Постанова

від 28.08.2024 по справі 520/8695/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 520/8695/18

провадження № 61-8085св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРС-Капітал»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сліпченко Наталія Вікторівна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сімонова Ольга Юріївна, Другий Київський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРС-Капітал» на рішення Київського районного суду

м. Одеси у складі судді Луняченка В. О. від 25 березня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Дришлюка А. І., від 11 квітня 2024 року і виходив з наступного.

Короткий зміст заявлених позовних вимог

1. У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

ТОВ «ФК «АРС-Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу

Сліпченко Н. В., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сімонова О. Ю., Другий Київський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання припиненим іпотечного договору та зняття заборони відчуження нерухомого майна.

2. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що 03 травня 2017 року вона уклала з ТОВ «ФК «Арс-Капітал» договір позики № 2017/05/03, за умовами якого отримала грошові кошти у розмірі 450 000, 00 грн, що на той час було еквівалентно 16 942, 18 доларів США зі сплатою 36 % річних та кінцевим строком повернення позики 03 листопада 2017 року. З метою забезпечення належного виконання позичальником договору позики сторони того ж дня уклали іпотечний договір, за умовами якого своєчасне повернення позики та сплата відсотків за користування позикою забезпечуються іпотекою нерухомого майна - квартири

АДРЕСА_1 . В подальшому сторони 25 липня 2017 року уклали додатковий договір, яким внесли зміни до пункту 1.1 договору № 2017/05/03, збільшили суму грошових коштів, отриманих у позику, до 798 605, 50 грн, що на той час було еквівалентно 30 926, 58 доларів США.

3. Позивачка зазначала, що 25 жовтня 2017 року вона виконала свої зобов`язання за договором позики, про що свідчить угода про розірвання договору позики № 2017/05/03 від 25 жовтня 2017 року та квитанція до прибуткового касового ордеру № 858 від 27 жовтня 2017 року, відповідно до якої ТОВ «ФК «АРС-Капітал» отримало від неї 817 605, 50 грн, в якості остаточного розрахунку за договором позики. Зазначена сума включала суму основного боргу 798 605, 50 грн та відсотки за користування позикою, що були нараховані відповідачем. В угоді про розірвання договору позики також було закріплено обов`язок ТОВ «ФК «АРС-Капітал» протягом трьох діб надати нотаріусу або державному реєстратору документи, які свідчать про розірвання договору позики, та припинити дію договору іпотеки. Незважаючи на зазначене, на виконанні у державного виконавця перебуває виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н. В. про звернення стягнення на іпотечне майно.

4. З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила суд: визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н. В. від 26 січня 2018 року, зареєстрований в реєстрі за № 191, про звернення стягнення на

квартиру АДРЕСА_1 ; визнати припиненим іпотечний договір від 03 травня 2017 року зі всіма змінами та доповненнями, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О. Ю., зареєстрований в реєстрі за № 953, укладений між

ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Арс-Капітал» на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 ; зняти заборону відчуження нерухомого майна, а саме - квартири АДРЕСА_1 , накладену 03 травня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О. Ю., зареєстровану в реєстрі за № 954, рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 35026507.

Короткий зміст раніше ухвалених судових рішень у цій справі

5. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 26 червня 2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.

6. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що 25 жовтня 2017 року сторони підписали угоду про розірвання договору позики за №2017/05/03. Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру №858 від 27 жовтня 2017 року, ТОВ «ФК «АРС-Капітал» отримало від ОСОБА_1 817 605, 50 грн в якості остаточного розрахунку за договором позики. Юридичним наслідком належного виконання зобов`язання відповідно до статей 598, 599 ЦК України є припинення зобов`язання. Таким чином, з моменту виконання ОСОБА_1 зобов`язання за договором позики й прийняття його кредитором припинилися права і обов`язків сторін, що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

7. Постановою Верховного Суду від 02 грудня 2020 року касаційну скаргу ТОВ «ФК «АРС-Капітал» задоволено. Рішення Київського районного суду

м. Одеси від 30 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду

від 26 червня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

8. Верховний Суд мотивував свою постанову тим, що у матеріалах справи містяться копія угоди про розірвання договору позики № 2017/05/03

від 25 жовтня 2017 року та копія квитанції до прибуткового касового ордера № 858 від 27 жовтня 2017 року, які не завірені належним чином. У відзиві на позовну заяву ТОВ «ФК «АРС-Капітал» заявляло клопотання про витребування оригіналів письмових доказів, зокрема угоди про розірвання договору позики № 2017/05/03 від 25 жовтня 2017 року та квитанції до прибуткового касового ордера № 858 від 27 жовтня 2017 року, однак вказане клопотання судом розглянуто не було. Відтак, не зважаючи на те, що відповідач поставив під сумнів відповідність копій угоди та квитанції до прибуткового касового ордеру їх оригіналам та заперечував дійсність цих копій документів, суд не витребував ці документи. Враховуючи наведене, висновки про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 визнано передчасними.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

9. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від25 березня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

10. Визнанотаким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н. В. від 26 січня 2018 року, зареєстрований в реєстрі за № 953, про звернення стягнення на

квартиру АДРЕСА_1 . Визнано припиненим іпотечний договір від 03 травня 2017 року зі всіма змінами та доповненнями, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О. Ю., зареєстрований в реєстрі за № 953, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «АРС-Капітал» на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , та знято заборону відчуження з цієї квартири, що накладена 03 травня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О. Ю., зареєстровану в реєстрі за № 954, рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 35026507.

11. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачкою доведено факт припинення її зобов`язань за договором позики № 2017/05/03

від 03 травня 2017 року у зв`язку з повним виконанням. Під час вирішення справи судом оглянуто оригінали доказів: угоди про розірвання договору позики № 2017/05/03, а також квитанції до прибуткового касового ордеру № 858 від 27 жовтня 2017 року про сплату ОСОБА_1 ТОВ «ФК «АРС-Капітал»

817 605, 50 грн в якості остаточного розрахунку за договором позики. Вказані докази визнані належними, допустимими та достовірними, такими, що підтверджують факт укладення між уповноваженою особою ТОВ «ФК «Арс-Капітал» та ОСОБА_1 угоди про дострокове виконання зобов`язань та прийняття грошових коштів в якості повного виконання зобов`язань. Повноваження ОСОБА_2 , який підписав зазначені угоди та квитанції від імені компанії, не заперечувалися сторонами спору.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

12. Постановою Одеського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «АРС-Капітал» залишено без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 березня 2021 року - без змін.

13. Постанова апеляційного суду мотивована тим, щосуд першої інстанції дійшов правильного висновку, що внаслідок повного виконання основного зобов`язання припиняється забезпечення його іпотекою, отже припиняється обтяження спірної квартири забороною її відчуження. Судом першої інстанції з достовірністю та об`єктивністю встановлено, що основне зобов`язання (зобов`язання за договором позики) припинилося з 25 жовтня 2017 року у зв`язку з повним виконанням позичальником його обов`язків за цим договором перед ТОВ «ФК «АРС-Капітал», що підтверджується оригіналами угоди про розірвання договору позики № 2017/05/03, квитанції до прибуткового касового ордеру № 858 від 27 жовтня 2017 року про сплату ОСОБА_1

ТОВ «ФК «АРС-Капітал» 817 605, 50 грн в якості остаточного розрахунку за договором позики, а також свідченнями свідка ОСОБА_3 , допитаної судом в судовому засіданні від 25 березня 2021 року.

14. Оскільки обов`язок боржника ОСОБА_1 відсутній повністю у зв`язку з його припиненням внаслідок добровільного виконання боржником основного зобов`язання, оспорюваний виконавчий документ обґрунтовано визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Узагальнені доводи касаційної скарги

15. 31 травня 2024 року ТОВ «ФК «АРС-Капітал» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від25 березня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

16. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та

апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами

норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що

суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування

норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2023 року у справі № 357/14973/21, а також не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки. Крім того заявник вказує, що судом апеляційної інстанції проігноровано клопотання відповідача про відкладення розгляду справи і розглянуто справу без участі представника відповідача (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

17. Заявник зазначає, що 11 квітня 2024 року під час винесення апеляційним судом постанови представник відповідача не приймала участі у судовому засіданні, направила клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибути у судове засідання та неможливістю приєднатися до відеоконференції, про що було повідомлено і секретаря суду. Однак апеляційним судом було проігноровано порушене клопотання та розглянуто справу без участі представника відповідача, чим грубо порушено право на участь у судовому засіданні.

18. Заявник вказує, що нотаріусом під час вчинення виконавчого напису жодних норм порушено не було. Відповідачем подано нотаріусу для вчинення виконавчого напису всі документи, які підтверджують наявність заборгованості та оригінал договору іпотеки. Під час вчинення виконавчого напису договір іпотеки був чинним. Жодного платежу від позивачки на погашення заборгованості 25 жовтня 2017 року на рахунки ТОВ «ФК «АРС-Капітал» не надходило.

19. Також заявник звертає увагу на те, що під час розгляд справи суди попередніх інстанцій не взяли до уваги той факт, що відповідно до пункту 4.2 договору позики позика повертається у повному розмірі у строк, передбачений у пункті 4.1 у безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок позикодавця. Жодного платіжного доручення на виконання умов договору матеріали справи не містять. Разом з тим, судами попередніх інстанцій взято до ували лише договір про розірвання договору позики № 2017/05/03. Однак вказаний договір не може бути доказом виконання умов договору позики, оскільки повернення позики чітко передбачено договором, та жодним чином позика не може бути повернута іншим шляхом ніж на банківський рахунок. Окрім зазначеного, позивачкою 01 грудня 2017 року було внесено на рахунок кошти у розмірі 5 000 грн на погашення заборгованості. Вказані обставини свідчать про те, що погашення заборгованості 25 жовтня 2017 року позивачкою зроблено не було, а вона достеменно знала про необхідність погашення боргу шляхом перерахування коштів на банківський рахунок відповідача. Зважаючи на викладене, нотаріусу було надано усі необхідні документи на підтвердження наявності заборгованості, наслідком чого було вчинення виконавчого напису.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

20. Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 520/8695/18.

21. Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2024року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

22. У поданому відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті судових рішень, яким на підставі належних доказів позовні вимоги задоволено, оскільки позивачка виконала боргові зобов`язання у повному обсязі. Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, а явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою.

23. У поданих поясненнях на відзив на касаційну скаргу ТОВ «ФК «АРС-Капітал» підтримує доводи касаційної скарги, вважає їх обґрунтованими, просить касаційну скаргу задовольнити.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

24. 03 травня 2017 року ТОВ «ФК «АРС-Капітал» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 2017/05/03, за умовами якого позивачка отримала грошові кошти у розмірі 450 000 грн, що еквівалентно 16 942, 18 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на день укладення договору, з кінцевим строком повернення до 03 листопада 2017 року, та зобов`язалася сплатити 36 % річних за користування грошовими коштами.

25. З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором позики сторони 03 травня 2017 року сторони уклали іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О. Ю., за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку товариству квартиру АДРЕСА_1 .

26. 25 липня 2017 року сторони уклали додатковий договір до договору позики № 2017/05/03 від 03 травня 2017 року, за умовами якого була збільшена сума отриманих у позику коштів до 798 605, 50 грн, що еквівалентно 30 926, 58 доларів США.

27. Вказані обставини визнаються сторонами.

28. 25 жовтня 2017 року ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «АРС-Капітал» в особі ОСОБА_5 уклали угоду про розірвання договору позики № 2017/05/03, відповідно до якої домовилися про дострокове розірвання договору позики № 2017/05/03, укладеного 03 травня 2017 року. За умовами угоди позичальник зобов`язалася після її підписання повернути позикодавцю суму боргу у розмірі 798 605, 50 грн.

29. На підставі квитанції до прибуткового касового ордеру № 858

від 27 жовтня 2017 року ТОВ «ФК «АРС-Капітал» отримало від ОСОБА_1 817 605, 50 грн в якості остаточного розрахунку за договором позики.

30. В угоді про розірвання договору позики № 2017/05/03 від 25 жовтня

2017 року визначений обов`язок ТОВ «ФК «АРС-Капітал» протягом трьох діб надати нотаріусу або державному реєстратору документи, які свідчать про розірвання договору позики, та припинити дію договору іпотеки.

31. У судовому засіданні судом першої інстанції досліджено оригінали угоди про розірвання договору позики № 2017/05/03, а також квитанції до прибуткового касового ордеру № 858 від 27 жовтня 2017 року про сплату ОСОБА_1 ТОВ «ФК «АРС-Капітал» 817 605, 50 грн, в якості остаточного розрахунку за договором позики.

32. На виконанні у державного виконавця перебував виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н. В. 26 січня 2018 року, про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

33. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

34. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

35. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

36. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

37. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

38. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором(стаття 5 ЦПК України).

39. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

40. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (частина перша статті 1046 ЦК України).

41. Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

42. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

43. Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

44. Частиною першою статті 598 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

45. Згідно із статтею 599 ЦК Українизобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

46. Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

47. Відповідно до приписів статей 572, 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

48. Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом щодо врегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, а стаття 17 цього Закону містить виключний перелік підстав припинення іпотеки, аналогічний із закріпленим у статті 593 ЦК України.

49. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

50. Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

51. Відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі, зокрема, припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Це передбачено й частиною першою статті 593 ЦК України.

52. Отже іпотека припиняється в разі припинення основного зобов`язання, зокрема у зв`язку з повним його виконанням. Водночас законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов`язаних з припиненням іпотеки, оскільки іпотека, за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості, припиняється за фактом виконання основного зобов`язання.

53. За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

54. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

55. Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

56. У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

57. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

58. Скасовуючи рішення суду першої та апеляційної інстанцій у цій справі і передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у своїй постанові від 02 грудня 2020 року вказав на необхідність дослідження оригіналів доказів, а саме: угоди про розірвання договору позики № 2017/05/03 від 25 жовтня 2017 року та квитанції до прибуткового касового ордера № 858 від 27 жовтня 2017 року, копії яких містяться у матеріалах справи.

59. У частині першій статті 417 ЦПК України визначено, що вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

60. Під час нового розгляду справи судом першої інстанції було досліджено оригінали угоди про розірвання договору позики 25 жовтня 2017 року № 2017/05/03, а також квитанції до прибуткового касового ордеру № 858 від 27 жовтня 2017 року про сплату ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АРС-Капітал» 817 605, 50 грн, що підтверджується протоколом судового засідання. Огляд оригіналів доказів проведено відповідачем.

61. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, висновки, висловленні Верховним Судом у постанові від 02 грудня 2020 року, правильно встановив обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надав належну оцінку поданим доказам й обґрунтовано виходив з того, що позивачка належним чином виконала зобов`язання за кредитним договором від 03 травня 2017 року

№ 2017/05/03 і 27 жовтня 2017 року погасила заборгованість, яка була визначена сторонами в угоді від 25 жовтня 2017 року про розірвання договору позики № 2017/05/03, укладеного 03 травня 2017 року. За умовами угоди від 25 жовтня 2017 року ОСОБА_1 зобов`язалася після її підписання повернути позикодавцю суму боргу у розмірі 798 605, 50 грн, що нею було зроблено 27 жовтня 2017 року, на підтвердження чого було надано оригінал квитанції до прибуткового касового ордеру № 858 від 27 жовтня 2017 року про сплату 817 605, 50 грн.

62. Відповідачем вказані докази не спростовані. Доводи відповідача про те, що відповідно до пункту 4.2 договору позики позика підлягає поверненню у термін, передбачений у пункті 4.1, в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок позикодавця, не спростовують факт виконання позивачкою зобов`язання з повернення грошових коштів кредитору, підтверджений квитанцією до прибуткового касового ордеру. В угоді про розірвання договору позики сторони узгодили порядок повернення грошових коштів у розмірі 798 605, 50 грн у готівковій формі.

63. Угода про розірвання договору позики сторонами не оскаржувалась. Ця угода підписана уповноваженою кредитором особою - ОСОБА_5 , скріплена мокрою печаткою ТОВ «ФК «АРС-Капітал». Сторони не заперечували дійсність вказаної угоди. Повноваження ОСОБА_5 , який підписав зазначені угоду та квитанцію від імені товариства, не заперечуються сторонами спору.

64. Доводи відповідача про те, що позивачкою 01 грудня 2017 року на рахунок ТОВ «ФК «АРС-Капітал» було внесено 5 000 грн на погашення заборгованості, не спростовують факт виконання умов договору про розірвання договору позики, сплати у повному обсязі погодженої сторонами суми.

65. Отже, висновки судів про те, що наявні у матеріалах справи докази свідчать про повне виконання позивачкою боргових зобов`язань є переконливими.

66. Подібні висновки висловлено у постанові Верховного Суду від 03 липня

2024 року справі № 607/6379/20 (провадження № 61-6638св24).

67. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях (з урахуванням доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження), питання вмотивованості висновків суду першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, судами сторонам спору надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.

68. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

69. Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи і позбавив його можливості взяти участь у судовому засіданні та надати відповідні пояснення є необґрунтованими, оскільки в оскаржуваній постанові зазначено, що, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, інші учасники справи у судове засідання не з`явилися і їх неявка відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

70. Слід також наголосити на тому, що розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався, зокрема і за клопотаннями сторони відповідача, справа перебуває на розгляді у судах з липня 2018 року, а в суді апеляційної інстанції, після перегляду справи у Верховному Суді, - з 2021 року. Враховуючи розумний строк розгляду справи, баланс інтересів сторін, наявність у справі достатніх доказів для її розгляду та ухвалення законного й обґрунтованого рішення, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що сама по собі неможливість брати участь у судовому засіданні представника відповідача не є безумовною підставою для чергового відкладення судового розгляду. Процесуальних порушень, які б могли вплинути на результат розгляду справи, заявником не наведено, а Верховним Судом не встановлено.

71. Слід також зазначити, що висновки Верховного Суду у постанові

від 20 вересня 2023 року у справі № 357/14973/21, на які послався заявник у касаційній скарзі, не входять у суперечність з висновками судів попередніх інстанцій. Зокрема у вказаній постанові судами не було встановлено повного виконання боржником боргових зобов`язань.

72. Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРС-Капітал» залишити без задоволення.

2. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 березня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович