ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"20" серпня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1742/24
За позовом: керівника Любашівської окружної прокуратури Одеської області (66502, Одеська обл., смт Любашівка, вул. Володимира Князя, 107, код ЄДРПОУ Одеської обласної прокуратури 03528552 ) в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби ( 65012, м.Одеса, вул.Канатна, 83, код ЄДРПОУ 40477150); Долинської сільської ради Подільського району Одеської області (66442, с.Долинське, вул.Центральна, буд.2, корпус А, код ЄДРПОУ 04380956)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» (67300, Одеська обл, Березівський р-н, м.Березівка, вул.Пристанційна, буд.1, код ЄДРПОУ 43418783)
про визнання недійсними додаткових угод та повернення безпідставно отриманих коштів
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Корчевський М.Ю.
Представники сторін:
Від прокуратури: Ейсмонт І.С. згідно посвідчення; Бойчук М.М. - згідно посвідчення;
Від позивача: не з`явився;
Від відповідача: Вєтрова В.О.- в порядку самопредставництва.
В засіданні брали участь:
Від прокуратури: Кривельова Т.М. згідно посвідчення;
Від позивача: не з`явився;
Від відповідача: Вєтрова В.О.- в порядку самопредставництва.
Суть спору: Керівник Любашівської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Долинської сільської ради Подільського району Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі- ТОВ) «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ», в якій просить суд:
- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 16.08.2021р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу №2 від 09.04.2021р., укладену між ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» (Код ЄДРПОУ 43418783) та Долинською сільською радою Одеської області (Код ЄДРПОУ 04380956);
- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 20.08.2021р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу №2 від 09.04.2021р., укладену між ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» (Код ЄДРПОУ 43418783) та Долинською сільською радою Одеської області (Код ЄДРПОУ 04380956);
- визнати недійсною додаткову угоду №3 від 26.08.2021р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу №2 від 09.04.2021р., укладену між ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» (Код ЄДРПОУ 43418783) та Долинською сільською радою Одеської області (Код ЄДРПОУ 04380956);
- визнати недійсною додаткову угоду №5 від 10.11.2021р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу №2 від 09.04.2021р., укладену між ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» (Код ЄДРПОУ 43418783) та Долинською сільською радою Одеської області (Код ЄДРПОУ 04380956);
- визнати недійсною додаткову угоду №6 від 12.11.2021р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу №2 від 09.04.2021р., укладену між ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» (Код ЄДРПОУ 43418783) та Долинською сільською радою Одеської області (Код ЄДРПОУ 04380956);
-визнати недійсною додаткову угоду №7 від 02.12.2021р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2 від 09.04.2021р., укладену між ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» (Код ЄДРПОУ 43418783) та Долинською сільською радою Одеської області (Код ЄДРПОУ 04380956).
-визнати недійсною додаткову угоду №8 від 06.12.2021р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу №2 від 09.04.2021р., укладену між ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» (Код ЄДРПОУ 43418783) та Долинською сільською радою Одеської області (Код ЄДРПОУ 04380956);
-стягнути з ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЯ» на користь місцевого бюджету Долинської територіальної громади Одеської області безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 60 033 грн 26 коп.
Ухвалою суду від 06.05.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/1742/24, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.05.2024р. Ухвалою суду від 30.05.2024р. відкладено підготовче засідання на 09.07.2024р. Ухвалою суду від 09.07.2024р. призначено підготовче засідання на 23.07.2024р. Ухвалою суду від 23.07.2024р. закрито підготовче провадження у справі №916/1742/24, призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 13.08.24р. Ухвалою суду від 13.08.2024р. відкладено розгляд справи на 20.08.2024р.
Представник прокуратури у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті позовні вимоги підтримує, наполягає на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, що надійшла до суду 30.05.2024р.
Позивач - Південний офіс Держаудитслужби, свою позицію виклав у поясненнях, що надійшли до суду 29.05.2024р. Крім того, згідно заяви, що надійшла до суду 29.05.2024р., позивач просив розглядати справу за відсутності його представника.
Позивач - Долинська сільська рада Одеської області, будь-яких міркувань щодо позову прокурора до суду не надав, явку свого представника до суду не забезпечив. Про місце, дату та час судових засідань був повідомлений належним чином.
Відповідач - ТОВ «Оператор Енергії», проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 22.05.2024р.
Суд вважає за необхідне зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).
Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.
У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.
При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».
Враховуючи все викладене вище, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.
Керівник Любашівської окружної прокуратури Одеської області у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Долинської сільської ради Подільського району Одеської області зазначив, що Долинською сільською радою Одеської області проведено переговорну процедуру (ідентифікаційний номер закупівлі UА- 2021-03-29-006787-b) про закупівлю 96175 кВт/год електричної енергії (ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія) з очікуваною вартістю 250 099 грн., джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет.
За результатами проведеної переговорної процедури (оголошення - UА-2021 -03-29-006787-b) Долинською сільською радою (Споживач) та ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» (Постачальник) 09.04.2021р. укладено Договір №2 про закупівлю електричної енергії, предметом якого є: електрична енергія, за кодом СРУ за ДК 021:2015 під кодом: 09310000-5 Електрична енергія, за ціною 2,60 грн. за 1 кВт/год, за обсяг електричної енергії на 2021 рік: 96 175 кВт/год.
Відповідно до п. 13.1 Договору він укладається на строк до 31.12.2021р. та набирає чинності з моменту погодження ( акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.
Як зазначив прокурор, у подальшому до Договору № 2 від 09.04.2021р. сторонами укладено ряд додаткових угод, якими зменшено обсяги електричної енергії з урахуванням збільшення її ціни.
Так, додатковою угодою №1 від 16.08.2021р. підвищено ціну на електричну енергію до 2,74 грн. 1 кВт/год. Обсяг електричної енергії за Договором установлено в розмірі 91 277 кВт/год, загальною вартістю 250 099 грн.
Згідно вказаної додаткової угоди №1 від 16.08.2021р. в обґрунтування необхідності підняття ціни за одиницю товару в сумі 2,74 грн за 1 кВТ/год зазначено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку із внесенням змін до Постанови НКРЕКП №766 від 08.04.2020р. Постановою НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р.
Додатковою угодою №2 від 20.08.2021р. підвищено ціну на електричну енергію до 3,01 грн. 1 кВт/год. Обсяг електричної енергії за Договором установлено в розмірі 83 083,37 кВт/год, загальною вартістю 250 099 грн.
Згідно вказаної додаткової угоди №2 від 20.08.2021 р. в обґрунтування необхідності підняття ціни за одиницю товару в сумі 3,01 грн за 1 кВТ/год зазначено - п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку із внесенням змін до Постанови НКРЕКП №766 від 08.04.2020р. Постановою НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р.
Додатковою угодою №3 від 26.08.2021р. підвищено ціну на електричну енергію до 3,31 грн. 1 кВт/год. Обсяг електричної енергії за Договором установлено в розмірі 75 558,61 кВт/год, загальною вартістю 250 099 грн.
Згідно вказаної додаткової угоди №3 від 26.08.2021р. в обґрунтування необхідності підняття ціни за одиницю товару в сумі 3,31 грн за 1 кВТ/год зазначено п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку із внесенням змін до Постанови НКРЕКП №766 від 08.04.2020р. Постановою НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р..
Додатковою угодою №5 від 10.11.2021р. підвищено ціну на електричну енергію до 3,64грн. 1 кВт/год. Обсяг електричної енергії за Договором установлено в розмірі 68 708, 52 кВт/год, загальною вартістю 250 099 грн.
Згідно вказаної додаткової угоди №5 від 10.11.2021р. в обґрунтування необхідності підняття ціни за одиницю товару в сумі 3,64 грн за 1 кВТ/год зазначено п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку із внесенням змін до Постанови НКРЕКП №766 від 08.04.2020р. Постановою НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р.
Додатковою угодою №6 від 12.11.2021 р. підвищено ціну на електричну енергію до 4, 00 грн. 1 кВт/год. Обсяг електричної енергії за Договором установлено в розмірі 62 524,75 кВт/год, загальною вартістю 250 099 грн.
Згідно вказаної додаткової угоди №6 від 12.11.2021р. в обґрунтування необхідності підняття ціни за одиницю товару в сумі 4,00 грн за 1 кВТ/год зазначено п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку із внесенням змін до Постанови НКРЕКП №766 від 08.04.2020р. Постановою НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р.
Додатковою угодою №7 від 02.12.2021р. підвищено ціну на електричну енергію до 4,39 грн. 1 кВт/год. Обсяг електричної енергії за Договором установлено в розмірі 56 970,16 кВт/год, загальною вартістю 250 099 грн.
Згідно вказаної додаткової угоди №7 від 02.12.2021р. в обґрунтування необхідності підняття ціни за одиницю товару в сумі 4,39 грн за 1 кВТ/год зазначено п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку із внесенням змін до Постанови НКРЕКП №766 від 08.04.2020р. Постановою НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р., та долучено цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 19.10.2021р. за №2592/21.
Додатковою угодою №8 від 06.12.2021р. підвищено ціну на електричну енергію до 4,82 грн. 1 кВт/год. Обсяг електричної енергії за Договором установлено в розмірі 51 887,76 кВт/год, загальною вартістю 250 099 грн.
Згідно вказаної додаткової угоди №8 від 06.12.2021р. в обґрунтування необхідності підняття ціни за одиницю товару в сумі 4,82 грн за 1 кВТ/год зазначено п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку із внесенням змін до Постанови НКРЕКП №766 від 08.04.2020р. Постановою НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р., та долучено довідку Харківської торгово-промислової палати від 29.10.2021р. за №2713/21.
Прокурор вважає, що додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8 до Договору № 2 від 09.04.2021р. укладено з порушенням вимог ст. 5, ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. 180 Господарського кодексу України, ст. 653 Цивільного кодексу України, у зв`язку із чим мають бути визнані недійсними.
Так, прокурор зазначив, що сторони уклали Договір № 2 про закупівлю електричної енергії від 09.04.2021р. за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Положеннями ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Прокурор вважає, що уклавши Договір № 2 від 09.04.2021р. ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ » засвідчило, що має можливість та погоджується виконати домовленість, вказану у Договорі та додатках до нього, тобто добровільно взяло на себе зобов`язання поставити Споживачу електричну енергію обсягом 96 175 кВт/год, загальною вартістю 250 099 грн.
При цьому, прокурор зауважив, що відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Таким чином, прокурор дійшов висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною лише за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
При цьому, як зазначає прокурор, Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 р. у справі №915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі».
Також, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 р. у справі № 927/491/19 зауважив, що при внесенні змін до договору в частині вартості товару постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни.
При внесенні змін до договору в частині вартості товару постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Прокурор вважає, що укладення сторонами додаткових угод до Договору призвело до повного нівелювання результатів закупівлі за процедурою відкритих торгів, оскільки Долинська сільська рада змушена оплачувати електричну енергію за ціною, вищою аніж була встановлена Договором.
Прокурор також звернув увагу на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.08.2021р. у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин, у якій суд дійшов висновку про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.
Також, прокурор зазначив, що під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.
Тобто збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбуватись після укладання договору.
Таким чином, якщо постачальник документально підтвердить замовнику, що ціна на товар проколивалася на ринку такого товару від ціни в договорі і до ціни на момент підписання додаткової угоди, то можна говорити про наявність підстав для внесення змін до договору.
Прокурор вважає, що станом на момент підписання Договору №2 від 09.04.2021р. сторонами було погоджено всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором відповідно до вимог ч.3 ст. 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".
Водночас, згідно з додатковими угодами №1 від 16.08.2021р., №2 від 20.08.2021р., №3 від 26.08.2021р., №5 від 10.11.2021р., №6 від 12.11.2021р., №7 від 02.12.2021р., №8 від 06.12.2021р. 7 разів змінено істотні умови Договору, а саме, збільшено ціну за одиницю товару з 2,60 за 1 кВт/год до 4,82 за 1 кВт/год та зменшено кількість споживання електричної енергії з 96 175 кВт/год до 51 887, 76 кВт/год. Фактично ціна збільшилася більше ніж на 85,4% порівняно з погодженою ціною під час закупівлі.
При цьому, підставою для укладання додаткових угод були п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку із внесенням змін до Постанови НКРЕКП №766 від 08.04.2020р. Постановою НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р., цінова довідка Харківської торгово-промислової палати №2592/21 від 19.10.2021 р. та цінова довідка Харківської торгово-промислової палати №2713/21 від 29.10.2021 р., джерелом інформації для яких є інформація з веб-сайту ДП «Оператор ринку».
Прокурор зазначив, що згідно з п. 5.1.3. Договору у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, Постачальник має право письмово звернутись до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обгрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає обгрунтування (або документ), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни ( діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах /розмірах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару.
Пунктом 5.5 Договору встановлено, що розрахунковим періодом, за цим договором є календарний місяць.
Прокурор зазначив, що оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014р. N 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній конюктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.
Таким чином, довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.
Проте, як зазначає прокурор, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо, що узгоджується з Постановою Верховного Суду України від 13.10.2020р. по справі №912/1580/18.
Також, прокурор зазначив, що підставою для укладення Додаткової угоди №1 від 16.08.2021р. є посилання на Постанову НКРЕКП №766 від 08.04.2020р., Постанову НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р. без надання документу, що підтверджує збільшення середньозваженої ціни за одиницю товару, оскільки відсутня чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання) та не є належним доказом збільшення ціни за одиницю товару. Разом з тим, ціна на постачання електричної енергії була піднята з 03.08.2021р., а сама додаткова угода була укладена лише 16.08.2021р. та постачання електричної енергії за піднятою ціною за 1 кВт по ціні 2,74 грн. здійснювалося до укладення додаткової угоди №1 від 16.08.2021 р.
За таких обставин, прокурор вважає, що Додаткова угода №1 від 16.08.2021р. підлягає визнанню недійсною.
Підставою для укладення Додаткової угоди №2 від 20.08.2021р. було посилання на Постанову НКРЕКП №766 від 08.04.2020р., Постанову НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р. без надання документу, що підтверджує збільшення середньозваженої ціни за одиницю товару, оскільки відсутня чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання) та не є належним доказом збільшення ціни за одиницю товару. Разом з тим, ціна на постачання електричної енергії була піднята з 03.08.2021р., а сама додаткова угода була укладена лише 20.08.2021р. та постачання електричної енергії за піднятою ціною за 1 кВт по ціні 3,01 грн. здійснювалося до укладення додаткової угоди №2 від 20.08.2021 р.
За таких обставин, прокурор вважає, що Додаткова угода №2 від 20.08.2021р. підлягає визнанню недійсною.
Підставою для укладання Додаткової угоди №3 від 26.08.2021р. було посилання на Постанову НКРЕКП №766 від 08.04.2020р., Постанову НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р. без надання документу, що підтверджує збільшення середньозваженої ціни за одиницю товару, оскільки відсутня чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання) та не є належним доказом збільшення ціни за одиницю товару. Разом з тим, ціна на постачання електричної енергії була піднята з 03.08.2021р., а сама додаткова угода була укладена лише 26.08.2021р. та постачання електричної енергії за піднятою ціною за 1 кВт по ціні 3,31 грн. здійснювалося до укладення додаткової угоди №3 від 26.08.2021 р.
За таких обставин, прокурор вважає, що Додаткова угода №3 від 26.08.2021р. підлягає визнанню недійсною.
Разом з тим, як зазначає прокурор, в додаткових угодах №1 від 16.08.2021р., №2 від 20.08.2021р., №3 від 26.08.2021р. зазначено підняття ціни з однієї і тієї ж дати - з 03.08.2021р., з ціни за 1 кВт 2,60 грн. до ціни за 1 кВт 3,31 грн, тобто одразу на 27,4 %, що підтверджується актом приймання-передачі №1721 від 16.09.2021 р.
Підставою для укладання Додаткової угоди № 5 від 10.11.2021р. є посилання на Постанову НКРЕКП №766 від 08.04.2020р., Постанову НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р. без надання документу, що підтверджує збільшення середньозваженої ціни за одиницю товару, оскільки відсутня чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання) та не є належним доказом збільшення ціни за одиницю товару. Разом з тим, ціна на постачання електричної енергії була піднята з 01.10.2021р., а сама додаткова угода була укладена лише 10.11.2021р. та постачання електричної енергії за піднятою ціною за 1 кВт по ціні 3, 64 грн. здійснювалося до укладення додаткової угоди №5 від 10.11.2021 р.
За таких обставин, прокурор вважає, що Додаткова угода № 5 від 10.11.2021р. підлягає визнанню недійсною.
Підставою для укладання Додаткової угоди №6 від 12.11.2021р. є посилання на Постанову НКРЕКП №766 від 08.04.2020р., Постанову НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р. без надання документу, що підтверджує збільшення середньозваженої ціни за одиницю товару, оскільки відсутня чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання) та не є належним доказом збільшення ціни за одиницю товару. Разом з тим, ціна на постачання електричної енергії була піднята з 10.10.2021р., а сама додаткова угода була укладена лише 12.11.2021р. та постачання електричної енергії за піднятою ціною за 1 кВт по ціні 4,00 грн. здійснювалося до укладення додаткової угоди №6 від 12.11.2021 р.
За таких обставин, прокурор вважає, що Додаткова угода №6 від 12.11.2021р. підлягає визнанню недійсною.
Підставою для укладання Додаткової угоди №7 від 02.12.2021р. є посилання на Постанову НКРЕКП №766 від 08.04.2020р., Постанову НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р. та цінова довідка Харківської торгово-промислової палати від 19.10.2021р. за №2592/21. Проте, як зазначає прокурор, вказана довідка не підтверджує збільшення середньозваженої ціни за одиницю товару, оскільки відсутня чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання) та не є належним доказом збільшення ціни за одиницю товару. Опираючись на вказану довідку, ціна на постачання електричної енергії була піднята з 01.11.2021р., а сама додаткова угода була укладена лише 02.12.2021р. та постачання електричної енергії за піднятою ціною за 1 кВт по ціні 4,39 грн. здійснювалося до укладення додаткової угоди №7 від 02.12.2021 р.
За таких обставин, прокурор вважає, що Додаткова угода №7 від 02.12.2021р. підлягає визнанню недійсною.
Підставою для укладання Додаткової угоди №8 від 06.12.2021р. є посилання на Постанову НКРЕКП №766 від 08.04.2020р., Постанову НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р. та цінова довідка Харківської торгово-промислової палати від 29.10.2021р. за №2713/21. Проте, прокурор вважає, що вказана довідка не підтверджує збільшення середньозваженої ціни за одиницю товару, оскільки відсутня чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання) та не є належним доказом збільшення ціни за одиницю товару. Опираючись на вказану довідку, ціна на постачання електричної енергії була піднята з 10.11.2021р., а сама додаткова угода була укладена лише 06.12.2021р. та постачання електричної енергії за піднятою ціною за 1 кВт по ціні 4,82 грн. здійснювалося до укладення додаткової угоди №8 від 06.12.2021 р.
За таких обставин, прокурор вважає, що Додаткова угода №8 від 06.12.2021 підлягає визнанню недійсною.
Прокурор також завернув увагу на те, що в додаткових угодах: №1 від 16.08.2021р., №2 від 20.08.2021р., №3 від 26.08.2021р., №5 від 10.11.2021р., №6 від 12.11.2021р. не вірно зазначено номер та дату договору, а саме №048/88-ОЕ від 10.02.2021р., в той час як між Долинською сільською радою та ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» було укладено договір за №2 від 09.04.2021 р. Вказана інформація підтверджується листом Долинської сільської ради Одеської області за №458 від 21.03.2024р..
Враховуючи все викладене, прокурор вважає, що оскільки правові підстави для зміни ціни одиниці товарів за договорами у відповідності до укладених додаткових угод відсутні, додаткова угода № 1 від 16.08.2021р., додаткова угода № 2 від 20.08.2021р., додаткова угода №3 від 26.08.2021р., додаткова угода №5 від 10.11.2021р., додаткова угода №6 від 12.11.2021р., додаткова угода №7 від 02.12.2021р., додаткова угода №8 від 06.12.2021р. є такими, що суперечать наведеним вище приписам законодавства, отже мають бути визнані недійсними, а надміру сплачені кошти підлягають поверненню.
Крім того, прокурор зауважив, що згідно п.5.3 Договору інформація про діючі регульовані складові ціни на електричну енергію має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку їх застосування.
Проте, в порушення вищевказаних умов, інформація про зміну регульованих складових ціни електричної енергії на офіційному веб-сайті Постачальника перед укладенням додаткових угод №№1,2,3,5,6,7,8 відсутня.
Прокурор вважає, що укладення додаткових угод до Договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом спотворює результати закупівель та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору.
Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019р.у справі № 915/1868/18).
Таким чином, прокурор вважає, що вказані додаткові угоди вчинені з порушенням ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», суперечать інтересам держави та потребують негайного вжиття необхідних і достатніх заходів реагування, спрямованих на їх усунення, а тому мають бути визнані судом недійсними.
У якості нормативного обгрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Статтею 203 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Прокурор також зазначив, що за Договором №2 від 09.04.2021р. Долинською сільською радою здійснено оплату у сумі 242 503, 57 грн за 73 745 кВт/год спожитої електроенергії.
Враховуючи те, що Додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8 укладено без достатніх на те підстав, Долинська сільська рада мала сплатити: - по 2,60 грн. за 1 кВт/год за 13297 кВт - 34 572, 20 грн. (замість 44 013, 08 грн. по 3,31 кВт/год.);
-по 2,60 грн. за 1 кВт/год за 2108 кВт -5 480, 80 грн. (замість 7 673, 12 грн. по 3,64 кВт/год.);
-по 2,60 грн. за 1 кВт/год за 5 154 кВт - 13 400, 40 грн. (замість 20 616 грн. по 4,00 кВт/год.);
-по 2,60 грн. за 1 кВт/год за 2 496 кВт - 6489, 60 грн. (замість 10 957, 44 грн. по 4, 39 кВт/ год.);
-по 2,60 грн. за 1 кВт/год за 14 741 кВт-38 326, 60 грн. (замість 71 051, 62 грн. по 4, 82 кВт/год.)
Отже, за розрахунком прокурора, загальна сума переплати складає 60 033 грн 26 коп.
Прокурор зазначив, що згідно із ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п. 1 ч.3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Прокурор зауважив, що постановою Верховного Суду від 24.01.2024р. по справі №922/2321/22 також підтверджено підстави для застосування у спірних правовідносинах положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Таким чином, прокурор вважає, що грошові кошти в сумі 60 033, 26 грн. є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути Долинській сільській раді Подільського району Одеської області, що відповідає приписам ст. 216, 1212 Цивільного кодексу України.
В обгрунтування підстав для представництва прокурором інтересів держави шляхом звернення до суду з даною позовною заявою прокурор зазначив, що відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 4 зазначеної статті визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.
Прокурор зазначив, що системне тлумачення положень ст.53 ГПК України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Прокурор зазначив, що бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
При цьому, прокурор звернув увагу на те, що вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору вважає, що достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Прокурор зазначив, що у даному випадку порушенням інтересів держави є те, що під час проведенням закупівлі порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що створило ризик до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання.
Укладення оспорюваних правочинів за бюджетні кошти всупереч норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про публічні закупівлі» є прямим порушенням законності в бюджетній системі, яке сприяє розвитку інфляційних процесів у країні, підриває довіру громадян і наносить вагомий матеріальний і моральний збиток, що не може не відобразитись на державних інтересах та авторитеті держави, а також порушує інтереси держави через неправомірне витрачання бюджетних коштів, оскільки закупівля електроенергії здійснювалася за кошти державного бюджету.
Закон України «Про публічні закупівлі» установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України закріплено принцип ефективності при складанні та виконанні бюджетів, який передбачає, що учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Ефективне використання бюджетних коштів, зокрема шляхом проведення процедури закупівель товарів, робіт та послуг у відповідності до вимог чинного законодавства становить безумовний інтерес держави, оскільки безпосередньо впливає на її соціально-економічний розвиток, забезпечення гарантій у сфері охорони здоров`я, освіти, соціального забезпечення найбільш незахищених верств населення.
Прокурор вважає, що укладення додаткових угод до Договору №2 від 09.04.2021р., якими підвищено ціну за одиницю товару без відповідного документального обґрунтування, що призвело до зайвого витрачання бюджетних коштів, вказаним вимогам бюджетного законодавства не відповідає.
Отже, правильне, в порядку, визначеному законодавством, використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес. Суперечності, які виникають у бюджетних правовідносинах, зачіпають як інтереси держави, так і суспільні інтереси, тож порушення інтересів держави у цій сфері є порушенням загальнодержавних інтересів, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.
Прокурор зазначив, що у даному спорі уповноваженим суб`єктом владних повноважень є Долинська сільська рада Одеської області з огляду на положення ст. 142 Конституції України, ч.3 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та враховуючи те, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно з ч. 5 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.
Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
За приписами ст. 26 Бюджетного кодексу України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
Враховуючи, що укладення неправомірних угод призвело до зайвих виплат із місцевого бюджету громади, шкода у зв`язку з їх укладенням завдана інтересам територіальної громади, захист яких відповідно до законодавства має здійснювати Долинська сільська рада, яка є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.
При цьому, Долинська сільська рада виступає у якості суб`єкта владних повноважень, яка приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов`язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.
Прокурор зазначив, що Любашівською окружною прокуратурою направлявся запит №60- 1078ВИХ-24 від 25.03.2024р. на адресу Долинської сільської ради з метою отримання інформації щодо вжитих заходів з питань усунення виявлених порушень законодавства під час виконання договірних відносини за проведеною закупівлею за бюджетні кошти UА-2021 -03-29-006787-b. Відповідно до відповіді Долинської сільської ради № 481 від 27.03.2024 р. сільською радою не плануються самостійно вживатись заходи направлені на стягнення в судовому порядку надмірно сплачених постачальнику електроенергії ТОВ « ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ».
На думку прокурора, вказане свідчить про нездійснення Долинською сільською радою захисту інтересів держави, яке проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень, який обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Прокурор вважає, що порушення процедури державних закупівель унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів територіальної громади і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави та територіальної громади. Зволікання зі зверненням уповноважених органів до суду з вимогою про визнання недійсним внесення змін до договорів постачання електричної енергії щодо збільшення вартості одиниці товару призводить до зайвих витрат замовників та необгрунтованих прибутків постачальника, що у свою чергу, завдає шкоди економічним інтересам держави у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів.
Таким чином, прокурор вважає, що його звернення до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно- значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави у бюджетній сфері.
Також, прокурор зазначив, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.
Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольный комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України (ч. ч. 1, 3 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»),
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016р. № 43.
Статтею 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів,
державних фондів, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення аудиту, інспектування, перевірки та моніторингу закупівлі.
Статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, який згідно зі ст. 2 цього Закону є одним з головних завдань органу державного фінансового контролю, здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Положенням про Державну аудиторську службу України визначено, що реалізуючи державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, Державна аудиторська служба України, яка є центральними органами виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право звертатися до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Згідно із п. 10 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та п. п. 3, 4, 9 ч. 4 Положення, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018р. у справі №826/9672/17).
Прокурор зазначає, що за обставинами цієї справи йдеться про порушення інтересу держави щодо забезпечення ефективного та прозорого здійснення публічних закупівель в умовах добросовісної конкуренції, недискримінації учасників, відкритості, об`єктивності, неупередженої оцінки тендерних пропозицій та відсутності корупційних зловживань. З огляду на законодавчо визначені обсяги компетенцій державних органів зі здійснення контролю у цій сфері захист вказаних інтересів держави у спірних правовідносинах покладено на Держаудитслужбу, яка здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи за наявності однієї з підстав, передбачених ч. 2 ст. 8 Закону.
Реалізація результатів таких заходів спрямована на усунення виявлених порушень чи відшкодування заподіяної шкоди (у конкретно визначених випадках), здійснюється відповідно до законів та порядків залежно від виду заходу державного фінансового контролю, що проводився.
Категорію спорів, у яких органи державного фінансового контролю можуть бути безпосередньо позивачем (діяти в інтересах держави), визначено п. 10 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Аналогічний припис містить абз. 3 п. п. 9 п. 4 Положення.
Згідно з пунктом 8 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, крім іншого, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Згідно пунктів 1, 3, 13 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, Південний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Миколаївської, Одеської, Херсонської областей.
Прокурор зазначив, що саме до повноважень Держаудитслужби та її підрозділів належить вжиття заходів контролю щодо додержання вимог законодавства при проведенні замовниками публічних закупівель, а також звернення до суду в інтересах держави з позовними заявами у разі невиконання ними вимог про усунення виявлених порушень.
З урахуванням наведеного, прокурор вважає, що Південний офіс Держаудитслужби є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.
Любашівською окружною прокуратурою 25.03.2024р. за №60-1077ВИХ- 24 було направлено лист до Південного офісу Держудитслужби про надання інформації щодо вжитих заходів на усунення виявлених порушень вимог законодавства при проведенні процедур закупівлі електричної енергії UА- 2021-03-29-006787-b.
Листом від 10.04.2024р. за № 151515-17/1598-2024 Південний офіс Держуадитслужби повідомив окружну прокуратуру, що ним не проводилась перевірка фактів, викладених у листі Любашівської окружної прокуратури та не вживались заходи щодо усунення порушень, у тому числі у судовому порядку.
Таким чином, прокурор вважає, що Південним офісом Держаудитслужби як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, дій, спрямованих на здійснення захисту інтересів держави, не вжито.
Прокурор зауважив, що необхідність звернення з цим позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави у зв`язку із нездійсненням відповідних повноважень органом Державної аудиторської служби України - Південним офісом Держаудитслужби, адже укладання додаткових угод з порушенням вимог законодавства свідчить про нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.
При цьому, прокурор зауважив, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але, якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим ( постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020р.).
На підставі викладеного, прокурор вбачає виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.
На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Любашівська окружна прокуратура на адресу позивача спрямувала повідомлення про намір звернутися до господарського суду в їх інтересах із зазначеним позовом № 60-1355ВИХ-24 від 10.04.2024р.
Позивач у справі- Південний офіс Держаудитслужби, у поясненнях зазначив, що ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Частиною 4 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» закріплено, що Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Пунктом 14 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» закріплено, що моніторинг процедури закупівлі аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель.
Моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох підстав (ч.2 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» ).
Відповідно до пп. 1 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2013р. № 631 закупівлі також перевіряються органом державного фінансового контролю під час проведення інспектування, а також під час державного фінансового аудиту. Перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника за наявності однієї з таких підстав: 1) виникнення потреби у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме: стану виконання умов договору, внесення змін до нього, в тому числі вимог щодо якості, кількості (обсягів) предмета закупівлі, ціни договору.
Позивач зауважив, що зверненню з цією позовною заявою передувало направлення Любашівською окружною прокуратурою листа від 25.03.2024р. № 60-1077ВИХ-24 щодо вжиття заходів державного фінансового контролю в частині дотримання законодавства у сфері публічних закупівель Долинської сільської ради Подільського району Одеської області під час проведення відкритих торгів за предметом закупівлі: ID: UA-2021-03-29- 006787-b Електрична енергія (оголошення про закупівлю розміщено в електронній системі Prozorro за ідентифікатором UA-2021-03-29-006787-b).
10 квітня 2024 року Південним офісом Держаудитслужби надано відповідь № 151531 17/1598-2024, якою повідомлено, що висновки щодо наявності чи відсутності порушень законодавства, в тому числі у сфері закупівель, Південний офіс Держаудитслужби надає виключно за результатами здійснення заходів державного фінансового контролю.
Відповідно до інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, укладений між Долинською сільською радою Одеської області та ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» за результатами процедури закупівлі за номером UA-2021-03-29-006787-b Договір №2 від 09.04.2021р. за предметом закупівлі ДК 021:2015-09310000-5 Електрична енергія, виконано на суму 250 099,00 грн., про що свідчить оприлюднений 11.03.2022р. звіт про виконання договору про закупівлю, у зв`язку з чим у Південний офіс Держаудитслужби зазначив, що у нього відсутні правові підстави для проведення моніторингу даної процедури закупівлі.
Крім того, позивач зазначив, що інші заходи державного фінансового контролю, визначені ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» при проведенні Замовником зазначеної процедури закупівлі не проводились.
Позивач Долинська сільська рада, письмових міркувань щодо позову до суду не надала.
Відповідач- ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ», проти позову заперечує, посилаючись на те, що сторони за взаємною згодою уклали додаткові угоди до Договору№2 від 09.04.2021р., який було укладено за цінами, які діяли на момент подання тендерної пропозиції та проведення аукціону, а також відповідно до тендерної документації, адже в іншому випадку договір вважався би нікчемним. Укладення додаткових угод до договору не суперечить умовам чинного законодавства та укладеного Договору, здійснене на підставі звернення відповідача як постачальника до споживача, з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів наявності підстав для зміни істотних умов договору.
Щодо вимоги про стягнення 60 033 грн 26 коп. сплачених грошових коштів як безпідставно отриманих відповідач зауважив, що вказана вимога є похідною від вимог про визнання недійсною додаткової угоди. Тому з огляду на відсутність підстав для визнання недійсною додаткових угод до договору, вимога про стягнення коштів також не підлягає задоволенню.
Крім того, на думку відповідача, відсутні обставин, які би свідчили про невиконання або неналежне виконання позивачем, який є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави; прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду.
За умовами Договору у разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару одночасно здійснюється зменшення кількості товару. Застосування зменшеної ціни за одиницю електричної енергії для виставлення рахунку за спожиту електричну енергію здійснюється з дати підписання сторонами додаткової угоди.
ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» вважає, що дотримався, у тому числі передбачених договором вимог щодо документального підтвердження коливання ціни товару на ринку, що дає можливим врахувати відомості такого документального підтвердження під час внесення змін до договору.
При цьому, відповідач вважає, що прокурор в обґрунтування позову не надав суду докази на підтвердження ринкової вартості товару на момент укладення Договору, що позбавляє суд можливості порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни ( позиція Верховного Суду, наведена у постановах від 13.10.2021р. у справі N 910/20141/20, від 18.03.2021р. у справі N 924/1240/18, від 07.09.2022р. у справі N 927/1058/21).
Виключно коливання цін на ринку не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.
ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» вважає, що постачальник довів споживачу підвищення ціни на товар на ринку за допомогою доказів та обґрунтував для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у Договорі, також обґрунтував, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання Договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навів причини, через які виконання укладеного Договору стало для нього вочевидь невигідним.
ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» також вважає, що як Постачальник також довів замовнику, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) ( позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 16.02.2023р. у справі N 903/366/22, від 23.11.2023р. у справі N 917/1009/22).
Сторони збільшили вартість товару за наявності доказів, що вартісні показники товару упродовж дії Договору зросли настільки, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим) для відповідача.
ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» також зазначає, що Товариством проведено порівняння між ціною собівартості та ціною продажу без урахування додаткових угод на підвищення ціни по Договору № 2. Збитковість склала - 13 020,41 грн, що у розрізі щомісяця з урахуванням фактичного використання електричної енергії; порівняння між ціною собівартості та ціною продажу з урахуванням однієї додаткової угоди на підвищення ціни по Договору № 2. Збитковість склала - 7 681,51 грн, що у розрізі щомісяця з урахуванням фактичного використання електричної енергії.
Відповідач ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ», також зазначив, що Товариство діє у відповідності до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил ринку «на добу на перед», затверджених Поставною НКРЕКП № 308 від 14.03.2018 р. «Про затвердження Правил ринку «на добу на перед» (РДН) та внутрішньодобового ринку (ВДР)», здійснює купівлю-продаж електричної «на добу на перед» (РДН). Постановою НКРЕКП № 973 від 16.06.2021 р. «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766», було встановлено, що з 18 червня 2021 року в Об`єднаній енергетичній системі України на ринку «на добу наперед» і внутрішньодобовому ринку, було введено в дію новий максимальний рівень граничних цін: вдень - 2 655,99 грн/МВт·год (без ПДВ), вночі - 1 243,71 грн/МВт·год (без ПДВ).
В подальшому, у відповідності до Постанови НКРЕКП № 1227 від 30.07.2021 р. «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766», з 1 серпня 2021 року в торговій зоні «ОЕС України» на ринку «на добу наперед» і внутрішньодобовому ринку, було введено в дію новий максимальний рівень граничних цін: вдень 4 000,00 грн/МВт·год (без ПДВ), вночі 2 000,00 грн/МВт·год (без ПДВ).
З вищезазначеного відповідач вбачає, що зростання відпускної ціни на електричну енергію було збільшено уповноваженим органом держави, що в свою чергу призвело до автоматичного збільшення відпускної ціни для кінцевих споживачів.
Також, відповідач зазначив, що відповідно до «Комерційної пропозиції» (Додаток до Договору №2) загальна вартість цього Договору становить 250 099 грну т.ч. ПДВ, загальний обсяг закупівлі 96 175 кВт/год. Згідно актів приймання - передачі № 1223 від 16.07.2021 р. (кількість 7 513 кВт/год ціна за один. 2,083333 ; № 976 від 15.06.2021р. (кількість 7 515 кВт/год ціна за один. 2,083333); № 683 від 13.05.2021р. ( кількість 7 783 кВт/год ціна за один. 2,083333), ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» продав електричну енергію Споживачу за ціною нижчою ніж вказано в Договорі та тендерній пропозиції. При цьому, додаткова угода №1 від 16.08.2021 р. не врахована при продажі електричної енергії.
Таким чином, фактично протягом року використано 73 745 кВт/год. та сплачено Долинською сільською радою Подільського району Одеської області 245 503,56 грн, що в свою чергу не перевищило ні ціну Договору, ні кількість товару або обсяг. Так, відповідно звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2021-03-29-006787-b кількість товару 96 175 кВт/год, ціна пропозиції 250 099 грн з ПДВ.
Відповідач зазначив, що кінцева сума сплати повністю співпадає з даними ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» та підтверджена Актом звірення розрахунків між Товариством та радою. Бюджетні кошти використані тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями (сплата електричної енергії) та бюджетними асигнуваннями в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, та є меншою ніж було вказано в Договорі. Різниця суми була повернута до бюджету. Фактично використано меншу кількість ніж було заявлено в Договорі.
Таким чином, відповідач вважає, що Договір виконано без порушень його умов та законодавства України, та укладеними правочинами не порушено економічні інтереси територіальної громади.
На думку ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» прокурор не висвітлив у позові та не підтвердив доказами яким рішенням були надані асигнування, обсяг, межі видатків та хто є розпорядник бюджетних коштів вищого рівня.
Крім того, відповідач, із посиланням на положення Закону України "Про правовий режим воєнного стану" вважає, що протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування начальник військової адміністрації є розпорядником бюджетних коштів, тому саме Подільська військова адміністрація є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах та є головним розпорядником коштів бюджету.
Прокуратура направила повідомлення згідно ст.23 Закону України «Про прокуратуру» 02.04.2024 р. № 60-1236ВИХ-24 на адресу Долинської сільської ради Одеської області та 10.04.2024 р. № 60-1355 ВИХ-24 на адресу Південного офісу Держаудитслужби.
Але, повідомлення згідно ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокуратурою не направлялись на адресу Подільської районної військової адміністрації.
За таких обставин, посилаючись на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18, відповідач зазначив, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. В таких справах виникають підстави для застосування положень п. 2 ч.1 ст. 226 ГПК України у вигляді залишення позову без розгляду.
Крім того, відповідач зауважив, що правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).
Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.
Враховуючи все викладене вище, відповідач вважає, що прокурором не доведено наявність підстав для визнання недійсними додаткових угод до Договору №2 про закупівлю електричної енергії від 09.04.2021р., а отже, позовна заява прокурора не підлягає задоволенню.
Розглянув матеріали справи, керуючись чинним законодавством України та заслухав пояснення учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно із ч.1 ст. 628, ст. 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За ч.2 ст. 189 Господарськогокодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.
Згідно з ч.1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За ч.ч.1, 2 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.
Відповідно до ч.4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Із системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 Цивільного кодексу України та п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024р. у справі №922/2321/22.
При цьому, Верховний Суд зауважив, що в іншому випадку не досягається мета Закону України «Про публічні закупівлі», яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п. 1 ч.3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Як встановлено судом у ході розгляду справи, Долинською сільською радою Одеської області було проведено переговорну процедуру (ідентифікаційний номер закупівлі UА- 2021-03-29-006787-b) про закупівлю 96175 кВт/год електричної енергії (ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія) з очікуваною вартістю 250 099 грн, джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет, за результатами якої Долинською сільською радою (Споживач) та ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» (Постачальник) 09.04.2021р. укладено Договір №2 про закупівлю електричної енергії, відповідно до п.1.1 якого цей договір постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та мови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням ст.ст.633. 634,641,642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
Відповідно до п. 13.1 Договору він укладається на строк до 31.12.2021р. та набирає чинності з моменту погодження ( акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.
За умовами п.2.1 Договору за цим Договором Постачальник продає Споживачу з 01.03.2021р. до 31.12.2021р. товар ДК 021:2015 під кодом: 09310000-5 Електрична енергія для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно п.5.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
Відповідно до Комерційної пропозиції, яка є додатком 2 до Договору загальний обсяг кВт/год на 2021 рік за Договором становить 96 175 кВт/год; загальна вартість Договору становить 250 099 грн. ( з ПДВ); спосіб оплати оплата за фактичний обсяг поставленої електричної енергії.
Таким чином, станом на дату укладання Договору ціна за 1 кВт/год становила 2 грн 60 коп.
Згідно з п. 5.1.3. Договору у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, Постачальник має право письмово звернутись до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обгрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає обгрунтування (або документ), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни ( діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах /розмірах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару.
Пунктом 5.5 Договору встановлено, що розрахунковим періодом, за цим договором є календарний місяць.
Як вже зазначалося вище, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до ч.3 ст. 632 Цивільного кодексу України.
Але, за матеріалами справи, додатковою угодою №1 від 16.08.2021р. підвищено ціну на електричну енергію до 2 грн 74 коп. 1 кВт/год. Обсяг електричної енергії за Договором установлено в розмірі 91 277 кВт/год, загальною вартістю 250 099 грн. В обґрунтування необхідності підняття ціни за одиницю товару в сумі 2 грн 74 коп. за 1 кВт/год зазначено п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку із внесенням змін до Постанови НКРЕКП №766 від 08.04.2020р. Постановою НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р.
Додатковою угодою №2 від 20.08.2021р. підвищено ціну на електричну енергію до 3 грн 01 коп. 1 кВт/год. Обсяг електричної енергії за Договором установлено в розмірі 83 083,37 кВт/год, загальною вартістю 250 099 грн. В обґрунтування необхідності підняття ціни за одиницю товару в сумі 3 грн 01 коп. за 1 кВт/год зазначено - п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку із внесенням змін до Постанови НКРЕКП №766 від 08.04.2020р. Постановою НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р.
Додатковою угодою №3 від 26.08.2021р. підвищено ціну на електричну енергію до 3 грн 31 коп. 1 кВт/год. Обсяг електричної енергії за Договором установлено в розмірі 75 558,61 кВт/год, загальною вартістю 250 099 грн. В обґрунтування необхідності підняття ціни за одиницю товару в сумі 3 грн 31 коп. за 1 кВт/год зазначено п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку із внесенням змін до Постанови НКРЕКП №766 від 08.04.2020р. Постановою НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р..
Додатковою угодою №5 від 10.11.2021р. підвищено ціну на електричну енергію до 3 грн 64 коп. 1 кВт/год. Обсяг електричної енергії за Договором установлено в розмірі 68 708,52 кВт/год, загальною вартістю 250 099 грн. В обґрунтування необхідності підняття ціни за одиницю товару в сумі 3 грн 64 коп. за 1 кВт/год зазначено п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку із внесенням змін до Постанови НКРЕКП №766 від 08.04.2020р. Постановою НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р.
Додатковою угодою №6 від 12.11.2021 р. підвищено ціну на електричну енергію до 4 грн. 1 кВт/год. Обсяг електричної енергії за Договором установлено в розмірі 62 524,75 кВт/год, загальною вартістю 250 099 грн. В обґрунтування необхідності підняття ціни за одиницю товару в сумі 4 грн за 1 кВт/год зазначено п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку із внесенням змін до Постанови НКРЕКП №766 від 08.04.2020р. Постановою НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р.
Додатковою угодою №7 від 02.12.2021р. підвищено ціну на електричну енергію до 4 грн 39 коп. 1 кВт/год. Обсяг електричної енергії за Договором установлено в розмірі 56 970,16 кВт/год, загальною вартістю 250 099 грн. В обґрунтування необхідності підняття ціни за одиницю товару в сумі 4 грн 39 коп. за 1 кВт/год зазначено п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку із внесенням змін до Постанови НКРЕКП №766 від 08.04.2020р. Постановою НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р., та долучено цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 19.10.2021р. за №2592/21.
Додатковою угодою №8 від 06.12.2021р. підвищено ціну на електричну енергію до 4 грн 82 коп. 1 кВт/год. Обсяг електричної енергії за Договором установлено в розмірі 51 887,76 кВт/год, загальною вартістю 250 099 грн. В обґрунтування необхідності підняття ціни за одиницю товару в сумі 4 грн 82 коп. за 1 кВт/год зазначено п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку із внесенням змін до Постанови НКРЕКП №766 від 08.04.2020р. Постановою НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р., та долучено довідку Харківської торгово-промислової палати від 29.10.2021р. за №2713/21.
Таким чином, внаслідок укладання додаткових угод №1 від 16.08.2021р., №2 від 20.08.2021р., №3 від 26.08.2021р., №5 від 10.11.2021р., №6 від 12.11.2021р., №7 від 02.12.2021р., №8 від 06.12.2021р. 7 разів змінено істотні умови Договору, а саме, збільшено ціну за одиницю товару з 2 грн 60 коп. за 1 кВт/год до 4 грн 82 коп. за 1 кВт/год та зменшено кількість споживання електричної енергії з 96 175 кВт/год до 51 887,76 кВт/год. Фактично ціна збільшилася більше ніж на 85,4% порівняно з погодженою ціною під час закупівлі.
Водночас, як вже зазначалося вище, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.02.2024р. у справі №922/2321/22 дійшла висновку, що відповідно до п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що додаткові угоди №1,2,3,5,6,7,8 до Договору №2 про постачання електричної енергії споживачу від 09.04.2021р. суперечать наведеним вище нормам Цивільного кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі», тому підлягають визнанню недійсними.
Оскільки зазначені додаткові угоди №1,2,3,5,6,7,8 є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між Долинською сільською радою та ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» щодо ціни електричної енергії, поставленої за Договором №2 про постачання електричної енергії споживачу від 09.04.2021р., мали регулюватись додатком №2 «Комерційна пропозиція», підписаним сторонами при укладенні зазначеного Договору, згідно з яким загальна вартість Договору становить 250 099 грн, загальний обсяг електричної енергії на 2021 рік становить 96 175 кВт/год, ціна за одиницю електричної енергії складає 2 грн 60 коп. (з ПДВ).
Але, як вбачається з актів приймання передачі електричної енергії, за Договором №2 про постачання електричної енергії споживачу від 09.04.2021р. відповідачем було поставлено Долинській сільській раді електричну енергію у обсязі лише 73 745 кВт/год, за яку Споживачем було сплачено 242 503 грн 57 коп.
Таким чином, враховуючи визначену у комерційній пропозиції ціну 1 кВт/год, грошові кошти в сумі 60 033 грн 26 коп. є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути Долинській сільській раді, що відповідає приписам ст.ст. 216, 1212 Цивільного кодексу України.
Враховуючи все викладене вище, позовна заява керівника Любашівської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Долинської сільської ради Подільського району Одеської до ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» про визнання недійсними додаткових угод №№1, 2, 3, 5, 6, 7, 8 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №2 від 09.04.2021р., та стягнення з відповідача на користь місцевого бюджету Долинської територіальної громади Одеської області безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 60 033 грн 26 коп. підлягає задоволенню.
При цьому, суд не погоджується із позицією відповідача про те, що у даному випадку, прокурор мав повідомити Подільську районну військову адміністрацію в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру», враховуючи те, що відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Подільська районна військова адміністрація набула повноважень щодо складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, забезпечення виконання відповідного бюджету здійснення управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади тощо.
Адже, у даному випадку, предметом спору є господарські відносини між Долинською сільською радою Подільського району Одеської до ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ», які склалися на підставі Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2 від 09.04.2021р., на виконання якого Споживачем- Долинською сільською радою Подільського району Одеської, було витрачено кошти місцевого бюджету.
Крім того, виходячи з положень законодавства та судової практики, суд вважає обгрунтованою позицію керівника Любашівської окружної прокуратури Одеської області щодо звернення до суду в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Долинської сільської ради Подільського району Одеської області з даним позовом, враховуючи невчинення позивачами дій, направлених на відновлення прав та інтересів держави.
Відповідно до ч.ч.3-4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч.4 зазначеної статті Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016р. у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
При винесені даного рішення суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Крім того, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовну заяву керівника Любашівської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Долинської сільської ради Подільського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» про:
- визнання недійсною додаткової угоди №1 від 16.08.2021р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2 від 09.04.2021р., укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» (Код ЄДРПОУ 43418783) та Долинською сільською радою Одеської області (Код ЄДРПОУ 04380956);
- визнання недійсною додаткової угоди №2 від 20.08.2021р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 02 від 09.04.2021р., укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» (Код ЄДРПОУ 43418783) та Долинською сільською радою Одеської області (Код ЄДРПОУ 04380956);
- визнання недійсною додаткової угоди №3 від 26.08.2021р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2 від 09.04.2021р., укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» (Код ЄДРПОУ 43418783) та Долинською сільською радою Одеської області (Код ЄДРПОУ 04380956);
- визнання недійсною додаткової угоди №5 від 10.11.2021р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2 від 09.04.2021р., укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» (Код ЄДРПОУ 43418783) та Долинською сільською радою Одеської області (Код ЄДРПОУ 04380956);
- визнання недійсною додаткової угоди №6 від 12.11.2021р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2 від 09.04.2021р., укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» (Код ЄДРПОУ 43418783) та Долинською сільською радою Одеської області (Код ЄДРПОУ 04380956);
-визнання недійсною додаткової угоди №7 від 02.12.2021р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2 від 09.04.2021р., укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» (Код ЄДРПОУ 43418783) та Долинською сільською радою Одеської області (Код ЄДРПОУ 04380956);
-визнання недійсною додаткової угоди №8 від 06.12.2021р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2 від 09.04.2021р., укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» (Код ЄДРПОУ 43418783) та Долинською сільською радою Одеської області (Код ЄДРПОУ 04380956);
-стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЯ» на користь місцевого бюджету Долинської територіальної громади Одеської області безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 60 033 грн 26 коп. задовольнити повністю.
2. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 16.08.2021р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2 від 09.04.2021р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» (Код ЄДРПОУ 43418783) та Долинською сільською радою Одеської області (Код ЄДРПОУ 04380956);
3. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 20.08.2021р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 02 від 09.04.2021р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» (Код ЄДРПОУ 43418783) та Долинською сільською радою Одеської області (Код ЄДРПОУ 04380956);
4. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 26.08.2021р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2 від 09.04.2021р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» (Код ЄДРПОУ 43418783) та Долинською сільською радою Одеської області (Код ЄДРПОУ 04380956);
5. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 10.11.2021р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2 від 09.04.2021р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» (Код ЄДРПОУ 43418783) та Долинською сільською радою Одеської області (Код ЄДРПОУ 04380956);
6. Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 12.11.2021р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2 від 09.04.2021р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» (Код ЄДРПОУ 43418783) та Долинською сільською радою Одеської області (Код ЄДРПОУ 04380956);
7. Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 02.12.2021р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2 від 09.04.2021р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» (Код ЄДРПОУ 43418783) та Долинською сільською радою Одеської області (Код ЄДРПОУ 04380956);
8. Визнати недійсною додаткову угоду №8 від 06.12.2021р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2 від 09.04.2021р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» (Код ЄДРПОУ 43418783) та Долинською сільською радою Одеської області (Код ЄДРПОУ 04380956);
9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЯ» (67300, Одеська обл, Березівський р-н, м.Березівка, вул.Пристанційна, буд.1, код ЄДРПОУ 43418783) на користь місцевого бюджету Долинської територіальної громади Одеської області ( вул.Центральна, 2, корпус А, с.Долинське, Подільський район, Одеська область, 66442, код ЄДРПОУ 04380956, рахунок номер UA5282017200344220037000019247) безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 60 033 грн 26 коп.
10. Стягнути з з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЯ» (67300, Одеська обл, Березівський р-н, м.Березівка, вул.Пристанційна, буд.1, код ЄДРПОУ 43418783) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м.Одеса, вул.Пушкінська, 3, рахунок номер UА808201720343100002000000564 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03528552) витрати по сплаті судового збору у розмірі 24 224 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 30 серпня 2024 р.
Суддя Н.В. Рога
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 20.08.2024 |
Оприлюднено | 02.09.2024 |
Номер документу | 121292354 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Рога Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні