилковість висновків суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення штрафу, апеляційним господарським судом відхиляються як безпідставні та такі, що не спростовують висновків, викладених судом в оскаржуваному рішенні;

- переглядаючи в апеляційному порядку правильність ухваленого судом рішення в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 337 041,00 грн, колегія суддів звертається до висновків, викладених Господарським судом міста Києва у рішенні від 02.04.2024 та в постанові Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2024 у справі №910/1345/24 за позовом Національної поліції України до ТОВ "Ніка-текст плюс" про стягнення коштів, у якій відповідач також посилався як на підставу неможливості виконання зобов`язань за договором на наявність форс-мажорних обставин, що виникли у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Вказані судові рішення були предметом перегляду у суді касаційної інстанції і постановою Верховного Суду від 18.09.2024 - залишені без змін. Судова колегія звертає увагу на те, що господарськими судами у справі №910/1345/24 вже надавалась правова оцінка тому, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніка-текст плюс" була доведена неможливість належного виконання зобов`язань за договором (своєчасне надання зразку товару та своєчасна поставка товару) внаслідок настання форс-мажорних обставин, що є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за вказані порушення, при цьому з такими висновками погодився Верховний Суд;

- поданий відповідачем сертифікат №0500-22-1780 від 16.12.2022 про форс-мажорні обставини, виданий Вінницькою ТПП, є належним доказом щодо настання форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання зобов`язань за договором;

- відповідач довів неможливість виконання ним зобов`язання за договором щодо своєчасного надання зразку товару та своєчасної поставки товару у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

39. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи іншого учасника справи

40. Національна поліція України звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі №910/3177/24 повністю і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Національної поліції України в повному обсязі та стягнути з ТОВ "Ніка-Текст Плюс" на користь Національної поліції України пеню в розмірі 337 041 грн та штраф в розмірі 6 133 200 грн.

41. Національна поліція України, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, посилається на пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи, що суд встановив обставини, які мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК).

42. Позиція Верховного Суду

43. Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником, і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

44. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 ГПК, покладається на скаржника.

45. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК, зокрема, ураховуючи принципи рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

46. Позивач у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції визначив пункт 4 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи, що суд встановив обставини, які мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК).

47. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції у справі №910/3177/24 встановив наявність обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), на підставі недопустимого доказу - сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 16.12.2022 №0500-22-1780, виданого Вінницькою ТПП.

48. Такі доводи скаржник обґрунтовує тим, що допустимим доказом підтвердження факту настання форс-мажорних обставин за Договором є сертифікат виданий Торгово-промисловою палатою України (далі також ТПП України), а не регіональною Торгово-промисловою палатою (далі також - ТПП), як вважає відповідач та погодилися суди попередніх інстанцій.

49. Щодо наведених доводів колегія суддів зазначає таке.

50. Відповідно до статті 77 ГПК допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

51. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ необхідно дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.

52. Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону або докази, які не можуть підтверджувати ті обставини, які в силу приписів законодавства мають підтверджуватись лише певними засобами доказування. При цьому тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ.

53. У спірних правовідносинах позивач наводить обґрунтування лише щодо порушення спеціального критерію недопустимості, зазначаючи, що за умовами договору обставини непереборної сили не можуть доводитись сертифікатом регіональної торгово-промислової палати. Водночас скаржник не доводить, що наданий відповідачем сертифікат №0500-22-1780 від 16.12.2022 про форс-мажорні обставини є підробленим, чи що мають місце інші порушення загального критерію допустимості.

54. Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що Торгово-промислова палата України (далі та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) шляхом видачі сертифікату про такі обставини.

55. Порядок засвідчення встановлених форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в системі ТПП України визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України №44 від 18.12.2014, №44 (5), із змінами, (далі - Регламент).

56. Пункт 4.2 Регламенту передбачає, що ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов`язань, зокрема, за умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

57. На офіційному сайті ТПП України www.ucci.org.ua оприлюднено Розпорядження Президента ТПП України Геннадія Чижикова від 25.02.2022 №3, в якому установлено, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати, в тому числі й Вінницька ТПП, мають право за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених пунктом 4.2 Регламенту засвідчення ТПП України і регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014, №44 (5), із змінами та доповненнями.

58. Отже, ТПП України уповноважила Вінницьку ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини, що стосуються зобов`язань за договорами, в яких передбачено таку функцію як компетенцію ТПП України.

59. Відповідно, поданий відповідачем сертифікат №0500-22-1780 від 16.12.2022 про форс-мажорні обставини, виданий Вінницькою ТПП, є належним та допустимим доказом щодо настання форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання зобов`язань за договором, що спростовує доводи скаржника (аналогічну правову позицію було викладено Верховним Судом у постанові від 18.09.2024 у справі №910/1345/24 між тими ж сторонами однак щодо іншого договору).

60. Посилання позивача на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 25.05.2020 у справі №918/289/19, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки висновки у вказаній справі були сформовані щодо правовідносин, які мали місце до оприлюднення Розпорядження Президента ТПП України Геннадія Чижикова від 25.02.2022 №3, відповідно такі відносини не є подібними з тими, які виникли між сторонами у справі №910/3177/24.

61. Доводи позивача про те, що повідомлення про наявність обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини) відповідач надіслав позивачу з порушення строків, визначених умовами пункту 10.3 договору, не можуть підтверджувати визначену скаржником підставу касаційного оскарження, оскільки несвоєчасність повідомлення позивача про наявність форс-мажорних обставин не може свідчити ні про отримання сертифіката ТПП з порушенням нормативних приписів, ні про те, що такий доказ втрачає свою спроможність підтверджувати певні обставини справи. Тобто, зазначені доводи не можуть підтверджувати, що суди встановили обставини, які мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

62. У межах зазначених доводів скаржник також посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, та вказує, що відповідно до цієї позиції, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності.

63. Однак, колегія суддів вважає безпідставним таке посилання, оскільки зазначений висновок Верховного Суду стосується випадків, коли втрата особою права посилатися на обставини непереборної сили, як на підставу звільнення від відповідальності, прямо передбачено договором.

64. Так, у постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 Верховний Суд зазначив:

" 50. Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

51. Положення укладеного сторонами Договору прямо не передбачають юридичні наслідки того, що постачальник не повідомив замовника в строки, визначені Договором, про факт настання таких обставин (із посиланням на відповідний сертифікат ТПП чи без нього).

52. Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі (подібний за змістом правовий висновок міститься у п.5.63 постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №904/5328/21).

53. Аналогічний підхід міститися в узагальнених нормах європейського звичаєвого права. Так, у Принципах міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА в редакції 2016 року) у ч.3 ст.7.1.7 "Непереборна сила (форс-мажор)" вказано, що сторона, яка не виконала зобов`язання, має повідомити іншу сторону про виникнення перешкоди та її вплив на здатність виконувати зобов`язання. Якщо повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як сторона яка не виконала дізналася або могла дізнатися про перешкоду, вона несе відповідальність за збитки, які стали результатом неотримання повідомлення. У Принципах Європейського договірного права (ст.8.108(3)), присвяченій питанням форс-мажору, вказано, що невиконуюча зобов`язання сторона має впевнитися у тому, що повідомлення про перешкоду та її вплив на виконання отримане іншою стороною впродовж розумного строку після того, як невиконуюча сторона дізналася або повинна була дізнатися про ці перешкоди. Інша сторона має право на компенсацію збитків, завданих внаслідок неотримання такого повідомлення.

54. У зв`язку з цим відсутні підстави вважати, що порушення ТОВ "Захисні технології України" передбаченого Договором строку повідомлення Міноборони про настання форс-мажору означає автоматичну втрату товариством права посилатись на форс-мажор у відносинах з контрагентом.".

65. З огляду на викладене вище, а також те, що в умовах договору №268 НП про закупівлю форменого одягу не передбачено втрату стороною права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення про їх настання іншої сторони, колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника щодо неврахування правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21.

66. Інші доводи касаційної скарги не охоплюються визначеними позивачем підставами касаційного оскарження та зводяться до необхідності переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, які визначені статтею 300 ГПК, а тому ці доводи відхиляються Судом.

67. Відтак, доводи касаційної скарги про наявність підстав для зміни або скасування оскаржуваних судових рішень не підтвердились.

68. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат

69. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

70. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

71. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК). Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 309 ГПК).

72. Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи не знайшли підтвердження колегія суддів вважає відсутніми підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови.

73. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Національної поліції України залишити без задоволення.

2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі №910/3177/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.А. Кролевець

В.І. Студенець